Постанова

від 28.09.2021 по справі 910/7557/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" вересня 2021 р. Справа№ 910/7557/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коробенка Г.П.

суддів: Козир Т.П.

Кравчука Г.А.

за участю секретаря судового засідання Огірко А.О.

за участю представника(-ів): згідно з протоколом судового засідання від 28.09.2021

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрей-Юкрейн"

на рішення Господарського суду міста Києва від 03.11.2020 (повний текст складено 10.11.2020)

у справі №910/7557/20 (суддя Мандриченко О.В.)

за позовом Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрей-Юкрейн"

про стягнення 136000 грн,

ВСТАНОВИВ:

Північне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулось до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрей-Юкрейн" про стягнення 68000,00 грн штрафу та 68000,00 грн пені.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем не виконано рішення адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 17.07.2019 № 60/39-р/к у справі № 20/60/20-рп/к.19.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.11.2020 у справі №910/7557/20 позовні вимоги задоволено. Cтягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрей-Юкрейн штраф у розмірі 68000,00 грн та пеню у розмірі 68000,00 грн і зарахувати зазначені суми в дохід загального фонду Державного бюджету України за кодом бюджетної класифікації: 21081100, на рахунок UA598999980313030106000026009, код ЄДРПОУ 37962074, отримувач: УДКСУ у Святошинському районі міста Києва.

Приймаючи рішення у даній справі, місцевий господарський суд, встановивши факт несплати відповідачем накладеного на нього штрафу згідно з рішенням позивача, посилаючись на приписи ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фрей-Юкрейн" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 03.11.2020 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до ТОВ "Фрей-Юкрейн" про стягнення 68000 грн штрафу та 68000 грн пені.

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а також порушення судом норм матеріального та процесуального права. Скаржник вказує, що ТОВ "Фрей-Юкрейн" після отримання рішення адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 17.07.2019 № 60/39-р/к у справі № 20/60/20-рп/к.19 сплатило штраф у розмірі 68000 грн, що підтверджується платіжним дорученням №89 від 20.09.2019. При цьому скаржник зазначив, що після оплати суми штрафу та на виконання частини восьмої статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" відповідач подав до Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (через поштову скриньку, що безпосередньо знаходиться у відділенні) листа про сплату штрафу із копією відповідного платіжного доручення, що підтверджує сплату штрафу. Скаржник вказує, що оскаржуване рішення суду призводить до порушення прав відповідача, оскільки є підставою для подвійного стягнення вже сплаченої суми штрафу та безпідставного стягнення суми пені, що підтверджується відкриттям виконавчого провадження за оскаржуваним рішенням суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.04.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрей-Юкрейн" на рішення Господарського суду міста Києва від 03.11.2020 у справі №910/7557/20; призначено розгляд апеляційної скарги.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить частково задовольнити апеляційну скаргу із закриттям провадження у справі в частині стягнення штрафу у розмірі 68000 грн та пені у розмірі 6800 грн з підстави відсутності предмета спору; в частині стягнення з відповідача на користь позивача судового збору у розмірі 2102 грн відмовити у повному обсязі. Позивач стверджує, що з огляду на відсутність інформації щодо сплати штрафу відповідачем, відділенням було направлено на адресу відповідача лист від 18.02.2020 №60-02/983 про сплату штрафу на виконання рішення №60/39-р/к та сплату нарахованої пені за прострочення виконання останнього, який було повернуто до відділення на підставі закінчення терміну зберігання, згідно довідки ф.20 на конверті. Таким чином, відділенням були вчинені необхідні дії з попереднього врегулювання даного спору з метою отримання достовірної інформації про сплату накладеного рішенням № 60/39-р/к штрафу позивачем та відповідно встановлення наявності/відсутності підстав для нарахування пені, передбаченої частиною п`ятою статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції". Позивач зазначає, що з огляду на неможливість встановити дійсні обставини справи щодо сплати відповідної суми штрафу до Державного бюджету України ще в 2019 році, що забезпечується відповідним обов`язком суб`єктів господарювання, передбаченим частиною 8 статті 56 Закону № 2210 щодо подачі доказів сплати до органів АМК України та обов`язком процесуального господарського законодавства щодо сприяння стороною справи суду для повного та об`єктивного розгляду справ, місцевому суду було невідомо про обставини фактичної сплати накладеного штрафу, а тому дана обставина є нововиявленою обставиною у розумінні статті 320 ГПК України, оскільки відповідна підстава апеляційного оскарження, визначена відповідачем - фактична сплата є істотною для справи обставиною, що не була встановлена судом та не була і не могла бути відома відділенню на час розгляду справи.

В судове засідання апеляційної інстанції 28.09.2021 представник позивача не з`явився, про поважність причин нез`явлення суд не повідомив, будь-яких заяв або клопотань з цього приводу до суду апеляційної інстанції не надходило.

Колегія суддів звертає увагу на те, що учасники у справі належним чином повідомлені про місце, дату і час судового розгляду, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення.

З огляду на викладене, а також враховуючи те, що явка представників учасників справи в судове засідання не була визнана обов`язковою, судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість здійснення розгляду апеляційної скарги у даній справі за відсутності представника позивача.

В судовому засіданні апеляційної інстанції 28.09.2021 представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, просив суд скаргу задовольнити, скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 03.11.2020 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до ТОВ "Фрей-Юкрейн" про стягнення 68000 грн штрафу та 68000 грн пені.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшов до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частовому задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню, виходячи з наступного.

Рішенням адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (надалі - Відділення) від 17.07.2019 №60/39-р/к у справі №20/60/20-рп/к.19 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" на Товариство з обмеженою відповідальністю (надалі - Товариство) накладено штраф у розмірі 68000 (шістдесят вісім тисяч) гривень за вчинення порушення, яке передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, шляхом узгодження умов участі у процедурі із закупівлі (надалі - Рішення № 60/39-р/к).

Згідно зі ст. 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов`язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу. Цей строк не може бути відновлено.

Згідно з ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Як вбачається з матеріалів справи, копія Рішення № 60/39-р/к разом із супровідним листом від 18.08.2019 №60-02/3978 була направлена Відділенням на юридичну адресу відповідача. Водночас, поштове відправлення, в якому було направлено лист, повернулося до Відділення, з зазначенням причини повернення поштового відправлення - не знаходження адресата за вказаною адресою.

Відповідно до частини першої статті 56 Закону у разі, якщо вручити рішення, розпорядження, немає можливості, зокрема, внаслідок відсутності фізичної особи за останнім відомим місцем проживання (місцем реєстрації); відсутності посадових осіб чи уповноважених представників суб`єкта господарювання, органу адміністративно-господарського управління та контролю за відповідною юридичною адресою, - рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення, розпорядження в офіційному друкованому органі.

Матеріалами справи підтверджується, що інформація про Рішення № 60/39-р/к була опублікована на сторінках газети Кабінету Міністрів України "Урядовий кур`єр" № 175 (6538) від 13 вересня 2019 року.

Отже, як вірно зазначив суд першої інстанції, рішення №60/39-р/к вважається врученим 23 вересня 2019 року, оскільки 22.09.2019 був вихідним днем; відповідно строк для сплати штрафу, накладеного Рішенням №60/49-р/к, закінчився 25.11.2019.

Відповідно до частини восьмої статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" протягом п`яти днів з дня сплати штрафу суб`єкт господарювання зобов`язаний надіслати до Відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.

У позовній заяві позивачем зазначено, що ним не отримано інформації від відповідача та копій платіжних документів, що підтверджують сплату штрафу відповідно до рішення № 60/39-р/к, а тому за 152 дні прострочення сплати штрафу в розмірі 68000 грн необхідно було б стягнути 155040,00 грн пені, проте за приписами частини п`ятої статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного на відповідача рішенням, а тому позивач просив суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 68000 грн та штраф у розмірі 68000 грн.

Колегією суддів встановлено, що відповідачем сплачено штраф в розмірі 68000 грн, що підтверджується доданою до апеляційної скарги копією платіжного доручення.

З огляду на сплату відповідачем штрафу, відсутні правові підстави для нарахування пені у відповідності до ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження виконання відповідачем зобов`язання, встановленого частиною восьмою статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" щодо надіслання Відділенню протягом п`яти днів з дня сплати штрафу документів, що підтверджують сплату штрафу, що і стало причиною звернення позивача до суду з даним позовом, тобто спір у даній справі виник внаслідок неправильних дій відповідача.

З огляду на викладене, враховуючи те, що, сплативши штраф, відповідач у такий спосіб припинив відповідне грошове зобов`язання, провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення штрафу в розмірі 68000 грн підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України (відсутній предмет спору).

Враховуючи те, що прострочення сплати штрафу не відбулось, позовна вимога про стягнення пені у розмірі 68000 грн, нарахованої у відповідності до частини п`ятої статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Доводи позивача про те, що здійснення відповідачем оплати штрафу є нововиявленою обставиною у розумінні статті 320 ГПК України, є помилковими, з огляду на те, що у відповідності до частини 4 статті 320 ГПК України, докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом, не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами (в даному випадку таким доказом є платіжний документ про сплату штрафу, доданий до апеляційної скарги).

Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до ч.1 ст.277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За результатами перегляду даної справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрей-Юкрейн" підлягає частковому задоволенню, рішення Господарського суду міста Києва від 03.11.2020 у справі №910/7557/20 - скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову в частині стягнення 68000 грн пені та закриттям провадження у справі в частині стягнення 68000 грн штрафу.

Судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача, у відповідності до частин четвертої, дев`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. 129, п. 2 ч.1 ст. 231, ст.ст. 267-270, 273, 275, 277, 278, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрей-Юкрейн" задовольнити частково.

Рішення Господарського суду міста Києва від 03.11.2020 у справі №910/7557/20 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в частині стягнення 68000 грн пені.

Закрити провадження у справі в частині стягнення 68000 грн штрафу.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрей-Юкрейн" на користь Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України 1051,00 грн (одну тисячу п`ятдесят одну гривню) витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви.

Доручити суду першої інстанції видати відповідний наказ з зазначенням необхідних реквізитів.

Матеріали справи №910/7557/20 повернути Господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення складено та підписано 07.10.2021.

Головуючий суддя Г.П. Коробенко

Судді Т.П. Козир

Г.А. Кравчук