Постанова

від 08.10.2021 по справі 640/4604/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/4604/20 Суддя (судді) першої інстанції: Бояринцева М.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Федотова І.В.,

суддів: Ганечко О.М. та Сорочка Є.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 грудня 2020 року у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю Основи безпеки про застосування адміністративного арешту коштів платника,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у м. Києві звернулося до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Основи безпеки , в якому просило:

- застосувати адміністративний арешт коштів на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю Основи безпеки (код ЄДРПОУ 391478914), а саме: р/р НОМЕР_1 , МФО 300614, назва банку АТ КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК ; р/р НОМЕР_2 , МФО 320735, назва банку ПАТ Інтеграл-бан ; р/р НОМЕР_3 , МФО 320649, назва банку Ф РОЗРАХ,ЦЕНТР АТ КБ ПРИВАТБАНК , Київ; р/р НОМЕР_4 , МФО 320649, назва банку Ф РОЗРАХ,ЦЕНТР АТ КБ ПРИВАТБАНК , Київ; р/р НОМЕР_5 , МФО 320649, назва банку Ф РОЗРАХ,ЦЕНТР АТ КБ ПРИВАТБАНК , Київ; р/р НОМЕР_6 , МФО 320649, назва банку Ф РОЗРАХ,ЦЕНТР АТ КБ ПРИВАТБАНК , Київ; р/р НОМЕР_7 , МФО 320649, назва банку Ф РОЗРАХ,ЦЕНТР АТ КБ ПРИВАТБАНК , Київ;

- скерувати рішення до негайного виконання.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 грудня 2020 року у задоволенні адміністративного позову було відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким адміністративний позов задовольнити повністю.

Доводи апелянта ґрунтуються на тому, що відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції прийшов до хибних висновків про відсутність підстав для застосування арешту коштів на рахунках ТОВ "Основи безпеки", оскільки таке право податкового органу чітко встановлено приписами податкового законодавства в разі недопущення посадових осіб до перевірки.

Крім того, апелянт не погоджується з рішенням суду першої інстанції, оскільки ПК України не містить положень про зупинення дії рішень контролюючого органу про проведення перевірки та про застосування адміністративного арешту у випадку їх оскарження в адміністративному або судовому порядку, а тому контролюючий орган не вбачає достатніх підстав для висновку про наявність спору про право і перешкод, які об`єктивно перешкоджають розгляду даної справи.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, згідно з п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, яким передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, посадовими особами Головного управління ДПС у м. Києві на підставі підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, відповідно до наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 12.02.2020 № 1526 та згідно з направленнями Головного управління ДПС у м. Києві від 13.02.2020 № 166/26-15-05-02-06 та № 167/26-15-05-02-06, виданими державному ревізору-інспектору Коморній Інні Анатоліївні та державному ревізору-інспектору Мельник Ганні Володимирівні, здійснено виїзд за податковою адресою Товариства з обмеженою відповідальністю Основи Безпеки : вул. Авіаконструктора Антонова, 5, літера Б , кв. 01. м. Київ, 03186.

Представником товариства з обмеженою відповідальністю Основи Безпеки за довіреністю Васильчук Світланою Станіславівною відмовлено в проведенні позапланової перевірки, про що Головним управлінням ДПС у м. Києві у присутності директора товариства з обмеженою відповідальністю Основи Безпеки Сапсай А.О. складено акт про відмову в допуску до проведення перевірки від 13.02.2020 року.

Рішенням в.о. начальника Головного управління ДПС у м. Києві від 14.02.2020 №27793/10/26-15-05-02-06 застосовано умовний адміністративний арешт майна платника податків товариства з обмеженою відповідальністю Основи Безпеки , що перебуває у володінні останнього.

У зв`язку з наведеним, посилаючись на положення підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України, позивач звернувся до суду з позовом про застосування арешту коштів на рахунках платника податків.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що законодавець передбачив два види арешту майна в залежності від підстав та порядку його застосування: адміністративний арешт майна, в тому числі грошових коштів на банківському рахунку, як спосіб забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом, який в залежності від виду майна застосовується за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу або судовим рішенням; арешт коштів та інших цінностей платника податків, що знаходяться у банку, який застосовується за рішенням суду як спосіб забезпечення погашення податкового боргу, підставою для застосування якого є відсутність або недостатність у платника податків майна для погашення податкового боргу.

Суд першої інстанції звернув увагу, що позивач просить застосувати адміністративний арешт грошових коштів платника податку, як спосіб забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом, а саме, враховуючи відмову ТОВ Основи безпеки у допуску контролюючого органу до проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Ключовим аспектом, в даному випадку, є допуск платником податків до перевірки контролюючого органу за наявності законних підстав для її проведення.

Між тим, як вже було вказаного судом вище, наказ Головного управління ДПС у м. Києві від 12.02.2020 року №1526 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Основи безпеки (код 39147891) оскаржується в межах адміністративної справи №640/3573/20 рішення в якій, на даний час не прийнято.

Колегія суддів при винесенні даної постанови виходить з наступного.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема: визначають вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Загальна процедура і підстави застосування адміністративного арешту контролюючими органами визначені у статті 94 Податкового кодексу України.

Згідно положень п. 94.1 ст. 94 ПК України, адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом.

Згідно положень п. 94.2 ст. 94 ПК України, арешт майна може бути застосовано, якщо з`ясовується одна з таких обставин:

- 94.2.1. платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі;

- 94.2.2. фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;

- 94.2.3. платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу;

- 94.2.4. відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством;

- 94.2.5. відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов`язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам;

94.2.6. платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі;

- 94.2.7. платник податків не допускає податкового керуючого до складення акту опису майна, яке передається в податкову заставу;

94.2.8. платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог цього Кодексу інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки).

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, підставою для звернення до суду з позовом щодо застосування арешту коштів на рахунках ТОВ "Основи безпеки" слугував факт відмови платника податків від допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення у відношенні нього перевірки.

Відповідно п. 94.4 ст. 94 ПК України, арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Таким чином, положеннями податкового законодавства розрізненні правові поняття щодо арешту майна та арешту на кошти, що знаходяться в банківських установах платника податків.

При цьому, незважаючи на те, що кошти є також складовою майна платника податків, що складає загальний об`єкт, в той же час має свої особливості та різницю виникнення підстав для вчинення відповідних дій пов`язаних із встановленням певного виду обмеження щодо такого майна (коштів), у вигляді арешту, а також можливим порядком його застосування.

Обидва види арешту розрізняються процедурою застосування - або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів). В зв`язку з чим, має місце різна правова природа виникнення та регулювання цих предметів, які не можна вважати тотожними в межах спірних правовідносин.

Відповідно до пп. 20.1.33 ПК України, контролюючий орган має право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Законодавством чітко встановлена не тільки процесуальна можливість звернення до суду з законодавчо визначеним предметом позову, що складає суть вимог, але і за наявністю підстав (умов), за яких існує правова можливість для задоволення таких вимог.

Таким чином, у спірному випадку такими правовими підставами (умовами) є саме або наявність податкового боргу, у разі якщо у платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Однак, колегія суддів звертає увагу, що матеріали справи не містять посилань щодо наявності податкового боргу у підприємства, відсутності у нього майна та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Разом з тим, у своїй апеляційній скарзі контролюючий орган наголошує на тому, що відповідачем здійснений недопуск до перевірки, що, на думку позивача, і є підставою для застосування адміністративного арешту коштів на рахунках ТОВ Основи безпеки .

У той же час, для звернення з позовними вимогами щодо накладення арешту на кошти, що знаходяться в банку платника податків, з підстав не допуску перевіряючих до перевірки, не є передбаченою правовою підставою визначених положеннями податкового законодавства для накладання арешту на кошти, які перебувають на рахунках товариства, відкритих в банківських установах.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 08.08.2018 у справі №820/3059/17 (адміністративне провадження №К/9901/46381/18) та у постанові від 13.01.2021 справа № 520/9872/18.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позову Головного управління ДПС у м. Києві.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Керуючись ст. ст. 242 - 244, 250, 308, 311, 315, 316, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 грудня 2020 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства Українипротягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. В інших випадках постанова не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя: І.В. Федотов

Судді: О.М. Ганечко

Є.О.Сорочко