Рішення

від 18.06.2021 по справі 420/7265/21

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/7265/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Завальнюка І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Триумф Агро Плюс до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування наказу на проведення фактичної перевірки та податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати наказ ГУ ДПС в Одеській області від 01.12.20 № 5940-п про проведення фактичної перевірки ТОВ Триумф Агро Плюс та податкове повідомлення-рішення від 09.02.2021 № 1717/15-32-09-01-00.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 01.12.20 року Головним управлінням ДПС в Одеській області був виданий наказ №5940-п про проведення фактичної перевірки ТОВ Триумф Агро Плюс за податковою адресою: АДРЕСА_1 , з 02.12.2020 тривалістю 10 діб, перевіряємий період з 01.07.2019 - по дату закінчення фактичної перевірки, з метою здійснення контролю дотримання вимог діючого законодавства у сфері обігу підакцизних товарів, ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, наявності ліцензій, свідоцтв. Уповноважені особи Відповідача за податковою адресою Позивача та/або за місцем фактичного провадження Позивачем діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності Позивача у вказаний в Наказі про проведення фактичної перевірки період не з`являлись та фактичну перевірку не проводили. 09.02.21 відповідачем було винесено податкове повідомлення - рішення №1717/15-32-09-01-00, яким застосовані до Позивача фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі п`ятсот тисяч гривень 00 копійок за порушення ч. 1 ст. 15 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального . Копія наказу про проведення фактичної перевірки Товариства була вручена особисто під розписку ОСОБА_1 , який є засновником Товариства відповідно до Статуту Позивача, не за податковою адресою АДРЕСА_2 . Однак відповідно до Статуту, ОСОБА_1 не є посадовою (службовою) особою Товариства та не уповноважений діяти від імені Товариства, відповідно він не був наділений правом отримувати під розписку копію Наказу про проведення фактичної перевірки Товариства. Крім цього, копія наказу про проведення фактичної перевірки Товариства не була вручена Директору Товариства ОСОБА_2 , який відповідно до Статуту уповноважений діяти від імені Товариства, чи іншій уповноваженій особі Товариства. Отже, в порушення вимог п. 80.2 ст. 80 Податкового Кодексу України копія наказу про проведення фактичної перевірки позивача не була належним чином вручена позивачеві відповідачем, що є обов`язковою умовою додержання порядку проведення фактичної перевірки платника податків. Невручення належним чином позивачу копії Наказу про проведення фактичної перевірки привело до грубого порушення вимог чинного законодавства України відповідачем щодо порядку проведення фактичної перевірки платника податків та прийняття протиправного податкового повідомлення-рішення щодо позивача за результатами такої перевірки. Всупереч положенням пункту 81.1. статті 81 Податкового кодексу України в частині обов`язкового визначення підстав для проведення перевірки контролюючим органом при виданні наказу про проведення фактичної перевірки не було зазначено конкретної підстави, у зв`язку із наявністю якої може проводитись фактична перевірка, а лише наведено перелік норм Податкового кодексу України. Оскільки здійснення визначених законодавством функцій у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, виконується контролюючим органом на постійній основі, воно саме по собі не є достатньою самостійною підставою для проведення фактичної перевірки. Тим самим, підстави для проведення перевірки, передбачені у п. п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, мають бути пов`язані виключно із фактом отримання конкретної інформації про порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства в сфері виробництва та/або обігу підакцизних товарів, обладнання акцизного складу лічильниками тощо. В той же час, позивач наполягає на тому, що не порушував вимоги вказані в пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратамірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального. Всупереч встановленим вимогам чинного законодавства України, уповноважені особи відповідача за податковою адресою Позивача та/або за місцем фактичного провадження позивачем діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності позивача, у вказаний в наказі про проведення фактичної перевірки період, взагалі не з`явились та фактичну перевірку не проводили. Крім цього, жодних актів на основі фактичної перевірки (наприклад, про неможливість проведення перевірки, акт перевірки тощо), від відповідача позивач не отримував. Податкова перевірка позивача без виїзду уповноважених осіб відповідача за податковою адресою позивача та/або за місцем фактичного провадження позивачем діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності позивача, не може вважатися фактичною відповідно до пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України. Інші види перевірок, встановлені Податковим кодексом України (пп. 75.1 ст.75), щодо позивача не проводились. Фактично така перевірка не була здійснена відповідачем у розумінні вимог ст. 75 Податкового кодексу України та не може вважатися фактичною перевіркою, тому відповідно всі прийняти правові акти на основі такої фіктивної перевірки не можуть мати правових наслідків для позивача та мають бути скасовані судом.

Ухвалою судді від 17.05.21 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

10.06.21 до суду від ГУ ДПС в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зазначивши, що в силу пп. 19-1.1.14 п. 19-1.1 ст. 19-1 ПКУ контролюючі органи здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері. Згідно з п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПКУ фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального. Друга частина зазначеної норми є окремою підставою для проведення фактичної перевірки контролюючим органом, яку було включено окремим нормативно-правовим актом - Законом України від 07.07.2011 № 3609-VI. Також ГУ ДПС в Одеській області для всебічного та правильного результату самої перевірки витребувало від Товариства документи, про що свідчить лист № 546/КПР/15-32-09-01-13 від 01.12.20. У позивача було 10 днів для підготовки відповідного пакету документів, проте позивач цим не скористався. Допуск до проведення фактичної перевірки дозволено позивачем, що підтверджується її результатом - актом від 11.12.20 № 3511/15-32-09-01-29/42434689 про результати фактичної перевірки. Станом на 11.12.20 о 15:40 Товариством не надано до перевірки документи у повному обсязі, які є предметом перевірки, а саме первинні документи, чим порушено п. 85.2 ст. 85 ПКУ. Після закінчення перевірки представник Товариства відмовився від підпису та отримання акту, про що складено акт № 269/15-32-09-01-26/42434689 від 11.12.20. В ході перевірки встановлено порушення ст. 15 Закону № 481/95-ВР, за що передбачена відповідальність статтею 17 в розмірі 500 тис. грн. Отже вся процедура, яка передувала фактичні перевірці є цілком законною, а тому і фактична перевірка та її результати є законними. Як наслідок, податкове повідомлення-рішення від 09.02.2021 № 1717/15-32-09-01-00 є правомірним та скасуванню не підлягає.

Відповідь на відзив від позивача до суду не надійшла.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його часткового задоволення, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 09.11.20 заступником начальника управління контрою за підакцизними товарами ГУ ДПС в Одеській області Астрейко В. складено доповідну записку № 100/11/15-32-09-01, згідно з якою фахівцями управління проведено аналіз бази даних Єдине вікно подання електронної звітності підсистеми Архів електронної звітності меню ЄРПН за період з 01.01.20 по 09.11.20, за результатами чого встановлено, що ТОВ Триумф Агро Плюс (42434689) було придбано паливо дизельне в кількості 9,23 т. Водночас підприємством не отримувалась ліцензія на право зберігання або реалізації пального.

З метою здійснення контролю за обігом підакцизних товарів, керуючись пп. 1.2.2 п. 1.2 розділу І наказу ДПС України від 04.09.20 № 470 Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків , на підставі пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України, викладено прохання надати дозвіл на проведення фактичної перевірки ТОВ Триумф Агро Плюс за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Молодіжне, вул. Озерна, 1.

На підставі зазначеної доповідної записки заступником начальника ГУ ДПС в Одеській області Купка І. 01.12.20 прийнято наказ № 5940-п Про проведення фактичної перевірки ТОВ Триумф Агро Плюс на підставі пп. 19-1.1.4 п.19-1.1 ст. 19-1, 19-1.1.14 п.19-1.1 ст.19-1, ст. 20, пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 20 ПК України, а також виписані направлення на перевірку від 01.12.20 № 1217, 1218.

До відзиву відповідачем додано запит від 01.12.20 № 546/КПР/15-32-09-01-13, який вручено наручно 02.12.20 ОСОБА_1 , який є засновником ТОВ Триумф Агро Плюс , та відповідно до якого документи за переліком за період з 01.07.2019 по дату закінчення перевірки належить надати 07.12.20, а також забезпечити 02.12.20 доступ фахівців ГУ ДПС в Одеській області до територій, приміщень та іншого майна, що використовується для здійснення господарської діяльності.

У періоді з 02.12.20 по 11.12.20 головним державним ревізором-інспектором відділу контролю за виробництвом та обігом спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв і тютюнових виробів управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС в Одеській області Дахіною І.А., головним державним ревізором-інспектором відділу контролю за виробництвом та обігом спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв і тютюнових виробів управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС в Одеській області Насировим Р.Г. проведено фактичну перевірку ТОВ Триумф Агро Плюс , за результатами якої складено акт 11.12.20 № 3511/15-32-09-01-25/42434689.

Перевіркою встановлено порушення ст. 15 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального , а саме з інформаційних систем (баз даних) контролюючого органу отримана інформація, що згідно складених акцизних накладних від 21.07.20 та за період з 22.10.20 по 30.10.20 в порушення ст. 15 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального юридичною особою ТОВ Триумф Агро Плюс було отримано та здійснювалося зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки), а саме за адресою: АДРЕСА_3 . Станом на 11.12.20 о 15:40 год. ТОВ Триумф Агро Плюс до перевірки не надані у повному обсязі документи, які є предметом перевірки, а саме первинні документи, чим порушено п. 85.2 ст. 85 ПКУ.

В акті перевірки наявна відмітка, що керівник ТОВ Триумф Агро Плюс відмовився від ознайомлення, підпису та отримання другого примірника акту фактичної перевірки, про що також складено акт відмови від ознайомлення, підпису та отримання акту перевірки від 11.12.20 № 269/15-32-09-01-26/42434689.

На підставі вищевказаного акту перевірки ГУ ДПС в Одеській області від 09.02.21 № 1717/15-32-09-01-00 податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.02.2021 № 1717/15-32-09-01-00, яким за порушення ст. 15 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на підставі пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України, ч. 2 ст. 17 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального до ТОВ Триумф Агро Плюс застосовано штрафну санкцію в розмірі 500 000 грн (код платежу 21081103).

Не погодившись із підставами призначення фактичної перевірки, процесом її проведення та зафіксованими актом перевірки результатами, а також прийнятим на його підставі податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся за судовим захистом із даним позовом.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв`язок у їх сукупності, суд вважає оспорюваний наказ ГУ ДПС в Одеській області від 01.12.20 № 5940-п про проведення фактичної перевірки ТОВ Триумф Агро Плюс - правомірним, а податкове повідомлення-рішення від 09.02.2021 № 1717/15-32-09-01-00 - необґрунтованим, у зв`язку із чим позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно із підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Згідно з пунктом 80.1 статті 80 ПК фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України встановлено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Норма цього підпункту дозволяє проведення фактичної перевірки, у тому числі на виконання функцій контролюючого органу, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, які в силу приписів статті 16 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального покладені на відповідача.

Відповідно до пп. 81.1 ст. 81 ПК України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

При цьому судом встановлено, що спірний наказ ГУ ДПС в Одеській області від 01.12.2020 № 5940-п про проведення фактичної перевірки ТОВ Триумф Агро Плюс (42434689) відповідає вимогам, що передбачені до їх змісту п. 81.1 ст. 81 ПК України, а саме останній містить: дату видачі; найменування контролюючого органу; найменування та реквізити суб`єкта; адреса об`єкта; мета перевірки - контроль за дотриманням вимог діючого законодавства у сфері підакцизних товарів, ведення обліку товарних запасів на складах та / або за місцем їх реалізації, наявності ліцензій, свідоцтв; вид перевірки; підстави для проведення перевірки, визначені ПК України, зокрема пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України; дата початку перевірки; тривалість перевірки, що відповідає вимогам п.81.1 ст.81 ПК України.

Також вказаний наказ містить підпис заступника начальника ГУ ДПС в Одеській області І. Купка та скріплений печаткою контролюючого органу, що свідчить про те, що контролюючий орган мав право на проведення фактичної перевірки позивача на підставі здійснення контролюючим органом функцій (відповідно до положень ст. 19-1 ПК України), визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, а наказ є законним.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.04.2020 по справі № 815/1978/18.

При цьому суд враховує, що за змістом наказу від 01.12.2020 № 5940-п підставою проведення перевірки є підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПКУ, норма якого дозволяє проведення фактичної перевірки, у тому числі на виконання функцій контролюючого органу, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, які в силу приписів статті 16 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального покладені на відповідача.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.11.2019 по справі № 140/391/19.

Після проведення фактичної перевірки до ГУ ДПС в Одеській області від ТОВ Триумф Агро Плюс надійшла заява вх. № 47115/10/15-332 від 11.12.20, в якій директор Товариства просив контролюючий орган навести підстави, які слугували причиною для видачі наказу про проведення фактичної перевірки.

У відповідь ГУ ДПС в Одеській області листом від 31.12.20 № 997/КПР/15-32-09-01-13 повідомлено фактичні та правові підстав, зазначивши що наказ прийнято у відповідності до пп. 80.2.5 п.80.2 ст. 80 ПК України.

Вирішуючи спір, суд не залишає поза увагою те, що прийняттю оскаржуваного наказу передувала складена 09.11.20 заступником начальника управління контрою за підакцизними товарами ГУ ДПС в Одеській області Астрейко В. доповідна записка № 100/11/15-32-09-01, згідно з якою фахівцями управління проведено аналіз бази даних Єдине вікно подання електронної звітності підсистеми Архів електронної звітності меню ЄРПН за період з 01.01.20 по 09.11.20, за результатами чого встановлено, що ТОВ Триумф Агро Плюс (42434689) було придбано паливо дизельне в кількості 9,23 т. Водночас підприємством не отримувалась ліцензія на право зберігання або реалізації пального. З метою здійснення контролю за обігом підакцизних товарів, керуючись пп. 1.2.2 п. 1.2 розділу І наказу ДПС України від 04.09.20 № 470 Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків , на підставі пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПКУ, викладено прохання надати дозвіл на проведення фактичної перевірки ТОВ Триумф Агро Плюс за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Молодіжне, вул. Озерна, 1.

Суд також враховує, що ПК України не встановлено меж для проведення фактичної перевірки в залежності від підстав її призначення, встановлених пунктом 80.2 статті 80 ПК України, які, в свою чергу, наперед не можуть обмежувати контролюючий орган в обсязі допущених суб`єктом господарювання порушень, що можуть бути виявлені під час проведення перевірки.

Аналіз пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПКУ дає підстави для висновку, що зазначеною нормою передбачено дві підстави для проведення фактичної перевірки:

1. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками,

2. а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Позиція позивача, покладена в основу даного адміністративного позову, зосереджена виключно на першій підставі для призначення фактичної перевірки, і позивач вдається до відсутності в оскаржуваному наказі вказівок на наявність ймовірних порушень зі сторони Товариства, посилань на конкретні підстави тощо.

Натомість, пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПКУ містить дві окремі підстави для призначення фактичної перевірки, про що свідчить застосований в конструкції норми сполучник а також , який з`єднує рівноправні частини речення, що в даному випадку є суттєвим, проте повністю ігнорується стороною позивача.

Так, відповідно до пп. 20.1.10 п. 20.1 ст. 20 ПКУ контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів.

При цьому, відповідачем у відзиві наголошується, що в даному випадку підставою для фактичної перевірки слугувало саме реалізація контролюючим органом функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального. Те, що цьому передував лист ДПС України, яким й зумовлено ініціалізація фактичних перевірок відносно низки суб`єктів господарської діяльності, вирішального значення за встановлених судом обставин не має, оскільки є складовим елементом у процесі реалізації контролюючої функції податкових органів.

Отже суд приходить до висновку про те, що позовна вимога про визнання протиправним та скасування наказу ГУ ДПС в Одеській області від 01.12.20 № 5940-п про проведення фактичної перевірки ТОВ Триумф Агро Плюс до задоволення не підлягає, оскільки є безпідставною та не ґрунтується на приписах законодавства, що регулює спірні правовідносини.

В той же час, при вирішенні спору щодо застосованої до позивача податковим повідомленням-рішенням від 09.02.2021 № 1717/15-32-09-01-00 штрафної санкції за порушення ст. 15 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на підставі пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України, ч. 2 ст. 17 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального , суд виходить з наступного.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначаються Законом України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів (з наступними змінами та доповненнями, надалі - Закон №481/95-ВР).

Відповідно до ст.15 вищевказаного Закону суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва.

Ліцензії на право зберігання пального видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем розташування місць зберігання пального терміном на п`ять років.

Відповідно до п.7 ч.1 ст.7 Закону України Про ліцензування видів господарської діяльності ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності: виробництво і торгівля спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами і пальним, зберігання пального, яка ліцензується відповідно до Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального .

Згідно з ст.17 Закону №481/95-ВР, за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством. До суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі, зокрема, оптової торгівлі пальним або зберігання пального без наявності ліцензії - 500000,00 грн.

З аналізу вищенаведеного вбачається, що для застосування санкції, передбаченої цією статтею необхідне надання контролюючим органом беззаперечних доказів зберігання ТОВ Триумф Агро Плюс палива та відсутність в нього відповідної ліцензії.

З огляду на матеріали справи, сторонами не заперечується відсутність у ТОВ Триумф Агро Плюс ліцензії на зберігання пального, тобто доказуванню підлягає сам факт зберігання, адже згідно акту від 11.12.20 № 3511/15-32-09-01-29/42434689 санкцію застосовано за зберігання пального без ліцензії на право зберігання.

В той же час, матеріали справи не містять жодного прямого доказу, який би підтверджував факт зберігання позивачем палива. Крім того, в самому акті фактичної перевірки не зазначено про наявність у позивача будь-яких резервуарів для зберігання паливно-мастильних матеріалів.

Суд зазначає, що наявність у контролюючого органу інформації щодо придбання позивачем дизельного палива у кількості 9144 л та 15123,19 л підтверджує лише факт придбання такого палива Товариством, проте жодним чином не підтверджує його зберігання взагалі у позивача на території за адресою: АДРЕСА_3 .

Водночас суд не оминає увагою твердження позивача про те, що посадові особи ГУ ДПС в Одеській області за адресою: АДРЕСА_3 взагалі не з`явилися для проведення фактичної перевірки, тобто буквально фактичну перевірку проведено не було.

Обираючи стандарт доказування, який має використовуватися, слід віддати перевагу стандарту поза розумним сумнівом перед стандартом баланс ймовірностей . Це означає, що в достовірності факту (винуватості особи) не повинно залишитися розумних сумнівів. Це не означає, що у його достовірності взагалі немає сумнівів, але означає, що всі альтернативні можливості пояснення наданих доказів є надмірно малоймовірними.

Такий підхід узгоджується із судовою практикою Європейського суду з прав людини. Так, у параграфі 55 рішення Європейського суду з прав людини від 15 лютого 2012 року у справі Гриненко проти України зазначається, що при оцінці доказів Європейський суд зазвичай застосовує стандарт доведення поза всяким розумним сумнівом . Однак доведення повинно будуватися на сукупності досить надійних, чітких і послідовних припущень або аналогічних неспростовних презумпцій фактів.

Зі змісту акту фактичної перевірки № 35111/15-32-09-25/42434689 від 11.20.20 вбачається, що фахівцями контролюючого органу перевірено дотримання ТОВ Триумф Агро Плюс вимог податкового та іншого законодавства з питань виробництва, зберігання та обігу пального за адресою: АДРЕСА_1 у частині: наявності передбачених законодавством ліцензій, необхідних для здійснення зберігання пального; фактів здійснення діяльності із виробництва, зберігання та реалізації пального без отримання відповідних ліцензій за період перевірки; повноти обліку операцій з пальним на місцях його зберігання та його організації у відповідності до вимог чинних нормативно-правових актів; проведення інвентаризації (зняття залишків) пального.

Однак зміст акту перевірки жодним чином не розкриває змісту фактичної перевірки, оскільки в ньому повністю відсутня будь-яка виявлена під час фактичної перевірки інформація. Натомість єдиною встановленою обставиною в акті перевірки зазначено допущення Товариством порушення ст. 15 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального .

Отже твердження позивача про те, що співробітники податкового органу фактичну перевірку за адресою: АДРЕСА_3 не проводили дійсно виглядають спроможними. Адже для таких тверджень з боку контролюючого органу, як зберігання платником податків пального в суттєвих об`ємах (9144 л та 15123,19 л відповідно) фахівцям потрібно було б виявити відповідні резервуари, оцінити їх наповнення паливом тощо. Однак контролюючий орган в даному випадку обмежився лише посиланням в акті фактичної перевірки на ненадання платником податків документів на запит, що становить склад правопорушення, передбаченого п. 121.1 ст. 121 ПК України та за що передбачена відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 1020 гривень.

В свою чергу, суд враховує, що як копію оскаржуваного наказу про призначення фактичної перевірки, направлення, так і запит податкового органу від 01.12.20 № 546/КПР/15-32-19-01-13 було вручено особисто під розписку ОСОБА_1 , який є засновником Товариства відповідно до Статуту ТОВ Триумф Агро Плюс , не за податковою адресою ТОВ Триумф Агро Плюс : АДРЕСА_3 .

Однак відповідно до Статуту ТОВ Триумф Агро Плюс , ОСОБА_1 не є посадовою (службовою) особою Товариства та не уповноважений діяти від імені ТОВ Триумф Агро Плюс . Відтак, він не був наділений правом отримувати під розписку копію наказу про проведення фактичної перевірки ТОВ Триумф Агро Плюс для цілей ст. 80 ПК України. Крім цього, копія наказу про проведення фактичної перевірки ТОВ Триумф Агро Плюс не була вручена директору Товариства ОСОБА_2 , який відповідно до Статуту уповноважений діяти від імені ТОВ Триумф Агро Плюс , чи іншій уповноваженій особі ТОВ Триумф Агро Плюс .

У постанові від 13.05.21 № 808/1827/17 Верховний Суд у складі у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку про те, що фактичну перевірку можна провести за наявності двох обов`язкових умов: - наявності рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки; - наявності хоча б однієї з підстав визначених пунктом 80.2 Податкового кодексу України.

При цьому податковим законодавством передбачений обов`язок вручення оформленого наказу перед проведенням перевірки уповноваженим особам, а саме: - безпосередньо платнику податків; - уповноваженому представнику; - або особам, які фактично проводять розрахункові операції.

В зазначеній постанові ВС/КАС звернув увагу на тому, що уповноваженою особою Товариства може бути особа, уповноважена платником податків представляти його інтереси у контролюючих органах на підставі статутних документів, договору та виданої на виконання договору довіреності, посадових інструкцій працівників цього Товариства.

В свою чергу, згідно ст. 4 Статуту ТОВ Триумф Агро Плюс , затвердженого протоколом № 4 загальних зборів учасників від 30.06.20, учасники Товариства мають права брати участь в управлінні справами Товариства, обирати та бути обраними в органи управління, брати участь в розподілі прибутку, одержувати інформацію про діяльність Товариства, продати чи іншим чином відступити свою частку тощо.

Згідно з пп. 10.1.1, 10.1.2, 10.1.3 п. 10.1 ст.10 Статуту ТОВ Триумф Агро Плюс виконавчий орган Товариства є Директор, який здійснює керівництво усією поточною діяльністю Товариства та до компетенції якого належить вирішення всіх питань, пов`язаних з управлінням поточною діяльністю Товариства, крім питань, що належить до виключної компетенції Загальних зборів учасників та наглядової ради Товариства.

Таким чином, контролюючий орган дійшов передчасного висновку, про те, що засновник Товариства беззаперечно є уповноваженою особою Товариства в розрізі пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, тільки виходячи з того, що він є його учасником. Адже для цієї мети Статутом Товариства визначено та уповноважено директора Товариства.

Зазначена обставина свідчить про те, що посадові особи контролюючого органу в силу п. 81.1 ст. 81 ПК України не могли бути допущеними та приступити до проведення фактичної перевірки. В той же час, як зазначено судом вище, суд ставить під сумнів взагалі сам факт прибуття перевіряючих та проведення фактичної перевірки за місцем податкової адреси Товариства, так як складені за її результатами матеріали є неповними та не відображають змісту стверджуваного порушення.

Сутність принципу правової визначеності Європейський суд визначив як забезпечення передбачуваності ситуації та правовідносин у сферах, що регулюються, цей принцип не дозволяє державі посилатись на відсутність певного правового акта, який визначає механізм реалізації прав і свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах.

Як зазначив Європейський суд у справі Yvone van Duyn v. Home Office, принцип правової визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатись на зобов`язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов`язання містяться в законодавчому акті, якій загалом не має автоматичної прямої дії.

Така дія названого принципу пов`язана із іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатись на власне порушення зобов`язань для запобігання відповідальності.

На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ("Лелас проти Хорватії", заява N 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії", заява N 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах ("Онер`їлдіз проти Туреччини", п. 128, та "Беєлер проти Італії", п. 119).

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків ("Лелас проти Хорватії", п. 74).

Суд зазначає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний приймати рішення, а дії - вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх, дотримуючись встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції ЄСПЛ визначив, що адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

Вирішуючи спір, суд також враховує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

За обставин справи, відповідачем не доведено правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та дотримання порядку проведення фактичної перевірки, у зв`язку із чим, враховуючи встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Судові витрати розподілити відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 139, 242-246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Триумф Агро Плюс (вул. Озерна, 1, Молодіжне, Овідіопольський район, Одеська область, 67840; ЄДРПОУ 42434689) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, буд. 5, Одеса, Одеська область, 65044) про визнання протиправними та скасування наказу на проведення фактичної перевірки та податкового повідомлення-рішення задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 09.02.2021 № 1717/15-32-09-01-00.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Триумф Агро Плюс судовий збір в розмірі 7500 грн (сім тисяч п`ятсот гривень).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя І.В. Завальнюк