Рішення

від 07.10.2021 по справі 380/7007/21

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа№380/7007/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2021 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сасевича О.М., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційна компанія Укрбудсервіс до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу, -

в с т а н о в и в:

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційна компанія Укрбудсервіс до Головного управління ДПС у Львівській області із вимогою визнати протиправним та скасувати наказ ГУ ДПС у Львівській області №1387-ПП від 20.04.2021 року, яким призначено проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ Інвестиційна компанія Укрбудсервіс .

Ухвалою судді від 28.04.2021 року в справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження, призначене судове засідання.

Сторонами при розгляді справи було подано до суду заяви по суті справи - письмові відзив, відповідь на відзив.

Відповідно до позиції позивача, яка ним висловлена в письмових заявах, що були подані до суду, він вважає, що відповідачем було безпідставно прийнято рішення (наказ) щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

Позивач зазначає, що контролюючим органом спірним наказом від 20.04.2021 року №1387-ПП було призначено позапланову виїзну перевірку ТзОВ Інвестиційна компанія Укрбудсервіс . При цьому, підставою для цього окреслено п.п. 16.1.5, 16.1.7, 20.1.2, 73.3, 78.1.1 Податкового кодексу України, тобто, не надання платником податків пояснень і їх документальних підтверджень на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу. Окрім того, приймаючи такий наказ відповідач покликався на положення абз. 5 постанови Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 року №89.

Однак, за доводами позивача, запит від 01.03.2021 року №5125/6/13-01-07-06-15 про надання пояснень і їх документального підтвердження, який скеровувався ТзОВ Інвестиційна компанія Укрбудсервіс , не відповідав вимогам, установленим ст. 73 Податкового кодексу України, а тому, це звільняло платника податків від обов`язку надавати відповідь на такий запит. А саме, запит не містив покликань на обставини, що свідчать про порушення платником податків податкового законодавства, чіткого переліку документів, які потрібно надати, а наведена у ньому вимога про подання документів не стосується справляння податків. Відтак, за наслідком скерування неналежного запиту, який у силу своїх недоліків не був обов`язковим до реагування зі сторони платника податків, контролюючий орган не мав права призначати перевірки.

Окрім того, ТзОВ Інвестиційна компанія Укрбудсервіс зазначає, що п. 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України було встановлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок у період, який охоплює видання оспорюваного наказу. Така норма кодексу є чинною й по цей час і обмеження, що нею визначені, підлягають застосуванню. При цьому, хоча постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 року №89 й було вирішено скоротити строк дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, проте, відповідно до засад ієрархії нормативно-правових актів, це не може змінювати приписи Податкового кодексу України як акта вищої юридичної сили.

У зв`язку з чим, ТзОВ Інвестиційна компанія Укрбудсервіс вважає, що оспорюваний наказ про проведення документальної позапланової виїзної перевірки є протиправним і підлягає скасуванню.

Відповідно до позиції відповідача, яка ним висловлена у письмових заявах, що були подані до суду, він вважає вимоги позивача безпідставними.

А саме, відповідач зазначає, що у зв`язку з отриманою податковою інформацію щодо можливого порушення зі сторони ТзОВ Інвестиційна компанія Укрбудсервіс при взаємовідносинах із контрагентами ним було скеровано позивачеві ряд запитів про надання пояснень і їх документального підтвердження. При цьому, в усіх таких запитах наведено як фактичну підставу для запитування інформації та документів, опис можливого правопорушення, так і нормативні підстави, а також окреслено коло запитуваних відомостей і документів на їх підтвердження. Зазначене вчинене з достатньо можливою на той час мірою конкретизації та обґрунтування.

Однак, позивачем не було надано відповідей на запити контролюючого органу, а відтак, виникла правова підстава для призначення документальної позапланової виїзної перевірки, що й реалізовано за спірним наказом ГУ ДПС у Львівській області від 20.04.2021 року №1387-ПП. Відповідач зазначає, що проведення такої перевірки виявилося неможливим через відмову платника податків, що втім не заперечує правомірність її призначення та законність відповідного наказу.

У зв`язку з чим, відповідач підстав для задоволення позовних вимог не вбачає.

У судових засіданнях представник позивача заявлені позовні вимоги підтримала, надала пояснення аналогічні тим, які викладені у письмових заявах до суду, просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судових засіданнях позов не визнала, ствердила про його безпідставність, а тому, просив у задоволенні позову відмовити.

Представники сторін не заперечили щодо переходу до письмового провадження, внаслідок чого суд ухвалою без виходу до нарадчої кімнати постановив перейти до письмового провадження для подальшого розгляду справи та ухвалення рішення.

Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, розглянувши їхні доводи та заперечення, дослідивши зібрані в справі докази, об`єктивно оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд приходить до висновку, що позов слід задоволити, виходячи з наступного.

Матеріалами справи засвідчується, що ГУ ДПС у Львівській області прийнято наказ від 20.04.2021 року №1387-ПП Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ Інвестиційна компанія Укрбудсервіс .

Як слідує зі змісту наказу від 20.04.2021 року №1387-ПП, він прийнятий на підставі п.п. 16.1.5, 16.1.7, 20.1.2, 73.3, 78.1.1 Податкового кодексу України, абз. 5 постанови Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 року №89, за наслідком розгляду доповідної записки управління податкового аудиту ГУ ДПС у Львівській області від 19.04.2021 року №163/13-01-07-06-14.

Цим наказом вирішено провести документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ Інвестиційна компанія Укрбудсервіс (код ЄДРПОУ 40433945) з 21.04.2021 року тривалістю 5 робочих днів. Перевірку провести з питань проведення взаємовідносин з ТОВ Олд Трейд , ТОВ Інтергруп-Захід , ТОВ Максрембуд , ТОВ Будівельна організація Надійна Арка , ПП Захід Госпторг та правомірності їх відображення у податкових деклараціях з податку на додану вартість та податкових деклараціях з податку на прибуток підприємства.

У справі наявна копія доповідної записки управління податкового аудиту ГУ ДПС у Львівській області від 19.04.2021 року №163/13-01-07-06-14, в якій стверджено про наявність ознак порушень податкового законодавства зі сторони позивача по документованих взаємовідносинах із рядом контрагентів, які в дійсності не відбувалися. Вказано про скерування на адресу ТзОВ Інвестиційна компанія Укрбудсервіс письмових запитів про надання пояснень та їх документального підтвердження щодо таких обставин і відсутність належних відповідей на запити контролюючого органу, наданих відповідно до п. 73.3 Податкового кодексу України. У зв`язку з чим, у доповідній записці, рекомендовано з 21.04.2021 року розпочати проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТзОВ Інвестиційна компанія Укрбудсервіс .

Матеріали справи містять копії ряду листів (запитів) щодо надання пояснень і їх документального підтвердження від ГУ ДФС у Львівській області та ГУ ДПС у Львівській області, адресованих ТзОВ Інвестиційна компанія Укрбудсервіс у порядку п. 73.3 Податкового кодексу України (у тому числі запит від 01.03.2021 року №5125/6/13-01-07-06-15). У таких запитах контролюючим органом, зокрема, вказувалися обставини, можливого порушення зі сторони позивача норм податкового законодавства по відносинах із третіми особами, зважаючи на ознаки відсутності реального руху товарів та послуг у відповідних операціях між ними та іншими суб`єктами в ланцюгу постачання. У зв`язку з чим, податковий орган вказував на те, що це свідчить про недотримання (порушення) ТзОВ Інвестиційна компанія Укрбудсервіс вимог податкового законодавства в частині податкової звітності за такими нереальними операціями. У зв`язку з чим, відповідно до п. 73.3 Податкового кодексу України контролюючий орган запитував у позивача інформацію та документи по відповідних сумнівних операціях.

Судом установлено, що перевірка, яка призначена наказом від 20.04.2021 року №1387-ПП, проведена не була, про що відповідачем складено акт від 26.04.2021 року №395/13-01-07-06/40433945 відмови від допуску до проведення перевірки.

Відтак, не погоджуючись із рішенням відповідача про призначення позапланової перевірки, позивач звернувся до суду з цим позовом, стверджуючи, що відповідний наказ прийнятий протиправно за відсутності підстав для цього.

У зв`язку з чим, аналізуючи спірні правовідносини, суд відзначає наступне.

Пунктом 78.1 Податкового кодексу України визначено підстави для призначення та здійснення документальних позапланових перевірок.

Зокрема, згідно з пп. 78.1.1 Податкового кодексу України (який був нормативною підставою для видачі оспорюваного наказу), документальна позапланова перевірка може здійснюватися за умови, якщо отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Відтак, для призначення перевірки за наведеною вище підставою повинні існувати в сукупності наступні передумови:

- контролюючий отримав інформацію, яка відноситься до податкової та вона свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого Податковим кодексом України законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

- контролюючий скерував платнику податків, за наявності для цього підстав і в установленому порядку, обов`язковий письмовий запит про надання інформації, в якому зазначено порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого Податковим кодексом України законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

- платник податків не надав пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

У зв`язку з чим, при перевірці правомірності призначення документальної позапланової перевірки та спірного наказу суду слід з`ясувати наявність сукупності окреслених вище підстав.

Як засвідчується матеріалами справи, контролюючим органом було отримано податкову інформацію щодо ТзОВ Інвестиційна компанія Укрбудсервіс , яка за його трактуванням може свідчити про порушення податкового законодавства за сторони останнього. Указане випливає зі змісту запитів, які скеровувалися позивачеві, а також доповідної записки управління податкового аудиту ГУ ДПС у Львівській області від 19.04.2021 року №163/13-01-07-06-14.

Таким чином, контролюючий орган (відповідач), отримавши й здійснивши аналіз такої податкової інформації, яка свідчить про можливе порушення платником податків (позивачем) податкового законодавства, вправі вжити заходи, які передбачені податковим законодавством.

А саме, відповідно до п. 73.3 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити: 1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; 2) для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу витягнутої руки під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених цим Кодексом; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків: податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування; акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки; 5-1) виявлено недостовірність даних, що містяться у звіті про підзвітні рахунки, поданому фінансовим агентом; 5-2) отримано повідомлення від компетентного органу іноземної держави, з якою Україною укладено міжнародний договір, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або укладених на їх підставі міжвідомчих договорів, про виявлення таким органом помилок, неповних або недостовірних даних, наданих фінансовим агентом щодо підзвітного рахунка особи, яка є резидентом відповідної іноземної держави, або про невиконання фінансовим агентом зобов`язань, передбачених таким міжнародним договором; 6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Відтак, у нашому випадку відповідач, на наслідком отримання податкової інформації, яка свідчить про можливі порушення зі сторони позивача, має обґрунтовану та законодавчо встановлену необхідність для здійснення податкового контролю в спосіб скерування платнику податків письмового запиту про подання інформації (що відповідно до п. 61.1 Податкового кодексу України входить до системи податкового контролю).

Як вбачається зі змісту численних запитів на адресу ТзОВ Інвестиційна компанія Укрбудсервіс (у тому числі й запиту від 01.03.2021 року №5125/6/13-01-07-06-15), його обґрунтування відповідає пп. 1 абз. 3 п. 73.3 Податкового кодексу України, а саме, відповідач покликається на результати аналізу податкової інформації, який свідчить про порушення зі сторони позивача.

При цьому, суд не вбачає підстав для висновку про невідповідність усіх таких запитів формальним і змістовним вимогам, які встановлені п. 73.3 Податкового кодексу України. У таких запитах указано як наявність інформації щодо можливих порушень податкового законодавства зі сторони позивача, так і наведено певний опис цих обставин, зазначено про суть можливого порушення зі сторони платника податків. Також контролюючим органом було затребувано інформацію та копії документів, які кореспондують тим порушенням, які були формальною підставою для надсилання запитів.

У зв`язку з чим, суд критично оцінює доводи сторони позивача в цій частині та погоджується з відповідними аргументами відповідача.

У той же час, ураховуючи доводи та заперечення сторін справи, суд також зазначає наступне.

Пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу, який був чинний на час видачі оспорюваного наказу, встановлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

Так, дію карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) було введено постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року №211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 . Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236 Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 , продовжено дію карантину з 19.12.2020 року до 28.02.2021 року. Постановою Кабінету Міністрів України від 17.02.2021 року №104 Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України продовжено дію карантину до 30.04.2021 року.

Отже, мораторій охоплював і той вид перевірок (документальна), яка була призначена спірним наказом ГУ ДПС у Львівській області від 20.04.2021 року №1387-ПП, і такий мораторій був діючим у час видання такого наказу (з огляду на наявність відповідної норми кодексу та продовження на цей період строку дії карантину).

При цьому, цим же п. 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України визначено ряд винятків із загального мораторію, однак, перевірка відповідно до наказу від 20.04.2021 року №1387-ПП до них не належить.

Відтак, за висновком суду, призначення перевірки за наказом від 20.04.2021 року №1387-ПП у період тривання карантину суперечило встановленому обмеженню за мораторієм відповідно до п. 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України.

Суд бере до уваги, що спірний наказ був виданий у тому числі враховуючи абз. 5 постанови Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 року №89 Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок , проте зауважує з цього приводу таке.

Так, абз. 5 постанови Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 року №89 було вирішено скоротити строк дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України, в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення таких видів перевірок юридичних осіб документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 та/або 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Кодексу, суб`єктів господарювання реального сектору економіки, які сформували податковий кредит за рахунок оформлення ризикових операцій з придбання товарів/послуг (із переліку ризикових платників податків, визначених у межах роботи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування оприлюднених у засобах масової інформації фактів можливих корупційних дій посадових осіб органів державної влади, які призвели до значних втрат дохідної частини Державного бюджету України, утвореної відповідно до Постанови Верховної Ради України від 24 квітня 2020 р. № 568-ІХ).

Відповідно до п. 2.1 Податкового кодексу України, зміна положень цього Кодексу може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього Кодексу.

Окрім того, відповідно до п. 5.2 Податкового кодексу України, у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу.

Пункт 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення є нормою вищої юридичної сили, ніж постанова Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 року №89 і суперечить останній, а тому, у відповідності до п. 5.2 Податкового кодексу України, саме норми кодексу підлягають застосуванню у спірних правовідносинах.

Суд зауважує, що змінити норми, встановлені Податковим кодексом України, в тому числі і щодо скорочення тривання мораторію на податкові перевірки можливо лише шляхом внесення відповідних змін до Податкового кодексу України.

Отже, за наявності чинної норми п. 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України щодо встановлення мораторію та наявності сукупності підстав для застосування мораторію, прийняття оскаржуваного наказу від 20.04.2021 року №1387-ПП у цей період суперечить вимогам податкового законодавства, а тому є протиправним. Відтак, оспорюваний наказ про перевірку, у силу незаконності призначення перевірки під час мораторію, підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд, вирішуючи даний спір, також відзначає, що відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , суди при розгляді справ застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, висловленій, зокрема, у п. 45 рішення в справі Бочаров проти України , п. 53 рішення в справі Федорченко та Лозенко проти України , п. 43 рішення в справі Кобець проти України , при оцінці доказів і вирішенні спору суду слід керуватися критерієм доведення поза розумним сумнівом . Тобто, встановлюючи істину в справі слід базуватися передусім на доказах, які належно, достовірно й достатньо підтверджують ті чи інші обставини таким чином, щоби не залишалося щодо них жодного обґрунтованого сумніву.

Зібрані і досліджені матеріали цієї справи повністю підтверджують та обґрунтовують позовні вимоги, з якими до суду звернувся позивач. При цьому, відповідачем не доведено правомірність свого рішення у відповідності до вимог, встановлених ч. 2 ст. 19 Основного Закону та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відтак, беручи до уваги все вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами й іншими учасниками справи докази, а також їх письмові доводи, суд приходить до обґрунтованого висновку про те, що позов є підставним й підлягає до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень Кодексу адміністративного судочинства України, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з нормами ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких від носяться витрати на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

У зв`язку з чим, суд розподіляє обґрунтовані та підтверджені судові витрати на сторони шляхом віднесення їх на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 14, 73-78, 90, 132, 139, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційна компанія Укрбудсервіс (вул. Старознесенська, 194 А, м. Львів; ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 40433945) до Головного управління ДПС у Львівській області (вул. Стрийська, 35, м. Львів; ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 43968090) про визнання протиправним та скасування наказу задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ ГУ ДПС у Львівській області №1387-ПП від 20.04.2021 року.

Стягнути з Головного управління ДПС у Львівській області (вул. Стрийська, 35, м. Львів; ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 43968090) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційна компанія Укрбудсервіс (вул. Старознесенська, 194 А, м. Львів; ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 40433945) витрати по сплаті судового збору у сумі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп.

Відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295-297, пп. 15.5 пп. 15 п. 1 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Суддя Сасевич О.М.