Постанова

від 05.10.2021 по справі 420/7265/21

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/7265/21

Категорія: 111010000 Головуючий в 1 інстанції: Завальнюк І. В.

Час і місце ухвалення: м. Одеса

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Лук`янчук О.В.

суддів - Бітова А. І.

- Ступакової І. Г.

при секретарі - Поварчук В. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 червня 2021 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРИУМФ АГРО ПЛЮС" до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування наказу на проведення фактичної перевірки та податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А :

ТОВ "ТРИУМФ АГРО ПЛЮС" звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому просить визнати протиправними та скасувати наказ ГУ ДПС в Одеській області від 01.12.20 № 5940-п про проведення фактичної перевірки ТОВ «Триумф Агро Плюс» та податкове повідомлення-рішення від 09.02.2021 № 1717/15-32-09-01-00.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що в порушення вимог п. 80.2 ст. 80 Податкового Кодексу України копія наказу про проведення фактичної перевірки не була належним чином вручена позивачеві відповідачем, що є обов`язковою умовою додержання порядку проведення фактичної перевірки платника податків. Невручення належним чином позивачу копії Наказу про проведення фактичної перевірки привело до грубого порушення вимог чинного законодавства України відповідачем щодо порядку проведення фактичної перевірки платника податків та прийняття протиправного податкового повідомлення-рішення щодо позивача за результатами такої перевірки. Всупереч положенням пункту 81.1. статті 81 Податкового кодексу України в частині обов`язкового визначення підстав для проведення перевірки контролюючим органом при виданні наказу про проведення фактичної перевірки не було зазначено конкретної підстави, у зв`язку із наявністю якої може проводитись фактична перевірка, а лише наведено перелік норм Податкового кодексу України. Крім цього, жодних актів на основі фактичної перевірки (наприклад, про неможливість проведення перевірки, акт перевірки тощо), від відповідача позивач не отримував. Податкова перевірка позивача без виїзду уповноважених осіб відповідача за податковою адресою позивача та/або за місцем фактичного провадження позивачем діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності позивача, не може вважатися фактичною відповідно до пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України. Інші види перевірок, встановлені Податковим кодексом України (пп. 75.1 ст.75), щодо позивача не проводились. Фактично така перевірка не була здійснена відповідачем у розумінні вимог ст. 75 Податкового кодексу України та не може вважатися фактичною перевіркою, тому відповідно всі прийняти правові акти на основі такої фіктивної перевірки не можуть мати правових наслідків для позивача та мають бути скасовані судом.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18 червня 2021 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Триумф Агро Плюс» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування наказу на проведення фактичної перевірки та податкового повідомлення-рішення задоволено частково.

Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 09.02.2021 № 1717/15-32-09-01-00.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильно встановлені обставини справи та порушення норм права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт вказує, що позивачем порушено податкове законодавство в частині зберігання пального без відповідної ліцензії, а тому вказує на правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 09.11.20 заступником начальника управління контрою за підакцизними товарами ГУ ДПС в Одеській області Астрейко В. складено доповідну записку № 100/11/15-32-09-01, згідно з якою фахівцями управління проведено аналіз бази даних «Єдине вікно подання електронної звітності» підсистеми «Архів електронної звітності» меню «ЄРПН» за період з 01.01.20 по 09.11.20, за результатами чого встановлено, що ТОВ «Триумф Агро Плюс» (42434689) було придбано паливо дизельне в кількості 9,23 т. Водночас підприємством не отримувалась ліцензія на право зберігання або реалізації пального.

З метою здійснення контролю за обігом підакцизних товарів, керуючись пп. 1.2.2 п. 1.2 розділу І наказу ДПС України від 04.09.20 № 470 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків» , на підставі пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України, викладено прохання надати дозвіл на проведення фактичної перевірки ТОВ «Триумф Агро Плюс» за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Молодіжне, вул. Озерна, 1.

На підставі зазначеної доповідної записки заступником начальника ГУ ДПС в Одеській області Купка І. 01.12.20 прийнято наказ № 5940-п «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «Триумф Агро Плюс» на підставі пп. 19-1.1.4 п.19-1.1 ст. 19-1, 19-1.1.14 п.19-1.1 ст.19-1, ст. 20, пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 20 ПК України, а також виписані направлення на перевірку від 01.12.20 № 1217, 1218.

Згідно запиту від 01.12.20 № 546/КПР/15-32-09-01-13, який вручено наручно 02.12.20 ОСОБА_1 , який є засновником ТОВ «Триумф Агро Плюс» , та відповідно до якого документи за переліком за період з 01.07.2019 по дату закінчення перевірки належить надати 07.12.20, а також забезпечити 02.12.20 доступ фахівців ГУ ДПС в Одеській області до територій, приміщень та іншого майна, що використовується для здійснення господарської діяльності.

У періоді з 02.12.20 по 11.12.20 головним державним ревізором-інспектором відділу контролю за виробництвом та обігом спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв і тютюнових виробів управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС в Одеській області Дахіною І.А., головним державним ревізором-інспектором відділу контролю за виробництвом та обігом спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв і тютюнових виробів управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС в Одеській області ОСОБА_2 проведено фактичну перевірку ТОВ «Триумф Агро Плюс» , за результатами якої складено акт 11.12.20 № 3511/15-32-09-01-25/42434689.

Перевіркою встановлено порушення ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» , а саме з інформаційних систем (баз даних) контролюючого органу отримана інформація, що згідно складених акцизних накладних від 21.07.20 та за період з 22.10.20 по 30.10.20 в порушення ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» юридичною особою ТОВ «Триумф Агро Плюс» було отримано та здійснювалося зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки), а саме за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, Молодіжненська с/рада, масив 51, ділянка 53. Станом на 11.12.20 о 15:40 год. ТОВ «Триумф Агро Плюс» до перевірки не надані у повному обсязі документи, які є предметом перевірки, а саме первинні документи, чим порушено п. 85.2 ст. 85 ПКУ.

В акті перевірки наявна відмітка, що керівник ТОВ «Триумф Агро Плюс» відмовився від ознайомлення, підпису та отримання другого примірника акту фактичної перевірки, про що також складено акт відмови від ознайомлення, підпису та отримання акту перевірки від 11.12.20 № 269/15-32-09-01-26/42434689.

На підставі вищевказаного акту перевірки ГУ ДПС в Одеській області від 09.02.21 № 1717/15-32-09-01-00 податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.02.2021 № 1717/15-32-09-01-00, яким за порушення ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» на підставі пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України, ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» до ТОВ «Триумф Агро Плюс» застосовано штрафну санкцію в розмірі 500 000 грн. (код платежу 21081103).

Не погодившись із підставами призначення фактичної перевірки, процесом її проведення та зафіксованими актом перевірки результатами, а також прийнятим на його підставі податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся за судовим захистом із даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що позовна вимога про визнання протиправним та скасування наказу ГУ ДПС в Одеській області від 01.12.20 № 5940-п про проведення фактичної перевірки ТОВ «Триумф Агро Плюс» до задоволення не підлягає, оскільки контролюючий орган мав право на проведення фактичної перевірки позивача на підставі здійснення контролюючим органом функцій

При цьому скасував оскаржуване податкове повідомлення-рішення, оскільки відповідачем не надано жодного доказу зберігання ТОВ «Триумф Агро Плюс» пального, а отже не доведено факт зберігання позивачем палива без наявності ліцензії.

Надаючи правову оцінку рішенню суду першої інстанції з урахуванням доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктом 75.1.3 п.75.1 ст.75 ПК України визначено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Відповідно до пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України встановлено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, у тому числі, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Тобто, існування хоча б однієї з обставин, передбачених вказаними положеннями ПК України, наділяє контролюючий орган правом на проведення фактичної перевірки.

Отже, норма цього підпункту дозволяє проведення фактичної перевірки, у тому числі на виконання функцій контролюючого органу, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, які в силу приписів статті 16 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального покладені на відповідача.

Відповідно до пп.81.1 ст.81 ПК України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Як вбачається з матеріалів справи, спірний наказ ГУ ДПС в Одеській області від ГУ ДПС в Одеській області від 01.12.2020 № 5940-п про проведення фактичної перевірки ТОВ «Триумф Агро Плюс» містить: дату видачі; найменування контролюючого органу; найменування та реквізити суб`єкта; адреса об`єкта; мета перевірки - контроль за дотриманням вимог діючого законодавства у сфері обігу підакцизних товарів, порядком здійснення готівкових розрахунків, ведення обліку товарних запасів на складах та\або за місцем їх реалізації, наявності ліцензій, свідоцтв, вид перевірки; підстави для проведення перевірки, визначені ПК України, зокрема пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України; дата початку перевірки; тривалість перевірки, що відповідає вимогам п.81.1 ст.81 ПК України. Також вказаний наказ містить підпис заступника начальника податкового органу та скріплений печаткою контролюючого органу.

На підставі викладеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що контролюючий орган мав право на проведення фактичної перевірки позивача на підставі здійснення контролюючим органом функцій (відповідно до положень ст. 19-1 ПК України), визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального та рішення керівника контролюючого органу, а спірний наказ ГУ ДПС в Одеській області від є законним та обґрунтованим.

Разом з цим, колегія суддів вважає за необхідне надати оцінку правомірності прийнятому податковому повідомленню-рішенню від 09.02.2021 № 1717/15-32-09-01-00, яким на позивача накладено штрафні санкції на суму 500 000 грн відповідно до ст.17 Закону № 481/95-ВР, за порушення ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального»

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначаються Законом України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (з наступними змінами та доповненнями, надалі - Закон №481/95-ВР).

Відповідно до ст. 1 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального № 481/95-ВР від 19.12.1995 року, ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.

Місце зберігання пального - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування.

Зберігання пального - діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик.

Відповідно до ст.15 вищевказаного Закону суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва.

Ліцензії на право зберігання пального видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем розташування місць зберігання пального терміном на п`ять років.

Згідно з частиною дев`ятнадцятою ст. 15 Закону № 481 ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:

підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;

підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;

суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо- технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.

Поряд з цим, ч.21 ст.15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" визначено, що суб`єкти господарювання, які здійснюють роздрібну, оптову торгівлю пальним або зберігання пального виключно у споживчій тарі до 5 літрів, ліцензію на роздрібну або оптову торгівлю пальним або ліцензію на зберігання пального не отримують.

Відповідно до частин 38 та 44 ст.15 Закону № 481/95-ВР для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів:

документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об`єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення;

акт вводу в експлуатацію об`єкта або акт готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального;

дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Копії таких документів не подаються у разі їх наявності у відкритих державних реєстрах, якщо реквізити таких документів та назви відповідних реєстрів зазначено в заяві на видачу ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на зберігання пального.

Суб`єкти господарювання, що здійснюють зберігання пального, яке не реалізовується іншим особам і використовується виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки, копії зазначених документів не подають. Такі суб`єкти господарювання у заяві зазначають про використання пального для потреб власного споживання чи переробки, загальну місткість резервуарів та ємностей, що використовуються для зберігання пального, та їх фактичне місцезнаходження.

Відповідно до п.7 ч.1 ст.7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності: виробництво і торгівля спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами і пальним, зберігання пального, яка ліцензується відповідно до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» .

Статтею 17 Закону № 481/95-ВР передбачена відповідальність за порушення норм цього Закону, у тому числі, щодо зберігання пального.

Так, абзацом 8 ч.2 ст.17 Закону № 481/95-ВР передбачена відповідальність у вигляді штрафу 500 000 грн. за оптову торгівлю або зберігання пального без наявності ліцензії.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно акту від 11.12.20 № 3511/15-32-09-01-29/42434689, до позивача застосовано санкцію за зберігання пального без ліцензії на право зберігання.

Водночас, у даному випадку відсутність ліцензії зберігання не заперечується сторонами, тобто доказуванню підлягає лише факт зберігання палива про що вірно вказано судом першої інстанції.

В той же час матеріали справи не містять жодного прямого доказу, який би підтверджував факт зберігання позивачем палива. Крім того, в самому акті фактичної перевірки не зазначено про наявність у позивача будь-яких резервуарів для зберігання паливно-мастильних матеріалів, водночас матеріали справи акту огляду для встановлення наявності таких резервуарів також не містять.

Також відповідачем не надано як до суду першої так і до суду апеляційної інстанції, будь-яких інших доказів факту зберігання підприємством палива.

Суд першої інстанції правомірно зазначено, що наявність у контролюючого органу інформації щодо придбання позивачем дизельного палива у кількості 9144 л та 15123,19 л підтверджує лише факт придбання такого палива Товариством, проте жодним чином не підтверджує його зберігання взагалі у позивача на території за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до пп.20.1.9 п. 20.1 ст. 20 ПК України передбачає право контролюючого органу вимагати під час проведення перевірок від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки, інвентаризації залишків пального.

Натомість, апелянтом такої вимоги не ставилось, акту інвентаризації залишків пального суду не надано. Відомості щодо обліку пального в підприємства не вимагались, до суду не надані. Інформація щодо залишків пального, згідно бухгалтерського обліку, зокрема за дебетом рахунку 20 "Виробничі запаси" (субрахунок 203 "Паливо") не запитувалась, до суду не надавалась.

З огляду на вищезазначене, вірним є висновок суду першої інстанції, що апелянтом не надано жодного доказу зберігання ТОВ «Триумф Агро Плюс» пального, а отже колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що апелянтом не доведено факт зберігання позивачем палива без наявності ліцензії, оскільки такі висновки контролюючого органу не відповідають критерію доведення "поза розумними сумнівом".

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення

Отже, доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст, 308, 310,315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И ЛА :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 червня 2021 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено та підписано 07 жовтня 2021 року

Головуючий суддя: О.В. Лук`янчук

Суддя: А.І.Бітов

Суддя: І. Г. Ступакова