Постанова

від 04.02.2022 по справі 640/7243/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/7243/20 Суддя (судді) першої інстанції: Кармазін О.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2022 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Кучми А.Ю.,

суддів Аліменка В.О., Безименна Н.В.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Навчально-наукового комплексу Інститут прикладного системного аналізу Національного технічного університету України Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 жовтня 2021 року (м. Київ, дата складання повного тексту не зазначається) у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до Навчально-наукового комплексу Інститут прикладного системного аналізу Національного технічного університету України Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського про застосування заходів реагування,-

В С Т А Н О В И Л А:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві звернулося до суду з позовом, в якому просить:

- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщення навчального корпусу Навчально-наукового комплексу Інститут прикладного системного аналізу Національного технічного університету України Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського, розташованого за адресою: вул. Панаса Мирного, 19 у Печерському районі м. Києва до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом відключення джерел електроживлення та накладення печаток на головний електрощит корпусу;

- обов`язок щодо забезпечення виконання судового рішення шляхом накладення печаток на вхідні двері та відімкнення від джерел електроживлення покласти на ГУ ДСНС України у м. Києві;

- контроль за виконанням судового рішення щодо усунення відповідачем порушень вимог пожежної та техногенної безпеки та погодження термінів усунення порушень за письмовими зверненнями суб`єкта господарювання, в тому числі право відтермінування зупинення експлуатації приміщень покласти ГУ ДСНС України у м. Києві.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що в ході перевірки зазначеного об`єкту встановлено порушення відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної і пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, що є підставою для застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді зупинення експлуатації вказаного об`єкта до усунення відповідних порушень.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що з 20.06.2018 відповідач, згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, користується лише приміщеннями, які орендує за адресою: проспект Перемоги, 37а, м. Київ, в навчальному корпусі № 35, що підтверджується договором оренди. Будь-якими іншими приміщеннями, в тому числі за адресою: вул. Панаса Мирного, 19, м. Київ, він не користується і не користувався на момент перевірки. Таким чином, за твердженням відповідача, він не є тим суб`єктом господарювання, який має відповідати за виявлені порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки під час експлуатації приміщень за адресою: вул. П. Мирного, 19, м. Київ.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 жовтня 2021 року адміністративний позов задоволено.

Відповідач не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить зазначене рішення скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити, при цьому вказує на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зазначає, що він не є належним відповідачем по справі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін.

Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що на виконання вимог Кодексу цивільного захисту України, Закону України від 05 квітня 2007 року № 877-V Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , наказу МВС України від 17.01.2019 №22, зареєстрованого у Міністерстві юстиції 21.01.2019 №73/33044, доручення Прем`єр-міністра України від 11.12.2019 №44205/1/-19 та доручення ДСНС України від 11.12.2019 № 02-17767/261, Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві було видано наказ від 03 січня 2020 року № 6 Про проведення позапланових перевірок .

Згідно Наказу № 6 державним інспекторам у сфері пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту було доручено провести позапланову перевірку (т.1, а.с. 18) кафедри системного проектування Навчально-наукового комплексу Інститут прикладного системного аналізу Національного технічного університету України Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського , код ЄДР: 25408067, розташованого за адресою: м. Київ, вул. П. Мирного, 19 у Печерському районі м. Києва щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

На підставі наказу № 6, видано посвідчення від 13.01.2020 № 323 на проведення перевірки НКК ІПСА КПІ ім. І. Сікорського, розташованого за адресою: вул. П. Мирного, 19 у Печерському районі м. Києва.

Під час здійснення перевірки встановлено, що об`єкт перевірки - приміщення НКК ІПСА КПІ ім. І. Сікорського експлуатується з порушенням правил та норм пожежної і техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

За результатами перевірки державним інспектором складено Акт від 17.01.2020 № 12, в якому зазначено наступні порушення:

- допускається експлуатація електромережі всупереч вимогам ПУЕ та провести планово-попереджувальний ремонт електромережі;

- не надано акти проведення схованих робіт на прокладання електропроводки за підвісними стелями;

- в загальному коридорі на 1-му поверсі допускається встановлення вимикачів, розеток на горючій основі без підкладання під електроприлад не горючий матеріал, що виступає за габарити не менше ніж 0,01 м з кожного боку;

- допускається використання пошкоджених електророзеток в загальному коридорі 1-го поверху (за холодильником);

- не проведено згідно вимог п. 1.1.4 Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів перевірку діелектричних засобів захисту, якими оснащена електрощитова;

- не надано акти перевірки захисту від прямих попадань блискавки та вторинних її проявів у відповідності до ДСТУ Б В. 2.5-38:2008 Інженерне обладнання будинків та споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель та споруд ;

- дерев`яні конструкції горища навчального корпусу не оброблені вогнезахисною сумішшю;

- двері центрального входу, вихід в двір з лівого крила корпусу на шляху евакуації відкриваються не походу евакуації, що перешкоджають вільній евакуації людей з поверхів;

- допускається закривання евакуаційних виходів з сходової клітини правого та лівого крила корпусу на замки, які унеможливлюють їх відкриття, всупереч вимог ДБН В. 2.2-3;

- допускається на шляхах евакуації горюче оздоблення стін вагонкою в загальному коридорі на 1-му поверсі всупереч вимогам ДБН В. 1.1-7;

- допускається оснащення покриття підлоги на центральній евакуаційній сходовій клітині з невизначеними показниками щодо токсичності продуктів горіння (Т), димоутворювальної здатності (Д) та групам поширення полум`я (РП);

- сходи не ведуть до приміщень 1-гоповерху з підвального поверху не обладнані тамбур-шлюзом 1-го типу з підпором повітря під час пожежі;

- коридори та складські (підсобні) приміщення підвального поверху, які не мають природного освітлення не обладнані спеціальною системою димовидалення всупереч вимогам ДБН В.2.2-9;

- комунікаційні отвори в протипожежних перешкодах (загальні коридори, підсобні (складські приміщення) усіх приміщень підвального поверху не зашпаровані наглухо негорючим матеріалом (не встановлені проходки для електричних кабелів та інженерного обладнання), який забезпечує межу вогнестійкості та димогазонепроникнення, що вимагається будівельними нормами для цих перешкод - сприяє швидкому розповсюдженню пожежі, через комунікації до інших приміщень що може призвести до загибелі людей;

- тип заповнення прорізів у протипожежних перешкодах не відповідає вимогам ДБН В. 1.1-7, а саме: двері електрощитової, складських (підсобних) приміщень, вихід з сходової клітини на горище не виконані протипожежними 2-го типу з класом вогнестійкості ЕІ 30 з сертифікатами відповідності;

- порушено вимоги ДБН В.2.5 - 23, а саме: евакуаційні виходи не обладнані світловими покажчиками ВИХІД , які приєднані до мережі аварійного освітлення;

- порушено вимоги ДБН В.2.5 - 56, а саме: приміщення не обладнані системою автоматичної пожежної сигналізації;

- порушено вимоги ДБН В.2.5 - 56, а саме: приміщення не обладнані системою оповіщення про пожежу 2-го типу;

- шафи пожежних кранів не відповідають вимогам установлених норм: пожежні кран-комплекти повинні розміщуватись у вбудованих або навісних шафках, які мають отвори для провітрювання і пристосовані для опломбування та візуального огляду їх без розкривання. При виготовленні шаф рекомендується передбачити в них місце для зберігання двох вогнегасників. На дверцятах шаф, в яких знаходяться вогнегасники, мають бути нанесені відповідні покажчики за ДСТУ ISO 6309:2007 Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір (ISO 6309:1987, IDT) та ГОСТ 12.4.026-76 ССБТ. Цвета Сигнальные и знаки безопасности ;

- пожежні крани не укомплектовані згідно норм належності пожежним інвентарем (рукавом однакового з ним діаметра та стволом тощо);

- відсутні таблички з вказанням місць розташування ключів на дверях евакуаційних виходів;

- приміщення корпусу не забезпечене в повній мірі первинними засобами пожежогасіння (вогнегасниками);

- існуючі вогнегасники не пройшли технічне обслуговування у відповідності до Правил експлуатації вогнегасників;

- не у всіх приміщеннях закладу розміщені таблички з вказанням прізвища відповідального за пожежну безпеку, номер телефону найближчого пожежно-рятувального підрозділу, а також інструкція з пожежної безпеки.

На думку позивача, всі виявлені порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки зазначені в акті перевірки створюють реальну загрозу життю і здоров`ю людей, які працюють, перебувають на об`єкті, що стало підставою для звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що доказів усунення виявлених під час перевірки порушень надано не було.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до першого речення ст. 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з Положенням про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, яке затверджено Указом Президента України від 16.01.2013 № 20/2013, Державна служба України з надзвичайних ситуацій є центральним органом виконавчої влади та здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб.

ДСНС здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, а також міжрегіональні (повноваження яких поширюються на кілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи (у разі їх створення).

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 № 877-V.

Так, ч. 1 ст. 1 Закону № 877, встановлено, що державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до положень ч. 6 ст. 7 Закону № 877, за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Згідно з положеннями ч. 7 ст. 7 Закону № 877, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

У свою чергу, припис - це обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, регулюються Кодексом цивільного захисту України № 5403 від 02.10.2012.

Відповідно до ч. 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Разом з тим, згідно зі ст. 69 Кодексу цивільного захисту України, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у межах своїх повноважень видають відповідно приписи, розпорядження чи постанови, зокрема, з питань пожежної безпеки у разі, поміж іншого, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами, та з питань техногенної безпеки.

Згідно з ч. 1 ст. 70 Кодексу цивільного захисту, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (ч. 2 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України).

Таким чином, ст. ст. 69, 70 Кодексу цивільного захисту України, передбачені різні санкції за порушення вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.

При цьому, з аналізу вищенаведеного вбачається, що застосування заходів реагування можливо у разі виявлення порушень, які реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей та одночасно мають бути співмірними.

Так, у відповідності до п. 26 ч. 1 ст. 2 Кодексу цивільного захисту України, небезпечним чинником є складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Разом із тим, колегія суддів звертає уваги, що до матеріалів справи відповідачем не надано жодного доказу усунення бодай якогось виявленого порушення.

З матеріалів справи вбачається, що у додатку до наказу предметом перевірки визначено об`єкт перевірки - кафедра системного проектування Навчально-наукового комплексу Інститут прикладного системного аналізу Національного технічного університету України Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського , яка розміщена за адресом: м. Київ, вул. Панаса Мирного, 19 щодо Інституту з його зареєстрованим адресом - м. Київ, пр-т Перемоги, 37, корпус 35.

Посвідчення на перевірку видано відносно зазначеного об`єкту за зазначеним адресом.

Посвідчення на перевірку отримано начальником відділу пожежної охорони КПІ ОСОБА_1 . Перевірка проводилась також в присутності завідуючого господарством ОСОБА_2 .

Суд першої інстанції вірно вказав, що враховуючи структурну єдність КПІ, розпорядженням №5/271 від 27.12.2019 призначено відповідальних осіб за протипожежний стан структурних підрозділів, території, будівель і споруд Університету, відповідно до якого деканам факультетів, директорам навчально-наукових інститутів та відповідальним за протипожежний стан доручено організувати та забезпечити проведення перевірок стану пожежної безпеки на території навчальних корпусів, у т.ч., відносно ІПСА - в.о. директора Касьянов О.П., помічника з АГР ОСОБА_4, ОСОБА_3, який був присутній під сам перевірки, що спростовує доводи відповідача щодо проведення перевірки без участі відповідного працівника Інституту.

Під час перевірки був присутній ОСОБА_3 - виконувач обов`язків завідувача кафедри системного проектування Інституту прикладного системного аналізу (ІПСА), відомості щодо чого підтверджуються інформацією з офіційного сайту КПІ.

У протоколі КИ № 067653/13 від 19.01.2019 ОСОБА_3 погодився із змістом протоколу.

Проведення перевірки відносно приміщень кафедри системного проектування Інституту прикладного системного аналізу за вказаним адресом м. Київ, вул. Панаса Мирного, 19 підтверджується також фототаблицями, на яких зафіксовані результати перевірки.

Сама по собі реєстрацію Інституту за адресом м. Київ, пр-т Перемоги, 37, корпус 35 не спростовує наведених вище обставин.

З офіційного сайту КПІ станом на час прийняття рішення у справі вбачається, що кафедра системного проектування Навчально-наукового комплексу Інститут прикладного системного аналізу Національного технічного університету України Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського розміщена за адресом: м. Київ, вул. Панаса Мирного, 19.

Колегія суддів зазначає, що наявність договору оренди іншого приміщення не спростовує використання приміщень за адресою м. Київ, вул. Панаса Мирного, 19 з огляду на те, що вказані обставини підтверджуються вищевикладеним (знаходженням уповноважених осіб при перевірці).

Крім того, відповідач будучи структурним елементом Національного технічного університету України Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського не звертався із запитати до керівництва КПІ з метою отримання відповідного підтвердження щодо суб`єктів, які наразі користуються приміщеннями за адресою м. Київ, вул. Панаса Мирного, 19 , а сам факт використання цих приміщень відповідачем до 20.06.2018 не спростовується.

Разом із тим, колегія суддів вказує, що не укладення договору оренди, не звільняє відповідний суб`єкт господарювання від відповідальності у разі подальшого використання приміщень та наявності певних порушень.

Також відповідач наділений правом звернутися до позивача з метою з`ясування спірних обставин, а саме користування чи некористування приміщеннями за адресою м. Київ, вул. Панаса Мирного, 19 , однак доказів на вчинення таких дій матеріали справи не містять.

При цьому, позивач здійснивши перевірку у присутності відповідальних осіб, виявивши порушення норм законодавства був зобов`язаний діяти відповідним чином.

На переконання колегія суддів, саме по собі твердження відповідача про те, що приміщення за адресою м. Київ, вул. Панаса Мирного, 19 ним не використовуються у поєднання з іншими встановленими у справі обставинами є недостатніми для відмови у задоволенні позовних вимог.

Відповідач згідно частини першої статті 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності повинен був звернутися з письмовою заявою до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням та для перевірки усунення порушень вимог законодавства виявлених під час планової перевірки.

Натомість матеріали справи не містять висновку позивача щодо усунення відповідачем зафіксованих в акті перевірки порушень, а тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що доводи відповідача про відсутність порушень не підтверджені належними доказами.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23 червня 2021 року у справі №640/16673/19.

Колегія суддів наголошує, що належним доказом усунення порушень є акт перевірки, який би зафіксував відсутність порушення, тому якщо відповідач вважає, що порушення, виявленні під час перевірки відсутні, він може звернутися із заявою про проведення позапланової перевірки до позивача, для встановлення відсутності виявлених порушень.

На переконання колегії суддів виявленні порушення є суттєвими, адже можуть призвести до виникнення пожежі як неконтрольованого процесу знищування або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для людей та навколишнього природного середовища, та, в свою чергу, можуть створювати і небезпеку завдання шкоди життю та здоров`ю людей у процесі самої пожежі.

При цьому, згідно визначення ДСТУ 2272-06 Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опіків, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, травмування чи загибелі людей та (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.

Акт перевірки та викладені в ньому факти та висновки не є рішеннями суб`єкта владних повноважень, що породжують для суб`єкта певні правові наслідки. Акт перевірки є виключно носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом під час проведення перевірки порушення, обов`язковим документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 11.04.2018 по справі № 816/1155/16.

Як убачається зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів, застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень, шляхом відключення джерел електроживлення та накладення печаток на головний електрощит корпусу, є заходом, направленим на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Колегія суддів звертає увагу на те, що поняття загроза життю та/або здоров`ю людини є оціночним поняттям, який лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

Колегія суддів вказує, що, дійсно, перевіряючи обґрунтованість позовних вимог відповідного органу ДСНС України про застосування заходів реагування, суд має перевірити: 1) відповідність виявлених порушень з вимогами законодавства, що регулюють дані правовідносини; 2) встановити обсяг та вагу зазначених в акті перевірки порушень на предмет існування реальної загрози життю та здоров`ю людей (працівників, відвідувачів); 3) оцінити зібрані під час розгляду спору по суті докази від усіх сторін на предмет здійснення суб`єктом господарювання заходів по усуненню порушень, виявлених під час перевірочного заходу (вжиття заходів по ініціюванню проведення позапланової перевірки, часткове/повне усунення виявлених порушень, пріоритет усунення реальних загроз над паперовими порушеннями тощо); 4) надати оцінку спірним правовідносинам щодо наявності/відсутності підстав для застосування заходів реагування.

Колегія суддів наголошує на тому, що застосування заходів реагування спрямовано не як санкція для відповідача, а виключно для забезпечення безпеки життя та здоров`я людей, які працюють у будівлі та відвідують її, від будь-якого ризику настання небезпечних чинників, а захід реагування має тимчасовий та спонукальний характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення виявлених порушень.

Проте, слід врахувати, що при вирішенні питання про наявність підстав для застосування заходів реагування, у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень, слід виходити з того, чи можуть порушення, що так і не було усунуто призвести до реальної загрози життю та здоров`ю людей, адже важливим та необхідним є дотримання балансу наявності можливого ризику з негативними наслідками для суб`єкта господарювання, пов`язаними з блокуванням роботи, що безперечно тягне за собою певні негативні наслідки.

Твердження апелянта викладені в апеляційній скарзі в жодному разі не свідчить про відсутність потенційної загрози життю та здоров`ю людей.

Слід зазначити, що виявленні порушення, не є формальними та можуть створювати реальну загрозу для життя та здоров`я людей, а тому, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог про необхідність застосування заходів реагування, адже, станом на дату розгляду апеляційної скарги, відповідачем не подано до суду жодних доказів усунення усіх виявлених порушень.

При цьому, процедура відновлення виробництва після застосування судом заходів реагування встановлена ч.5 ст.4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , якою передбачено, що відновлення виробництва або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Отже, відповідач у разі усунення недоліків у повному обсязі, виявлених управлінням ДСНС, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, не позбавлений можливості звернутися до органу державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення із повідомленням відновлення господарської діяльності.

Натомість, сторонами по справі не вказано про надсилання чи отримання повідомлення про усунення виявлених порушень.

За таких обставин, на підставі вищенаведеного та враховуючи, що відповідач не усунув жодного з порушень, які виявлені в ході проведення перевірки, і ті порушення, які на теперішній час продовжують існувати, створюють загрозу життю та здоров`ю людей, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про необхідність застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщення навчального корпусу Навчально-наукового комплексу Інститут прикладного системного аналізу Національного технічного університету України Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського, розташованого за адресою: вул. Панаса Мирного, 19 у Печерському районі м. Києва до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом відключення джерел електроживлення та накладення печаток на головний електрощит корпусу.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Ruiz Torija v. Spain від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не має.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Навчально-наукового комплексу Інститут прикладного системного аналізу Національного технічного університету України Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського - залишити без задоволення , а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 жовтня 2021 року - без змін .

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 04.02.2022.

Головуючий суддя: А.Ю. Кучма

В.О. Аліменко

Н.В. Безименна