Рішення

від 01.04.2009 по справі 14/79

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД мі ста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницьк ого,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 14/79 01.04.09

Господарський суд міста Києва у складі судді Нарольс ького М.М.,

розглянувши матеріали спр ави № 14/79

за позовом Відкритого акціонерного т овариства «Золочівзернопро дукт»

до Державного комітету Украї ни з державного матеріальног о резерву

про стягнення 721871,43 грн.

за участю представників ст орін

від позивача - не з' явились

від відповідача - не з' явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

В липні 2008 року Відкрит е акціонерне товариство «Зол очівзернопродукт»(надалі - ВАТ «Золочівзернопродукт») з вернулось в господарський су д міста Києва з позовом до Дер жавного комітету України з д ержавного матеріального рез ерву (надалі - Комітет) про стя гнення 721871,43 грн. витрат за збері гання матеріальних цінносте й мобілізаційного резерву та утримання складу мобілізаці йного резерву.

В обґрунтування пред' явл ених вимог позивач посилаєть ся на те, що ним зберігались ма теріальні цінності державно го матеріального резерву з 1998 р., в зв' язку з чим позивачем понесені витрати на зберіга ння матеріальних цінностей д ержавного матеріального рез ерву, які не відшкодовані від повідачем. З цих підстав прос ив позов задовольнити, стягн увши з відповідача на свою ко ристь суму боргу, інфляційні витрати, три відсотки річних , упущену вигоду, а також понес ені ним по справі судові вита ти.

Ухвалою господарського су ду міста Києва від 01.08.2008 р. поруш ено провадження у справі, при значено розгляд справи у суд овому засіданні на 29.08.2008 р., зобо в' язано сторони виконати пе вні дії.

В судовому засіданні 29.08.2008 р. п редставник позивача відмови вся від клопотання про залуч ення до участі у справі в якос ті третіх осіб Державного ка значейства України, Регіонал ьного відділення фонду держм айна у Львівській області та Державної акціонерної компа нії «Хліб України», які не під тримав і відповідач.

Судом оголошено перерву в с удовому засіданні 29.08.2008 р. до 19.09.20 09 р. у відповідності до ст. 77 ГПК України.

Ухвалою господарського су ду міста Києва від 19.09.2008 р у спра ві № 14/79 призначено судову бухг алтерську (економічну) експе ртизу з метою встановлення ф актичного розміру витрат, по несених ВАТ «Золочівзернопр одукт»на зберігання матеріа льних цінностей мобілізацій ного резерву, утримання скла ду мобілізаційного резерву з а період з 01.11.1998 р. по 01.08.2008 р. та зупи нено провадження у справі на час проведення експертизи.

21 січня 2009 р. до господарськог о суду міста Києва надійшов в исновок № 10473 судово-економічн ої експертизи разом з матері алами справи № 14/79, в зв' язком чим суд ухвалою від 23.01.2009 р. поно вив провадження у справі та п ризначив судове засідання на 18.02.2009 р. з викликом сторін, яких з обов' язав надати письмові п ояснення з урахуванням висно вку судово-економічної експе ртизи.

Ухвалою господарського су ду міста Києва від 18.02.20098 р. суд ві дклав розгляд справи на 04.03.2009 р. у відповідності до ст. 77 ГПК Ук раїни.

В судовому засіданні 04.03.2009 р. п редставник позивача подав су ду пояснення до позовної зая ви по справі № 14/79 з уточненим р озрахунком позовних вимог, в ідповідно до якого просить с уд стягнути з відповідача 412669,7 6 грн. основного боргу, 27900,00 грн. в траченої вигоди, 135403,12 грн. інфля ційних нарахувань, 31414,53 грн. 3 % рі чних.

Представник відповідача п роти позову заперечує та про сить суд відмовити в задовол енні позовних вимог з підста в, викладених у відзиві на поз овну заяву від 29.08.2008 р.

В судовому засіданні 04.03.2009 р. о голошено перерву до 01.04.2009 р. від повідно до ст. 77 ГПК України дл я підготовки повного тексту рішення.

В судове засідання 01.04.2009 р. пре дставники сторін не з' явили сь, про причини неявки суд не п овідомили, про час і місце роз гляду справи були повідомлен і належним чином.

В судовому засіданні 01.04.2009 р. о голошено повний текст рішенн я у справі № 14/79.

Судом, у відповідності з вим огами ст. 81-1 ГПК України, складе но протоколи судових засідан ь, які долучено до матеріалів справи.

Розглянувши надані учасни ками судового процесу докуме нти і матеріали, заслухавши п ояснення їх повноважних пред ставників, всебічно та повно з' ясувавши обставини, на як их ґрунтуються позовні вимог и і заперечення, об' єктивно оцінивши в сукупності доказ и, які мають значення для розг ляду справи і вирішення спор у по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матер іалів справи, 29 серпня 2002 року м іж Державним комітетом з дер жавного матеріального резер ву та ВАТ «Золочівзернопроду кт»укладено договір відпові дального зберігання матеріа льних цінностей мобілізацій ного резерву № 41 (далі - Договір ). Договір підписано сторонам и та скріплено печатками.

Предметом Договору є збері гання матеріальних цінносте й державного резерву, що здій снюється на складських примі щеннях, майданчиках, холодил ьних камерах, резервуарах, пі дземних сховищах зберігача. Комітет передає, а зберігач п риймає на відповідальне збер ігання цінності згідно з спе цифікацією (затвердженою ном енклатурою) у кількості та за вартістю згідно з актом форм и № 1.

Згідно Договору зберігач з обов'язаний вжити заходів дл я належного зберігання цінно стей відповідного виду; закл адати на відповідальне збері гання цінності, передбачені номенклатурою; надсилати Ком ітетові акти форми № 1; відшкод овувати втрату, нестачу цінн остей та їх пошкодження; щоро ку подавати Комітетові стано м на 1 січня звіт форми № 2; щорок у разом з річним звітом форми № 12 подавати кошторис витрат на збереження матеріальних ц інностей мобілізаційного ре зерву на наступний рік згідн о з п. 10.3 Інструкції про порядок фінансування заходів з мобі лізаційної підготовки народ ного господарства України, з атвердженої Мінфіном 30.03.1996 р. № 111/03 тощо.

В свою чергу, Комітет зобов' язаний відшкодовувати збері гачу витрати на зберігання ц інностей у межах бюджетних а сигнувань, передбачених на ц і цілі; контролювати додержа ння умов зберігання цінносте й, їх наявність та якісний ста н.

Таким чином, між сторонами в иникли правовідносини по збе ріганню матеріальних ціннос тей державного матеріальног о резерву, врегульовані глав ою 36 Цивільного кодексу УРСР, главою 66 ЦК України, Законом У країни «Про державний матері альний резерв».

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 417 ЦК УРСР, ч. 3. ст. 947 ЦК України при бе зоплатному зберіганні покла жодавець зобов' язаний відш кодувати зберігачеві здійсн ені ним витрати на зберіганн я речі, якщо інше не встановле но договором або законом.

Відповідно до п. 7 ст. 11 Закону України «Про державний мате ріальний резерв»відшкодува ння витрат підприємствам, ус тановам і організаціям, що ви конують відповідальне збері гання провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Мін істрів України.

Згідно п. 2 постанови Кабіне ту Міністрів України від 12 кві тня 2002 р. № 532 «Про порядок відшко дування підприємствам, устан овам та організаціям витрат, пов'язаних з відповідальним зберіганням матеріальних ці нностей державного резерву» передбачено Державному комі тетові з державного матеріал ьного резерву спрямовувати н а відшкодування витрат відпо відальних зберігачів матері альних цінностей державного резерву кошти, одержувані як плату (відсотки) за запозичен ня товарно-матеріальних цінн остей.

У п. 7 Порядку відшкодування підприємствам, установам та організаціям витрат, пов'яза них з відповідальним зберіга нням матеріальних цінностей державного резерву, затверд женого вищезгаданою постано вою Кабінету Міністрів Украї ни передбачено, що відшкодув ання витрат, пов'язаних із збе ріганням матеріальних цінно стей державного резерву, зді йснюється виключно на підста ві договору, укладеного між Д ержкомрезервом та відповіда льним зберігачем за встановл еною формою за рахунок асигн увань державного бюджету та інших джерел, визначених зак онодавством.

Таким чином, фінансування в итрат підприємств-зберігачі в здійснюється як з державно го бюджету, так і з інших джере л.

За Договором відшкодуванн я витрат (з урахуванням подат ку на додану вартість) за збер ігання цінностей здійснюєть ся пропорційними частками за узгодженням між Комітетом т а Зберігачем.

Договір набирає чинності з моменту його підписання та д іє протягом усього терміну з берігання цінностей.

Слід зазначити, що до момент у підписання вищевказаного Д оговору зберігання матеріал ьних цінностей державного ре зерву здійснювалось ВАТ «Зол очівзернопродукт»без уклад ення договорів відповідальн ого зберігання, в той час як ВА Т «Золочівзернопродукт»нео дноразово направлялись Комі тету листи, примірники догов ору та претензії щодо укладе ння договору відповідальног о зберігання матеріальних ці нностей мобілізаційного рез ерву (докази містяться в мате ріалах справи).

Відповідно до висновків ак тів Контрольно-ревізійного в ідділу у Золочівському район і Контрольно-ревізійного упр авління Львівської області в ід 24.11.2000 р. № 8-04 та від 21.01.2005 р. № 29-38 слід ує, що у складських приміщенн ях ВАТ «Золочівзернопродукт » з 1996 року зберігаються матер іальні цінності мобілізацій ного резерву, тобто ВАТ «Золо чівзернопродукт»здійснює в итрати, пов' язані з їх збері ганням.

Відповідно до п. 2.7 Договору з берігач зобов' язаний щорок у подавати Комітету станом н а 1 січня - звіт форми № 12, стано м на 1 липня - інформацію про р езультати перевірки якості і умов зберігання цінностей, а також про відповідність цін ностей цілям, для яких вони пр изначені, за формою, встановл еною Комітетом.

Згідно п. 2.8 Договору зберіга ч зобов' язаний щороку разом з річним звітом форми № 12 пода вати кошторис витрат на збер еження матеріальних цінност ей мобілізаційного резерву н а наступний рік згідно з п. 10.3 І нструкції про порядок фінанс ування заходів з мобілізацій ної підготовки народного гос подарства України, затвердже ної Мінфіном 30.03.1996 р. № 111/03.

На виконання вимог п. 2.8 Догов ору позивач направив на адре су Комітету кошторис витрат на зберігання матеріальних ц інностей мобілізаційного ре зерву у 2003 році (лист від 20.01.2003 р. № 2). Крім того, на виконання вимо г п. 2.7 Договору позивачем напр авлено річний звіт про наявн ість та якісний стан матеріа льних цінностей мобілізацій ного резерву станом на 01.01.2008 р. (л ист від 09.01.2008 р. № 3-ДСК).

Як стверджує позивач, протя гом 01.11.1998 по 01.08.2008 років, в тому чис лі відповідно до умов Догово ру, позивач зберігав у себе ма теріальні цінності державно го матеріального резерву та, відповідно до поданої позов ної заяви та уточненого розр ахунку позовних вимог від 04.03.20 09 р., поніс витрати на їх зберіг ання в розмірі 412669,76 грн. Вказані витрати, на думку позивача, вк лючають в себе 180072,28 грн. амортиз аційних відрахувань, витрати по акту КРУ у Золочівському р айоні на суму 108616 грн., витрати н а виплачену заробітну плату працівникам в розмірі 63997,32 грн .; витрати на орендну плату в р озмірі 52920 грн.; витрати на пали во-енергетичні та інші витра ти на суму 7064,16 грн.

Ухвалою господарського су ду міста Києва від 19.09.2008 р. з мето ю встановлення точного факти чного розміру витрат, понесе них ВАТ «Золочівзернопродук т»на зберігання матеріальни х цінностей мобілізаційного резерву та утримання складу мобілізаційного резерву за період з 01.11.1998 р. по 01.08.2008 р. признач ено судову бухгалтерську (ек ономічну) експертизу.

Відповідно до ч. 5 ст. 42 ГПК Укр аїни висновок судового експе рта оцінюється господарськи м судом за правилами, встанов леними статтею 43 цього Кодекс у.

Згідно ч. 1 ст. 43 ГПК України го сподарський суд оцінює доказ и за своїм внутрішнім переко нанням, що ґрунтується на все бічному, повному і об' єктив ному розгляді в судовому про цесі всіх обставин справи в ї х сукупності, керуючись зако ном.

Аналізуючи матеріали спра ви, первинні документи, в тому числі висновок № 10473 від 16.12.2008 р. с удово-економічної експертиз и, судом встановлено, що ВАТ «З олочівзернопродукт»понесе но витрати на зберігання мат еріальних цінностей мобіліз аційного резерву за період з 01.11.1998 р. по 01.08.2008 р. на загальну суму 232597,48 грн., а саме: витрати, які зн айшли своє відображення в ак ті КРУ у Золочівському район і від 24.11.2000 р. № 8-04 на суму 108616 грн., ви трати на виплачену заробітну плату працівникам в розмірі 63997,32 грн.; витрати на орендну пл ату в розмірі 52920 грн.; витрати н а паливо-енергетичні та інші витрати на суму 7064,16 грн.

При цьому, амортизаційні ві драхування, заявлені позивач ем в розмірі 180072,27 грн., не підтве рджені матеріалами справи та висновком судово-економічно ю експертизи.

Згідно відомості нарахув ання амортизації за період з 1998 р. по 2007 р. залишкова вартість складу мобілізаційного резе рву станом на початок четвер того кварталу 1998 року складал а 496713,34 грн. Протягом 1998-2007 років на раховано знос будівлі складу на загальну суму 180072,27 грн.

Пунктом 4 Положення (стандар ту) бухгалтерського обліку 4 « Звіт про рух грошових коштів », затвердженого наказом Мін фіну України від 31.03.1999 р. № 87 визн ачено, що амортизація - це сист ематичний розподіл вартості , яка амортизується, необорот них активів протягом строку їх корисного використання (е ксплуатації). Знос основних з асобів - сума амортизації об'є кта основних засобів з почат ку його корисного використан ня.

Як вбачається з актів перев ірок ВАТ «Золочівзернопроду кт»на предмет збереження, ут римання та використання держ авного майна, яке не увійшло д о статутного фонду Товариств а в процесі приватизації, та п еребуває на його балансі, від 24.10.2001 р., від 21.09.2005 р., від 20.12.2007 р. б ез номерів, проведених регіо нальним відділенням ФДМУ по Львівській області, зазначен о, що склад мобілізаційного р езерву площею 1449,1 кв. м є в наявн ості, а його стан визначено як незадовільний та аварійний, і зазначено, що матеріальні ц інності мобілізаційного рез ерву зберігаються в складськ их приміщеннях ВАТ «Золочівз ернопродукт»та в конторі-лаб ораторії.

Відповідно до матеріалів с прави та висновку судового е ксперта, склад мобілізаційно го резерву непридатний для з берігання матеріальних цінн остей та не експлуатується, а тому, амортизація його варто сті не повинна нараховуватис ь позивачем. Амортизація та з нос основних засобів (складу мобілізаційного резерву) не відноситься до грошових кош тів, внаслідок чого сума амор тизаційних відрахувань 180072,27 г рн. не обґрунтовано заявлена ВАТ «Золочівзернопродукт»д о стягнення згідно позовної заяви.

Таким чином, в задоволенні п озовних вимог в цій частині с лід відмовити.

Відповідно до ст. 71 ЦК УРСР, ст. ст. 256, 257 ЦК України позовна д авність - це строк, у межах яко го особа може звернутися до с уду з вимогою про захист свог о цивільного права або інтер есу. Загальна позовна давніс ть встановлюється триваліст ю у три роки.

Згідно ст. 80 ЦК УРСР закінчен ня строку позовної давності до пред' явлення позову є пі дставою для відмови в позові . Якщо суд, арбітраж або третей ський суд визнає поважною пр ичину пропуску строку позовн ої давності, порушене право п ідлягає захистові.

Відповідно до ч. ч. 3, 4, 5 ст. 267 ЦК У країни позовна давність заст осовується судом лише за зая вою сторони у спорі, зроблено ю до винесення ним рішення. Сп лив позовної давності, про за стосування якої заявлено сто роною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд виз нає поважними причини пропущ ення позовної давності, пору шене право підлягає захисту.

В судовому засіданні 04.03.2009 р. в ідповідач подав суду заяву п ро застосування строку позов ної давності, в якій просить с уд застосувати строк позовно ї давності до вимог про стягн ення витрат на відповідальне зберігання матеріальних цін ностей мобілізаційного резе рву. Подана заява мотивована тим, що позивачем заявлено ви моги про стягнення з відпові дача витрат за зберігання ма теріальних цінностей почина ючи з 1998 року.

Враховуючи подану відпові дачем заяву та положення чин ного законодавства, не вбача ючи причин пропуску встановл еного законом строку позовно ї давності поважними, суд дій шов висновку про необхідніст ь стягнення з відповідача на користь позивача заборгован ості в межах строку позовної давності.

Згідно розрахунку позива ча, який зроблений ним в межах строку позовної давності, пе ревіреного судом, з відповід ача на користь позивача підл ягає стягненню в межах трирі чного строку 94443,76 грн. основної заборгованості, яка складає ться з витрат на виплату заро бітної плати працівникам під приємства на суму 34459,60 грн., з ви трат на оренду складських пр иміщень на суму 52920,00 грн., з пали во-енергетичних та інших вит рати на суму 7064,16 грн.

Відповідно до частини 6 До говору за невиконання або не належне виконання своїх зобо в'язань за цим договором стор они несуть відповідальність згідно законодавству, зокре ма, згідно Закону України «Пр о державний матеріальний рез ерв», інших актів законодавс тва.

Статтею 625 ЦК України встано влено, що боржник, який простр очив виконання грошового зоб ов' язання, на вимогу кредит ора зобов' язаний сплатити с уму боргу з урахуванням вста новленого індексу інфляції з а весь час прострочення, а так ож три проценти річних від пр остроченої суми, якщо інший р озмір процентів не встановле ний договором або законом.

Згідно уточненого розраху нку, перевіреного судом, пози вачем заявлено до стягнення в межах строку позовної давн ості 21920,14 грн. інфляційних витр ат та 3618,14 грн. 3% річних, які визна ються судом обґрунтованими т а такими, що підлягають задов оленню.

Поряд з цим, позивачем заявл ено до стягнення з відповіда ча 27900 грн. упущеної вигоди. Вка зана вимога мотивована тим, щ о в зв' язку з пошкодженням в 1999-2000р.р. складу мобілізаційног о резерву, правління позивач а було змушене перемістити м атеріальні цінності на склад ські приміщення, а саме в част ину складу № 7 (занята площа - 180 м .кв.) Як стверджує позивач, цей склад неодноразово можна бу ло віддати в оренду. Оскільки в одній частині цього складу розміщений мобрезерв, в орен ду було передано другу його ч астину при тому, що орендар ма в бажання використовувати вс е приміщення. Внаслідок чого , за період з 01.01.2006 р. по 01.01.2008 р. пози вач не отримав 27900 грн. А тому, ос танній вважає, що за звичайни х обставин він міг би реально одержати дохід, якби його пра во не було порушене в зв' язк у з необхідністю зберігання мобілізаційного резерву на с кладських приміщеннях.

Відповідно до ст. 224 ГК Україн и учасник господарських відн осин, який порушив господарс ьке зобов'язання або установ лені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, по винен відшкодувати завдані ц им збитки суб'єкту, права або з аконні інтереси якого поруше но. Під збитками розуміються витрати, зроблені управнено ю стороною, втрата або пошкод ження її майна, а також не одер жані нею доходи, які управнен а сторона одержала б у разі на лежного виконання зобов'язан ня або додержання правил зді йснення господарської діяль ності другою стороною.

В силу ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у резул ьтаті порушення її цивільног о права, має право на їх відшко дування. Збитками є: втрати, як их особа зазнала у зв'язку зі з нищенням або пошкодженням ре чі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити д ля відновлення свого порушен ого права (реальні збитки); дох оди, які особа могла б реально одержати за звичайних обста вин, якби її право не було пору шене (упущена вигода).

Таким чином, у вигляді упуще ної вигоди відшкодовуються т ільки ті доходи, які б могли бу ти реально отримані при нале жному виконанні зобов'язання .

Відповідно до ст. 33 ГПК Украї ни кожна сторона повинна дов ести ті обставини, на які вона посилається як на підставу с воїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України госп одарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи , які відповідно до законодав ства повинні бути підтвердже ні певними засобами доказува ння, не можуть підтверджуват ись іншими засобами доказува ння.

Слід зазначити, що діяння за подіювача збитків має містит и всі необхідні ознаки, а саме : 1) воно повинно заподіювати з битки, 2) бути протиправним, 3) пр ичинно пов'язаним зі збиткам и, 4) винним. Тому, для застосува ння позадоговірної відповід альності потрібна наявність усіх елементів складу цивіл ьного правопорушення.

Виходячи з цього, позивач по винен був довести наявність збитків і неправомірної пове дінки відповідача, безпосере дній причинний зв'язок між пр авопорушенням та заподіяння м збитків, розмір відшкодува ння. В свою чергу відповідач п овинен доводити відсутність своєї вини.

Важливим елементом доказу вання наявності збитків у ви гляді очікуваного і не одерж аного прибутку є встановленн я причинного зв'язку між прот иправними діями чи бездіяльн істю заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід дов ести, що протиправна дія чи бе здіяльність заподіювача є пр ичиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінк и.

При цьому позивач не врахов ує, що наявність теоретичног о обґрунтування можливості о тримання доходу ще не є підст авою для його стягнення.

Стягнення збитків у вигляд і упущеної вигоди є одним із в идів цивільно-правової відпо відальності. Для застосуванн я такої міри відповідальност і потрібна наявність усіх ел ементів складу цивільного пр авопорушення. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність н е настає.

В процесі розгляду справи п озивач не надав суду належни х доказів щодо наявності скл аду цивільного правопорушен ня, як необхідної умови для по кладення на відповідача циві льно-правової відповідально сті у вигляді відшкодування збитків.

Таким чином, позивачем не на дано суду належних доказів н аявності підстав для покладе ння на відповідача цивільно- правової відповідальності у вигляді відшкодування збитк ів. Позивачем не доведені суд у обставини заподіяння збитк ів, наявності протиправної п оведінки відповідача, причин ного зв'язку між діями відпов ідача та понесеними збитками .

Тому, суд дійшов висновку пр о неправомірність та необґру нтованість позовних вимог в частині стягнення 27900 грн. упущ еної вигоди.

Згідно зі статтею 33 ГПК Укра їни кожна сторона повинна до вести ті обставини, на які вон а посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню част ково.

Відповідно до статті 49 ГПК У країни судові витрати поклад аються судом на обидві сторо ни пропорційно розміру задов олених вимог.

На підставі викладеного, ке руючись ст.ст. 82-85 ГПК України, с уд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити ч астково.

Стягнути з Державного комі тету України з державного ма теріального резерву (01601, м. Киї в, вул. Пушкінська, 28, код 00034016) на к ористь Відкритого акціонерн ого товариства «Золочівзерн опродукт»(Львівська обл. м. Зо лочів, вул. Вокзальна, 31, код 00954857) з будь-якого рахунку, виявлен ого державним виконавцем під час виконання судового ріше ння, 94443,76 грн. основного боргу, 2192 0,14 грн. інфляційних витрат, 3618,14 г рн. 3% річних, 1236,60 грн. витрат за пр оведення судової експертиз и, 1199,82 грн. державного мита, 19,61 гр н. витрат на інформаційно-тех нічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині в позові від мовити.

Видати наказ після набранн я рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десят иденного строку з дня його пр ийняття.

Суддя М.М. Нарольський