Рішення

від 06.10.2021 по справі 725/2687/21

ПЕРШОТРАВНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРНІВЦІВ

Єдиний унікальний номер 725/2687/21

Номер провадження 2/725/479/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.2021 року м. Чернівці

Першотравневий районний суд м. Чернівці

в складі:

головуючого судді - Нестеренко Є. В.

за участю:

секретаря судового засідання - Пентелюк П.І.

сторін:

представника позивача - Ігната М.І. ,

представника відповідачів - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Першотравневого районного суду м. Чернівці в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Чернівецької міської ради, місце знаходження: м. Чернівці, Центральна площа,1, до ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , ОСОБА_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 , про стягнення безпідставно збережених коштів орендної плати,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача 06.05.2021 року звернувся до суду з позовом до відповідачів про стягнення безпідставно збережених коштів орендної плати.

В обгрунтування якого зазначив, що частинами 1, 2 статті 83 Земельного кодексу передбачено, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.

Статтею 206 Земельного кодексу України визначено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на підставі договорів купівлі-продажу часток нерухомого майна №136 від 20.03.202018 року та№144 від 20.03.202018 року набули права власності на нежитлову будівлю розташовану за адресою АДРЕСА_3 .

Вказаний об`єкт нерухомого майна знаходиться на земельній ділянці площею 0,3052га кадастровий номер 7310136600:26:001:0120 за адресою АДРЕСА_3 .

Відповідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_4 та ОСОБА_3 29.12.2020 року зареєстровано право власності на вищевказану земельну ділянку на підставі договору купівлі-продажу. Отже у період з 11.09.2019 року до 28.12.2020 року включно вищевказана земельна ділянка відповідачами використовувалась без правовстановлюючих документів на землю.

Зазначає, що відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку від 26.06.2020р. №469, нормативна грошова оцінка земельної ділянки за адресою АДРЕСА_3 площею 0,3052га кадастровий номер 7310136600:26:001:0120 становить 4 821 885,00 гривень.

На підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 26.06.2020р. №469, виданого управлінням Держгеокадастру у м. Чернівцях Чернівецької області працівниками департаменту містобудівного комплексу було проведено розрахунок безпідставно збережених коштів (у розмірі орендної плати за землю) за користування у період з 11.09.2019р. по 28.12.2020р. земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_3 без оформлення права оренди на неї.

Згідно зазначеного розрахунку, землекористувачами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в період з 11.09.2019р. по 28.12.2020р. було безпідставно збережено кошти у розмірі плати за землю в сумі 175 606,08 грн. (сто сімдесят п`ять тисяч шістсот шість грн. 08 коп.), які в свою чергу мали б сплачуватись останніми у вигляду орендної плати за землю за вище вказаний період.

Разом з тим необхідно зазначити, що листом №04/01-08/3-04/376 від 22.01.2021 року департаментом було повідомлено землекористувачів про наявну заборгованість за користування земельної ділянкою та запропоновано протягом 1 місяця здійснити оплату зазначеної заборгованості, однак відповідачі не погоджуються з вказаними при розрахунку безпідставно збережених коштів площею земельної ділянки.

Разом з тим, беручи до уваги, що станом на день звернення до суду з даним позовом відповідачі продовжують без належних на те правових підстав користуватись земельної ділянки за адресою АДРЕСА_3 площею 0,3052га кадастровий номер 7310136600:26:001:0120 відповідно станом на 06.05.2021 року Відповідачами безпідставно збережено кошти (коштів у розмірі орендної плати за землю) в розмірі 175 606,08 грн.

Враховуючи вище викладене, та посилаючись на норми матеріального, процесуального права та правову позицію Верховного Суду викладені у Постанові від 09.02.2021 рок у справ №922/3617/19, представник позивача просить суд стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати в сумі 175 606,08 грн. та понесені судові витрати.

Провадження в справі відкрито ухвалою суду від 01.06.2021 року, судом постановлено проводити розгляд справи в порядку загального позовного провадження з повідомленням сторін.

20.08.2021 року від представника відповідачів ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона вважає позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають, з наступних підстав. Предметом спору в даній справі є матеріально-правова вимога про стягнення безпідставно збережених грошових коштів у розмірі орендної плати. За приписами ст. 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду фізичними або юридичними особами, які не можуть мати у власності земельних ділянок, до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій розташований жилий будинок, будівля або споруда на у мовах оренди. Вказані обставини відображають принцип цілісності об`єкта нерухомого майна із земельною ділянкою без якої існування будівлі та її використання є неможливим. Зазначила, що не може вважатись набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулось в незаборонений цивільним законодавством спосіб з метою породження учасниками відповідних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав і обов`язків. Сам по собі факт відсутності права на земельну ділянку на якій розташований об`єкт нерухомого майна відповідачів не можу бути підставою для застосування до спірних правовідносин положень ст. 1212 ЦК України, оскільки право на користування земельною ділянкою в силу приписів ЦК України та ЗК України набувається в момент в момент набуття права власності на будівлю розташовану на цій ділянці. Оскільки відповідачі є власниками нерухомого майна то вони мають законодавчо визначене право на отримання у власність(що ними було зроблено) або в користування зазначеної земельної ділянки. Обставин про зволікання або ухилення відповідача щодо укладення договору купівлі-продажу землі, зловживанням своїми правими у період 11.09.2019р. по 28.12.2020р. матеріали справи не містять. На підставі вищевикладеного просить суд у задоволення позовних вимог позивача відмовити.

Ухвалою суду від 20.08.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача Ігнат М.І. позовні вимоги підтримав та просив задовольнити в повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідачів ОСОБА_2 просила відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Дослідивши матеріали, суд встановив, наступні фактичні обставини та відповідні ним правовідносини.

Зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 21.03.2018 року, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на підставі договорів купівлі-продажу часток нерухомого майна №136 від 20.03.202018 року та№144 від 21.03.202018 року набули права власності (спільна часткова) на нежитлову будівлю загальною площею 376.1 кв.м., розташовану за адресою АДРЕСА_3 .

Вказаний об`єкт нерухомого майна знаходиться на земельній ділянці площею 0,3052га кадастровий номер 7310136600:26:001:0120 за адресою АДРЕСА_3 .

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 28.12.2020р. НВ-7305943452020, реєстрація зазначеної вище земельної ділянки в Державному земельному кадастрі відбулась 11.09.2019 р.

Відповідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 29.12.2020 року за ОСОБА_4 та ОСОБА_3 підставі договору купівлі-продажу зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 0,3052 га кадастровий номер 7310136600:26:001:0120 розташовану за адресою АДРЕСА_3 , дата державної реєстрації 29.12.2020 року.

Відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку від 26.06.2020р. №469, нормативна грошова оцінка земельної ділянки за адресою АДРЕСА_3 площею 0,3052га кадастровий номер 7310136600:26:001:0120 становить 4 821 885,00 гривень.

Згідно розрахунку безпідставно збережених коштів (у розмірі орендної плати за землю) за користування землекористувачами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (на праві спільної часткової власності) у період з 11.09.2019р. по 28.12.2020р. станом на 06.05.2021 року відповідачами безпідставно збережено кошти (коштів у розмірі орендної плати за землю) в сумі 175 606,08 грн.

Норми права, та мотиви їх застосування.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до положень частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства. Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Предметом позову Чернівецької міської ради є стягнення з власників об`єкту нерухомого майна безпідставно збережених коштів - орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою без належних правових підстав, на якій ці об`єкти розміщені.

Відповідно до ст.ст. 13,14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави та є об`єктом права власності українського народу, право власності на землю набувається і реалізується державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до статті 125 ЗК України право власності, право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Статтею 182 ЦК України встановлені такі ж вимоги щодо здійснення державної реєстрації речових прав на земельну ділянку.

Відповідно до положень статті 80 ЗК України суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

За змістом статей 122, 123, 124 ЗК України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Згідно зі статтею 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за положенням частини першої статті 21 Закону України Про оренду землі визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Згідно з частиною другою статті 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. При цьому згідно з пунктом д частини першої статті 156 ЗК України власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 Цивільного кодексу України.

За змістом приписів глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Обов`язок набувача повернути безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Отже, до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Разом з тим для кондикційних зобов`язань доведення вини особи не має значення, а важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої (статті 1212-1214 ЦК України).

Аналогічний висновок міститься у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 629/4628/16 (провадження № 14-77цс18) та від 13 лютого 2019 року у справі № 320/5877/17 (провадження № 14-32цс19).

Згідно з положеннями частини першої статті 1214 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави.

Правочин, за яким переходить право власності на житлові будинки, будівлі, споруди, тягне за собою перехід права на земельну ділянку, на якій знаходиться відповідне нерухоме майно. Новий власник будинку (будівлі, споруди) у зв`язку з цим не звільняється від необхідності оформлення права на земельну ділянку відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень .

Частина перша статті 93 ЗК України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт в частини першої статті 96 ЗК України).

Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (стаття 125 ЗК України).

Таким чином, з огляду на те, що в зазначений позивачем період речові права відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на земельну ділянку не реєструвались, правовстановлюючі документи відсутні, останні не набули належних прав власності або користування щодо земельної ділянки, а тому вони використовували земельну ділянку без достатніх правових підстав.

Встановлено, що з 11.09.2019 р. по 28.12.2020 р. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 використовували земельну ділянку без правовстановлюючих документів, орендну плату не сплачували, хоча земельна ділянка використовувалась для розміщення належного їм об`єкта нерухомого майна.

Відповідачі як фактичні користувачі земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберегли у себе кошти, які мали заплатити за користування нею, зобов`язання повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

Відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку від 26.06.2020р. №469, нормативна грошова оцінка земельної ділянки за адресою АДРЕСА_3 площею 0,3052га кадастровий номер 7310136600:26:001:0120 становить 4 821 885,00 гривень.

Згідно розрахунку представленого департаментом містобудівного комплексу та земельних відносин міської ради, недоотримана Чернівецькою міською радою сума орендної плати за фактичне користування відповідачами земельною ділянкою за період з 11.09.2019 р. по 28.12.2020 р. становить 175 606,08 грн.

Враховуючи зазначене, є підстави для задоволення позову Чернівецької міської ради та стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь Чернівецької міської ради безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 175 606,08 грн. по 87 803,04 грн. з кожного.

На підставі вище викладених суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.,2,15,22,141,1212-1214 ЦК України, ст.ст. 80,83,116,120,122.125,125,152.206 ЗУ України ст. ст. 141,258-259, 268, 273, 354-356 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Чернівецької міської ради, місце знаходження: м. Чернівці, Центральна площа,1, до ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , ОСОБА_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 , про стягнення безпідставно збережених коштів орендної плати - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Чернівецької міської ради безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати в сумі 87 803,04 грн.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Чернівецької міської ради безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати в сумі 87 803,04 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Чернівецької міської ради судовий збір в розмірі 1317 гр. 04коп.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Чернівецької міської ради судовий збір в розмірі 1317 гр. 04коп.

Рішення суду може бути оскаржено учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки в апеляційному порядку повністю або частково протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Чернівецького апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Першотравневого

районного суду м.Чернівці Є. В. Нестеренко