Ухвала

від 29.12.2021 по справі 766/15865/21

ХЕРСОНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №766/15865/21

н/п 1-кс/766/10951/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 грудня 2021 року м. Херсон

Слідчий суддя Херсонського міського суду Херсонської області ОСОБА_1 за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , представника заявника - адвоката ОСОБА_3 , володільця майна ОСОБА_4 , його представників - адвокатів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , дізнавача ОСОБА_7 , розглянувши у судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання ОСОБА_8 , про зміну місця зберігання арештованого майна та передачу його на відповідальне зберігання

встановила:

ОСОБА_8 звернувся до слідчого судді з клопотанням про зміну місця зберігання арештованого майна та передати його на відповідальне зберігання власнику майна ОСОБА_8 , з покладенням на нього обов`язку забезпечити зберігання вказаного майна за адресою: АДРЕСА_1 , до скасування арешту майна у встановлену КПК України порядку, та попередити останнього про кримінальну відповідальність за ст.388 КК України про необхідність збереження арештованого майна.

Обґрунтування клопотання:

В провадженні відділу поліції № 2 Херсонського РУП ГУНП в Херсонській області знаходиться кримінальне провадження №12021232020000861, відомості про яке внесені до ЄРДР 07.09.2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.356, ч.1 ст. 358 КК України.

В рамках вказаного провадження 07.09.2021 року на території кооперативу «Нафтовик», що розташований за адресою: м.Херсон, вул.Нафтовиків, 52-а, було проведено огляд місця події, в ході якого було виявлено та вилучено три сталевих хімічних реактори, жовто-блакитного кольору з маркування на них «Заводской № 168, маса, кг 8200, год изготовления 2017», «Заводской № 169, маса, кг 16800, год изготовления 2017», та «Заводской № 166, маса, кг 16800, год изготовления 2017».

09.09.2021 року дізнавач - начальник СД відділу поліції № 2 Херсонського РУП ГУНП в Херсонській області ОСОБА_7 звернувся до суду із клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна, оскільки майно було визнано речовими доказами.

Ухвалою слідчого судді Херсонського міського області від 10.09.2021 року було накладено арешт, яку скасовано апеляційним судом. Клопотання дізнавача задоволено частково та накладено арешт на тимчасове вилучене майно із забороною розпорядження та відчуження майна. Ухвала набрала законної сили з моменту її оголошення. Тобто, можливість користування арештованим майном судом апеляційної інстанції була відновлена.

Як вбачається з постанови дізнавача-начальника СД відділу поліції № 2 Херсонського РУП ГУНП в Херсонській області ОСОБА_7 про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 07.09.2021 року вищевказані хімічні реактори визнано речовими доказами. При цьому, у вказаній постанові не вирішено питання щодо передачі речових доказів на зберігання. Тобто місце зберігання майна та особу, яка за нього відповідальна, не визначено.

Зазначає, що він як законний власник майна позбавлений можливості ним користуватися, оскільки працівники поліції перешкоджають в цьому, у зв`язку з чим це призвело до зупинення правомірної підприємницької діяльності. Крім того, зазначає, що йому потрібно звертатися до суду з клопотанням про зміну місця зберігання майна та передачу його на відповідальне зберігання, після чого вони матимуть всі підстави для передачі як власнику, арештованого майна.

ОСОБА_8 є добросовісним набувачем вищезазначених хімічних реакторів, він не має будь-якого статусу в кримінальному провадженні, не є підозрюваним, чи обвинуваченим.

На теперішній час ОСОБА_8 є єдиним та законним власником зазначених хімічних реакторів на підставі Договору поставки № 304-01-2018 від 17 січня 2018 року укладеного з ПП «Ремонтно-будівельне спеціалізоване управління № 66» в особі директора ОСОБА_9 .

Доводи сторін у судовому засіданні:

Представник заявника підтримав клопотання, просив суд його задовольнити.

Дізнавач просив відмовити у задоволенні клопотання, пославшись на відсутність підстав для передачі майна на зберігання ОСОБА_8.

Володілець майна ОСОБА_4 та його представники заперечували проти клопотання. Представники на обґрунтування своїх заперечень послалися на те, що ст.100КПК України, на яку посилається заявник взагалі не поширюється на арештоване майно. Клопотання за своїм змістом ї скаргою на дії слідчого про передачу майна на зберігання, яка в порядку статті 303КПК України не оскаржується. Клопотання не містить обґрунтування чому ОСОБА_10 необхідно передати майно на зберігання. Зміна зберігання майна призведе до його втрати. Заявник, зазначаючи у клопотанні про перешкоди у користуванні майном, не зазначає яким чином він має його використовувати.

Мотивація суду:

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшла до наступного

Відповідно до вимог п.18 ч.1 ст.3 КПК України слідчим суддею є суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Частиною 3 статті 26 КПК України встановлено, що слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами , та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Стаття 100 КПК України регулює питання щодо зберігання речових доказів і документів та вирішення питання про спеціальну конфіскацію.

Повноважень слідчого судді щодо вирішення питання про зміну місця зберігання, передачу на відповідальне зберігання речових доказів КПК України як і ст.100 цього кодексу - не передбачає.

КПК України не передбачає можливості звернення власника чи іншого володільця до слідчого судді із клопотанням про зміну зберігання речових доказів та передачу його на відповідальне зберігання.

В мотивувальній частині клопотання представник посилається на статтю 173КПК України, яка регулює питання арешту майна, а не зміну зберігання арештованого майна.

Щодо посилання заявника на постанову Верховного суду від 27.01.2020 року у справі 758/16546/18 (провадження №51-620 кмо 19), то вказана постанова і передбачає, що «питання про порядок зберігання речових доказів у кримінальному провадженні на стадії досудового розслідування може бути вирішено в ухвалі слідчого судді лише у випадках, визначених ч.7 ст.100 КПК України, за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, яке розглядається відповідно до вимог статей 171-173 КПК України, а також коли відсутня згода власника на передачу речових доказів вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їх економічної вартості».

Враховуючи те, що питання, за вирішенням яких звернувся заявник, не відносяться до повноважень слідчого судді, слідчий суддя приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання.

Керуючись п.18 ст.3,ч.3 ст.26,ст.100КПК України, слідчий суддя,

п о с т а н о в и л а:

Відмовити ОСОБА_8 у задоволенні клопотання про зміну місця зберігання арештованого майна та передачу його на відповідальне зберігання ОСОБА_8 .

Ухвала слідчого судді протягом п`яти днів з дня її проголошення може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Херсонського апеляційного суду.

Повний текст ухвали виготовлено та проголошено о 12 годині 55 хвилин 30 грудня 2021 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1