Рішення

від 14.12.2020 по справі 911/2368/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" грудня 2020 р. Справа № 911/2368/20

Господарський суд Київської області у складі судді Лопатіна А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортітранс» , м. Київ

до Публічного акціонерного товариства «Київметробуд» , Київська область, Києво- Святошинський район, с. Чайки

про стягнення 475962,78 грн.

за участю секретаря судового засідання Рябоконь О.О.

за участю представників згідно з протоколом судового засідання.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фортітранс» (позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Київметробуд» (відповідач) про стягнення заборгованості за договором про надання послуг від 05.08.2019 р. № 179/003/2019 на загальну суму 475926,78 грн., з яких: 450000,00 грн. основного боргу та 25926,78 грн. пені.

Ухвалою господарського суду від 17.08.2020 р. позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортітранс» до Публічного акціонерного товариства «Київметробуд» про стягнення 475962,78 грн. залишено без руху; запропоновано позивачу в строк до десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки шляхом надання суду документів, на підтвердження дотримання вимог статті 162 ГПК України.

26.08.2020 р. позивачем через канцелярію суду подано заяву про усунення недоліків позовної заяви, проаналізувавши зміст якої, судом встановлено, що позивачем усунено недоліки позовної заяви у встановлений ухвалою суду від 17.08.2020 р. строк.

Ухвалою господарського суду Київської області від 30.09.2020 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 28.10.2020 р.

15.10.2020 р. на офіційну електронну адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання про продовження строку на подання відзиву.

27.10.2020 р. через канцелярію суду представником позивача подано клопотання про долучення доказів до матеріалів справи та надано оригінали документів, долучених до матеріалів позовної заяви.

27.10.2020 р. на офіційну електронну адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання про продовження строку на надання відзиву та відкладення підготовчого засідання.

Ухвалою господарського суду Київської області від 28.10.2020 р. підготовче засідання відкладено на 11.11.2020 р.

10.11.2020 р. через канцелярію суду позивачем подано клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

11.11.2020 р. через канцелярію суду відповідачем подано відзив на позовну заяву та клопотання про надання часу для проведення переговорів між сторонами для можливого укладення мирової угоди.

Ухвалою господарського суду від 11.11.2020 р. закрито підготовче провадження, призначено розгляд справи по суті в судовому засіданні на 14.12.2020 р.

18.11.2020 р. на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

27.11.2020 р. через канцелярію суду відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив.

14.12.2020 р. в судове засідання з`явився як представник позивача, так і представник відповідача.

Присутній в судовому засіданні представник позивача заявив усне клопотання про оголошення перерви в судовому засіданні.

Зазначене клопотання, з метою встановлення всіх обставин справи, задоволено судом та оголошено перерву до 14.12.2020 р. об 11:00 год., про що присутніми представниками сторін підписано відповідну розписку.

Що стосується поданих після закриття підготовчого провадження сторонами документів, а саме: позивачем - відповіді на відзив, а відповідачем - заперечень на відзив, судом, врахувавши відсутність заперечень сторін щодо прийняття до уваги таких документів, а також з огляду на те, що вказані документи подано до початку розгляду справи по суті, з метою дотримання основних засад господарського судочинства, зокрема змагальності сторін, прийнято зазначені документи до розгляду.

Поряд із зазначеним, присутнім представником позивача заявлено усне клопотання про оголошення перерви до 18.12.2020 р., задля надання аргументів та пояснень на заперечення відповідача на відзив.

Щодо задоволення зазначеного клопотання присутній представник відповідача заявив заперечення, вмотивовані тим, що процесуальним законодавством не передбачено подання позивачем заперечень на заперечення на відзив.

Судом, враховано, що в силу вимог частини першої ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

А також, враховано, що відповідно до положень статті 194 ГПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

З огляду на зазначене, з урахуванням строків, встановлених процесуальним законодавством розгляду справи по суті, з метою запобігання зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами, врахувавши достатність матеріалів справи для ухвалення рішення за результатами встановлення всіх обставин справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення наведеного усного клопотання позивача, відкладення розгляду справи по суті.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

встановив:

05.08.2019 р. між ПАТ «Київметробуд» (замовник) та ТОВ «Фортітранс» (виконавець) укладено договір про надання послуг № 179/003/2019, відповідно до п. 1.1. якого, виконавець зобов`язується надати замовнику послуги по перевезенню вантажів - рідкого бетону та розчинів власними засобами (надалі по тексту цього договору - послуги) в необхідному змінному режимі з водієм та паливо-мастильними матеріалами виконавця, а замовник зобов`язується прийняти зазначені послуги та оплатити їх на умовах договору.

Відповідно до п. 1.2. договору надання послуг здійснюється спеціалізованими автотранспортними засобами (далі по тексту цього договору - техніка), а саме: бетонозмішувач марки КАМАЗ, модель 53229, тип - вантажний бетонозмішувач (V=6 м 3 ), 2006 року випуску, колір - червоний, № шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , реєстраційний № НОМЕР_2 , зареєстрований 12.02.2008 року або бетонозмішувач марки КАМАЗ, модель 581470, тип - вантажний бетонозмішувач (V=6 м 3 ), 2006 року випуску, колір - сірий, № шасі (кузова, рами) НОМЕР_3 , реєстраційний № НОМЕР_4 , зареєстрований 12.05.2016 року, згідно з заявками замовника.

Місце надання послуг: об`єкт замовника за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Рудна, 47, територія ПрАТ ІнГЗК (п. 1.3. договору).

Відповідно до п. 2.1. договору вартість послуг по перевезенню вантажів (рідкого бетону) при умові виконання послуги на дизельному паливі виконавця становить 2000,00 грн. (дві тисячі гривень 00 копійок), враховуючи ПДВ за 1 рейс. Рейсом вважається проїзд однієї одиниці техніки з місця завантаження до кінцевого пункту доставки (розвантаження) вантажу та у зворотньому напрямку: до місця завантаження або до встановленого замовником місця стоянки. Вартість завантаження (розвантаження) техніки закладена у вартість рейса. Оплата проводиться із розрахунку не менше фіксованої 84 000,00 грн. (вісімдесят чотири тисячі гривень 00 копійок), враховуючи ПДВ, за місяць, при умові технічного справного стану техніки. Вартість простою техніки з вини замовника входить у фіксовану суму оплати за місяць. Також замовник сплачує перебазування техніки за маршрутом (Київ - Кривий Ріг - Київ) в сумі 13500 (тринадцять тисяч п`ятсот) грн. враховуючи ПДВ.

Надання послуг здійснюється виконавцем на підставі письмових заявок, зразок якої наведений у додатку 1 до цього договору (далі по тексту договору - заявка)), які складаються та надаються замовником за попереднім узгодженням з виконавцем не менш, як за 5 (п`ять) календарних днів до дати надання послуг згідно із заявкою (п. 2.2. договору).

Згідно п. 2.3. договору замовник не пізніше, ніж за 3 (три) календарних дні до початку місяця, в якому планується надання послуг, надає виконавцю письмову заявку з зазначенням запланованого обсягу послуг на даний місяць, підписану відповідною посадовою особою, якій замовником надано право визначати обсяг послуг.

Пунктом 2.4. договору сторони передбачили, що виконавець надає замовнику техніку, вказану у п. 1.2. цього договору, та забезпечує її власними працівниками для її управління та обслуговування, а також власними ресурсам (паливо, проведення ремонту техніки та інше).

Відповідно до п. 3.1. договору замовник зобов`язаний:

- подати виконавцю заявку на надання послуг, у якій зазначити обсяг та місце надання послуг, час перебування техніки в розпорядженні Замовника;

- беззаперечно допускати представників виконавця (за умови дотримання перепускного режиму, що діє на території об`єкту) для проведення нагляду за роботою техніки;

- контролювати кількість і якість наданих послуг;

- своєчасно і в повному обсязі оплатити отримані послуги;

- своєчасно прийняти послуги відповідно до актів наданих послуг;

- належним чином та в повному обсязі виконувати умови цього договору;

- забезпечити схоронність техніки в період знаходження її на території замовника, або у місцях зберігання техніки на час, коли послуги не надаються;

- сприяти виконавцю у створенні умов для проживання водіїв виконавця;

- нести відповідальність, встановлену договором та законом, у випадку порушень умов цього договору.

Відповідно до п.п. 4.1., 4.2., 4.3. договору розрахунок між виконавцем та замовником за надані послуги здійснюються на підставі наданого виконавцем рахунку, підписаного сторонами акту наданих послуг, які складаються щомісячно за результатами фактично наданих послуг та відповідно до умов цього договору. Оплата за фактично надані послуги за звітний місяць здійснюється протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту підписання сторонами акту наданих послуг. Моментом підписання акту наданих послуг є дата, зазначена в акті. Розрахунок проводиться щомісячно в безготівковому порядку, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця.

Пунктами 4.4., 4.5. договору сторони передбачили, що загальна сума договору та вартість послуг можуть змінюватись за письмовим погодженням сторін шляхом укладання додаткової угоди до договору. Загальна сума договору орієнтовно становить 1 500 000,00 грн. (один мільйон п`ятсот тисяч гривень 00 копійок), в т.ч. ПДВ (20%) - 250 000 грн.

Відповідно до п. 5.2. договору в разі несвоєчасної оплати наданих послуг замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, від простроченої суми.

Термін дії цього договору встановлено з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2020 р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п. 9.1. договору).

Поряд із зазначеним, 16.09.2019 р. між сторонами договору укладено додаткову угоду № 1, відповідно до умов якої, в зв`язку зі збільшенням обсягів робіт, необхідністю залучення додаткового спеціалізованого автотранспортного засобу для надання послуг по договору, сторони домовились внести наступні зміни до договору, а саме:

Викласти п. 1.2. Розділу 1 Предмет договору в наступній редакції:

1.2. Надання послуг здійснюється спеціалізованими автотранспортними засобами далі по тексту цього договору - техніка), а саме:

бетонозмішувач марки КАМАЗ, модель 53229, тип-вантажний бетонозмішувач (V=6 м 3 ), 2006 року випуску, колір - червоний, № шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , реєстраційний № НОМЕР_2 , зареєстрований 12.02.2008 року, або

бетонозмішувач марки КАМАЗ, модель 581470, тип-вантажний бетонозмішувач (V=6 м 3 ), 2006 року випуску, колір - сірий, № шасі (кузова, рами) НОМЕР_3 , реєстраційний № НОМЕР_4 , зареєстрований 12.05.2016 року, або

бетонозмішувач марки КАМАЗ, модель 54112, тип-вантажний бетонозмішувач (V=4,5 м 3 ), 1982 року випуску, колір - зелений, № шасі (кузова, рами) НОМЕР_5 , реєстраційний № НОМЕР_6 , зареєстрований 13.05.2015 року

відповідно до заявок замовника. .

Крім того, зазначеною додатковою угодою № 1 викладено п. 2.1. Розділу 2 Вартість та умови надання послуг в наступній редакції:

2.1. Вартість послуг по перевезенню вантажів (рідкого бетону) при умові виконання послуги на дизельному паливі виконавця становить 2000,00 грн. (дві тисячі гривень 00 копійок), враховуючи ПДВ за 1 рейс. Рейсом вважається проїзд однієї одиниці техніки з місця завантаження до кінцевого пункту доставки (розвантаження) вантажу та у зворотному напрямку: до місця завантаження або до встановленого замовником місця стоянки. Вартість завантаження (розвантаження) техніки закладена у вартість рейса. Оплата послуг, наданих технікою (V=6 м 3 ) проводиться із розрахунку не менше фіксованої 84 000,00 грн. (вісімдесят чотири тисячі гривень 00 копійок), враховуючи ПДВ, за місяць, при умові технічного справного стану техніки. Оплата послуг, наданих технікою (V=4,5 м 3 ) проводиться із розрахунку не менше фіксованої 80 000,00 грн. (вісімдесят тисяч гривень 00 копійок), враховуючи ПДВ, за місяць, при умові технічного справного стану техніки. Вартість простою техніки з вини замовника входить у фіксовану суму оплати за місяць. Також замовник сплачує перебазування техніки за маршрутом (Київ - Кривий Ріг - Київ) в сумі 13500 (тринадцять тисяч п`ятсот) грн., враховуючи ПДВ.

А також, викладено п. 4.5.Розділу 4 Порядок розрахунків у наступній редакції:

4.5. Загальна сума договору орієнтовно становить 2 800 000,00 грн. (два мільйона вісімсот тисяч гривень 00 копійок), в т.ч. ПДВ (20%) - 466 666,67 грн. (чотириста шістдесят шість тисяч шістсот шістдесят шість гривень 67 копійок). .

На підтвердження надання позивачем (виконавець) та прийняття відповідачем (замовник) послуг за вищевказаним договором по перевезенню вантажів, позивачем надано належним чином завірені копії: акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 02.09.2019 р. № ОУ-0000049 на суму 30000,00 грн., в тому числі ПДВ та рахунку-фактури від 02.09.2019 р. № СФ-000098 на суму 30000,00 грн., в тому числі ПДВ; акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 02.09.2019 р. № ОУ-0000050 на суму 13500,00 грн., в тому числі ПДВ та рахунку-фактури від 02.09.2019 р. № СФ-000099 на суму 13500,00 грн., в тому числі ПДВ; акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.10.2019 р. № ОУ-0000075 на суму 80000,00 грн., в тому числі ПДВ та рахунку-фактури від 31.10.2019 р. № СФ-000126 на суму 80000,00 грн., в тому числі ПДВ; акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.04.2020 р. № ОУ-0000041 на суму 80000,00 грн., в тому числі ПДВ та рахунку-фактури від 30.04.2020 р. № СФ-0000049 на суму 80000,00 грн., в тому числі ПДВ; акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.10.2019 р. № ОУ-0000076 на суму 13500,00 грн., в тому числі ПДВ та рахунку-фактури від 31.10.2019 р. № СФ-000127 на суму 13500,00 грн., в тому числі ПДВ; акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.10.2019 р. № ОУ-0000074 на суму 84000,00 грн., в тому числі ПДВ та рахунку-фактури від 31.10.2019 р. № СФ-000125 на суму 84000,00 грн., в тому числі ПДВ; акту від 30.11.2019 р. № ОУ-0000085 на суму 66666,67 грн., без ПДВ та рахунку-фактури від 30.11.2019 р. № СФ-000143 на суму 84000,00 грн., в тому числі з ПДВ; акту від 30.12.2019 р. № ОУ-0000103 на суму 35000,00 грн., без ПДВ та рахунку-фактури від 30.12.2019 р. № СФ-000159 на суму 42000,00 грн., в тому числі з ПДВ; акту від 30.11.2019 р. № ОУ-0000084 на суму 70000,00 грн., без ПДВ та рахунку-фактури від 30.11.2019 р. № СФ-000144 на суму 80000,00 грн., в тому числі з ПДВ; акту від 30.12.2019 р. № ОУ-0000104 на суму 66666,67 грн., без ПДВ та рахунку-фактури від 30.12.2019 р. № СФ-000160 на суму 80000,00 грн., в тому числі з ПДВ; акту від 31.01.2020 р. № ОУ-0000001 на суму 66666,67 грн., без ПДВ та рахунку-фактури від 31.01.2020 р. № СФ-0000010 на суму 80000,00 грн., в тому числі з ПДВ; акту від 29.02.2020 р. № ОУ-0000007 на суму 66666,67 грн., без ПДВ та рахунку-фактури від 29.02.2020 р. № СФ-0000020 на суму 80000,00 грн., в тому числі з ПДВ; акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.03.2020 р. № ОУ-0000027 на суму 90000,00 грн., в тому числі ПДВ та рахунку-фактури від 31.03.2020 р. № СФ-0000034 на суму 90000,00 грн., в тому числі ПДВ; акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.05.2020 р. № ОУ-0000073 на суму 80000,00 грн., в тому числі ПДВ та рахунку-фактури від 31.05.2020 р. № СФ-0000072 на суму 80000,00 грн., в тому числі ПДВ; акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 15.06.2020 р. № ОУ-0000081 на суму 40000,00 грн., в тому числі ПДВ та рахунку-фактури від 15.06.2020 р. № СФ-0000086 на суму 40000,00 грн., в тому числі ПДВ.

На підтвердження часткового погашення замовником (відповідач) грошових зобов`язань щодо оплати наданих виконавцем (позивач) послуг до матеріалів позову долучено, зокрема належним чином завірені копії платіжних доручень: від 26.12.2019 р. № 346 на суму 13500,00 грн.; від 17.04.2020 р. № 975 на суму 84000,00 грн.; від 03.03.2020 р. № 741 на суму 42000,00 грн.; від 26.12.2019 р. № 352 на суму 80000,00 грн.; від 19.11.2019 р. № 65 на суму 84000,00 грн.; від 18.09.2019 р. № 198 на суму 30000,00 грн.; від 18.09.2019 р. № 199 на суму 13500,00 грн.; від 26.12.2019 р. № 351 на суму 80000,00 грн.; від 22.05.2020 р. № 1119 на суму 80000,00 грн.; від 19.11.2019 р. № 64 на суму 84000,00 грн.

Крім того, матеріали справи містять належним чином завірені копії актів звірки взаєморозрахунків відповідно до яких, заборгованість замовника станом на 31.03.2020 р. становить 324000,00 грн., станом на 31.05.2020 р. - 410000,00 грн., станом на 30.06.2020 р. - 450000,00 грн.

Окрім наведеного, на підтвердження надання позивачем (виконавець) замовнику (відповідачу) послуг позивачем надано копії: податкових накладних, подорожних листів вантажного автомобіля, товарно-транспортних накладних.

Оригінали вищенаведених копій документів, наданих на підтвердження обґрунтованості заявлених позовних вимог долучено до матеріалів справи клопотанням від 27.10.2020 р. № 27/10-20-2.

Так, з посиланням на виконання замовником (відповідач) грошових зобов`язань за договором про надання послуг від 05.08.2019 р. № 179/003/2019 не в повній мірі, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 450000,00 грн. основного боргу, 25926,78 грн. пені.

У відзиві на позов відповідачем, в свою чергу, вказано на те, що, на його переконання позивачем не доведено, що відповідачем було замовлено послуги з перевезення. Крім цього, відповідач посилається на те, що акти, які подано на підтвердження факту надання послуг за договором про надання послуг від 05.08.2019 р. № 179/003/2019 не відповідають вимогам ЗУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , так як в таких актах не вказано посади та прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції. Також, відповідач зазначає, що в актах відсутні відомості щодо довіреності, які б уповноважували відповідну особу на прийняття відповідних послуг та підписання актів здачі-прийняття робіт (послуг). Що стосується, нарахованої позивачем пені, то правомірність її нарахування, на переконання відповідача, без вивчення письмових замовлень та встановлення особи, яка від імені та в інтересах відповідача приймала від позивача послуги, не можливо.

Поряд із наведеним, відповідач у відзиві зазначає, що ним було запропоновано позивачу укласти мирову угоду, у зв`язку з чим, проект мирової угоди було передано позивачу.

Окрім зазначеного, позивачем надано відповідь на відзив, в якій він зазначає, що дві пропозиції відповідача щодо укладення мирової угоди свідчать про визнання ним боргу. Крім цього, позивач вказує на те, що відповідач залишає поза увагою факт того, що ним на підставі аналогічних документів перераховано позивачу частину оплати за договором на суму 591000,00 грн., докази чого наявні в матеріалах справи.

Відповідачем, в свою чергу, подано заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач наполягає на тому, що положення п. п.1.2., 2.2. договору послуги перевезення вантажів - рідкого бетону та розчинів здійснюється виконавцем на підставі письмових заявок товариства, зразок якої наведений у додатку № 1 до цього договору, і ні як не інакше. Також відповідач вказує, що документи, надані позивачем на підтвердження правомірності своїх вимог не містять обов`язкових реквізитів, у зв`язку з чим, не відображають обсягу господарських операцій. Поряд із цим, відповідач зазначає, що виходячи із того, що вартість наданих позивачем послуг має оплачуватись з розрахунку 2000,00 грн. за 1 рейс, то заявки замовника, подорожні листи та товарно-транспортні накладні повинні відображати інформацію щодо кількості зроблених водієм рейсів за кожен день місяця, лише за наявності даних відомостей можливо встановити фактичний об`єм наданих послуг. Разом з тим, за результатами дослідження наданих позивачем документів, відповідачем встановлено, що вартість фактично наданих позивачем послуг завищена останнім на 202000,00 грн., оскільки позивачем, на переконання відповідача, надано послуги за спірними актами на суму 248000,00 грн.

Відповідно до частини другої ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. Однією з підстав виникнення господарського зобов`язання згідно ст. 174 Господарського кодексу України, є господарський договір.

Згідно із ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

За змістом положень ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно із частиною першою ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 902 Цивільного кодексу України передбачено, що виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Стаття 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні передбачає, що первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

В силу частини восьмої ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні відповідальність за достовірність даних, відображених в первинних документах несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Відповідно до частини першої ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно із частиною другою ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

При цьому, за приписами абзацу 9 частини другої ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Судом встановлено, що договір про надання послуг від 05.08.2019 р. № 179/003/2019 р., підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений відтисками печаток товариств, є первинним обліковим документом у розумінні Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні і відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону.

Поряд із цим, в ході аналізу, поданих на підтвердження надання позивачем послуг за зазначеним договором та прийняття таких послуг відповідачем, актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), судом встановлено, що вказані акти в графі від замовника не містять прізвища та ініціалів особи, якою підписані такі акти, що, на переконання відповідача, перешкоджає можливості ідентифікувати особу - підписанта та, відповідно, є підставою для невизнання господарської операції.

Разом з тим, судом в даному випадку враховано, що на зазначених актах міститься відтиск печатки відповідача, а відповідно до вимог діючого законодавства відповідальність і контроль за дотриманням порядку зберігання печаток і штампів, а також законність користування ними покладається на керівників підприємств, установ і організацій, господарських об`єднань, суб`єктів господарської діяльності. Тобто, зазначене обумовлює презумпцію, в силу якої печатка на будь-якому документі вважається проставленою з відома керівника відповідної юридичної особи.

Присутня в судовому засіданні представник відповідача пояснила, що наразі встановлюється питання щодо відповідальності особи, якою було використано печатку товариства для завіряння зазначених актів.

Щодо вказаного, слід зазначити, що провадження у даній справі відкрито ухвалою суду від 30.09.2020 р. Крім цього, матеріали справи містять докази направлення позивачем 06.02.2020 р., 18.06.2020 р., 25.06.2020 р., 02.07.2020 р. на адресу відповідача листів (претензій) щодо наявності заборгованості та необхідності здійснення оплати послуг, наданих позивачем за договором про надання послуг від 05.08.2019 р. № 179/003/2019 р. в повному обсязі.

Окрім зазначеного, відповідно до умов договору про надання послуг від 05.08.2019 р. № 179/003/2019 р., які сторони визначили на власний розсуд, замовник зобов`язаний, зокрема контролювати кількість і якість наданих послуг (п. 3.1).

Таким чином, судом враховано, що у відповідача було достатньо часу для вчинення дій щодо виявлення, у разі наявності, порушень в діях відповідальних за печатку товариства осіб та застосування до них відповідальності, що вчинено протягом тривалого терміну не було, а отже, твердження відповідача відносно підготовки до вчинення заходів спрямованих на здійснення відповідної перевірки лише на стадії розгляду справи по суті свідчить про наявність наміру затягування розгляду справи і жодним чином не підтверджує, що відповідна печатка, якою було скріплено спірні акти була використана не повноважною на те особою.

Окрім зазначеного, що стосується тверджень відповідача відносно завищення вартості наданих послуг за договором про надання послуг від 05.08.2019 р. № 179/003/2019 р., які вмотивовані тим, що вартість одного рейса становить 2000,00 грн., суд зазначає таке:

Відповідно до п. 2.1. договору (зі змінами) вартість послуг по перевезенню вантажів (рідкого бетону) при умові виконання послуги на дизельному паливі виконавця становить 2000,00 грн. (дві тисячі гривень 00 копійок), враховуючи ПДВ за 1 рейс. Рейсом вважається проїзд однієї одиниці техніки з місця завантаження до кінцевого пункту доставки (розвантаження) вантажу та у зворотному напрямку: до місця завантаження або до встановленого замовником місця стоянки. Вартість завантаження (розвантаження) техніки закладена у вартість рейса. Оплата послуг, наданих технікою (V=6 м 3 ) проводиться із розрахунку не менше фіксованої 84 000,00 грн. (вісімдесят чотири тисячі гривень 00 копійок), враховуючи ПДВ, за місяць, при умові технічного справного стану техніки. Оплата послуг, наданих технікою (V =4,5 м 3 ) проводиться із розрахунку не менше фіксованої 80 000,00 грн. (вісімдесят тисяч гривень 00 копійок), враховуючи ПДВ, за місяць, при умові технічного справного стану техніки. Вартість простою техніки з вини замовника входить у фіксовану суму оплати за місяць. Також замовник сплачує перебазування техніки за маршрутом (Київ - Кривий Ріг - Київ) в сумі 13500 (тринадцять тисяч п`ятсот) грн., враховуючи ПДВ.

Таким чином, умовами договору, які визначили сторони на власний розсуд, сторони узгодили, що оплата наданих виконавцем послуг не може бути меншою від фіксованої 84 000,00 грн. або 80 000,00 грн. за місяць, в залежності від виду транспорту, а також додаткові витрати замовника перебазування техніки за маршрутом (Київ - Кривий Ріг - Київ) в сумі 13500 (тринадцять тисяч п`ятсот) грн., враховуючи ПДВ.

За таких обставин, посилання відповідача на завищення вартості, наданих позивачем послуг, з посиланням лише на встановлену договором вартість одного рейса - 2000,00 грн., без урахування визначення сторонами договору фіксованої суми оплати вартості послуг за місяць, а також додаткових витрат, не можна вважати обґрунтованими.

Окрім зазначеного, судом враховано, що умовами договору про надання послуг від 05.08.2019 р. № 179/003/2019 р., які сторони визначили на власний розсуд, на замовника (відповідач) покладено обов`язок щодо, зокрема здійснення контролю кількості наданих послуг (п. 3.1.), разом з тим, матеріали справи не містять жодних претензій зі сторони відповідача відносно кількості наданих позивачем послуг саме станом на дату надання таких послуг, а такі претензії виникли лише після пред`явлення позову.

Також, судом враховано, що до дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, з урахуванням конкретних обставин справи, можуть належати: визнання пред`явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій (висновки Верховного Суду України, викладені у постанові від 27 квітня 2016 року у справі №916/1263/15-г (3-269гс16)).

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами підписано та скріплено відтисками печаток товариств акти звірки розрахунків, так, судом враховано, що в таких актах в графі представник Публічного акціонерного товариства «Київметробуд» міститься лише підпис, без зазначення прізвища та ініціалів особи - підписанта, однак, судом також враховано, що на актах проставлено відтиск печатки відповідача, що свідчить, виходячи з вищенаведених обставин, про обізнаність керівництва щодо завіряння печаткою таких актів.

Так, згідно з актом звірки розрахунків станом на 30.06.2020 р. заборгованість відповідача становить 450000,00 грн.

Судом враховано, що акт звірки не є первинним документом в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» , однак підписання такого акту є дією, що свідчить про визнання відповідачем свого боргу, оскільки такий акт є певною формою фіксації юридично-значимих дій сторін, а також способом оформлення інвентаризації дебіторської і кредиторської заборгованості.

Окрім наведеного, як заявляє позивач та підтверджує усно та письмово у відзиві відповідач, останнім було направлено позивачу для погодження проект мирової угоди. Так, як вбачається з проекту мирової угоди, що міститься в матеріалах справи, ним узгоджується порядок погашення заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 450000,00 грн., тобто в сумі боргу, про стягнення якого заявлено позивачем позов, а відповідачем, в свою чергу, наявність боргу в зазначеному розмірі оспорюється.

Присутня в судовому засіданні представник відповідача заявила, що станом на дату судового засідання укладення мирової угоди щодо предмету спору є неактуальним, однак, дані обставини не спростовують, що вищенаведені дії відповідача відносно пропозицій укладення мирової угоди, предметом якої є врегулювання спору щодо боргу у розмірі 450000,00 грн. свідчать про визнання наявності такого боргу.

Крім того, судом враховано, що матеріали справи містять докази здійснення відповідачем розрахунків за надані позивачем послуги за договором про надання послуг від 05.08.2019 р. № 179/003/2019 р. на підставі рахунків та аналогічно із спірними складених актів, які, як вказує відповідач: не відповідають вимогам ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , що є підставою для невизнання господарської операції. Дані обставини також є підтвердженням визнання відповідачем наявності заборгованості, що підтверджується спірними актами.

Відносно заявлених відповідачем в обґрунтування заперечень щодо наявності грошових зобов`язань перед позивачем, аргументів, що відповідно до положень п. п.1.2., 2.2. договору послуги перевезення вантажів - рідкого бетону та розчинів здійснюється виконавцем на підставі письмових заявок товариства, зразок якої наведений у додатку № 1 до цього договору, і ні як не інакше, суд вважає за необхідне зазначити, що в даному випадку спір полягає у нездійсненні повного розрахунку за надані послуги, а відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" саме акт здавання-прийняття робіт (послуг) є тим первинним документом, на підставі якого виникає обов`язок сплати (аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 18.02.2020 р. у справі № 908/771/19).

Алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим та залежить, насамперед, від позиції сторін спору, а також доводів і заперечень, якими вони обґрунтовують свою позицію. Всі юридично значущі факти, які складають предмет доказування, що формується, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права. Підстави вимог і заперечення осіб, які беруть участь у справі, конкретизують предмет доказування у справі, який може змінюватися в процесі її розгляду.

Отже, зважаючи на те, що спірним у цій справі є, зокрема, факт надання позивачем послуг за договором про надання послуг від 05.08.2019 р. № 179/003/2019 р., судом, крім іншого, враховано надані позивачем докази наявності технічної можливості виконання відповідних послуг перевезення за вищенаведеним договором.

Згідно з приписами ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. За загальним правилом норми процесуального права застосовуються в редакції чинній, на момент ухвалення рішення.

Система доказування у господарському процесі, засновується на розподілі тягаря доказування між сторонами у справі. Посилаючись на ту, чи іншу обставину або спростовуючи їх у суді, сторона повинна доводити такі обставини відповідними належними та допустимими доказами. При чому, ключовим фактором у тому, як сторона користується стандартами доказування виступає, її зацікавленість у вирішенні господарського спору на свою користь.

Якщо існує певний юридичний факт, який входить до предмета доказування по справі, то мають бути наявні відповідні докази на підтвердження цього факту або об`єктивні причини та розумне пояснення їх відсутності. Однак, якщо сторона з тих чи інших причин не доводить певну важливу для розгляду справи обставину, то суд, оцінюючи докази за внутрішнім переконанням вирішує, чи мав місце певний факт, що підлягає доказуванню, чи він є просто надуманим.

За результатами повного та всебічного дослідження доказів, аналізу аргументів сторін, з урахуванням, поданих позивачем доказів, в тому числі актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), податкових накладних, подорожних листів вантажного автомобіля, товарно-транспортних накладних, актів звірки взаєморозрахунків, проекту мирової угоди, запропонованої до укладення відповідачем, а також доказів здійснення відповідачем часткових розрахунків за договором, в їх сукупності, водночас не надання відповідачем жодних доказів на підтвердження своїх заперечень, суд дійшов до висновку, що відповідачем обставини, на які посилається позивач, з наданням відповідних доказів, більш вірогідними доказами не спростовано.

Виходячи з вищенаведених обставин справи, встановлених судом, позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 450000,00 грн. заборгованості за договором про надання послуг від 05.08.2019 р. № 179/003/2019 р.

Поряд із зазначеним, крім основного боргу, у зв`язку із порушенням відповідачем строків виконання грошового зобов`язання щодо здійснення розрахунку за надані послуги, позивачем також заявлено про стягнення з відповідача 25926,78 грн. пені.

Відповідно до п. 5.2. договору в разі несвоєчасної оплати наданих послуг замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, від простроченої суми.

Приписами частини першої статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 цього Кодексу).

Згідно з частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом частини першої статті 233 ЦК України якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку. У разі, якщо ця дія має бути вчинена в установі, то строк спливає тоді, коли у цій установі за встановленими правилами припиняються відповідні операції.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (пункт 3 частини першої статті 611 ЦК України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частини перша, третя статті 549 ЦК України).

Відповідно до частини шостої статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Здійснивши перерахунок заявленої позивачем до стягнення пені, судом встановлено, що відповідний розрахунок здійснено позивачем не вірно.

Поряд із зазначеним, виходячи із визначеного періоду, за який позивачем нарахована та заявлена до стягнення пеня, за результатами здійсненого судом розрахунку, встановлено, що з відповідача на користь позивача на підставі п. 5.2. договору про надання послуг від 05.08.2019 р. № 179/003/2019 р. та вищенаведеного чинного законодавства, підлягає стягненню пеня у розмірі 25103,84 грн.

При цьому, суд зазначає, що враховуючи положення частини першої статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 N3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 р. та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 р. зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених судом, інші доводи сторін, не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на правильне вирішення даного спору.

Приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 76-79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За результатами повного та всебічного дослідження поданих доказів, які мають значення для правильного вирішення даного спору і стосуються предмету доказування та аналізу аргументів сторін, з урахуванням поданих на їх підтвердження документів, суд задовольняє позов частково, стягує з відповідача на користь позивача 450000,00 грн. основного боргу та 25103,84 грн. пені, в іншій частині в задоволенні позову відмовляє.

Крім того, відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України, в даному випадку, також має бути покладено судом на сторін, пропорційно задоволеним вимогам.

Поряд із зазначеним, судом враховано, що позивачем у клопотанні від 10.11.2020 р. № 10/11-20 (вх. № 24740/20, 10.11.2020 р.) повідомлено про долучення до клопотання доказів на підтвердження понесення витрат на послуги адвоката, разом з цим, заявлено: усі докази на підтвердження понесених судових витрат буде подано протягом п`яти днів після ухвалення рішення - це речення просимо вважати заявою в розумінні частини восьмої статті 129 ГПК України , у зв`язку з чим, з урахуванням положень частини восьмої статті 129 ГПК України, суд дійшов висновку, що розгляд, станом на дату даного судового засідання, питання відносно відшкодування витрат на правничу допомогу було б передчасним.

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 237-238, 240 ГПК України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Київметробуд» (08135, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Чайки, вул. Валентини Чайки, 16; код ЄДРПОУ 01387432) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортітранс» (01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, 7, оф. 6; код ЄДРПОУ 41164942) 450000 (чотириста п`ятдесят тисяч) гривень 00 копійок основного боргу, 25103 (двадцять п`ять тисяч сто три) гривні 84 копійок пені, 7126 (сім тисяч сто двадцять шість) гривень 56 копійок судового збору.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

4. Видати наказ.

Згідно ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата підписання повного тексту рішення 04.02.2021 р.

Суддя А.В. Лопатін