Постанова

від 14.03.2022 по справі 120/9472/21-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/9472/21-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Бошкова Юлія Миколаївна

Суддя-доповідач - Капустинський М.М.

15 березня 2022 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Капустинського М.М.

суддів: Ватаманюка Р.В. Сапальової Т.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Немирівської міської ради на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 до Немирівської міської ради про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

в серпні 2021 року представник ОСОБА_15 , який діє в інтересах ОСОБА_1 ; ОСОБА_2 ; ОСОБА_16 ; ОСОБА_4 ; ОСОБА_5 ; ОСОБА_6 ; ОСОБА_7 ; ОСОБА_8 ; ОСОБА_9 ; ОСОБА_10 ; ОСОБА_11 ; ОСОБА_12 ; ОСОБА_13 ; ОСОБА_14 (далі - позивачі) звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Немирівської міської ради (далі - відповідач) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги мотивовані протиправною бездіяльністю відповідача щодо не розгляду клопотань позивачів про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність площею 1.9545 га кожному окремо для ведення особистого селянського господарства із земель державної власності сільськогосподарського призначення та території с. Головеньки, Ковалівської сільської ради (Немирівської ОТГ) Немирівського району Вінницької області. Окрім того, представник позивачів просить суд встановити судовий контроль за виконанням судового рішення, стягнути моральну шкоду в розмірі 2000 грн. на користь кожного з позивачів та постановити окрему ухвалу відносно голови Немирівської міської ради Вінницької області ОСОБА_17 для притягнення його до відповідальності за бездіяльність Немирівської міської ради.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2021 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Немирівської міської ради щодо не розгляду в двотижневий строк та у визначений спосіб клопотання ОСОБА_1 ; ОСОБА_2 ; ОСОБА_3 ; ОСОБА_4 ; ОСОБА_5 ; ОСОБА_6 ; ОСОБА_7 ; ОСОБА_8 ; ОСОБА_9 ; ОСОБА_10 ; ОСОБА_11 ; ОСОБА_12 ; ОСОБА_13 ; ОСОБА_14 про затвердження розроблених проектів землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства на території Ковалівської сільської ради (Немирівської міської ради) Немирівського району Вінницької області за межами населеного пункту.

Зобов`язано Немирівську міську раду прийняти рішення, яким затвердити проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства із земель державної власності площею 1.9545 га та передати ОСОБА_1 (за кадастровим номером 0523082500:03:002:0249); ОСОБА_2 (за кадастровим номером 0523082500:03:002:0788); ОСОБА_16 (за кадастровим номером 0523082500:03:002:0257); ОСОБА_4 (за кадастровим номером 0523082500:03:002:0251); ОСОБА_5 (за кадастровим номером 0523082500:03:002:0259); ОСОБА_6 (за кадастровим номером 0523082500:03:002:0253); ОСОБА_7 (за кадастровим номером 0523082500:03:002:0256); ОСОБА_8 (за кадастровим номером 0523082500:03:002:0252); ОСОБА_9 (за кадастровим номером 0523082500:03:002:0255); ОСОБА_10 (за кадастровим номером 0523082500:03:002:0248); ОСОБА_11 (за кадастровим номером 0523082500:03:002:0247); ОСОБА_12 (за кадастровим номером 0523082500:03:002:0254); ОСОБА_13 (за кадастровим номером 0523082500:03:002:0250); ОСОБА_14 (за кадастровим номером 0523082500:03:002:0258) відповідні земельні ділянки у власність за рахунок земель сільськогосподарського призначення, що знаходяться на території Ковалівсьої сільської ради (Немирівської міської ради) Немирівського району Вінницької області за межами населеного пункту.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість судового рішення, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено судом та підтверджено наявними в справі матеріалами, 09.10.2020 року позивачі за довіреністю через представника ОСОБА_18 через Центр надання адміністративних послуг «Прозорий офіс» звернулись до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області з клопотаннями про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність орієнтовною площею 2,000 га для ведення особистого селянського господарства із земель державної власності сільськогосподарського призначення на території Ковалівської сільської ради Немирівського району Вінницької області, долучивши до клопотань графічні матеріали з зазначенням місця розташування земельної ділянки та паспортні дані фізичних осіб.

28.11.2020 року, після спливу строку, встановленого ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України, у зв`язку з відсутністю прийнятих Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області рішень про задоволення або відмову у наданні відповідних дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність, керуючись приписами частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України, між позивачами та землевпорядником укладено договір № 338-2020 на виконання землевпорядних робіт, а саме для розробки документації із землеустрою за принципом «мовчазної згоди», про що цінним листом із описом вкладення від 04.12.2020 року повідомлено Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області та додано до повідомлення зазначений договір.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 31.01.2021 року № 60-р "Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об`єднаних територіальних громад" регламентовано передачу усіх земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність відповідних ОТГ.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 16.11.2020 року № 1113 "Деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин" Держгеокадастру доручено прискорити проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності та забезпечити передачу з 17.11.2020 року земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність відповідно до статті 117 Земельного кодексу України.

На виконання вказаних нормативно-правових актів та у зв`язку з утворенням Немирівської об`єднаної територіальної громади, Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області передано у комунальну власність Немирівської об`єднаної територіальної громади спірні земельні ділянки.

Відповідно до пункту 24 Розділу X Перехідні положення Земельного кодексу України надані до дня набрання чинності цим пунктом рішеннями Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади дозволи на розроблення документації із землеустрою щодо земельних ділянок державної власності, які відповідно до цього пункту переходять у комунальну власність, є чинними. Особи, які отримали такі дозволи, а також органи, що їх надали, зобов`язані повідомити про це протягом місяця відповідні сільські, селищні, міські ради з дня набрання чинності цим пунктом. Рішення про затвердження такої документації, що не була затверджена на день набрання чинності цим пунктом, приймають сільські, селищні, міські ради.

09.07.2021 року, на виконання вимог зазначеного вище пункту 24 Розділу X Перехідних положень Земельного кодексу України, позивачами подано до Немирівської міської ради Вінницької області клопотання про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність площею 1,9545 га для ведення особистого селянського господарства на території с. Головеньки Ковалівської сільської ради (Немирівської ОТГ) Немирівського району Вінницької області, до яких долучено проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок та витяги з Державного земельного кадастру про земельну ділянку по кожному з позивачів окремо.

Однак, станом на день звернення позивачами за захистом своїх порушених прав до суду, будь-якого рішення про задоволення або відмову у затвердженні проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність відповідачем у строк та спосіб, визначений Земельним кодексом України, не прийнято.

Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, позивачі звернулись до суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку, що з огляду на протиправну бездіяльність відповідача щодо не розгляду поданих позивачами клопотань про затвердження проектів землеустрою у строк та спосіб, встановлений нормами ЗК України наявні законні підстави для задоволення адміністративного позову в повному обсязі.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції та зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 18 Земельного кодексу України, до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об`єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Категорії земель України мають особливий правовий режим.

Категорії земель визначені у частині першій статті 19 ЗК України, до яких, зокрема, належать землі сільськогосподарського призначення.

Згідно з частиною 1 статті 22 ЗК України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

Згідно з статтею 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара (пункт б частини 1 статті 121 ЗК України).

Частиною 1 статті 122 ЗК України передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Згідно з положеннями ч. 6 ст. 118 ЗК України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, клопотання подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідно до ч. 7 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність особи, якій належить право власності на об`єкт нерухомості (жилий будинок, іншу будівлю, споруду), розташований на такій земельній ділянці, або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Так, у зв`язку з відсутністю прийнятих Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області рішень про задоволення або відмову у наданні відповідних дозволів на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність, керуючись приписами частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України, між позивачами та землевпорядником було укладено договір на виконання землевпорядних робіт № 338-2020 від 28.11.2020 року, про що листом від 04.12.2020 року повідомлено Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області про застосування принципу «мовчазної згоди» та додано до повідомлення зазначений договір.

Згідно з вимогами статті 50 Закону України "Про землеустрій" проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок розробляються у разі формування нових земельних ділянок із земель державної, комунальної власності (крім випадків формування земельних ділянок за іншою документацією із землеустрою) та у разі зміни цільового призначення земельних ділянок у випадках, визначених законом. Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок може передбачати формування та/або зміну цільового призначення декількох земельних ділянок, за умови що розпорядником земельних ділянок буде один орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України, або власником земельної ділянки приватної власності є одна особа. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки включає: а) пояснювальну записку; б) матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки); в) розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом); г) розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом); ґ) перелік обмежень у використанні земельної ділянки; д) кадастровий план земельної ділянки. У разі формування земельної ділянки чи зміни цільового призначення земельної ділянки для потреб, пов`язаних із забудовою, до проекту додається витяг із відповідної містобудівної документації із зазначенням функціональної зони території, в межах якої розташована земельна ділянка, та обмежень у використанні території для містобудівних потреб. Ці вимоги не поширюються на випадки, якщо відповідно до закону передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб може здійснюватися за відсутності зазначеної містобудівної документації.

Частиною 9 статті 118 ЗК України визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Згідно з частиною 1 статті 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відтак, аналізуючи вищезазначені норми чинного законодавства, суд вважає, що Земельним кодексом України чітко визначено строк для прийняття рішення суб`єктом владних повноважень за наслідками розгляду клопотання про затвердження проекту землеустрою, шляхом прийняття відповідного рішення.

При цьому, відповідно до частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Згідно з частинами першою та другою статті 59 зазначеного Закону рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

З огляду на вищезазначені норми, питання безоплатної передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян є виключною компетенцією органу місцевого самоврядування, яким в даному випадку є Немирівська міська рада.

З матеріалів справи встановлено, що 09.07.2021 року позивачі, у визначеному законодавством порядку, звернулись до відповідача з клопотаннями про затвердження розроблених ними проектів землеустрою, проте відповідач одне із передбачених законодавством рішень у спосіб, встановлений законом (шляхом прийняття рішення на пленарному засіданні ради) та у визначений строк не прийняв.

Так, обґрунтовуючи правомірність своїх дій відповідач зазначив що протиправної бездіяльності допущено не було, оскільки дійсно 09.07.2021 року відповідачем отримано клопотання позивачів про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам та передати їм у власність земельні ділянки площею 1,9545 га для ведення особистого селянського господарства на території с. Головеньки Ковалівської сільської ради (Немирівської ОТГ) Немирівського району Вінницької області кожному з позивачів окремо. Так, 26.07.2021 року кожному із позивачів надано відповідь, що земельна ділянка сільськогосподарського призначення площею 30,0 га на території колишньої Головеньківської сільської ради перебуває в користуванні на умовах оренди гр. ОСОБА_19 , не сформована Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області та не передана у комунальну власність протягом 2017-2021 років Ковалівській сільській раді та Немирівській міській раді. В результаті чого земельну ділянку площею 30,0 га позивачі бажають отримати у власність без погодження землекористувача. Аналогічну відповідь направлено на адресу представника позивачів. Отже, позивачам та їх представнику надано вичерпну відповідь на їх клопотання, яка не є відмовою та роз`яснено, що прийняти рішення немає можливості, оскільки судове рішення по вказаному питанню переглядається у касаційному порядку у справі № 140/2317/18.

Колегія суддів зауважує, що такі дії відповідача, як направлення повідомлення про неможливість прийняти рішення не відповідають нормам чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, відтак, на думку суду, у зв`язку з неприйняттям рішення про розгляд клопотань позивачів про затвердження проектів землеустрою у строк та спосіб, визначені Земельним кодексом України, свідчить про протиправну бездіяльність відповідача.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зобов`язаний прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Так, з матеріалів справи встановлено, що рішення за результатами розгляду клопотань позивачів від 09.07.2021 року про затвердження проектів землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства не прийнято і станом на час прийняття судом рішення.

Судом встановлено, що 16.01.2007 року між Головеньківською сільською радою в особі сільського голови ОСОБА_20 та ОСОБА_19 було укладено договір оренди землі, відповідно до якого в оренду передано земельну ділянку загальною площею 30,00 га. За рахунок земель Головеньківської сільської ради строком на 5 років. Постановою Немирівського районного суду Вінницької області від 22.10.2020 року у цивільні справі № 140/2317/18 за позовом ОСОБА_21 до Ковалівської сільської ради Немирівського районну Вінницької області, Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області в особі кадастрового реєстратора відділу у Немирівському районі Вінницької області про визнання договору оренди землі поновленним та зобов`язання вчинити певні дії позов задоволено повністю. Визнано поновленим договір оренди землі, укладений 16.01.2007 між ОСОБА_21 та Головеньківською сільською радою Немирівського району Вінницької області, зареєстрований 15.02.2007 року за № 040782500001. Зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області в особі кадастрового реєстратора відділу у Немирівському районі Вінницької області здійснити державну реєстрацію в Державному земельному кадастрі земельної ділянки сільськогосподарського призначення - орні землі, загальною площею 30 га, яка знаходиться на території Ковалівської сільської ради Немирівського району Вінницької області та присвоїти їй кадастровий номер.

Водночас, постановою Вінницького апеляційного суду від 25.03.2021 року апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області задоволено. Рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 22 жовтня 2020 року скасовано. У позові ОСОБА_21 до Немирівської міської ради Вінницької області, як процесуального правонаступника Ковалівської сільської ради Немирівського району Вінницької області, Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання договору оренди землі поновленим та зобов`язання вчинити певні дії - відмовлено.

Постановою Верховного суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 11.10.2021 року касаційну скаргою ОСОБА_21 на постанову Вінницького апеляційного суду від 25.03.2021 року залишено без змін.

Тому, доводи відповідача щодо неможливості прийняти рішення у зв`язку з тим, що є судове рішення по вказаному питанню, яке переглядається в касаційному порядку, та відсутня згода землекористувача є необґрунтованими, та такими, що не відповідають встановленим судом обставинам у справі.

Доводи відповідача, що спірна земельна ділянка, яка перебуває в користуванні ОСОБА_19 , не сформована Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області та не передана у комунальну власність протягом 2017-2021 років Ковалівській сільській раді та Немирівській міській раді суд також вважає необгрунтованими та такими, що не відповідають встановленим обставинам у справі, та акцентує увагу на наступному.

Так, ухвалою Вінницького апеляційного суду від 18.02.2021 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_19 до Ковалівської сільської ради Немирівського районну Вінницької області, Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, в особі кадастрового реєстратора відділу у Немирівському районі Вінницької області, про визнання договору оренди землі поновленим та зобов`язання вчинити певні дії було залучено Немирівську міську раду Вінницької області як процесуального правонаступника Ковалівської сільської ради Немирівського району Вінницької області.

Суд апеляційної інстанції виходив з того, що Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування і районних державних адміністрацій» (далі Закон) № 1009-IX від 17 листопада 2020 року внесено зміни до Закону України від 21 травня1997 року «Про місцеве самоврядування в Україні», та розділ 5 «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено пунктом 6-1, яким встановлено, що до прийняття закону про адміністративно-територіальний устрій України закінчення повноважень сільських, селищних, міських рад, їхніх виконавчих органів, а також реорганізація сільських, селищних, міських рад, їхніх виконавчих органів як юридичних осіб у зв`язку із змінами в адміністративно-територіальному устрої України здійснюються з урахуванням таких положень: 1) у день набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною територіальною громадою, територія якої затверджена Кабінетом Міністрів України (далі сформована територіальна громада), припиняються повноваження сільських, селищних, міських рад, сільських, селищних, міських голів, обраних територіальними громадами, територія яких включена до території сформованої територіальної громади (далі розформовані територіальні громади).

Згідно з підпунктом 4 пункту 6-1 цього Закону, сформована територіальна громада є правонаступником усього майна, прав та обов`язків розформованої територіальної громади з урахуванням особливостей, визначених підпунктами 5 і 6 цього пункту.

Під час проведення реорганізації юридичних осіб сільських, селищних, міських рад та/або їхніх виконавчих комітетів повноваження з управління справами таких юридичних осіб здійснює сільський, селищний, міський голова, обраний сформованою територіальною громадою (пункт 12 Закону).

Відповідно до рішення першої сесії восьмого скликання Немирівської міської ради Вінницької області від 10 грудня 2020 року № 22 «Про реорганізацію сільських рад шляхом приєднання до Немирівської міської ради» вирішено розпочати процедуру реорганізації шляхом приєднання до Немирівської міської ради Вінницької області Ковалівської сільської ради Немирівського районну Вінницької області (ЄДРПОУ 04322764, Вінницька область, Немирівський район, с. Ковалівка, вул. Центральна, 2 а). Визнано, що Немирівська міська рада Вінницької області є правонаступником Ковалівської сільської ради з усіма правами та обов`язками.

Отже, у зв`язку з реорганізацією Ковалівської сільської ради Немирівського району Вінницької області та приєднанням її до Немирівської міської ради Вінницької області у справі необхідно залучити правонаступника відповідача Ковалівської сільської ради Немирівського району Вінницької області - Немирівську міську раду Вінницької області.

Доводи відповідача спростовуються вищезазначеною ухвалою суду апеляційної інстанції, яка набула законної сили.

З огляду на зазначене колегія судів погоджується з доводами суду першої інстанції, що відповідач не навів суду обґрунтованих підстав щодо неможливості прийняти рішення щодо розгляду клопотань позивачів, натомість неприйняття рішення про розгляд клопотань позивачів про затвердження проектів землеустрою у двотижневий строк та в порядку, передбаченому Земельним кодексом України, свідчить про допущення відповідачем протиправної бездіяльності.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові №826/14320/17 від 19 серпня 2021 року.

Таким чином, рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльність Немирівської міської ради щодо не розгляду у двотижневий строк клопотань позивачів від 09.07.2021 року про затвердження розроблених проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність площею 1,9545 га кожному окремо для ведення особистого селянського господарства із земель державної власності сільськогосподарського призначення на території с. Головеньки Ковалівської сільської ради Немирівського району Вінницької області є обгрунтованним.

Переглядаючи прийняте судом першої інстанції рішення в частині зобов`язання відповідача затвердити розроблені проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства із земель державної власності площею 1,9545 га та надати позивачам відповідні земельні ділянки у власність за рахунок земель сільськогосподарського призначення кожному окремо, що знаходяться на території с. Головеньки, Ковалівської сільської ради Немирівського району Вінницької області, колегія судів зазначає наступне.

Зобов`язання затвердити проект щодо відведення земельної ділянки є адміністративним актом, прийняттю якого повинна передувати визначена законом адміністративна процедура. Затвердження такого проекту без необхідних дій суб`єкта владних повноважень в межах адміністративної процедури не гарантує забезпечення прав позивача у передбачений законом спосіб.

Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

У разі наявності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта прийняти рішення конкретного змісту є втручанням у дискреційні повноваження.

Повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії, водночас, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 5 КАС України способом захисту прав особи від протиправної бездіяльності є визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Тобто дії, які він повинен вчинити за законом.

Верховний Суд у своїй практиці неодноразово вказував на те, що "ефективний засіб правового захисту" у розумінні статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації - не відповідає зазначеній нормі Конвенції. (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 705/552/15-а, постанови Верховного Суду від 18.04.2018 у справі №826/14016/16, від 11.02.2019 у справі № 2а-204/12, від 04 серпня 2020 року у справі №340/2074/19).

Обраний позивачем спосіб захисту має бути спрямований на відновлення порушених прав, захист законних інтересів і, у випадку задоволення судом його вимог, рішення повинно мати наслідком реальне відновлення тих прав, за захистом яких позивач звернувся до суду.

У випадку, визначеному пунктом 4 частини 2 статті 245 КАС України, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2019 у справі № 509/1350/17 зазначила, що суд має право визнати бездіяльність суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язати вчинити певні дії. Суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У постанові від 11 лютого 2021 року у справі № 814/2458/16 Верховний Суд аналізував застосування пункту 4 частини другої статті 245 КАС України і дійшов висновку, що суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, за сукупності наступних умов:

1) судом встановлено порушення прав, свобод чи інтересів позивача;

2) на час вирішення спору прийняття рішення належить до повноважень відповідача;

3) виконано усі умови, визначені законом для прийняття такого рішення, зокрема подано усі належні документи, сплачено необхідні платежі і між сторонами немає спору щодо форми, змісту, повноти та достовірності наданих документів;

4) прийняття рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Так, 09.07.2021 року позивачі звернулись до відповідача із клопотаннями про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність, однак, відповідачем протягом законодавчо встановленого двотижневого терміну не вчинено дій щодо його розгляду та не прийнято відповідного рішення на сесії сільської ради.

Однак, відповідач зазначив, що прийняти рішення немає можливості, оскільки земельні ділянки, які мають намір отримати у власність позивачі, перебувають в користуванні на правах оренди гр. ОСОБА_19 , судовий спір з даного питання перебуває на розгляді Верховного суду, про що повідомлено як позивачам так і їх законному представнику, оцінку таким доводам вже надано у рішенні та суд визнав такі доводи необґрунтованими.

Колегія суддів зауважує, що позивачами дотримано усіх умов для затвердження проектів землеустрою, проте відповідачем на час прийняття рішення у даній справі не прийнято у спосіб, визначений законом, рішення про затвердження проектів землеустрою або відмову у їх затвердженні.

Згідно з положеннями частини 8 статті 186 ЗК України підставою для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.

Однак, обставин, які б свідчили про наявність підстав для відмови у затвердженні проектів землеустрою відповідачем не наведено та судом не встановлено в ході розгляду даної справи.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що з огляду на те, що позивачами подано усі належні документи, між сторонами немає спору щодо форми, змісту, повноти та достовірності наданих документів, з огляду на відсутність передбачених законом підстав для відмови в затвердженні проекту землеустрою, та поведінку відповідача, яка в даному випадку, свідчить про створення штучних перешкод в реалізації конституційних прав фізичних осіб на отримання земельних ділянок у власність, слід зобов`язати відповідача прийняти рішення, якими затвердити проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства.

Обираючи спосіб захисту порушених прав позивачів суд враховує правові позиції Верховного Суду викладені у постановах №316/979/18 від 24 січня 2020 року та №560/1334/19 від 27.01.2021 року, у яких суд касаційної інстанції дійшов висновку, що належним та ефективним способом захистом порушеного права, який забезпечує позитивне вирішення питань без невиправданих зволікань є зобов`язання суб`єкта владних повноважень саме затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для подальшої передачі у власність.

Щодо позовних вимог у яких позивачам було відмовлено, то колегія суддів не переглядає рішення суду першої інстанції в цій частині, з огляду на те, що воно ніким не оскаржується.

Згідно з положеннями ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону рішення відповідає.

Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Немирівської міської ради залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2021 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Капустинський М.М. Судді Ватаманюк Р.В. Сапальова Т.В.