Ухвала

від 06.10.2021 по справі 2-4823/11

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 2-4823/11

Провадження № 2-зз/947/104/21

УХВАЛА

06.10.2021 року

Київський районний суд м.Одеси в складі:

головуючого судді Куриленко О.М.

за участю представника заявника - ОСОБА_1 ,

позивача - ОСОБА_2 ,

представника позивача - ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі заяву представника ОСОБА_4 - ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Київського районного суду м. Одеси № 2-4692/2006 р. від 20.07.2006 року щодо домоволодіння АДРЕСА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

29 липня 2021 року представник заявника звернувся до суду з заявою, в якій просить скасувати заходи забезпечення позову, накладені ухвалою Київського районного суду м. Одеси № 2-4692/2006 р. від 20.07.2006 року щодо домоволодіння АДРЕСА_1 .

В обґрунтування наданої заяви посилається на те, що рішенням Київського районного суду м.Одеси по справі № 520/10960/14-ц задоволено позов ОСОБА_5 , визнано за нею право власності на 62/300 частини домоволодіння АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . Однак, при зверненні із заявою до державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на вказану частину домоволодіння, ОСОБА_4 з`ясувала, що ухвалою Київського районного суду м. Одеси № 2-4692/2006 р. від 20.07.2006 року накладено арешт.

Разом з тим, представник заявника вказує, що у відповідь на заяву про ознайомлення із матеріалами справи, ним було отримано копію рішення Київського районного суду м. Одеси від 06.10.2011р. по справі № 2-4823/11, яким ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_8 було відмовлено у задоволенні позову до ОСОБА_4 , третьої особи на стороні відповідача ОСОБА_6 , Київський РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області про усунення перешкод у користуванні власністю.

Таким чином, на думку представника заявника, на теперішній час необхідність в існуванні заходів забезпечення позову відпала.

У відповідності до ч.ч. 1 та 2 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду.

Представник заявника ОСОБА_4 - ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав заяву та просив її задовольнити.

Позивач по справі ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечувала проти задоволення заяви, вказуючи на її необґрунтованість та безпідставність, а також на те, що заявник учасником по справі № 2-4692/2006 р., в якій було накладено арешт, не була.

Суд, дослідивши матеріали справи,вислухавши сторін, вважає що в задоволенні заяви слід відмовити, виходячи з наступного.

Звертаючись до суду з даною заявою, представник ОСОБА_4 - ОСОБА_1 надав інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомості - домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , з якої вбачається, що на вказане нерухоме майно ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 20.07.2006 року у справі №2-4692/2006 було накладено арешт.

З метою ознайомлення з матеріалами вказаної цивільної справи, представник заявника звернувся до Київського районного суду з заявою, в якій посилаючись на рішення Київського районного суду від 08.02.2021 року у справі №520/10960/14-ц, просив надати справу №2-4692/2006 для ознайомлення.

На вказану заяву адвокатом Комендантовим Г.Г. була отримана відповідь за підписом голови суду, з якої вбачається, що матеріали справи №2-4823/11 знищені, одночасно, надано копію рішення у справі №2-4823/11.

Вважаючи, що справа №2-4823/11 є перереєстрованою справою №2-4692/2006, представник заявника на підставі ч. 1 ст. 158 ЦПК України, просив скасувати заходи, вжиті ухвалою від 20.07.2006 року.

Судом встановлено, що дійсно в провадженні Київського районного суду м. Одеси перебувала цивільна справа 2-4823/11 за позовом ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_8 було відмовлено у задоволенні позову до ОСОБА_4 , треті особи на стороні відповідача ОСОБА_6 , Київський РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області про усунення перешкод у користуванні власністю.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 06.10.2011 року у задоволенні позовних вимог - відмовлено.

Як вбачається з реєстру судових рішень, провадження у вказаній справі було відкрито 01.07.2011 року, що унеможливлює накладення арешту в межах вказаної справи ухвалою від 20.07.2006 року.

Таким чином, представником заявника не надано доказів того, що вжиті ухвалою суду від 20.07.2006 року по справі № 2-4692/2006 заходи забезпечення позову якимось чином стосуються справи 2-4823/11, а ОСОБА_5 була стороною у справі та наділена правом звернення до суду в порядку ч. 1 ст.158 ЦПК України.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом . Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

У відповідності до ч.ч. 1-3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ст.. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами : письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування . Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно ст.. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 18.12.2009 року Про судове рішення у цивільній справі під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що заява про скасування заходів забезпечення позову є недоведеною та необґрунтованою, а від так задоволенню не підлягає в повному обсязі.

Разом з тим, суд враховує, що особа, яка вважає себе власником майна, має право звернутись до суду з позовом про звільнення майна з-під арешту.

Відповідно ч. 4 та 5 ст. 158 ЦПК України за результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала. Ухвала суду про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, або про відмову в скасуванні забезпечення позову може бути оскаржена.

На підставі викладеного та керуючись ст. 158 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника ОСОБА_4 - ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Київського районного суду м. Одеси № 2-4692/2006 р. від 20.07.2006 року щодо домоволодіння АДРЕСА_1 - відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до апеляційного суду. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Куриленко О. М.