Рішення

від 11.10.2021 по справі 640/7243/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 жовтня 2021 року м. Київ № 640/7243/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А., розглянувши адміністративну справу

за позовомГоловного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві доНавчально-наукового комплексу Інститут прикладного системного аналізу Національного технічного університету України Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського про застосування заходів реагування,-

В С Т А Н О В И В:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 13, код ЄДР: 38620155) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Навчально-наукового комплексу Інститут прикладного системного аналізу Національного технічного університету України Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського (03056, м. Київ, просп. Перемоги, 37, корп. 35, код ЄДР: 25408067), в якому просить суд:

1) застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщення навчального корпусу Навчально-наукового комплексу Інститут прикладного системного аналізу Національного технічного університету України Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського, розташованого за адресою: вул. Панаса Мирного, 19 у Печерському районі м. Києва до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом відключення джерел електроживлення та накладення печаток на головний електрощит корпусу;

2) обов`язок щодо забезпечення виконання судового рішення шляхом накладення печаток на вхідні двері та відімкнення від джерел електроживлення покласти на ГУ ДСНС України у м. Києві;

3) контроль за виконанням судового рішення щодо усунення відповідачем порушень вимог пожежної та техногенної безпеки та погодження термінів усунення порушень за письмовими зверненнями суб`єкта господарювання, в тому числі право відтермінування зупинення експлуатації приміщень покласти ГУ ДСНС України у м. Києві.

Позиція позивача.

Заявник зазначає, що на виконання вимог Кодексу цивільного захисту України, Закону України від 05 квітня 2007р. № 877-V Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , наказу МВС України від 17.01.2019 №22, зареєстрованого у Міністерстві юстиції 21.01.2019 № 73/33044, доручення Прем`єр-міністра України від 11.12.2019 №44205/1/-19 та доручення ДСНС України від 11.12.2019 № 02-17767/261, Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві було видано наказ від 03 січня 2020 року № 6 "Про проведення позапланових перевірок" (далі по тексту - Наказ № 6).

Згідно Наказу № 6 державним інспекторам у сфері пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту було доручено провести позапланову перевірку (т.1, а.с. 18) кафедри системного проектування Навчально-наукового комплексу Інститут прикладного системного аналізу Національного технічного університету України Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського (далі по тексту - НКК ІПСА КПІ ім. І. Сікорського), код ЄДР: 25408067, розташованого за адресою: м. Київ, вул. П. Мирного, 19 у Печерському районі м. Києва щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

На підставі наказу № 6, видано посвідчення від 13.01.2020 № 323 на проведення перевірки НКК ІПСА КПІ ім. І. Сікорського, розташованого за адресою: вул. П. Мирного, 19 у Печерському районі м. Києва.

Позивач зазначає, що перед початком здійснення перевірки державним інспектором надано/пред`явлено посвідчення на проведення перевірки від 13.01.2020 №323 та службове посвідчення, яке засвідчує особу перевіряю чого, копію якого отримав начальник ВПБ, про що зроблено відповідну відмітку в посвідченні № 323.

Під час здійснення перевірки встановлено, що об`єкт перевірки - приміщення НКК ІПСА КПІ ім. І. Сікорського експлуатується з порушенням правил та норм пожежної і техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Позивач зазначає, що на підставі п. 22, cm. 67 Кодексу Цивільного захисту України державним інспектором проведено фотозйомку, як допоміжний засіб документування правопорушень у сфері техногенної та пожежної безпеки.

За результатами перевірки державним інспектором складено Акт від 17.01.2020 № 12.

Примірник Акту № 12 від 17.01.2020 направлено засобами поштового зв`язку у зв`язку з відмовою від отримання, про що зроблено відповідну відмітку в Акті перевірки.

Заявник стверджує, що перелічені порушення, які зазначені в Акті № 12, щодо вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки створюють загрозу життю та здоров`ю людей , які перебувають, а також особам, які будуть здійснювати гасіння виниклої пожежі.

Заявник роз`яснив порушення , які можуть призвести до загрози життю і здоров`ю людей:

так, допускається експлуатація електромережі всупереч вимогам ПУЕ та провести планово-попереджувальний ремонт електромережі - дане порушення щодо улаштування, утримання та експлуатації електромереж і електрообладнання створює загрозу виникнення пожежі від дії теплових проявів електричної енергії та сприяє швидкому розповсюдженню пожежі, що може призвести до загибелі людей;

не надано акти проведення схованих робіт на прокладання електропроводки за підвісними стелями - у зв`язку з відсутністю документів не можливо перевірити стан електричних мереж, які не доступні для візуального огляду що може призвести до загоряння горючого матеріалу та розповсюдження пожежі від дії теплових проявів;

а загальному коридорі на 1-му поверсі допускається встановлення вимикачів, розеток на горючій основі без підкладання під електроприлад не горючий матеріал, що виступає за габарити не менше ніж 0,01 м з кожного боку - порушення щодо улаштування, утримання та експлуатації електромереж і електрообладнання створює загрозу виникнення пожежі від дії теплових проявів електричної енергії та сприяє швидкому розповсюдженню пожежі, що може призвести до загибелі людей;

допускається використання пошкоджених електророзеток в загальному коридорі 1-го поверху (за холодильником) - дане порушення збільшує ризик виникнення пожежі внаслідок короткого замкнення електропроводки;

не проведено згідно вимог п. 1.1.4 Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів перевірку діелектричних засобів захисту, якими оснащена електрощитова - дане порушення може призвести до пожежі та отримання електричних травм;

не надано акти перевірки захисту від прямих попадань блискавки та вторинних її проявів у відповідності до ДСТУ Б В. 2.5-38:2008 Інженерне обладнання будинків та споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель та споруд - захист від блискавок - комплекс захисних пристроїв, призначених для забезпечення безпеки людей, цілості будівель і споруд, обладнання та матеріалів від розрядів блискавки. Блискавка здатна діяти на будівлі та споруди прямими ударами (первинна дія), які викликають безпосереднє пошкодження і руйнування, і вторинними діями - за допомогою явищ електростатичної й електромагнітної індукції. Високий потенціал, створюваний розрядами блискавки може заноситися у будівлі також по повітряних лініях та різних комунікаціях. Канал головного розряду блискавки має температуру 20000 ОС і вище, яка викликає пожежі та вибухи у будівлях і спорудах;

дерев`яні конструкції горища навчального корпусу не оброблені вогнезахисною сумішшю - що у разі виникнення пожежі може призвести до руйнації несучих будівельних конструкцій та створить перешкоди для безпечної евакуації людей, а також необроблені дерев`яні конструктивні елементи створюють додаткове пожежне навантаження;

двері центрального входу, вихід в двір з лівого крила корпусу на шляху евакуації відкриваються не походу евакуації, що перешкоджають вільній евакуації людей з поверхів - дане порушення ускладнює та перешкоджає евакуацію людей з приміщень підприємства;

допускається на шляхах евакуації горюче оздоблення стін вагонкою в загальному коридорі на 1-му поверсі всупереч вимогам ДБН В. 1.1-7 - Ускладнює евакуацію та сприяє швидкому розповсюдженню пожежі, створює велику задимленість;

допускається оснащення покриття підлоги на центральній евакуаційній сходовій клітині з невизначеними показниками щодо токсичності продуктів горіння (Т), димоутворювальної здатності (Д) та групам поширення полум`я (РП) - сприяє інтенсивному розповсюдженню полум`я, оскільки вони не мають нормативно встановлених меж вогнестійкості та меж поширення вогню по ним. Все не сприяє беззахисності людини перед небезпечними факторами пожежі (полум`я та токсичні продукти горіння), що в свою чергу створює загрозу життю га здоров`ю людей;

коридори та складські (підсобні) приміщення підвального поверху, які не мають природного освітлення не обладнані спеціальною системою димовидалення всупереч вимогам ДБН В.2.2-9 - наявність даного порушення ускладнить швидку евакуацію людей, що може призвести до травмування осіб у зв`язку із задимленням;

комунікаційні отвори в протипожежних перешкодах (загальні коридори, підсобні (складські приміщення) усіх приміщень підвального поверху не зашпаровані наглухо негорючим матеріалом (не встановлені проходки для електричних кабелів та інженерного обладнання), який забезпечує межу вогнестійкості та димогазонепроникнення, що вимагається будівельними нормами для цих перешкод - сприяє швидкому розповсюдженню пожежі, через комунікації до інших приміщень що може призвести до загибелі людей;

тип заповнення прорізів у протипожежних перешкодах не відповідає вимогам ДБН В. 1.1-7, а саме:

двері електрощитової, складських (підсобних) приміщень, вихід з сходової клітини на горище не виконані протипожежними 2-го типу з класом вогнестійкості ЕІ 30 з сертифікатами відповідності - сприяє швидкому розповсюдженню пожежі, через комунікації до інших приміщень що може призвести до загибелі людей;

порушено вимоги ДБН В.2.5 - 23, а саме:

евакуаційні виходи не обладнані світловими покажчиками ВИХІД , які приєднані до мережі аварійного освітлення - у разі невиконання цієї вимоги збільшується час виявлення та гасіння пожежі то оповіщення людей, що може призвести до загрози життю та здоров`ю людей та завдати значних матеріальних збитків. Для оповіщення використовуються спеціальні гучномовці, світлові табло з фіксованими надписами ( Пожежа , Вихід , тощо), піктограми або світлодіодне табло;

Порушено вимоги ДБН В.2.5 - 56, а саме:

приміщення не обладнані системою автоматичної пожежної сигналізації - наявність даного порушення не дає гарантії, що система автоматичної пожежної сигналізації знаходиться у справному стані і спрацює у разі виникнення НС. Система автоматичної пожежної сигналізації це - пожежна сукупність технічних засобів, призначених для виявлення пожежі, обробки, передачі в заданому вигляді повідомлення про пожежу, спеціальної інформації та (або) видачі команд на включення автоматичних установок системи проти димного захисту, технологічного та інженерного обладнання, а також інших пристроїв протипожежного захисту;

порушено вимоги ДБН В.2.5 - 56, а саме:

приміщення не обладнані системою оповіщення про пожежу 2-го типу - у разі

невиконання цієї вимоги збільшується час виявлення, гасіння пожежі та оповіщення людей, що може призвести до загрози життю та здоров`ю людей та завдати значних матеріальних збитків;

пожежні крани не укомплектовані згідно норм належності пожежним інвентарем (рукавом однакового з ним діаметра та стволом тощо) - створює загрозу швидкого розповсюдження пожежі, унеможливлює початок гасіння пожежі робочому персоналу підручними засобами, до приїзду пожежно-рятувальної охорони, на початковій стадії;

приміщення корпусу не забезпечене в повній мірі первинними засобами пожежегасіння (вогнегасниками) - ускладнює гасіння пожежі на початковій стадії до приїзду пожежно-рятувальних підрозділів;

існуючі вогнегасники не пройшли технічне обслуговування у відповідності до Правил експлуатації вогнегасників - наявність даного порушення унеможливлює швидку локалізацію та успішну ліквідацію НС, з мінімальними наслідками;

Заявник звертає увагу суду, що наведені порушення не є формальними, а стосуються виключно відсутності у відповідача необхідної системи заходів для уникнення виникнення пожежі, її гасіння та швидкого реагування у разі її виникнення .

Враховуючи те, що під час проведення перевірки виявлено ряд порушень правил техногенної і пожежної безпеки, зазначених в Акті № 12, які створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей, та, керуючись ст. 68 Кодексу цивільного захисту України, Головне управління ДСНС України у м. Києві звернулося до суду з позовом про застосування заходів реагування.

Заявник зазначає, що застосування заходів реагування є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків , викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Позиція відповідача.

Відповідач надіслав відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Зазначає, що позов подано не до тієї особи, яка повинна за ним відповідати , з огляду на наступне.

Додає, що об`єктами позапланової перевірки виступали приміщення, розташовані за адресом: вул. П. Мирного, 19, м. Київ.

Але, як зазначає відповідач, з 20.06.2018 відповідач, згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, користується лише приміщеннями, які орендує за адресою: проспект Перемоги, 37а, м. Київ, в навчальному корпусі № 35, що підтверджується договором оренди. Будь-якими іншими приміщеннями, в тому числі за адресою: вул. Панаса Мирного, 19, м. Київ, як зазначає відповідач, він не користується і не користувався на момент перевірки.

Таким чином, за твердженням відповідача, він не є тим суб`єктом господарювання, який має відповідати за виявлені порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки під час експлуатації приміщень за адресою: вул. П. Мирного, 19, м. Київ.

Звертає увагу, що згідно додатку до наказу про перевірку передбачалося здійснення позапланового заходу щодо кафедри системного проектування відповідача, що є помилковим, оскільки відповідно до структури та штатного розпису Відповідача, жодної кафедри до його структури не входить , що підтверджується копією наказу про затвердження структури та штатного розпису додаються).

Отже, в наказі на перевірку та, в подальшому, Акті № 12 від 17.01.2020, як стверджує відповідач, було невірно зазначено відомості про юридичну особу, а також його структурний підрозділ, щодо діяльності якої передбачався та здійснювався позаплановий захід.

Відтак, відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог; замінити відповідача Навчально-науковий комплекс Інститут прикладного системного аналізу Національного технічного університету України Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського (проспект Перемоги, 37, корпус 35, м. Київ, 03056; код ЄДРПОУ: 25408067) на належного відповідача.

У відповіді на відзив позивач , відносно тверджень відповідача стосовного того, що Навчально-науковий комплекс Інститут прикладного системного аналізу Національного технічного університету України Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського не користується і не користувався на момент перевірки приміщеннями за адресою вул. П. Мирного, 19, а отже є неналежним відповідачем, позивач повідомив, що перевірка була фактично проведена за адресою місто Київ, вулиця П. Мирного, 19. Під час проведення перевірки була присутня уповноважена особо відповідача - заступник начальника ВПО КПІ - В.О. Данилевич. Жодних зауважень стосовно правомірності проведеної перевірки висловлено не було, результати перевірки не оскаржувались. Окрім того, згідно інформації, оприлюдненої на офіційному сайті Національного технічного університету України Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського за адресою: вулиця Панаса Мирного, 19, м. Київ, знаходиться Кафедра системного проектування (СП), ІПСА - http://cad.kpi.ua/.

У запереченнях на відповідь на відзив відповідач зазначає, що звертаючись до суду з позовом про застосування заходів реагування щодо приміщень навчального корпусу, розташованого за адресою: вул. Панаса Мирного, 19 у Печер районі м. Києва, Позивач визначив як відповідача Навчально-науковий комплекс Інститут прикладного системного аналізу Національного технічного університету України Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського (код в ЄДР: 25408067).

Однак, Відповідач не використовує у своїй діяльності приміщення навчального корпусу, розташованого за адресою: вул. Панаса Мирного, 19.

Наполягає, що з 20.06.2018 відповідач користується виключно орендованими приміщеннями за адресою: проспект Перемоги, Київ, в навчальному корпусі № 35.

Навіть за своєю структурою відповідач не пов`язаний з використанням приміщень навчального корпусу, розташованого за адресою: вул. Панаса Мирного, 19. Зокрема, до структури Відповідача не входять кафедри.

Таким чином, на думку відповідача, фактично спірні відносини виникли не за участю Навчально-наукового комплексу Інститут прикладного системного аналізу Національного технічного університету України Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського ЄДРПОУ: 25408067). Відповідач зазначає, що жодного відношення до приміщень навчального корпусу, розташованого за адресою: вул. Панаса Мирного, 19, відповідач не має, а отже, не може нести відповідальності за порушення законодавства у сфері техногенної та пожежної б безпеки, зафіксовані в Акті № 12 від 17.01.2020.

Виходячи із зазначеного, зазначає відповідач, під час проведення перевірки об`єктивно не могла бути присутня уповноважена особа відповідача, що відповідає дійсним обставинам справи.

У відповіді на відзив зазначено, що під час проведення перевірки був присутній Данилевич В.О. - заступник начальника ВПО КПІ.

З наданих позивачем доказів вбачається, що перед початком здійснення перевірки копію посвідчення на її проведення було вручено ОСОБА_1 - начальнику ВПБ. Примірник Акту № 12 від 17.01.2020 отримав Данилевич В.О. - заступник начальника ВПО КПІ.

Відтак, відповідач просить змінити неналежного відповідача на належного.

Процесуальні дії, вчинені у справі.

Ухвалою від 30.03.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розглядати справу із викликом учасників справи та проведенням судового засідання.

Між тим, враховуючи продовження карантинних заходів та враховуючи приписи ст. 262 КАС України, відповідно до ухвали вирішено продовжити розгляд справи без виклику учасників справи та проведення судового засідання.

18.08.2021 ГУ ДСНС звернулося із клопотанням від 16.08.2021 про прискорення розгляду справи.

У зв`язку з цим на адресу відповідача скеровано судовий запит щодо надання інформації відносно спірних відносин. Судом отримана відповідь про неможливість надання інформації, оскільки вказане приміщення відповідачем не використовується.

Що стосується клопотання відповідача про заміну відповідача належним відповідачем, слід зазначити, що відповідно до ч. 3 ст. 48 КАС України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача. Відповідно до ч. 4 ст. 48 КАС України якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача.

З наведеного вбачається, що підставою для заміни відповідача є виключено бажання, ініціатива позивача. При цьому, залучення другого відповідача є правом, а не обов`язком суду. У даному випадку позивач не заявляв про необхідність заміни відповідача, наполягаючи, що позов пред`явлений до належної особи. Відтак, враховуючи також інформацію, розміщену на офіційному сайті КПІ щодо належності кафедри системного проектування до Інституту прикладного системного аналізу, суд не вбачає підстав для заміни відповідача іншою особою.

Встановлені судом обставини.

У даному випадку факт перевірки підтверджується актом перевірки.

Перевірка проведена на підставі наказу ГУ ДСНС України у м. Києві від 03.01.20 № 6.

У додатку до наказу предметом перевірки визначено об`єкт перевірки - кафедра системного проектування Навчально-наукового комплексу Інститут прикладного системного аналізу Національного технічного університету України Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського , яка розміщена за адресом: м. Київ, вул. Панаса Мирного, 19 щодо Інституту з його зареєстрованим адресом - м. Київ, пр-т Перемоги, 37, корпус 35.

Посвідчення на перевірку видано відносно зазначеного об`єкту за зазначеним адресом.

Посвідчення на перевірку отримано начальником відділу пожежної охорони КПІ ОСОБА_1 . Перевірка проводилась також в присутності завідуючого господарством ОСОБА_2 ..

Враховуючи структурну єдність КПІ, розпорядженням № 5/271 від 27.12.2019 призначено відповідальних осіб за протипожежний стан структурних підрозділів, території, будівель і споруд Університету, відповідно до якого деканам факультетів, директорам навчально-наукових інститутів та відповідальним за протипожежний стан доручено організувати та забезпечити проведення перевірок стану пожежної безпеки на території навчальних корпусів, у т.ч., відносно ІПСА - в.о. директора Касьянов О.П., помічника з АГР Щука Ю.О., Петренко А.І., який був присутній під сам перевірки, що спростовує доводи відповідача щодо проведення перевірки без участі відповідного працівника Інституту.

Під час перевірки був присутній Петренко Анатолій Іванович - виконувач обов`язків завідувача кафедри системного проектування Інституту прикладного системного аналізу (ІПСА), відомості щодо чого підтверджуються інформацією з офіційного сайту КПІ.

У протоколі КИ № 067653/13 від 19.01.2019 ОСОБА_3 погодився із змістом протоколу.

Проведення перевірки відносно приміщень кафедри системного проектування Інституту прикладного системного аналізу за вказаним адресом м. Київ, вул. Панаса Мирного, 19 підтверджується також фототаблицями , на яких зафіксовані результати перевірки.

Сама по собі реєстрацію Інституту за адресом м. Київ, пр-т Перемоги, 37, корпус 35 не спростовує наведених вище обставин.

З офіційного сайту КПІ станом на час прийняття рішення у справі вбачається, що кафедра системного проектування Навчально-наукового комплексу Інститут прикладного системного аналізу Національного технічного університету України Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського розміщена за адресом: м. Київ, вул. Панаса Мирного, 19.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

За змістом ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю .

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 47 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що державний нагляд (контроль) з питань цивільного захисту здійснюється за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах техногенної та пожежної безпеки, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, за діяльністю аварійно-рятувальних служб, а також у сфері промислової безпеки та гірничого нагляду, поводження з радіоактивними відходами відповідно до Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

Статтею 1 цього Закону встановлено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Частиною 1 ст. 4 Закону передбачено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 4 вказаного Закону виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути призупинені виключно за рішенням суду. Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Положеннями ст. 64 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення (ч. 2 ст. 64 Кодексу цивільного захисту України).

До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи (ч. 3 ст. 64 Кодексу цивільного захисту України).

Разом з тим, згідно з п. 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій затвердженого Указом Президента України від 16.01.2013 № 20/2013 (далі - Положення), Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Відповідно до п. 3 зазначеного Положення основними завданнями ДСНС України є, зокрема, реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.

Згідно з ч. 1 ст. 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом. У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Згідно з ч. 1 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Відповідно до ч. 2 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду .

Виходячи з вищевикладеного, орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд.

При цьому, захід реагування у вигляді повного зупинення об`єкту до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо допущенні порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. Вжиття заходів реагування на порушення тих чи інших правил пожежної безпеки слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи.

Так, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 № 1417 затверджено Правила пожежної безпеки в Україні, які є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Вказані Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд.

Згідно п.п. 1, 2, 3 розділу ІІ Правил пожежної безпеки в Україні, діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств та об`єктів.

Керівник підприємства повинен визначити обов`язки посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки, призначити відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць, технологічного та інженерного устаткування, а також за утримання й експлуатацію засобів протипожежного захисту.

Обов`язки щодо забезпечення пожежної безпеки, утримання та експлуатації засобів протипожежного захисту передбачаються у посадових інструкціях, обов`язках, положеннях про підрозділ.

На кожному об`єкті відповідним документом (наказом, інструкцією тощо) повинен бути встановлений протипожежний режим.

Відповідно до п. 6 роз. І Правил пожежної безпеки в Україні у разі передачі в оренду цілісного майнового комплексу або окремих його частин, приміщень, інших об`єктів за домовленістю сторін цивільно-правового договору визначаються права та обов`язки орендаря та орендодавця щодо забезпечення пожежної безпеки та відповідальності за порушення вимог пожежної безпеки на об`єкті оренди.

При цьому, суд акцентує увагу на тому, що чинне законодавство не обумовлює імперативну необхідність винесення припису, розпорядження чи постанови з питань пожежної безпеки як передумови звернення до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді зупинення діяльності об`єкту, оскільки за змістом ч. 7 ст. 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на підставі акта , складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду . У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Як вже було встановлено судом, за результатами проведеної планової перевірки складено наведений акт, яким встановлено наведені вище порушення, факти чого не спростовані відповідачем в порядку ч. 1 ст. 77 КАС України.

Суд зазначає, що акт перевірки є носієм доказової бази та станом на момент прийняття даного рішення відповідачем не надано суду жодних, у розумінні ст. 73 КАС України, доказів усунення виявлених під час такого заходу порушень, а також не надано жодних доказів на спростування висновків акту позапланового заходу.

При цьому, проаналізувавши вказані порушення, суд наголошує на тому, що останні створюють небезпеку життю та здоров`ю людей, які є чи можуть перебувати на вищезгаданому об`єкті.

Відповідно до пункту 2 розділу І Правил пожежної безпеки в Україні пожежної безпеки є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Враховуючи те, що відповідач є суб`єктом господарювання, то відповідно до частини другої статті 51 Кодексу цивільного захисту України, забезпечення техногенної безпеки суб`єкта господарювання покладається на його керівника, а забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання (стаття 55 Кодексу цивільного захисту України).

При цьому, судом враховується, що у відповідача було достатньо часу з дати складання акту перевірки, на усунення виявлених під час перевірочних заходів порушень, однак станом на час прийняття даного рішення, матеріали справи не містять усунення відповідачем виявлених під час перевірки порушень.

Досліджені та проаналізовані вище судом у даній справі порушення, є такими порушеннями протипожежних норм, що дійсно можуть створювати загрозу життю та/або здоров`ю людей за об`єктивним критерієм.

Водночас, як вже зазначалося, з офіційного сайту КПІ станом на час прийняття рішення у справі вбачається, що кафедра системного проектування Навчально-наукового комплексу Інститут прикладного системного аналізу Національного технічного університету України Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського розміщена за адресом: м. Київ, вул. Панаса Мирного, 19.

Суд враховує, що застосований захід реагування має тимчасовий характер , період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень.

Застосований до скаржника захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Такий захід є превентивним заходом , який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

З огляду на вищевикладене, суд погоджується з позивачем, що порушення, які були виявлені під час перевірки приміщення відповідача, є такими, що створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, що є неприпустимим.

При цьому, поняття загроза життю та/або здоров`ю людини є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

З урахуванням зазначеного, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для застосування відповідних заходів реагування.

Суд зауважує, що забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення.

Відповідно до статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією.

Слід зазначити, що це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.

Недодержання суб`єктами господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

Згідно зі ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, враховуючи викладене у сукупності, у суду наявні правові підстави для вжиття заходів реагування у заявленому позивачем вигляді та способі, визначивши спосіб виконання рішення суду - шляхом покладання обов`язку щодо забезпечення виконання рішення суду на позивача.

Відтак, виходячи з меж заявлених вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, беручи до уваги також те, що виявлені порушення відповідачем не спростовані, а доказів їх усунення - не надано , що створює реальну загрозу життю та здоров`ю людей, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача є такими, що підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного та керуючись положеннями статей 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 241-246, 250, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 13, код ЄДР: 38620155) задовольнити повністю .

2. Застосувати заходи реагування до Навчально-наукового комплексу Інститут прикладного системного аналізу Національного технічного університету України Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського (код ЄДР: 25408067) в особі кафедри системного проектування , яка розташована за адресом: м. Київ, вул. П. Мирного, 19 у Печерському районі м. Києва - до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом відключення джерел електроживлення та накладення печаток на головний електрощит корпусу.

3. Обов`язок щодо забезпечення виконання судового рішення шляхом накладення печаток на вхідні двері та відімкнення від джерел електроживлення покласти на ГУ ДСНС України у м. Києві.

4. Контроль за виконанням судового рішення щодо усунення відповідачем порушень вимог пожежної та техногенної безпеки та погодження термінів усунення порушень за письмовими зверненнями суб`єкта господарювання, в тому числі право відтермінування зупинення експлуатації приміщень покласти ГУ ДСНС України у м. Києві.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 КАС України та може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Зважаючи на те, що набрало чинності Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя 17 серпня 2021 року N 1845/0/15-21, апеляційні скарги в електронній формі подаються безпосередньо до апеляційного суду.

Суддя О.А. Кармазін