Ухвала

від 11.10.2021 по справі 766/15865/21

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЄУН № 766/15865/21

Номер провадження 11-сс/819/541/21 Головуючий в І інстанції: ОСОБА_1

Категорія: арешт майна Доповідач: ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2021 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Херсонського апеляційного суду у складі:

головуючого: - судді ОСОБА_2 ,

суддів: - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю: секретаря - ОСОБА_5 ,

прокурора: - ОСОБА_6

представника скаржника - адвоката ОСОБА_7 ,

скаржника - ОСОБА_8 ,

представника володільця майна - адвоката ОСОБА_9

розглянувши відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_7 , в інтересах ОСОБА_8 , на ухвалу слідчого судді Херсонського міського Херсонської області від 10 вересня 2021 року про арешт майна.

ВСТАНОВИЛА:

Дізнавач начальник СД відділу поліції № 2 Херсонського РУП ГУНП в Херсонській області ОСОБА_10 звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту у кримінальному провадженні №12021232020000861 від 07.09.2021 року, на тимчасово вилучене майно, під час проведення огляду місця події від 07.09.2021 року, в період часу з 17:00 год. по 18:00, за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: - стальний хімічний реактор, жовто-блакитного кольору, з маркуванням «Заводской №168, масса, кг 8200, год изготовления 2017»;- стальний хімічний реактор, жовто-блакитного кольору, з маркуванням «Заводской №169, масса, кг 16800, год изготовления 2017»; -стальний хімічний реактор, жовто-блакитного кольору, з маркуванням «Заводской №166, масса, кг НОМЕР_1 , год изготовления 2017», яке належить ОСОБА_11 , із забороною розпорядження, використання та відчуження.

Вищевказаною ухвалою слідчого суді зазначене клопотання слідчого задавлене частково, накладено арешт на вищевказане нерухоме майно, із забороною користування та розпорядження.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, представник ОСОБА_12 адвокат ОСОБА_7 подала нанеї апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання діхнавача.

Апеляційна скарга мотивована доводами про незаконність та необґрунтованість оскаржуваної ухвали слідчого судді.

Зокрема апелянт зазначає про те, що ОСОБА_8 є добросовісним набувачем зазначених реакторів, він не має будь-якого статусу в кримінальному провадженні, не є підозрюваним, чи обвинуваченим, а тому підстави для накладення арешту за п. 2, 3 ч. 2 ст. 170 КПК України взагалі відсутні.

Крім того, цивільний позов в рамках даного кримінального правопорушення ніким не заявлявся, а тому підстави для накладення арешту за п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України також відсутні.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Однак,в даномувипадку навилучене майнонезаконно накладеноарешт зметою збереженняречових доказів,оскільки сталевіхімічні реакториз маркуванняна них«Заводской №168,маса,кг 8200,год изготовления2017»,«Заводской №169,маса,кг 16800,год изготовления2017»,та «Заводской№ 166,маса,кг 16800,год изготовления2017» не відповідають вимогам статті 98 КПК України.

Крім того, відповідно до ч.4 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

В даному випадку, ухвалою слідчого судді від 10.09.2021 року накладено арешт на сталеві хімічні реактори з забороною користування та розпорядження, що зупинило правомірну підприємницьку діяльність, відтак, ОСОБА_8 позбавлений можливості виконати договірні зобов`язання перед іншими контрагентами за цивільними угодами, крім того вимушений витрачати кошти на цілодобову охорону зазначених реакторів у розмірі 2000 грн. щоденно.

Заслухавши суддю-доповідача, скаржника та його представника адвоката ОСОБА_7 на підтримання доводів апеляційної скарги, прокурора та представника володільця майна адвоката ОСОБА_9 , які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, в судових дебатах сторони залишилися на своїх позиціях, перевіривши надані матеріали, обговоривши доводи клопотання та апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Відповідно до сформованої практики ЄСПЛ, щодо порушень ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту для третіх осіб, а також розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна, є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження; збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально- правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України, не може бути арештоване майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним з видів заходів забезпечення кримінального провадження, а отже за правилами ст. 132 КПК України його застосування не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

-існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження;

-потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора;

-може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.

Як вбачається з наданих матеріалів в до чергової частини відділу поліції №2 Херсонського РУП ГУНП в Херсонській області надійшло повідомлення від ОСОБА_11 , який просив вжити заходів до невідомих осіб, які 07.09.2021 року, на орендованій території за адресою: АДРЕСА_1 , здійснюють відносно його майна самоправство, а саме без дозволу намагаються вивезти з території кооперативу «Нафтовиків» три хімічних реактори. Відомості за даним фактом були внесені до ЄРДР за ознаками складу кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ст. 356 КК України.

Крім того, 07.09.2021 року на територію за адресою: м. Херсон, вул. Нафтовиків, 52-А, було доставлено технічні засоби, а саме вантажний автомобіль та пересувний кран з метою відвантаження та вивезення майна котре там знаходиться, а саме хімічних реакторів. Відповідно до пояснень заявника ОСОБА_11 дані реактори належать йому та знаходяться за вказаним місцем близько останніх 5 років.

Однак, відповідно до пояснень ОСОБА_8 вищевказані контейнери належать йому та в нього наявні підтверджуючі на це документи. Згідно наданих документів, ОСОБА_8 17.01.2018 придбав зазначені реактори за договором поставки № 304-01-2018 від 17.01.2018 у ПП «Ремонтно-будівельне спеціалізоване управління № 66» (код ЄДРПОУ 23649766). На теперішній час встановлено, що директор ОСОБА_13 помер в 2019 році, підприємство фактично діяльність не здійснює. Відомості за даним фактом були внесені до ЄРДР за № 12021232020000862 від 08.09.2021 за ознаками складу кримінального правопорушення (проступок), передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України.

Під час огляду місця події 07.09.2021 року вищевказані реактори були вилучені, а 08.09.2121 року постановою дізнавача начальника СД відділу поліції №2 Херсонського РУП ГУНП в Херсонській області ОСОБА_10 визнані речовими доказами кримінальному провадженні .

Відповідно до ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально-протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Зважаючи на положення ст. 98 КПК України, диспозицію ст. 356, ч. 1 ст. 358 КК України, на переконання колегії суддів, є достатні підстави вважати, що майно на яке дізнавач просить накласти арешт, цілком відповідає критеріям речового доказу у кримінальному провадженню, оскільки містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінальних протиправних дій.

Враховуючи вищевикладене, на переконання колегії суддів, слідчий суддя прийшов до обґрунтованого висновку, щодо необхідності накладення арешту на майно.

Верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції» та «Малама проти Греції»).

У рішенні ЄСПЛ у справі «Смирнов проти Росії» від 07.06.2007 року, зазначено, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, між суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку - вимагати охорони фундаментальних прав особи.

Приймаючи рішення про накладення арешту на майно, в тому числі із забороною користуватися ним, слідчій суддя не в повній мірі взяв до уваги те, шо накладаючи арешт на майно, слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб його арешту, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Зважаючи на викладене, на переконання колегії суддів, накладення арешту на майно у виді заборони користуватися ним ,може призвести до порушення чи суттєвого обмеження конституційних прав особи щодо прав користування цим майном, яке належить їй на відповідних правових підставах.

За вказаних обставин, апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, а оскаржувана ухвала скасування з ухвалення нової.

На підстав викладеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 10 вересня 2021 року, якою частково задоволеного клопотання дізнавача начальника СД відділу поліції № 2 Херсонського РУП ГУНП в Херсонській області ОСОБА_10 , про накладення арешту у кримінальному провадженні №12021232020000861 від 07.09.2021 року, на тимчасово вилучене майно, під час проведення огляду місця події від 07.09.2021 року за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: - стальний хімічний реактор, жовто-блакитного кольору, з маркуванням «Заводской №168, масса, кг 8200, год изготовления 2017»;- стальний хімічний реактор, жовто-блакитного кольору, з маркуванням «Заводской №169, масса, кг 16800, год изготовления 2017»; -стальний хімічний реактор, жовто-блакитного кольору, з маркуванням «Заводской №166, масса, кг 16800, год изготовления 2017» скасувати.

Постановити нову ухвалу.

Клопотання дізнавача начальника СД відділу поліції № 2 Херсонського РУП ГУНП в Херсонській області ОСОБА_10 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12021232020000861 від 07.09.2021 року задовольнити частково.

Накласти арешт на тимчасово вилучене майно у кримінальному провадженні №12021232020000861 від 07.09.2021 року, яке вилучене майно, під час проведення огляду місця події від 07.09.2021 року за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: - стальний хімічний реактор, жовто-блакитного кольору, з маркуванням «Заводской №168, масса, кг 8200, год изготовления 2017»;- стальний хімічний реактор, жовто-блакитного кольору, з маркуванням «Заводской №169, масса, кг 16800, год изготовления 2017»; -стальний хімічний реактор, жовто-блакитного кольору, з маркуванням «Заводской №166, масса, кг 16800, год изготовления 2017», із забороною розпорядження та відчуження цього майна.

В іншій частині клопотання відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення та оскарженню не підлягає.

Судді: