Рішення

від 29.09.2021 по справі 911/2368/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" вересня 2021 р. Справа № 911/2368/20

Господарський суд Київської області в особі судді Лопатіна А.В., розглянувши

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортітранс» про ухвалення додаткового рішення у справі № 911/2368/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортітранс» , м. Київ

до Публічного акціонерного товариства «Київметробуд» , Київська область, Києво- Святошинський район, с. Чайки

про стягнення 475962,78 грн.

за участю секретаря судового засідання Рябоконь О.О.

за участю представників згідно з протоколом судового засідання.

встановив:

У провадженні господарського суду Київської області перебувала справа № 911/2368/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортітранс» до Публічного акціонерного товариства «Київметробуд» про стягнення заборгованості за договором про надання послуг від 05.08.2019 р. № 179/003/2019 на загальну суму 475926,78 грн., з яких: 450000,00 грн. основного боргу та 25926,78 грн. пені.

Рішенням господарського суду Київської області від 14.12.2020 р. у даній справі позов задоволено частково; стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Київметробуд» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортітранс» 450000,00 грн. основного боргу, 25103,84 грн. пені, 7126,56 грн. судового збору; в іншій частині в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2021 р. апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Київметробуд» на рішення господарського суду Київської області від 14.12.2020 р. у справі № 911/2368/20 залишено без задоволення; рішення господарського Київської області від 14.12.2020 р. у справі № 911/2368/20 залишено без змін; судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покладено на апелянта; стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Київметробуд» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортітранс» 20000,00 грн. витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді апеляційної інстанції; поновлено дію рішення господарського суду Київської області від 14.12.2020 р.

Матеріали справи № 911/2368/20 повернуто до господарського суду Київської області.

08.07.2021 р. на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортітранс» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, в якій заявник просить суд ухвалити додаткове судове рішення, яким судові витрати позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортітранс" у розмірі 25000,00 грн. за отриману професійну правничу допомогу адвоката під час розгляду справи в суді першої інстанції покласти на Публічне акціонерне товариство «Київметробуд» . Також, в зазначеній заяві заявник просить суд для участі в розгляді даної заяви викликати уповноваженого його представника в судове засідання.

Ухвалою господарського суду від 08.07.2021 р. розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортітранс» про ухвалення додаткового рішення призначено на 14.07.2021 р.; встановлено строк до 14.07.2021 р. для подання до суду учасниками у справі аргументів, пояснень, міркувань відносно заяви про ухвалення додаткового рішення суду у даній справі; роз`яснено учасникам у справі, що неподання у встановлений даною ухвалою суду строк аргументів, пояснень, міркувань та нез`явлення в судове засідання уповноважених представників учасників у справі не буде підставою для відкладення розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення суду і таку заяву буде розглянуто за наявними в ній матеріалами та матеріалами справи в їх сукупності, а також за відсутності, відповідно, представників сторін.

14.07.2021 р. відповідачем через канцелярію суду подано заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення суду.

В судовому засіданні, що відбулось 14.07.2021 р. оголошено перерву, про що сторонами підписано відповідну розписку.

04.08.2021 р. на адресу суду від приватного виконавця надійшли документи про закінчення виконавчого провадження.

28.09.2021 р. на адресу суду від позивача надійшли письмові пояснення щодо понесених витрат на професійну правничу допомогу.

29.09.2021 р. в судове засідання з`явився лише уповноважений представник позивача, належним чином повідомлений про місце, дату та час розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортітранс» про ухвалення додаткового рішення відповідач, про що свідчить зміст розписки про оголошення в попередньому судовому засіданні перерви, уповноваженого представника до суду не направив, про причини неявки суд не повідомив.

З огляду на наведене, врахувавши положення частини четвертої статті 244 ГПК України, якими визначено, що неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви, суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортітранс» про ухвалення додаткового рішення за відсутності уповноваженого представника відповідача.

Так, заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортітранс» про ухвалення додаткового рішення суду вмотивована тим, що позивачем в позовній заяві було наведено попередній розрахунок судових витрат на правничу допомогу, який становив 25000,00 грн., а також, в подальшому, було надано відповідні докази, а відтак, враховуючи, що судом не вирішено питання розподілу судових витрат під час винесення рішення є підстави для ухвалення додаткового рішення суду.

В обґрунтування заперечень, відповідач вказує на те, що, на його переконання, позивачем не надано належних документів, підтверджуючих, що адвокат Білоус Ю.Ю. має право здійснювати адвокатську діяльність. Крім того, відповідач стверджує, що адвокат Білоус Ю.Ю. є штатним співробітником ТОВ "Фортітранс", а тому за виконання своїх повноважень він отримує від позивача заробітну плату. Також, відповідач вказує на те, що відшкодуванню підлягають витрати, які мають розумний розмір, однак, на переконання відповідача, витрати в сумі 25000,00 грн., про які заявлено позивачем, є неспіврозмірними зі складеністю справи. Врахувавши, в тому числі наведене вище, відповідач наполягає на тому, що підстав для задоволення вимог позивача щодо стягнення витрат на правову допомогу немає.

Проаналізувавши вищевказане, положення чинного законодавства, мотиви подання позивачем заяви про ухвалення додаткового рішення суду та заперечення, надані відповідачем, суд зазначає таке:

Відповідно до положень частини першої статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною другою статті 244 ГПК України визначено, що заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (частина третя статті 244 ГПК України).

Згідно із положеннями частини четвертої вказаної статті ГПК, у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Як вбачається із прохальної частини позовної заяви, позивач звертаючись із позовом просив суд, крім іншого, судові витрати Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортітранс» на професійну правничу допомогу в розмірі 25000,00 грн. за результатами розгляду справи покласти на відповідача - Публічне акціонерне товариство «Київметробуд» . Разом із цим, ухвалюючи рішення за результатами розгляду спору, судом не було вирішено питання щодо вказаних судових витрат, що є підставою для ухвалення додаткового рішення суду у даній справі, у відповідності до положень статті 244 ГПК України.

Згідно зі статтею 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Водночас за змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 ГПК України).

У розумінні положень частини п`ятої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

В той же час, загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України.

У частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/ дії/ бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

Отже, у розумінні положень частини п`ятої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, є можливим лише на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи (постанова ОП КГС ВС від 03.10.2019 у справі N 922/445/19, постанови КГС ВС від 27.11.2020 у справі N 911/4242/15, від 12.11.2020 у справі N 910/3233/18).

Як убачається з аналізу судової практики Верховного Суду (постанови КГС ВС від 24.01.2019 у справі N 910/15944/17, від 19.02.2019 у справі N 917/1071/18), якщо суд під час розгляду клопотання про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу (заперечень щодо розміру стягнення витрат на професійну правничу допомогу) визначить, що заявлені витрати є неспівмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, витраченим ним часом на надання таких послуг, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру та їх стягнення становить надмірний тягар для іншої сторони, що суперечить принципу розподілу таких витрат, суд має дійти висновку про зменшення заявлених до стягнення з іншої сторони судових витрат на професійну правничу допомогу.

Поряд із зазначеним, судом також враховано позицію Верховного Суду, що визначаючи обсяг юридичної та технічної роботи за результатами розгляду відповідного клопотання про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу (заперечень щодо розміру стягнення витрат на професійну правничу допомогу), суд ураховує, чи змінювалася правова позиція сторін у справі в судах першої, апеляційної та касаційної інстанції; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спір у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини (постанови КГС ВС від 04.12.2018 у справі N 911/3386/17, від 11.12.2018 у справі N 910/2170/18).

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в першій судовій інстанції, позивачем надано договір про надання професійної правничої допомоги, 07.08.2020 р. укладений між адвокатом Білоус Юрієм Юрійовичем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фортітранс» , предметом якого є представництво адвокатом інтересів клієнта у господарському спорі в господарському суді Київської області у справі про стягнення заборгованості та штрафних санкцій у вигляді пені за порушення ПАТ "Київметробуд" умов договору про надання послуг від 05.08.2019 р. № 179/003/2019.

Пунктами 3.1., 3.2. даного договору встановлено, що за професійну правничу допомогу, визначеному в розділі 1 цього договору, яка надається адвокатом, клієнт сплачує гонорар в розмірі 25000,00 грн. Гонорар сплачується клієнтом адвокату протягом 7 календарних днів після подання до господарського суду Київської області позовної заяви про стягнення заборгованості та штрафних санкцій у вигляді пені за порушення ПАТ "Київметробуд" умов договору про надання послуг від 05.08.2019 р. № 179/003/2019.

В матеріалах справи містяться платіжні доручення від 19.08.2020 р. № 3089, від 20.08.2020 р. № 3090 та від 21.08.2020 р. № 3102, з призначенням платежу: "гонорар за договором про надання професійної правничої допомоги від 07.08.2020 р.", згідно яких ТОВ «Фортітранс» було перераховано на рахунок Білоуса Ю.Ю. 25000,00 грн.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката із клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

В даному випадку, судом враховано, що адвокат - Білоус Ю.Ю. був присутній в судових засіданнях з розгляду даної справи, що відбулись 28.10.2020 р., 11.11.2020 р., 14.12.2020 р. Крім цього, також враховано поведінку відповідача під час розгляду даної справи, зокрема: неодноразові пропозиції відносно укладення мирової угоди у справі щодо основного боргу, заявленого позивачем, при цьому, наведення в інших документах заперечень факту наявності такого боргу, наполягаючи на відсутності підстав для його стягнення; посилання в обґрунтування заперечень на обставини, які підлягають підтвердженню доказами, отриманими за результатами відповідних дій, з-за відсутності зі сторони відповідача таких дій, що могли б ним бути вчинені, відповідно до обставин справи та змісту заперечень, ще до розгляду справи судом, однак вчинені не були, за відсутності будь-яких на те причин, у зв`язку із чим, судом було прийнято такі аргументи, як такі, що можуть свідчити про намір затягування судового процесу. Зазначені обставини встановлено рішенням суду від 14.12.2020 р. у даній справі. Однак, наведений спосіб використання відповідачем своїх процесуальних прав, з урахуванням того, що основними засадами господарського судочинства є змагальність сторін, зумовили подання позивачем значної кількості аргументів та пояснень.

Оскільки в договорі, укладеному між адвокатом Білоусом Юрієм Юрійовичем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фортітранс» було погоджено розмір гонорару, адвокат надав послуги клієнту шляхом представництва його інтересів у суді першої інстанції, поряд із цим, відповідачем не доведено неспівмірності розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу, у суду відсутні підстави для зміни чи зменшення такого розміру витрат на професійну правничу допомогу, з мотивів заявлених відповідачем.

Таким чином, виходячи із вищевказаних обставин, врахувавши, що матеріали справи містять належні докази представництва інтересів позивача Білоусом Ю.Ю., як адвокатом, а також понесення позивачем витрат під час розгляду справи в суді першої інстанції на професійну правничу допомогу у розмірі 25000,00 грн., суд дійшов висновку про необґрунтованість заперечень відповідача щодо покладення на нього витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем під час розгляду справи в господарському суді Київської області.

Разом з тим, судом враховано, що відповідно до п. 3 частини четвертої статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на зазначене, з урахуванням того, що рішенням господарського суду Київської області від 14.12.2020 р. у даній справі було задоволено позов частково, судові витрати на професійну правничу допомогу покладаються судом на сторін, пропорційно задоволеним вимогам, а відтак, заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортітранс» від 07.07.2021 р. № 07/07-21 про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу підлягає задоволенню частково.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України суд

вирішив:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортітранс» від 07.07.2021 р. № 07/07-21 про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Київметробуд» (08135, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Чайки, вул. Валентини Чайки, 16; код ЄДРПОУ 01387432) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортітранс» (01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, 7, оф. 6; код ЄДРПОУ 41164942) 24954 (двадцять чотири тисячі дев`ятсот п`ятдесят чотири) гривні 88 копійок судових витрат на професійну правничу допомогу.

3. В іншій частині в задоволенні заяви відмовити.

4. Видати наказ.

Згідно ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата підписання 11.10.2021 р.

Суддя А.В. Лопатін