Ухвала

від 11.10.2021 по справі 520/10548/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

11 жовтня 2021 року

м. Київ

справа №520/10548/19

адміністративне провадження №К/9901/34973/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

судді-доповідача Бевзенка В.М.,

суддів: Чиркіна С.М., Шарапи В.М.,

перевіривши касаційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю виконавчого комітету Харківської міської ради Харківської області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.02.2021 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 24.05.2021 у справі № 520/10548/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "НОВОСТЬ" до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю виконавчого комітету Харківської міської ради Харківської області про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування припису і постанови,

УСТАНОВИВ:

У 2019 році Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "НОВОСТЬ" (далі - позивач) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю виконавчого комітету Харківської міської ради Харківської області (далі - відповідач), у якому просило:

- визнати дії відповідача щодо проведення у період з 01.07.2019 по 16.07.2019 позапланової перевірки позивача на об`єкті Нежитлова будівля літ. А-2 по вул. Тобольській, 69 у м. Харкові протиправними;

- визнати протиправним та скасувати припис відповідача про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 16.07.2019 № 503/568-Пр-У;

- визнати протиправними та скасувати постанови відповідача № 119/1736/0/250-19-П від 29.07.2019, № 118/1735/0/250-19-П від 29.07.2019, № 120/1737/0/250-19-П від 29.07.2019;

- визнати протиправним та скасувати припис відповідача про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 09.10.2019 № 897-Пр-У;

- визнати протиправною та скасувати постанову відповідача № 178/2760/0/250-19-П від 25.10.2019.

Суд першої інстанції при вирішенні питання про відкриття провадження у цій справі ухвалив розглянути та розглянув її за правилами спрощеного позовного провадження.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15.02.2021, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 24.05.2021, позов задоволено.

Не погоджуючись із рішенням Харківського окружного адміністративного суду та постановою Другого апеляційного адміністративного суду, відповідач оскаржив їх у касаційному порядку.

Як на підстави касаційного оскарження відповідач посилається на пункт 1 частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та вказує, що при ухваленні оскаржуваних рішень суди першої та апеляційної інстанції застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 03.10.2018 у справі № 210/954/17 та від 17.08.2021 у справі № 520/2621/2020.

Пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Щодо клопотання про відстрочку від сплати судового збору.

Відповідно до ч. 4 ст. 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Частинами 1 та 2 ст. 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI Про судовий збір (далі - Закон № 3674-VI) визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до положень частини 2 статті 132 КАС України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України Про судовий збір від 08.07.2011 № 3674-VI.

Частиною 1 статті 4 Закону України Про судовий збір визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 3 пункту 5 частини 2 статті 4 Закону України Про судовий збір встановлено, що за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2019 рік визначено, що з 01.01.2019 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 1 921 гривень.

Позов у цій справі подано юридичною особою у 2019 і розмір судового збору у цій справі становив 7 635, 24 гривень.

Таким чином, за подання касаційної скарги сума судового збору, яка підлягає сплаті, становить 15 270, 48 (7635, 24 х 200 %) гривень.

Усупереч наведеному, скаржник не додав до касаційної скарги документ про сплату судового збору у розмірі, визначеному Законом України від 08.07.2011 № 3674-VI Про судовий збір . Натомість, у касаційній скарзі заявлено клопотання про відстрочення від сплати судового збору.

В обґрунтування вказаного клопотання, скаржник зазначає, що Департаментом територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради (в складі якого знаходиться Інспекція) підготовлена службова записка про сплату судового збору за подання даної касаційної скарги, проте, відповідні кошти на ці потреби не надійшли.

Згідно з положеннями частини 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 8 Закону України Про судовий збір враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З огляду на зазначене, Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про звільнення скаржника від сплати судового збору, оскільки указані скаржником обставини не є поважними і не підтверджені жодними доказами.

За таких обставин касаційну скаргу треба залишити без руху та встановити скаржникові строк для усунення її недоліку шляхом надсилання на адресу суду документа про сплату судового збору у розмірі 15 270, 48 гривень.

Таким чином, для усунення недоліків касаційної скарги скаржникові необхідно сплатити судовий збір у розмірі 15 270, 48 грн за такими реквізитами: за такими реквізитами: Отримувач коштів УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102 Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783 Банк отримувача Казначейство України (ЕАП) Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) UA 288999980313151207000026007 Код класифікації доходів бюджету 22030102 Найменування податку, збору, платежу Судовий збір (Верховний Суд, 055) Призначення платежу *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір.

Щодо клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

У поданій касаційній скарзі, відповідач, просить суд поновити строк на касаційне оскарження посилаючись на те, що повний текст оскаржуваної постанови отримано 19.08.2021 представником відповідача у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду після подання клопотання про видачу судового рішення.

На підтвердження вказаних доводів, скаржник додав до матеріалів скарги копію супровідного листа Другого апеляційного адміністративного суду зі штрих кодом вхідного номеру відповідача 652/0/249-21 від 19.08.2021 у нижньому правому куті.

Відповідно до частини 1 статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Частиною 2 статті 329 КАС України встановлено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Наданий доказ на підтвердження поважності пропуску строку на касаційне оскарження не є належним підтвердженням отримання копії судового рішення, оскільки реєстрація вхідної кореспонденції є односторонньою дією і не може бути самостійним доказом отримання копії судового рішення у певну дату. Таким чином неможливо встановити дату отримання скаржником оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції.

Належними доказами факту отримання копії судового рішення можуть бути, зокрема, поштовий конверт з відтиском календарного штемпеля поштового відділення, довідка суду про дату видачі копії відповідного судового рішення тощо.

За правилами встановленими частиною 3 статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 329 КАС України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.

Таким чином, клопотання позивача про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження задоволенню не підлягає.

Згідно з частиною 2 статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, установлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 КАС України.

Відповідно до положень статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання передбачених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. У цій ухвалі зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

З огляду на викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху.

Керуючись статтями 169, 328, 329, 330, 332 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю виконавчого комітету Харківської міської ради Харківської області про відстрочку від сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.02.2021 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 24.05.2021 у справі № 520/10548/19.

Касаційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю виконавчого комітету Харківської міської ради Харківської області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.02.2021 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 24.05.2021 у справі № 520/10548/19 - залишити без руху.

Надати скаржникові строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною і не оскаржується.

Суддя - доповідач: В.М. Бевзенко

Судді: С.М. Чиркін

В.М. Шарапа