Рішення

від 08.10.2021 по справі 120/9472/21-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

08 жовтня 2021 р. Справа № 120/9472/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Бошкової Ю.М., розглянувши у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ; ОСОБА_2 ; ОСОБА_3 ; ОСОБА_4 ; ОСОБА_5 ; ОСОБА_6 ; ОСОБА_7 ; ОСОБА_8 ; ОСОБА_9 ; ОСОБА_10 ; ОСОБА_11 ; ОСОБА_12 ; ОСОБА_13 ; ОСОБА_14 до Немирівської міської ради про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви представника позивачів Підчахи Олександра Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 ; ОСОБА_2 ; ОСОБА_3 ; ОСОБА_4 ; ОСОБА_5 ; ОСОБА_6 ; ОСОБА_7 ; ОСОБА_8 ; ОСОБА_9 ; ОСОБА_10 ; ОСОБА_11 ; ОСОБА_12 ; ОСОБА_13 ; ОСОБА_14 (далі - позивачі) до Немирівської міської ради (далі - відповідач) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги мотивовані протиправною бездіяльністю відповідача щодо не розгляду клопотань позивачів про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність площею 1.9545 га кожному окремо для ведення особистого селянського господарства із земель державної власності сільськогосподарського призначення та території с. Головеньки, Ковалівської сільської ради (Немирівської ОТГ) Немирівського району Вінницької області. Окрім того, представник позивачів просить суд встановити судовий контроль за виконанням судового рішення, стягнути моральну шкоду в розмірі 2000 грн. на користь кожного з позивачів та постановити окрему ухвалу відносно голови Немирівської міської ради Вінницької області ОСОБА_15 для притягнення його до відповідальності за бездіяльність Немирівської міської ради.

Ухвалою суду від 17.08.2021 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Даною ухвалою також встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.

06.09.2021 року на адресу суду надійшло клопотання Немирівської міської ради про зупинення провадження у справі, мотивоване тим, що земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства, які мають намір отримати у власність позивачі, що знаходяться на території Ковалівської сільської ради Вінницької області, є спірними, оскільки земельна ділянка сільськогосподарського призначення площею 30,0 га на території Головеньківської сільської ради, перебуває в користуванні на умовах оренди гр. ОСОБА_16 В Верховному суді розглядається касаційна скарга ОСОБА_16 на постанову Вінницького апеляційного суду від 25.03.2021 року у справі за позовом ОСОБА_16 до Немирівської міської ради Вінницької ради Вінницької області, як правонаступника Ковалівської сільської ради Немирівського району Вінницької області, Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання договору оренди землі поновленим та зобов`язання вчинити дії. Відтак, відповідач просить суд зупинити провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у зазначеній справі.

Ухвалою від 08.09.2021 року запропоновано позивачам надати письмові пояснення щодо клопотання Немирівської міської ради про зупинення провадження у справі.

06.09.2021 року на адресу суду надійшов відзив на адміністративний позов, в якому відповідач повідомив суду, що 09.07.2021 року відповідачем отримано клопотання позивачів про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам та передати їм у власність земельні ділянки площею 1,9545 га для ведення особистого селянського господарства на території с. Головеньки, Ковалівської сільської ради (Немирівської ОТГ) Немирівського району Вінницької області кожному з позивачів окремо. 26.07.2021 року кожному із позивачів надано відповідь, що земельна ділянка сільськогосподарського призначення площею 30,0 га на території колишньої Головеньківської сільської ради перебуває в користуванні на умовах оренди гр. ОСОБА_16 , не сформована Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області та не передана у комунальну власність протягом 2017-2021 років Ковалівській сільській ради та Немирівській міській раді. В результаті чого земельну ділянку площею 30,0 га позивачі бажають отримати у власність без погодження землекористувача. Аналогічну відповідь направлено на адресу представника позивачів. Отже, позивачам та їх представнику надано вичерпну відповідь на їх клопотання, яка не є відмовою та роз`яснено, що прийняти рішення немає можливості, оскільки судове рішення по вказаному питанню переглядається у касаційному порядку у справі № 140/2317/18. Окрім того, відповідачем зазначено, що позивачі проживають у різних населених пунктах та навіть областях, з чого можна зробити висновок про їх штучне об`єднання з метою отримання вказаної земельної ділянки на території с. Головеньки Ковалівської сільської ради Немирівського району Вінницької області в цілому однією невстановленою особою. Щодо стягнення моральної шкоди відповідач зазначив, що позивачами не надано доказів заподіяння душевних страждань, зокрема, доказів погіршення стану здоров`я або настання інших втрат немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ. Щодо постановлення окремої ухвали зазначив, що у відповідності до ст. 249 КАС України окрема ухвала може бути постановлена лише при наявності очевидно протиправних дій відповідних осіб. Представником позивачів не наведено конкретних обставин, які можуть свідчити про те, що дії голови Немирівської міської ради носять очевидний протиправний характер та спрямовані навмисно на грубе порушення прав позивачів. З огляду на зазначене, Немирівський міський голова просить відмовити у задоволенні позовної заяви.

Окрім того, 06.09.2021 року на адресу суду з Немирівської міської ради надійшли витребувані ухвалою від 17.08.2021 року усі документи з розгляду клопотань позивачів про затвердження проектів землеустрою, які надійшли на адресу відповідача 09.07.2021 року.

09.09.2021 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив, в якій представник позивачів зазначив, що у відзиві на позовну заяву відповідач не спростовує та не заперечує доводи, зазначені у позовній заяві, з огляду на наступне. Доводи відповідача, що бажана земельна ділянка в сукупності, яку мають намір отримати у власніть позивачі, перебуває в користуванні гр. ОСОБА_16 є такими, що не відповідають дійсності, а відповідач зловживає своїми процесуальними правами та вводить суд в оману, оскільки постановою Вінницького апеляційного суду від 25.03.2021 року у справі № 14/2317/18 у позові ОСОБА_16 до Немирівської міської ради Вінницької області, як процесуального правонаступника Ковалівської сільської ради Немирівського району Вінницької області, Головного управління Держгеокадастру про визнання договору оренди землі поновленим та зобов`язання вчинити дії відмовлено. Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду від 23.04.2021 року було лише відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_16 , однак не зупинене виконання рішення суду апеляційної інстанції, тому підстави для зупинення провадження у справі відсутні. Відтак, у відзиві відповідач підтвердив допущення протиправної бездіяльності. Щодо доводів відповідача про допущення позивачами штучного об`єднання з метою отримання земельної ділянки однією невстановленою особою, представник позивачів зазначив, що колективний позов поданий оскільки усі позивачі через одного представника звернулись до відповідача з клопотаннями про затвердження проектів землеустрою, вимоги є ідентичними, бажані земельні ділянки знаходяться в одному земельному масиві, на одній адміністративно-територіальній одиниці. Тому, позивачі звернулись з колективним позовом про захист їх конституційних прав, порушених протиправною бездіяльністю відповідача. Щодо необхідності згоди землекористувача земельної ділянки ОСОБА_16 на відведення бажаних позивачами земельних ділянок представник позивачів зазначив, що відповідно до висновків, викладених у постанові Вінницького апеляційного суду від 25.03.2021 року у справі № 140/2317/18 з 16.02.2012 року ОСОБА_16 використовував земельну ділянку без відповідної правової підстави та як наслідок не є законним користувачем відповідної земельної ділянки. Оскільки вищезазначеним рішенням, яке набуло законної сили, підтверджено відповідні обставини, то така земельна ділянка є вільною та згода землекористувача не потрібна. З огляду на зазначене, просив суд відхилити заперечення відповідача, викладені у відзиві, а позовну заяву задовольнити в повному обсязі.

20.09.2021 року на адресу суду надійшла заява ОСОБА_16 , який просив суд розглянути дану справу в порядку загального провадження з викликом сторін та залучити його до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Ухвалою від 20.09.2021 року у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі відмовлено. У задоволенні клопотання ОСОБА_16 про розгляд справу № 120/9472/21-а в порядку загального провадження з викликом сторін та про залучення ОСОБА_16 до участі у справі в якості третьої сторони, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Немирівської міської ради відмовлено.

22.09.2021 року на адресу суду надішли додаткові пояснення представника позивачів, відповідно до яких останній просить відмовити у задоволенні клопотання Немирівської міської ради про зупинення провадження у справі.

30.09.2021 року на адресу суду надійшли додаткові пояснення відповідача щодо підстав для зупинення провадження у справі.

04.10.2021 року на адресу суду надійшло клопотання представника позивачів, в якому останній просив суд не приймати до уваги додаткові пояснення відповідача щодо підстав зупинення провадження у даній справі, оскільки ухвалою суду від 27.09.2021 року вже дане питання вирішено, адміністративну справу розглянути в межах процесуальних строків та позовну заяву позивачів задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до частини 2 статті 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Розглянувши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступне.

09.10.2020 року позивачі за довіреністю через представника ОСОБА_17 через Центр надання адміністративних послуг Прозорий офіс звернулись до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області з клопотаннями про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність орієнтовною площею 2,000 га для ведення особистого селянського господарства із земель державної власності сільськогосподарського призначення на території Ковалівської сільської ради Немирівського району Вінницької області, долучивши до клопотань графічні матеріали з зазначенням місця розташування земельної ділянки та паспортні дані фізичних осіб.

28.11.2020 року, після спливу строку, встановленого ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України, у зв`язку з відсутністю прийнятих Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області рішень про задоволення або відмову у наданні відповідних дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність, керуючись приписами частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України, між позивачами та землевпорядником укладено договір № 338-2020 на виконання землевпорядних робіт, а саме для розробки документації із землеустрою за принципом мовчазної згоди , про що цінним листом із описом вкладення від 04.12.2020 року повідомлено Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області та додано до повідомлення зазначений договір.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 31.01.2021 року № 60-р "Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об`єднаних територіальних громад" регламентовано передачу усіх земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність відповідних ОТГ.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 16.11.2020 року № 1113 "Деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин" Держгеокадастру доручено прискорити проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності та забезпечити передачу з 17.11.2020 року земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність відповідно до статті 117 Земельного кодексу України.

На виконання вказаних нормативно-правових актів та у зв`язку з утворенням Немирівської об`єднаної територіальної громади, Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області передано у комунальну власність Немирівської об`єднаної територіальної громади спірні земельні ділянки.

Відповідно до пункту 24 Розділу X Перехідні положення Земельного кодексу України надані до дня набрання чинності цим пунктом рішеннями Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади дозволи на розроблення документації із землеустрою щодо земельних ділянок державної власності, які відповідно до цього пункту переходять у комунальну власність, є чинними. Особи, які отримали такі дозволи, а також органи, що їх надали, зобов`язані повідомити про це протягом місяця відповідні сільські, селищні, міські ради з дня набрання чинності цим пунктом. Рішення про затвердження такої документації, що не була затверджена на день набрання чинності цим пунктом, приймають сільські, селищні, міські ради.

09.07.2021 року, на виконання вимог зазначеного вище пункту 24 Розділу X Перехідних положень Земельного кодексу України, позивачами подано до Немирівської міської ради Вінницької області клопотання про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність площею 1,9545 га для ведення особистого селянського господарства на території с. Головеньки Ковалівської сільської ради (Немирівської ОТГ) Немирівського району Вінницької області, до яких долучено проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок та витяги з Державного земельного кадастру про земельну ділянку по кожному з позивачів окремо.

Однак, станом на день звернення позивачами за захистом своїх порушених прав до суду, будь-якого рішення про задоволення або відмову у затвердженні проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність відповідачем у строк та спосіб, визначений Земельним кодексом України, не прийнято.

Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, позивачі звернулись до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 18 Земельного кодексу України, до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об`єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Категорії земель України мають особливий правовий режим.

Категорії земель визначені у частині першій статті 19 ЗК України, до яких, зокрема, належать землі сільськогосподарського призначення.

Згідно з частиною 1 статті 22 ЗК України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

Згідно з статтею 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара (пункт б частини 1 статті 121 ЗК України).

Частиною 1 статті 122 ЗК України передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд керується нормами законодавства, чинними на момент виникнення спірних правовідносин.

Так, частиною 6 статті 118 ЗК України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, клопотання подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно з частиною 7 статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність особи, якій належить право власності на об`єкт нерухомості (жилий будинок, іншу будівлю, споруду), розташований на такій земельній ділянці, або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Так, у зв`язку з відсутністю прийнятих Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області рішень про задоволення або відмову у наданні відповідних дозволів на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність, керуючись приписами частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України, між позивачами та землевпорядником було укладено договір на виконання землевпорядних робіт № 338-2020 від 28.11.2020 року, про що листом від 04.12.2020 року повідомлено Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області про застосування принципу мовчазної згоди та додано до повідомлення зазначений договір.

Згідно з вимогами статті 50 Закону України "Про землеустрій" проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок розробляються у разі формування нових земельних ділянок із земель державної, комунальної власності (крім випадків формування земельних ділянок за іншою документацією із землеустрою) та у разі зміни цільового призначення земельних ділянок у випадках, визначених законом. Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок може передбачати формування та/або зміну цільового призначення декількох земельних ділянок, за умови що розпорядником земельних ділянок буде один орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України, або власником земельної ділянки приватної власності є одна особа. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки включає: а) пояснювальну записку; б) матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки); в) розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом); г) розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом); ґ) перелік обмежень у використанні земельної ділянки; д) кадастровий план земельної ділянки. У разі формування земельної ділянки чи зміни цільового призначення земельної ділянки для потреб, пов`язаних із забудовою, до проекту додається витяг із відповідної містобудівної документації із зазначенням функціональної зони території, в межах якої розташована земельна ділянка, та обмежень у використанні території для містобудівних потреб. Ці вимоги не поширюються на випадки, якщо відповідно до закону передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб може здійснюватися за відсутності зазначеної містобудівної документації.

Частиною 9 статті 118 ЗК України визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Згідно з частиною 1 статті 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відтак, аналізуючи вищезазначені норми чинного законодавства, суд вважає, що Земельним кодексом України чітко визначено строк для прийняття рішення суб`єктом владних повноважень за наслідками розгляду клопотання про затвердження проекту землеустрою, шляхом прийняття відповідного рішення.

При цьому, відповідно до частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Згідно з частинами першою та другою статті 59 зазначеного Закону рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

З огляду на вищезазначені норми, питання безоплатної передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян є виключною компетенцією органу місцевого самоврядування, яким в даному випадку є Немирівська міська рада.

Судом встановлено, що 09.07.2021 року позивачі, у визначеному законодавством порядку, звернулись до відповідача з клопотаннями про затвердження розроблених ними проектів землеустрою, проте відповідач одне із передбачених законодавством рішень у спосіб, встановлений законом (шляхом прийняття рішення на пленарному засіданні ради) та у визначений строк не прийняв.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що протиправної бездіяльності допущено не було, оскільки дійсно 09.07.2021 року відповідачем отримано клопотання позивачів про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам та передати їм у власність земельні ділянки площею 1,9545 га для ведення особистого селянського господарства на території с. Головеньки Ковалівської сільської ради (Немирівської ОТГ) Немирівського району Вінницької області кожному з позивачів окремо. Так, 26.07.2021 року кожному із позивачів надано відповідь, що земельна ділянка сільськогосподарського призначення площею 30,0 га на території колишньої Головеньківської сільської ради перебуває в користуванні на умовах оренди гр. ОСОБА_16 , не сформована Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області та не передана у комунальну власність протягом 2017-2021 років Ковалівській сільській раді та Немирівській міській раді. В результаті чого земельну ділянку площею 30,0 га позивачі бажають отримати у власність без погодження землекористувача. Аналогічну відповідь направлено на адресу представника позивачів. Отже, позивачам та їх представнику надано вичерпну відповідь на їх клопотання, яка не є відмовою та роз`яснено, що прийняти рішення немає можливості, оскільки судове рішення по вказаному питанню переглядається у касаційному порядку у справі № 140/2317/18.

На переконання суду, такі дії відповідача, як направлення повідомлення про неможливість прийняти рішення не відповідають нормам чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, відтак, на думку суду, у зв`язку з неприйняттям рішення про розгляд клопотань позивачів про затвердження проектів землеустрою у строк та спосіб, визначені Земельним кодексом України, свідчить про протиправну бездіяльність відповідача.

Окремо суд акцентує увагу, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зобов`язаний прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Як встановлено судом та не заперечується відповідачем, рішення за результатами розгляду клопотань позивачів від 09.07.2021 року про затвердження проектів землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства не прийнято і станом на час прийняття судом рішення.

Щодо доводів відповідача, що спірні земельні ділянки перебувають в користуванні на умовах оренди гр. ОСОБА_16 суд враховує наступне.

Так, як встановлено судом та не заперечується сторонами у справі, 16.01.2007 року між Головеньківською сільською радою в особі сільського голови ОСОБА_18 та ОСОБА_16 було укладено договір оренди землі, відповідно до якого в оренду передано земельну ділянку загальною площею 30,00 га. За рахунок земель Головеньківської сільської ради строком на 5 років. Постановою Немирівського районного суду Вінницької області від 22.10.2020 року у цивільні справі № 140/2317/18 за позовом ОСОБА_19 до Ковалівської сільської ради Немирівського районну Вінницької області, Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області в особі кадастрового реєстратора відділу у Немирівському районі Вінницької області про визнання договору оренди землі поновленним та зобов`язання вчинити певні дії позов задоволено повністю. Визнано поновленим договір оренди землі, укладений 16.01.2007 між ОСОБА_19 та Головеньківською сільською радою Немирівського району Вінницької області, зареєстрований 15.02.2007 року за № 040782500001. Зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області в особі кадастрового реєстратора відділу у Немирівському районі Вінницької області здійснити державну реєстрацію в Державному земельному кадастрі земельної ділянки сільськогосподарського призначення - орні землі, загальною площею 30 га, яка знаходиться на території Ковалівської сільської ради Немирівського району Вінницької області та присвоїти їй кадастровий номер.

В свою чергу, постановою Вінницького апеляційного суду від 25.03.2021 року апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області задоволено. Рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 22 жовтня 2020 року скасовано. У позові ОСОБА_19 до Немирівської міської ради Вінницької області, як процесуального правонаступника Ковалівської сільської ради Немирівського району Вінницької області, Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання договору оренди землі поновленим та зобов`язання вчинити певні дії відмовлено.

Ухвалою Верховного суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 23.04.2021 року відкрито касаційне провадження у даній справі за касаційною скаргою ОСОБА_19 на постанову Вінницького апеляційного суду від 25.03.2021 року.

Так, статтею 273 ЦПК України визначено порядок набрання рішенням законної сили, зокрема, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Якщо справу розглянуто за заявою осіб, визначених частиною другою статті 4 цього Кодексу, рішення суду, що набрало законної сили, є обов`язковим для особи, в інтересах якої було розпочато справу.

Аналіз зазначеної норми свідчить, що постанова апеляційної інстанції набирає законної сили після її прийняття.

Слід наголосити, що постановою Вінницького апеляційного суду від 25.03.2021 року у задоволенні позову ОСОБА_16 до Немирівської міської ради Вінницької області, як процесуального правонаступника Ковалівської сільської ради Немирівського району Вінницької області, Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання договору оренди землі поновленим та зобов`язання вчинити певні дії відмовлено. Зазначеною постановою судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_16 не є законним власником чи користувачем спірної земельної ділянки, а доводи позовної вимоги про здійснення державної реєстрації земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера мотивовані саме наявністю у нього права користування земельною ділянкою внаслідок поновлення договору оренди землі і неможливістю реалізації цього права через відсутність такої реєстрації, тобто є похідними від вимоги про визнання поновленим договору оренди землі (про що правильно зазначив у своєму рішенні суд першої інстанції), тому апеляційний суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення цієї вимоги.

Постанова суду апеляційної інстанції від 25.03.2021 року набрала законної сили з моменту її прийняття.

Відтак, на думку суду, доводи відповідача щодо неможливості прийняти рішення у зв`язку з тим, що є судове рішення по вказаному питанню, яке переглядається в касаційному порядку, та відсутня згода землекористувача є необгрунтованими, та такими, що не відповідають встановленим судом обставинам у справі.

Окрім того, доводи відповідача, що спірна земельна ділянка, яка перебуває в користуванні ОСОБА_16 , не сформована Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області та не передана у комунальну власність протягом 2017-2021 років Ковалівській сільській раді та Немирівській міській раді суд також вважає необгрунтованими та такими, що не відповідають встановленим обставинам у справі, та акцентує увагу на наступному.

Так, ухвалою Вінницького апеляційного суду від 18.02.2021 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_16 до Ковалівської сільської ради Немирівського районну Вінницької області, Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, в особі кадастрового реєстратора відділу у Немирівському районі Вінницької області, про визнання договору оренди землі поновленим та зобов`язання вчинити певні дії було залучено Немирівську міську раду Вінницької області як процесуального правонаступника Ковалівської сільської ради Немирівського району Вінницької області.

В свою чергу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що Законом України Про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування і районних державних адміністрацій (далі Закон) № 1009-IX від 17 листопада 2020 року внесено зміни до Закону України від 21 травня1997 року Про місцеве самоврядування в Україні , та розділ 5 Прикінцеві та перехідні положення доповнено пунктом 6-1, яким встановлено, що до прийняття закону про адміністративно-територіальний устрій України закінчення повноважень сільських, селищних, міських рад, їхніх виконавчих органів, а також реорганізація сільських, селищних, міських рад, їхніх виконавчих органів як юридичних осіб у зв`язку із змінами в адміністративно-територіальному устрої України здійснюються з урахуванням таких положень: 1) у день набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною територіальною громадою, територія якої затверджена Кабінетом Міністрів України (далі сформована територіальна громада), припиняються повноваження сільських, селищних, міських рад, сільських, селищних, міських голів, обраних територіальними громадами, територія яких включена до території сформованої територіальної громади (далі розформовані територіальні громади).

Згідно з підпунктом 4 пункту 6-1 цього Закону, сформована територіальна громада є правонаступником усього майна, прав та обов`язків розформованої територіальної громади з урахуванням особливостей, визначених підпунктами 5 і 6 цього пункту.

Під час проведення реорганізації юридичних осіб сільських, селищних, міських рад та/або їхніх виконавчих комітетів повноваження з управління справами таких юридичних осіб здійснює сільський, селищний, міський голова, обраний сформованою територіальною громадою (пункт 12 Закону).

Відповідно до рішення першої сесії восьмого скликання Немирівської міської ради Вінницької області від 10 грудня 2020 року № 22 Про реорганізацію сільських рад шляхом приєднання до Немирівської міської ради вирішено розпочати процедуру реорганізації шляхом приєднання до Немирівської міської ради Вінницької області Ковалівської сільської ради Немирівського районну Вінницької області (ЄДРПОУ 04322764, Вінницька область, Немирівський район, с. Ковалівка, вул. Центральна, 2 а). Визнано, що Немирівська міська рада Вінницької області є правонаступником Ковалівської сільської ради з усіма правами та обов`язками.

Таким чином, у зв`язку з реорганізацією Ковалівської сільської ради Немирівського району Вінницької області та приєднанням її до Немирівської міської ради Вінницької області у справі необхідно залучити правонаступника відповідача Ковалівської сільської ради Немирівського району Вінницької області - Немирівську міську раду Вінницької області.

Отже, доводи відповідача спростовуються вищезазначеною ухвалою суду апеляційної інстанції, яка набула законної сили.

Щодо доводів відповідача, що позивачі, які мають намір отримати у власність земельні ділянки на території Немирівської ОТГ, проживають у різних населених пунктах, навіть в різних областях, що свідчить про штучне їх об`єднання як позивачів, суд зазначає наступне.

Статтею 24 Конституції України визначено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Право на отримання земельної ділянки у власність громадянам України визначено ст. 121 Земельного кодексу України, пункт 1 якої передбачає, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності.

При чому, обмежень щодо вибору місця розташування бажаної земельної ділянки норми земельного законодавства не містять.

В свою чергу, нормами КАС України також не визначено обмежень щодо звернення до суду за захистом своїх порушених прав фізичними особами шляхом подання колективного позову від різних позивачів до одного й того самого відповідача, більш того, в разі звернення до суду декількох позивачів до одного того самого відповідача з аналогічних підстав у відповідності до ст. 172 КАС України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може об`єднати в одне провадження декілька справ.

Відтак, наведені доводи відповідача не приймаються судом до уваги та визнаються необгрунтованими.

Дослідивши матеріали справи, доводи сторін та надавши їм юридичну оцінку, суд вважає, що відповідач не навів суду обгрунтованих підстав щодо неможливості прийняти рішення щодо розгляду клопотань позивачів, натомість неприйняття рішення про розгляд клопотань позивачів про затвердження проектів землеустрою у двотижневий строк та в порядку, передбаченому Земельним кодексом України, свідчить про допущення відповідачем протиправної бездіяльності.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові №826/14320/17 від 19 серпня 2021 року.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльність Немирівської міської ради щодо не розгляду у двотижневий строк клопотань позивачів від 09.07.2021 року про затвердження розроблених проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність площею 1,9545 га кожному окремо для ведення особистого селянського господарства із земель державної власності сільськогосподарського призначення на території с. Головеньки Ковалівської сільської ради Немирівського району Вінницької області.

Визначаючись щодо наявності підстав для зобов`язання відповідача затвердити розроблені проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства із земель державної власності площею 1,9545 га та надати позивачам відповідні земельні ділянки у власність за рахунок земель сільськогосподарського призначення кожному окремо, що знаходяться на території с. Головеньки, Ковалівської сільської ради Немирівського району Вінницької області, суд виходить із наступного.

Суд звертає увагу, що зобов`язання затвердити проект щодо відведення земельної ділянки є адміністративним актом, прийняттю якого повинна передувати визначена законом адміністративна процедура. Затвердження такого проекту без необхідних дій суб`єкта владних повноважень в межах адміністративної процедури не гарантує забезпечення прав позивача у передбачений законом спосіб.

Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

У разі наявності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта прийняти рішення конкретного змісту є втручанням у дискреційні повноваження.

Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії, водночас, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 5 КАС України способом захисту прав особи від протиправної бездіяльності є визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Тобто дії, які він повинен вчинити за законом.

Верховний Суд у своїй практиці неодноразово вказував на те, що "ефективний засіб правового захисту" у розумінні статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації - не відповідає зазначеній нормі Конвенції. (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 705/552/15-а, постанови Верховного Суду від 18.04.2018 у справі №826/14016/16, від 11.02.2019 у справі № 2а-204/12, від 04 серпня 2020 року у справі №340/2074/19).

Обраний позивачем спосіб захисту має бути спрямований на відновлення порушених прав, захист законних інтересів і, у випадку задоволення судом його вимог, рішення повинно мати наслідком реальне відновлення тих прав, за захистом яких позивач звернувся до суду.

У випадку, визначеному пунктом 4 частини 2 статті 245 КАС України, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

До того ж слід звернути увагу на позицію Великої Палати Верховного Суду у постанові від 06.11.2019 у справі № 509/1350/17, яка полягає у наступному. Оцінюючи ефективність обраного судом способу захисту (зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву) зазначила, що суд має право визнати бездіяльність суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язати вчинити певні дії. Суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У постанові від 11 лютого 2021 року у справі № 814/2458/16 Верховний Суд аналізував застосування пункту 4 частини другої статті 245 КАС України і дійшов висновку, що суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, за сукупності наступних умов:

1) судом встановлено порушення прав, свобод чи інтересів позивача;

2) на час вирішення спору прийняття рішення належить до повноважень відповідача;

3) виконано усі умови, визначені законом для прийняття такого рішення, зокрема подано усі належні документи, сплачено необхідні платежі і між сторонами немає спору щодо форми, змісту, повноти та достовірності наданих документів;

4) прийняття рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Суд зауважує, що 09.07.2021 року позивачі звернулись до відповідача із клопотаннями про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність, однак, відповідачем протягом законодавчо встановленого двотижневого терміну не вчинено дій щодо його розгляду та не прийнято відповідного рішення на сесії сільської ради.

Втім, як зазначив у відзиві на адміністративний позов відповідач, прийняти рішення немає можливості, оскільки земельні ділянки, які мають намір отримати у власність позивачі, перебувають в користуванні на правах оренди гр. ОСОБА_16 , судовий спір з даного питання перебуває на розгляді Верховного суду, про що повідомлено як позивачам так і їх законному представнику, оцінку таким доводам вже надано у рішенні та суд визнав такі доводи необгрунтованими.

Більш того, на думку суду, такі обставини, на які посилається відповідач спрямовані на створення штучних умов, які не спрямовані на об`єктивний розгляд поданих позивачами клопотань та прийняття рішення про затвердження проектів землеустрою, про що свідчать роз`яснення про неможливість прийняти рішення у строк та спосіб, визначені ЗК України. Окрім того, Немирівська міська рада не вчиняла жодних дій щодо розгляду клопотань позивачів на пленарних засіданнях, на яких приймаються рішення Немирівською міською радою більшістю голосів, а тому найефективнішим способом захисту порушених прав позивачів буде зобов`язати відповідача прийняти рішення, яким затвердити проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства.

Окрім того, суд враховує, що позивачами дотримано усіх умов для затвердження проектів землеустрою, проте відповідачем на час прийняття рішення у даній справі не прийнято у спосіб, визначений законом, рішення про затвердження проектів землеустрою або відмову у їх затвердженні.

Разом з тим, частина 8 статті 186 ЗК України передбачає, що підставою для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.

Обставин, які б свідчили про наявність підстав для відмови у затвердженні проектів землеустрою відповідачем не наведено та судом не встановлено в ході розгляду даної справи.

Враховуючи те, що судом встановлено виконання усіх умов, визначених законом для прийняття таких рішень, зокрема подано усі належні документи, між сторонами немає спору щодо форми, змісту, повноти та достовірності наданих документів, з огляду на відсутність передбачених законом підстав для відмови в затвердженні проекту землеустрою, та поведінку відповідача, яка в даному випадку, свідчить про створення штучних перешкод в реалізації конституційних прав фізичних осіб на отримання земельних ділянок у власність, суд вважає, що відповідача слід зобов`язати прийняти рішення, якими затвердити проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства.

На переконання суду, зобов`язання відповідача прийняти рішення, яким затвердити проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства забезпечить ефективний судовий захист порушених прав позивачів та призведе до реального їх відновлення.

При цьому, обираючи спосіб захисту порушених прав позивачів суд враховує правові позиції Верховного Суду викладені у постановах №316/979/18 від 24 січня 2020 року та №560/1334/19 від 27.01.2021 року, у яких суд касаційної інстанції дійшов висновку, що належним та ефективним способом захистом порушеного права, який забезпечує позитивне вирішення питань без невиправданих зволікань є зобов`язання суб`єкта владних повноважень саме затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для подальшої передачі у власність.

В свою чергу, за матеріалами даної справи та встановленими судом обставинами, аналізуючи поведінку відповідача, суд дійшов переконання, що інший спосіб судового захисту неможливо застосувати, так як ним не буде забезпечено ефективне відновлення порушених прав позивачів та не виключається повторність звернень позивачів за захистом до суду з питань реалізації прав на отримання земельних ділянок у власність.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 3 ст. 24 Закону України Про місцеве самоврядування органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Враховуючи встановлену судом протиправну бездіяльність відповідача щодо нерозгляду поданих позивачами клопотань про затвердження проектів землеустрою у строк та спосіб, встановлений нормами ЗК України, суд вважає, що наявні законні підстави для задоволення адміністративного позову в повному обсязі.

Щодо встановлення судового контролю за виконанням судового рішення шляхом подання звіту, то суд зазначає таке.

Відповідно до частини 1 статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої чи апеляційної інстанції може під час прийняття постанови у справі. Тобто, питання щодо зобов`язання відповідача подати такий звіт вирішується судом під час постановлення судового рішення.

Разом з тим, відповідно до частини 1статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Водночас, встановлення строку на подачу звіту про виконання судового рішення є правом суду, який ухвалив судове рішення, а не його обов`язком.

Поряд із цим суд не вбачає підстав для встановлення судового контролю за виконанням зазначеного рішення та вважає таку вимогу передчасною, адже у суду відсутні докази, що відповідач може ухилитись від належного виконання рішення суду.

Щодо вимоги представника позивача про стягнення на користь позивачів моральної шкоди по 2000 грн. на кожного окремо, в загальній сумі 24000 грн. суд виходить з наступного.

Статтею 56 Конституції України передбачено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Загальні підстави відшкодування моральної шкоди визначені Цивільним кодексом України.

Частинами 1, 2 статті 22 Цивільного кодексу України визначено, що особа, якій завдано збитків (майнової шкоди) у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Так, відповідно до частин 2, 3 статті 23 Цивільного кодексу України моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно зі статтею 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до пункту 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" розмір відшкодування моральної шкоди суд повинен визначати залежно від характеру та обсягу страждань, немайнових витрат, які зазнав позивач.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб (пункт 3 вказаної постанови).

У позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Стверджуючи про те, що відповідачем завдано моральну шкоду позивачам не доведено факту завдання немайнових втрат, спричинених моральними та фізичними стражданнями, які спричинили негативні зміни у житті позивачів. Також не доведені й самі негативні зміни у їх житті. Окрім того, представником позивачів не обґрунтовано розмір відшкодування шкоди в сумі 2000 гривень на кожного з позивачів окремо та не підтверджено їх документально.

За сукупністю наведених обставин, на думку суду, підстави для стягнення моральної шкоди відсутні.

Щодо вимоги представника позивачів постановити окрему ухвалу на голову Немирівської міської ради Вінницької області ОСОБА_15 суд виходить з наступного.

За змістом статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними. В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.

Отже, наведеними нормами процесуального закону встановлено право адміністративного суду у разі виявлення під час розгляду справи порушення закону, постановити окрему ухвалу та направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, а також поставити питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

Окрема ухвала виноситься судом у зв`язку з виявленням під час судового розгляду порушення законності з боку, зокрема, суб`єкта владних повноважень, які не охоплюються предметом спору та не можуть бути усунені шляхом розв`язання спору по суті. При цьому такі порушення мають негативно впливати на стан суб`єктивних прав та обов`язків особи у публічно-правових відносинах.

Проте, суд не знаходить достатніх підстав для винесення окремої ухвали відносно голови Немирівської міської ради Вінницької області ОСОБА_15 в порядку, передбаченому статтею 249 Кодексу адміністративного судочинства України, так як права позивачів в повній мірі будуть відновлені внаслідок визнання протиправної бездіяльності щодо нерозгляду клопотань позивачів у строк та спосіб, визначений ЗК України, та зобов`язання відповідача вчинити конкретні дії, якими права позивачів будуть відновленими в повному обсязі.

Стосовно розподілу судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Так, з урахуванням вказаної норми КАС України на користь кожного з позивачів належить стягнути по 908 грн. судових витрат, пов`язаних із сплатою судового збору.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Немирівської міської ради щодо не розгляду в двотижневий строк та у визначений спосіб клопотання ОСОБА_1 ; ОСОБА_2 ; ОСОБА_20 ; ОСОБА_4 ; ОСОБА_5 ; ОСОБА_6 ; ОСОБА_7 ; ОСОБА_8 ; ОСОБА_9 ; ОСОБА_10 ; ОСОБА_11 ; ОСОБА_12 ; ОСОБА_13 ; ОСОБА_14 про затвердження розроблених проектів землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства на території Ковалівської сільської ради (Немирівської міської ради) Немирівського району Вінницької області за межами населеного пункту.

Зобов`язати Немирівську міську раду прийняти рішення, яким затвердити проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства із земель державної власності площею 1.9545 га та передати ОСОБА_1 (за кадастровим номером 0523082500:03:002:0249); ОСОБА_2 (за кадастровим номером 0523082500:03:002:0788); ОСОБА_3 (за кадастровим номером 0523082500:03:002:0257); ОСОБА_4 (за кадастровим номером 0523082500:03:002:0251); ОСОБА_5 (за кадастровим номером 0523082500:03:002:0259); ОСОБА_6 (за кадастровим номером 0523082500:03:002:0253); ОСОБА_7 (за кадастровим номером 0523082500:03:002:0256); ОСОБА_8 (за кадастровим номером 0523082500:03:002:0252); ОСОБА_9 (за кадастровим номером 0523082500:03:002:0255); ОСОБА_10 (за кадастровим номером 0523082500:03:002:0248); ОСОБА_11 (за кадастровим номером 0523082500:03:002:0247); ОСОБА_12 (за кадастровим номером 0523082500:03:002:0254); ОСОБА_13 (за кадастровим номером 0523082500:03:002:0250); ОСОБА_21 (за кадастровим номером 0523082500:03:002:0258) відповідні земельні ділянки у власність за рахунок земель сільськогосподарського призначення, що знаходяться на території Ковалівсьої сільської ради (Немирівської міської ради) Немирівського району Вінницької області за межами населеного пункту.

Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений при зверненні до суду судовий збір в сумі 908 (дев`ятсот вісім) гривень за рахунок бюджетних асигнувань Немирівської міської ради.

Стягнути на користь ОСОБА_2 сплачений при зверненні до суду судовий збір в сумі 908 (дев`ятсот вісім) гривень за рахунок бюджетних асигнувань Немирівської міської ради.

Стягнути на користь ОСОБА_3 сплачений при зверненні до суду судовий збір в сумі 908 (дев`ятсот вісім) гривень за рахунок бюджетних асигнувань Немирівської міської ради.

Стягнути на користь ОСОБА_4 сплачений при зверненні до суду судовий збір в сумі 908 (дев`ятсот вісім) гривень за рахунок бюджетних асигнувань Немирівської міської ради.

Стягнути на користь ОСОБА_5 сплачений при зверненні до суду судовий збір в сумі 908 (дев`ятсот вісім) гривень за рахунок бюджетних асигнувань Немирівської міської ради.

Стягнути на користь ОСОБА_6 сплачений при зверненні до суду судовий збір в сумі 908 (дев`ятсот вісім) гривень за рахунок бюджетних асигнувань Немирівської міської ради.

Стягнути на користь ОСОБА_7 сплачений при зверненні до суду судовий збір в сумі 908 (дев`ятсот вісім) гривень за рахунок бюджетних асигнувань Немирівської міської ради.

Стягнути на користь ОСОБА_8 сплачений при зверненні до суду судовий збір в сумі 908 (дев`ятсот вісім) гривень за рахунок бюджетних асигнувань Немирівської міської ради.

Стягнути на користь ОСОБА_9 сплачений при зверненні до суду судовий збір в сумі 908 (дев`ятсот вісім) гривень за рахунок бюджетних асигнувань Немирівської міської ради.

Стягнути на користь ОСОБА_10 сплачений при зверненні до суду судовий збір в сумі 908 (дев`ятсот вісім) гривень за рахунок бюджетних асигнувань Немирівської міської ради.

Стягнути на користь ОСОБА_11 сплачений при зверненні до суду судовий збір в сумі 908 (дев`ятсот вісім) гривень за рахунок бюджетних асигнувань Немирівської міської ради.

Стягнути на користь ОСОБА_12 сплачений при зверненні до суду судовий збір в сумі 908 (дев`ятсот вісім) гривень за рахунок бюджетних асигнувань Немирівської міської ради.

Стягнути на користь ОСОБА_13 сплачений при зверненні до суду судовий збір в сумі 908 (дев`ятсот вісім) гривень за рахунок бюджетних асигнувань Немирівської міської ради.

Стягнути на користь ОСОБА_14 сплачений при зверненні до суду судовий збір в сумі 908 (дев`ятсот вісім) гривень за рахунок бюджетних асигнувань Немирівської міської ради.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач 1: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).

Позивач 2: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ).

Позивач 3: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_3 ).

Позивач 4: ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 ; РНОКПП НОМЕР_4 ).

Позивач 5: ОСОБА_5 ( АДРЕСА_5 ; РНОКПП НОМЕР_5 ).

Позивач 6: ОСОБА_6 ( АДРЕСА_5 ; РНОКПП НОМЕР_6 ).

Позивач 7: ОСОБА_7 ( АДРЕСА_6 ; РНОКПП НОМЕР_7 ).

Позивач 8: ОСОБА_8 ( АДРЕСА_7 ; РНОКПП НОМЕР_8 ).

Позивач 9: ОСОБА_9 ( АДРЕСА_8 ; РНОКПП НОМЕР_9 ).

Позивач 10: ОСОБА_10 ( АДРЕСА_9 ; РНОКПП НОМЕР_10 ).

Позивач 11: ОСОБА_11 ( АДРЕСА_10 ; РНОКПП НОМЕР_11 ).

Позивач 12: ОСОБА_12 ( АДРЕСА_11 ; РНОКПП НОМЕР_12 ).

Позивач 13: ОСОБА_13 ( АДРЕСА_12 ; РНОКПП НОМЕР_13 ).

Позивач 14: ОСОБА_22 ( АДРЕСА_13 ; РНОКПП НОМЕР_14 ).

Відповідач: Немирівська міська рада (вул. Соборна, 26, м. Немирів, Вінницька область, 22800; код ЄДРПОУ 03772619).

Рішення суду у повному обсязі сформовано: 08.10.2021 року.

Суддя Бошкова Юлія Миколаївна