Ухвала

від 08.10.2021 по справі 640/760/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

08 жовтня 2021 року

м. Київ

справа № 640/760/21

адміністративне провадження № К/9901/36273/21

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Білак М.В., перевіривши касаційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України у Київській області на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 квітня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2021 року у справі № 640/760/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Київській області про визнання протиправними дій та стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду з позовом в якому просила:

визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України у Київській області по нарахуванню і виплаті судді Макарівського районного суду Київської області ОСОБА_1 суддівської винагороди з 18 квітня 2020 року по 27 серпня 2020 рік із застосуванням статті 29 Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік ;

зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Київській області провести перерахунок і виплату суддівської винагороди судді Макарівського районного суду Київської області ОСОБА_1 за період з 18 квітня 2020 року по 27 серпня 2020 року на підставі пункту 1 частини третьої статті 135 Закону України Про судоустрій і статус суддів .

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва 09 квітня 2021 року позов задоволено.

Визнано дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області по нарахуванню і виплаті судді Макарівського районного суду Київської області ОСОБА_1 суддівської винагороди з 18 квітня 2020 року по 27 серпня 2020 року із застосуванням статті 29 Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік - протиправними.

Стягнуто з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області на користь ОСОБА_1 , - судді Макарівського районного суду Київської області суму недоотриманої за період з 18 квітня 2020 року по 27 серпня 2020 року включно суддівської винагороди у розмірі 237956,57 грн. (двісті тридцять сім тисяч дев`ятсот п`ятдесят шість грн 57 коп).

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2021 року, скасовано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 квітня 2021 року в частині визнання протиправними дій Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області по нарахуванню і виплаті судді Макарівського районного суду Київської області ОСОБА_1 суддівської винагороди з 18 квітня 2020 року по 27 серпня 2020 року із застосуванням статті 29 Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік .

Прийнято в указаній частині нове рішення, яким у задоволенні цієї частини позовних вимог відмовлено.

В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 квітня 2021 року - залишено без змін.

04 жовтня 2021 року Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України у Київській області подано касаційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 квітня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2021 року у справі № 640/760/21. Заявник просить переглянути і скасувати судові рішення та відмовити в позові.

Вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження, суд виходить із такого.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Згідно із пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Із системного аналізу наведених положень процесуального закону висновується, що під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення ним (ними) норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга.

У тексті касаційної скарги представник відповідача указує, що підставами касаційного оскарження судових рішень у цій справі є пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

Так, скаржник посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування частини третьої 29 Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік із змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 13 квітня 2020 року №553-IX, в редакції, яка діяла з 18 квітня 2020 року по 28 серпня 2020 рік.

Верховний Суд щодо посилань на відсутність висновку Верховного Суду у спірних правовідносинах зазначає, що у постанові Верховного Суду від 03 березня 2021 року у справі № 340/1916/20 викладено правовий висновок щодо неправомірності обмеження виплати, починаючи з 18 квітня 2020 року, суддівської винагороди (розміром, що не перевищує десять прожиткових мінімумів) на підставі статті 29 Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік № 294-ІХ (зі змінами, внесеними Законом України Про внесення змін до Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік № 553-ІХ в редакції закону станом на дату виникнення спірних відносин).

Верховний Суд у згаданій постанові виснував, що Основний Закон України має найвищу юридичну силу, тож спеціальність Закону України Про судоустрій і статус суддів № 1402-VIII, зокрема його статті 135, що спирається передусім на конституційні положення частини другої статті 130 і є своєрідним її продовженням , у цьому випадку безапеляційно долає доктринальний принцип подолання колізії правових норм, за яким наступний закон з того самого питання скасовує дію попереднього (попередніх).

Верховний Суд зазначив, що Закон України Про Державний бюджет України на 2020 рік № 294-ІХ (зі змінами, внесеними Законом України Про внесення змін до Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік № 553-ІХ) має іншу сферу регулювання. Вимоги щодо його змісту містяться в частині другій статті 95 Конституції України та деталізовані у Бюджетному кодексі України.

Цей закон ("Про Державний бюджет") не повинен містити інакшого чи додаткового правового регулювання правовідносин, що охоплюються предметом регулювання інших законів України, особливо тієї сфери суспільних відносин, для яких діють спеціальні (виняткові) норми. Конституція України не надає закону про Державний бюджет України вищої юридичної сили стосовно інших законів.

Верховний Суд не приймає посилання відповідача, що у постанові 340/1916/20 від 03 березня 2021 року Суд не висловлював правових позицій, а направив справу на новий розгляд, оскільки на новий розгляд справу направлено лише в частині визначення відповідача, позаяк цей аспект вказаної справи вимагав з`ясування додаткових обстави.

З огляду на викладене, Суд вважає безпідставними посилання скаржника на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, як на підставу касаційного оскарження.

З урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX і які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.

Фактично доводи касаційної скарги зводяться до викладу фактичних обставин справи, цитування норм законодавства, переоцінки встановлених судами обставин та досліджених ними доказів, що виходить за межі касаційного перегляду, які визначені статтею 341 КАС України.

Згідно із пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Керуючись статтями 328, 330, 332 КАС України,

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України у Київській області на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 квітня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2021 року у справі № 640/760/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Київській області про визнання протиправними дій та стягнення коштів повернути скаржнику.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

СуддяМ.В. Білак