Господарський суд
Житомирської області
майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48-16-20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua, код згідно ЄДРПОУ 03499916
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"28" вересня 2021 р. м. Житомир Справа № 906/526/19
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Кудряшової Ю.В.
секретар судового засідання: Сенькіна Л.А.
за участю представників сторін:
від позивача: Богуш А.М. - адвокат, довіреність від 23.06.2021;
від відповідача: не прибув.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Державного підприємства "Овруцьке спеціалізоване лісове господарство"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №11"
про стягнення 742875 грн.50 коп.
Позивач звернувся до суду з позовом про розірвання договору №08-15/372 від 26.05.2016 по виконанню робіт по об`єкту "Будівництво майстерень по ремонту та обслуговуванню автомобілів з вбудованими побутовими та складськими приміщеннями в с. Бережесть Овруцького району Житомирської області". Також позивач просить стягнути з відповідача 697803,60 грн. основного боргу, 5268,42 грн. пені, 39803,48 грн. 3% річних.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 12.06.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання.
Господарським судом ухвалою від 18.07.2019 задоволено клопотання позивача - Державного підприємства "Овруцьке спеціалізоване лісове господарство" про призначення судової експертизи; призначено у справі №906/526/19 судову експертизу, проведення якої доручено Житомирському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України (10008 м. Житомир, вул. Старий бульвар, 18) з правом остаточного визначення виду даної експертизи. Також на вирішення експертів поставлено питання:
- Яка вартість фактично виконаних робіт з будівництва об`єкта "Будівництво майстерень по ремонту та обслуговуванню автомобілів з вбудованими побутовими та складськими приміщеннями в с. Бережесть Овруцького району Житомирської області"?
Крім того, вказаною ухвалою суду зупинено провадження у справі № 906/526/19 на час проведення судової експертизи.
22.04.2020 на адресу суду від Житомирського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України надійшов висновок експерта № 12/108 від 31.03.2020 разом з матеріалами справи № 906/526/19 та документами, наданими на дослідження.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 18.11.2020 поновлено провадження у справі № 906/526/19 з 04.06.2020; призначено підготовче судове засідання.
В послідуючому Господарським судом ухвалою від 22.09.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу №906/526/19 до судового розгляду по суті.
В ході подальшого розгляду справи господарський суд ухвалою від 18.11.2020 перейшов зі стадії судового засідання у справі №906/526/19 по суті до стадії підготовчого засідання у справі; задовольнив клопотання відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №11" про призначення судової експертизи; призначив у справі №906/526/19 судову експертизу, проведення якої доручив ТОВ "Центр будівельних та земельних експертиз" (10014, м. Житомир, вул. Миколи Лисенка, 16, офіс 6) з правом остаточного визначення виду даної експертизи.
Вищезгаданою ухвалою на вирішення експерта поставлено наступні питання:
1) Які фактичні обсяги виконаних будівельних робіт по об`єкту "Будівництво майстерень по ремонту та обслуговуванню автомобілів з вбудованими побутовими та складськими приміщеннями в с. Бережесть Овруцького району Житомирської області"?
2) Чи наявні на об`єкті будівництва "Будівництво майстерень по ремонту та обслуговуванню автомобілів з вбудованими побутовими та складськими приміщеннями в с. Бережесть Овруцького району Житомирської області" будівельні роботи, які не внесені по акту виконаних будівельних робіт за лютий місяць 2017 року на суму 32858,40 грн. та акту виконаних будівельних робіт за лютий місяць 2017 року на суму 1069338,00 грн.? Які обсяги та вартість даних робіт станом на 24.05.2019 (дата звернення до суду)?
18.05.2021 до суду надійшов висновок експертів № 286/05-202 за результатами проведення комісійної додаткової судової експертизи.
Господарським судом ухвалою від 28.05.2021 поновлено провадження у справі №906/526/19 з 15.06.2021; призначено підготовче судове засідання.
В послідуючому ухвалою Господарського суду Житомирської області від 08.07.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу №906/526/19 до судового розгляду по суті.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, зазначених в позові та просила задовольнити в повному обсязі.
Відповідач не скористався своїм правом надання письмового відзиву на позовну заяву та правом на участь в судовому засіданні: повноважного представника в судові засідання не направляв, про причини неявки суд не повідомляв.
Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адреса місцезнаходження відповідача не змінилася, відомості про припинення юридичної особи відсутні.
Відповідно до пункту 4 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Згідно з частинами 3, 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що учасники провадження мали доступ до судових рішень та мали можливість ознайомитись з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності.
Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
Як вбачається з матеріалів справи, 26.05.2016 ДП "Овруцьке спеціалізоване лісове господарство" (замовник) та ТОВ "Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №11" (підрядник) уклали договір №08-15/372 (Договір), відповідно до п. 1.1 якого замовник доручає, а підрядник зобов`язується виконати роботи по об`єкту: Будівництво майстерень по ремонту та обслуговуванню автомобілів з вбудованими побутовими та складськими приміщеннями в с.Бережесть Овруцького району Житомирської області в асортименті, кількості і по ціні в українській гривні, згідно заявки покупця погодженої сторонами за результатами тендеру №31852 за лотом №1 (1 об`єкт), в системі електронних закупівель APS Tender.(а.с. 34-38 том 1).
Відповідно до п. 2.3 Договору, загальна сума складає 6576649,20 грн. разом з ПДВ 20% - 1096108,20 грн.
Початок виконання робіт з 01.06.2016 (за умови виконання п.5.2.), а закінчення робіт - 31.12.2016 (п.3.1 Договору).
Сторони у пунктах 5.1, 5.2 Договору погодили, що розрахунки по договору проводяться згідно наданих актів виконаних робіт по формі №КБ-3, КБ-2в з усіма необхідними підтверджувальними документами згідно з кошторисною документацією, договору, ДСТУ БД.1.1-1-203. Термін надання актів виконаних робіт до 5-го числа щомісяця. Замовник перераховує 30% відсотків від загальної суми договору підряднику як попередню оплату протягом 7 робочих днів з дня підписання сторонами. Остаточний розрахунок проводиться після закінчення будівництва та здачі об`єкта.
Згідно з п. 10.2.1 Договору, замовник має право достроково розірвати Договір у разі невиконання підрядником зобов`язань, взятих на себе за цим Договором, повідомивши про це у строк за 10 робочих днів. В такому випадку підрядник зобов`язаний протягом 3 банківських днів повернути аванс, отриманий відповідно до п. 5.2 Договору.
Пунктом 11.4 Договору передбачено, що у разі порушення підрядником строків повернення авансу, визначених п. 10.2 Договору, підрядник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,5% від суми авансу, але не більше подвійної ставки НБУ за кожний день затримки.
Договір діє до повного завершення підрядних робіт (п. 14.1 Договору).
Договір підписаний директорами та скріплений відтисками печаток сторін.
Матеріалами справи підтверджено та не заперечується сторонами, що на виконання Договору 27.05.2016, 07.06.2016, 01.07.2016, 08.07.2016 та 20.07.2016 позивач перерахував на розрахунковий рахунок відповідача загалом 1800000,00 грн. попередньої оплати, що складає 30% від загальної суми Договору (а.с. 63-66, 68 том 1).
З матеріалів справи вбачається, що Додатковою угодою №1 від 04.01.2017 (а.с. 41 том 1) сторони продовжили строки виконання робіт до 31.12.2017.
Крім того, матеріали справи містять:
- декларацію про початок виконання будівельних робіт, зареєстровану в Управлінні ДАБІ у Житомирській області 19.05.2016 (а.с. 61-62 том 1),
- довідку про вартість виконаних будівельних робіт за лютий 2017 року та акт приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2017 року на суму 32858,40 грн., підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені відтисками їх печаток (а.с. 72-74 том 1),
- довідку про вартість виконаних будівельних робіт за лютий 2017 року на суму 1069338,00 грн., підписану уповноваженими представниками сторін та скріплену відтисками їх печаток (а.с. 83 том 1),
- акт приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2017 року на суму 1069338,00 грн., підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений відтисками їх печаток (а.с. 84-90 том 1),
- підписані лише відповідачем довідка про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2017 року та акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2017 року на суму 701343,60 грн. (а.с.164-167 том 1).
Щодо надання довідки про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2017 року та акту приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2017 року позивач не заперечує, проте наголошує, що такі документи не можуть бути погоджені з боку Позивача.
Разом з тим, матеріали справи містять також лист-вимогу про розірвання договору та відшкодування збитків у зв`язку з невиконанням підрядником своїх зобов`язань по договору за вих. №01-06/494 від 28.12.2018 (а.с. 111-113 том 1). Відповідно до даної претензії позивач повідомив відповідача про розірвання договору №08-15/372 від 26.05.2016 в односторонньому порядку, а також вимагає відшкодувати понесені збитків в сумі 697803,60 грн., що є авансовим платежем.
Зазначена вимога згідно опису вкладення та рекомендованого повідомлення була направлена відповідачу 22.02.2019 та вручена 27.02.2019 (а.с. 113 том 1).
Відтак, вважаючи своє право порушеним ненаданням Відповідачем належних доказів виконання робіт на суму 697803,60 грн., позивач звернувся до суду з даним позовом.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами.
Зобов`язання в силу вимог ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.
Укладений між сторонами правочин за своєю правовою природою є договором підряду, а відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту (ст. 846 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як зазначалося раніше, Додатковою угодою №1 від 04.01.2017 стоки виконання робіт за договором підряду №08-15/372 від 26.05.2016 продовжені до 31.12.2017.
Як зазначає позивач, оскільки у строки, обумовлені Договором підряду №08-15/372 від 26.05.2016 з урахуванням Додаткової угоди №1 від 04.01.2017 не виконані, а саме до 31.12.2017, в зв`язку з чим, просить розірвати Договір на підставі ст. 651 ЦК України.
Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.
Отже, за приписами норм вказаної статті для розірвання договору за рішенням суду однією із необхідних умов є істотне порушення цього договору, для підтвердження якого необхідно довести, що внаслідок такого порушення другій стороні договору було завдано шкоду та внаслідок цієї шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки; відшкодування збитків.
Статтею 188 Господарського кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
Проте, судом встановлено, що лист-вимога від 28.12.2018 за вих. №01-06/494 направлена на юридичну адресу відповідача 22.02.2019 та отримана відповідачем 27.02.2019
Так, днем пред`явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв`язку і підприємством зв`язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред`явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.
Вказаний висновок суду відповідає принципам розумності та справедливості та вимогам щодо належності виконання взятого на себе зобов`язання, враховуючи, що продавець погодив такі умови договору, які передбачають порядок отримання ним замовлення від покупця в тому числі поштою, що свідчить про обізнаність продавця щодо обов`язку відстежувати власну поштову кореспонденцію та наслідки її неотримання.
Відповідно до ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 4 ст. 849 Цивільного кодексу України встановлено, що замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.
Таким чином, вищевказаною нормою закону надано право замовнику відмовитися в односторонньому порядку від договору підряду у будь-який час до закінчення робіт, і встановлене цією нормою право не може бути обмежене.
Як зазначалося раніше, згідно з п. 10.2.1 Договору, замовник має право достроково розірвати Договір у разі невиконання підрядником зобов`язань, взятих на себе за цим Договором, повідомивши про це у строк за 10 робочих днів. В такому випадку підрядник зобов`язаний протягом 3 банківських днів повернути аванс, отриманий відповідно до п. 5.2 Договору.
Частиною третьою статті 651 ЦК України передбачено, що у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Відповідно до частини другої статті 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.
При цьому, суд враховує, що матеріали справи містять належні докази направлення такого листа на юридичну адресу відповідача, а також його отримання адресатом.
Таким чином, оскільки позивач на підставі частини четвертої статті 849 ЦК України відмовився від Договору, надіславши відповідачу лист-вимогу про розірвання Договору, і така одностороння відмова від Договору не потребує узгодження з підрядником, то Договір, є розірваним з 27.02.2019.
За наведених обставин, суд відмовляє в задоволенні вимоги щодо розірвання договору №08-15/372 від 26.05.2016 по виконанню робіт по об`єкту "Будівництво майстерень по ремонту та обслуговуванню автомобілів з вбудованими побутовими та складськими приміщеннями в с. Бережесть Овруцького району Житомирської області".
Щодо стягнення з відповідача 697803,60 грн. основного боргу, 5268,42 грн. пені, 39803,48 грн. 3% річних, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
На виконання Договору 27.05.2016, 07.06.2016, 01.07.2016, 08.07.2016 та 20.07.2016 позивач перерахував на розрахунковий рахунок відповідача загалом 1800000,00 грн. попередньої оплати, що складає 30% від загальної суми Договору (а.с. 63-66, 68 том 1).
Відповідно до ст. 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).
Статтею 854 ЦК України визначено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Згідно п. 5.1. Договору розрахунки проводяться між сторонами згідно актів виконаних робіт по формі № КБ-3, КБ-2в з усіма необхідними підтверджувальними документами згідно з кошторисною документацією, договору, ДСТУ БД. 1.1-1-2013. Термін надання актів виконаних робіт до 5-го числа щомісяця.
Так, на підтвердження освоєння попередньої оплати в повному обсязі відповідачем подано суду підписані лише відповідачем довідка про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2017 року та акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2017 року на суму 701343,60 грн. (а.с.164-167 том 1).
Оцінюючи подані докази суд відзначає наступне.
Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч. 1 ст. 854 ЦК України).
Договір підряду складається з двох взаємопов`язаних між собою зобов`язань: 1) правовідношення, в якому виконавець має надати послугу, а замовник наділений правом вимагати виконання цього обов`язку; 2) правовідношення, в якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати.
Закріплене у ЦК України визначення договору підряду дає підстави для висновку про те, що це консенсуальний, двосторонній та оплатний договір (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 523/6003/14-ц).
Статтями 525, 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні приписи містить і ст. 193 ГПК України.
Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання (ст. 610 ЦК України).
Враховуючи положення наведених вище норм законодавства, обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт - негайно про них заявити (зокрема, шляхом надання обґрунтованої відмови від підписання акту виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.
Якщо замовник в порушення вимог статей 853, 882 ЦК України безпідставно ухиляється від прийняття робіт, не заявляючи про виявлені недоліки чи інші порушення, які унеможливили їх прийняття, то нездійснення ним оплати таких робіт є відповідно порушенням умов договору і вимог статей 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України (аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 24.10.2018 у справі № 910/2184/18, від 16.09.2019 у справі № 921/254/18, від 15.10.2019 у справі № 921/262/18).
При цьому відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови замовника від підписання акта (подібний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 27.03.2018 у справі № 927/414/17, від 04.06.2018 у справі № 908/3519/16, від 05.06.2018 у справі № 910/16804/17, від 26.06.2018 у справі № 902/1370/15, від 19.09.2018 у справі № 905/1090/17, від 06.08.2018 у справі № 911/662/17, від 19.06.2019 у справі № 910/11191/18, від 18.07.2019 у справі № 910/6491/18, від 21.08.2019 у справі № 917/1489/18).
Проте, в підписаних лише відповідачем довідці про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2017 року та акті приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2017 року на суму 701343,60 грн. відсутні будь-які позначки щодо відмови від підписання згаданого акта.
Водночас суд зауважу, що з`ясування повного переліку та обсягу будівельно-монтажних робіт, а також вартості виконаних робіт шляхом проведення судових будівельно-технічних експертиз (а.с. 183-188 том 1 та а.с.70-94 том 2) не є можливим, оскільки відсутні акт прихованих робіт, загальний журнал робіт, робіт авторського нагляду.
Частиною 2 статті 570 Цивільного кодексу України визначено, що якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
Водночас, за приписами положень чинного в Україні законодавства, авансом є грошова сума, яку перераховують згідно з договором наперед у рахунок майбутніх розрахунків за товари (роботи, послуги), які мають бути отримані (виконані, надані). На відміну від завдатку аванс - це спосіб платежу. Він не виконує забезпечувальної функції. Аванс сплачується боржником у момент настання обов`язку платити та виконує функцію попередньої оплати.
Тобто, у разі невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося, аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила.
Таким чином, оскільки матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем робіт за Договором, а договір є розірваним в односторонньому порядку, вимога про стягнення грошових коштів у розмірі 697803,60 грн. грн., сплачених у якості авансу, є обґрунтованою.
У зв`язку з неналежним виконання відповідачем своїх зобов`язань, позивачем також заявлено до стягнення з відповідача 5268,42 грн. пені та 39803,48 грн. 3% річних.
Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно приписів ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).
Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.
За змістом ч. 1 ст. 230 ГК України штраф та пеня є одними з видів штрафних санкцій, які визнаються як господарські санкції у вигляді грошової суми, котру учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
У відповідності до ч. 2 вказаної статті боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Проте, перевіривши розрахунки пені та 3% річних, суд відзначає, що пеня нарахована за період з 29.12.2017 по 28.05.2018, а 3% річних за період з 06.03.2017 по 28.01.2019.
Враховуючи, що право нарахування виникло у позивача з 05.03.2019 (через 3 банківських дні з дня отримання листа про розірвання договору в односторонньому порядку), суд дійшов висновку, що пеня та 3% річних нараховані позивачем поза межами можливого строку їх нарахувань, тобто до моменту прострочення.
За таких обставин суд відмовляє в задоволенні вимоги щодо стягнення 5268,42 грн. пені та 39803,48 грн. 3% річних.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідач не подав до суду жодного доказу на спростування позовних вимог.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 697803,60 грн. - основного боргу обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню. В іншій частині позову суд відмовляє.
Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №11" (10030, м. Житомир, вул. Київська, 74 кв. 63, ід. код 30060116)
- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №11" (11102, Житомирська область, м. Овруч, вул. Житомирська, 35, ід. код 00991893) 697803,60 грн. - основного боргу, а також 10467,05 грн. сплаченого судового збору.
3. В решті позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 08.10.21
Суддя Кудряшова Ю.В.
Віддрукувати:
1 - в справу;
2, 3 - сторонам (рек.)
Суд | Господарський суд Житомирської області |
Дата ухвалення рішення | 28.09.2021 |
Оприлюднено | 11.10.2021 |
Номер документу | 100213018 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Житомирської області
Кудряшова Ю.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні