Постанова

від 05.10.2021 по справі 910/3889/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" жовтня 2021 р. Справа№ 910/3889/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Корсака В.А.

при секретарі Реуцькій Т.О.

За участю представників:

від позивача: Щербак І.І. (ордер серія КС№778316 від 31.05.2021);

від відповідача: Галуза Л.О. (довіреність №05 від 11.01.2021),

розглянувши апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту

на рішення господарського суду міста Києва від 25.02.2021

у справі №910/3889/20 (суддя Ягічева Н.І.)

за первісним позовом приватного підприємства Дніпровський завод залізничного транспорту

до приватного акціонерного товариства Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту

про стягнення 915 573, 16 грн.

за зустрічним позовом приватного акціонерного товариства Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту

до приватного підприємства Дніпровський завод залізничного транспорту

про визнання договору підряду недійсним, -

В С Т А Н О В И В:

Первісний позов заявлено про стягнення основного боргу в сумі 816 754, 62 грн. за виконані за договором підряду №6 від 01.07.2019, але неоплачені роботи, пені в сумі 81 675, 46 грн., 3 % річних в сумі 10 606, 62 грн. та інфляційних втрат в сумі 6 536, 46 грн.

Заперечуючи проти позовних вимог за первісним позовом відповідач послався на те, що під час проведеної ним ревізії у нього виникли сумніви щодо відповідності об`єму та якості виконаних робіт умовам спірного договору і на даний час з даного питання проводиться службове розслідування. Також, зазначав, що проведений позивачем за первісним позовом ремонт вагонів не відповідає умовам спірного договору в частині об`єму робіт та вартості цих робіт, при цьому питання щодо правомірності стягнення коштів може бути вирішено після проведення технічної експертизи.

З огляду на вказані обставини, до суду першої інстанції ПАТ Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту були подані два клопотання про призначення судової експертизи, а саме залізнично-транспортної експертизи за кодом 10.12 Дослідження технічного стану рухомого складу залізничного транспорту (а.с. 180 т. 2) на вирішення яких він просив поставити наступні питання:

- у якому технічному стані перебувають вагони-самоскиди (думпкар), що передавались в ремонт за договором підряду №6 від 01.07.2019, на момент огляду експертами і чи відповідає цей стан вимогам нормативних документів, що діють на залізничному транспорті України та передбачені п. 2.1 спірного договору?

- якщо технічний стан не відповідає вимогам нормативних документів, то у чому саме полягає ця невідповідність?

- чи здійснювався ремонт вагонів-самоскидів (думпкар), що передавались в ремонт за договором підряду №6 від 01.07.2019, саме в об`ємі деповського ремонту?

- яка фактична вартість виконаних робіт (матеріалів) за договором підряду №6 від 01.07.2019?

- якими положеннями нормативних документів, повинні керуватися посадові особи позивача за первісним позовом у процесі ремонту вагонів-самоскидів (думпкар), що передавались в ремонт за договором підряду №6 від 01.07.2019, та чи відповідають дії посадових осіб вимогам зазначених нормативних документів?

- чи оформлена належним чином та є в повному обсязі технічна документація, визначена п. 3.16 спірного договору?

Вказане клопотання обґрунтовано тим, що після прийняття з ремонту вагонів-самоскидів (думпкар) в кількості 3 одиниць, а саме №55853147, №55737993 та № 55878664, стягнення плати за ремонт яких є предметом первісного позову, уповноваженими фахівцями Київ-Петровської філії проведено технічний огляд вагонів та виявлено несправності всіх вагонів, що зумовлює необхідність залучення експерта для встановлення технічного стану таких вагонів.

У задоволенні вказаних клопотань судом першої інстанції відмовлено протокольною ухвалою від 25.02.2021 (а.с. 81 т.2).

Зустрічний позов заявлено про визнання недійним договору підряду №6 від 01.07.2019. (а.с.200-212 т.1)

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані тим, що укладені між сторонами договори підряду №5 від 01.07.2019, №6 від 01.07.2019 (Договір) та №17/18-07 від 18.07.2019 за своєю правовою природою є взаємопов`язаними і підлягають оцінці як один значний правочин, укладенню якого зі сторони позивача за первісним позовом, відповідно до приписів Закону України Про акціонерні товариства , має передувати погодження Наглядової ради товариства доказів чого матеріали справи не містять, а відтак такий договір укладено особою без відповідних повноважень.

Рішенням господарського суду міста Києва від 25.02.2021, повний текст якого складений 06.04.2021, у справі №910/3889/20 первісний позов задоволено повністю, у задоволення зустрічного позову відмовлено.

При розгляді вимог за первісним позовом суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивачем належними та допустимими доказами, якими є підписані обома сторонами акти здачі-приймання робіт, доведено факт виконання ним спірних робіт на заявлену до стягнення суму, з огляду на що позовні вимоги про стягнення плати за вказані роботи є законними та обґрунтованими.

Відмовляючи у задоволенні зустрічного позов суд першої інстанції визнав безпідставними твердження позивача за зустрічним позовом про те, що укладені договори підряду №5 від 01.07.2019, №6 від 01.07.2019 та №17/18-07 від 18.07.2019 за своєю правовою природою є взаємопов`язаними, та є одним значним правочином, оскільки вказані договори укладені різними філіями приватного акціонерного товариства Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту , відрізняються за предметом та нормативно-технічною документацією, зокрема передбачають різний вид ремонту вантажних вагонів, а саме: деповський, та капітальний, що проводяться за вимогами різних нормативних актів, а саме Настанови ЦВ-0142 Вагони вантажні залізниць України колії 1520 (1524) мм, Настанова з деповського ремонту , затвердженою Наказом АТ Укразалізниця від 26.12.2013 №468-Ц та Настанови ЦВ-0016 Вагони вантажні залізниць України колії 1520 Правила капітального ремонту вантажних вагонів залізниць України колії 1520 мм , затвердженої Наказом АТ Укразалізниця від 20.06.2006 №242-Ц.

Також суд першої інстанції визнав необґрунтованими і доводи позивача за зустрічним позовом щодо відсутності повноважень у в.о. директора Київ-Петрівської філії Боєва М.С., на укладення спірного правочину, оскільки право на його укладання від імені філії підтверджується довіреністю №384 від 14.06.2019, а також рішенням правління ПрАТ Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту , яке оформлено протоколом від 07.06.2019 №23 яким правлінням схвалено укладення договору з ПП Дніпровський завод залізничного транспорту з надання послуг планового деповського ремонту 75 вагонів, які знаходяться на балансі філії.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, приватне акціонерне товариство Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати судове рішення господарського суду міста Києва від 25.02.2021 по справі №910/3889/20 в повному обсязі та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовної заяви відмовити в повному обсязі.

У апеляційній скарзі апелянт зазначив про те, що судом першої інстанції при винесенні оспорюваного рішення неправильно застосовано норма матеріального та процесуального права.

У обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт послався на те, що судом першої інстанції:

- безпідставно прийнято в якості єдиного доказу наявності спірної заборгованості відповідача за первісним позовом акти здачі-приймання робіт, оскільки такі акти з боку останнього підписані особою, яка не мала відповідних повноважень від замовника на підписання подібних документів, а саме виконуючим обов`язки директора Київ-Петрівської філії приватного акціонерного товариства Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту Боєвим М.С., так як при підписанні таких актів останній діяв на підставі довіреності №384 від 14.06.2019 за змістом якої вказану особу уповноважено укласти від імені приватного акціонерного товариства Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту договір з приватним підприємством Дніпровський завод залізничного транспорту щодо надання послуг з планового деповського ремонту вагонів, які знаходяться на балансі Філії, на суму 16 479 375, 00 грн. з ПДВ, а також на вчинення всіх інших юридично значимих дій, пов`язаних з цією довіреністю та зобов`язаннями, що виникнуть із зазначених правочинів в межах та порядку, визначених установчими документами Товариства та чинним законодавством України, що свідчить про відсутність повноважень підписувати первинні документи, в тому числі акти виконаних робіт (наданих послуг), складені на виконання вищевказаного договору;

- не встановлено фактів належного виконання робіт виконавцем, не дивлячись на те, що відповідач за первісним позовом заперечував проти належного виконання спірних робіт;

- безпідставно не взято до уваги доводи апелянта про те, що оспорюваний договір є значним в розумінні Закону України Про акціонерні товариства і для його укладення необхідна згода наглядової ради апелянта;

- неправомірно відмовлено апелянтові у задоволенні клопотання щодо призначення залізнично-транспортної експертизи, через що не встановлено факт належного виконання позивачем за первісним позовом своїх зобов`язань з деповського ремонту вагонів-самоскидів (думпкар).

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.05.2021 справу №910/3889/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Руденко М.А., судді Барсук М.А. (Дідиченко М.А.), Пономаренко Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою приватного акціонерного товариства Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту на рішення господарського суду міста Києва від 25.02.2021 у справі №910/3889/20, призначено справу до розгляду на 15.06.2021 об 11 год. 30 хв.

31.05.2021 через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від приватного підприємства Дніпровський завод залізничного транспорту надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з посиланням на те, що:

- наявними у матеріалах справи первинними документами підтверджується факт виконання ним робот з ремонту спірних вагонів;

- факт виконання спірних робіт без недоліків підтверджується також і відсутністю претензій щодо якості робіт протягом гарантійного строку;

- укладені між сторонами договори підряду №5 від 01.07.2019, №6 від 01.07.2019 та №17/18-07 від 18.07.2019 не є однотипними та не є одним консолідованим договором (передбачають різний вид ремонту, який проводиться за вимогами різних нормативних актів);

- у липні 2019 року (у період укладення спірного договору) наглядова рада апелянта взагалі не була сформована;

- з огляду на експлуатацію спірних вагонів призначення експертизи для встановлення якості ремонтних робіт не є доцільним.

07.06.2021 через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від приватного акціонерного товариства Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту надійшло клопотання про призначення судової експертизи аналогічне за змістом поданим до суду першої інстанції.

В подальшому розгляд справи відкладався.

13.09.2021 через канцелярію суду від представника відповідача приватного акціонерного товариства Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту надійшла спільна письмова заява (уточнена) про укладення мирової угоди (а.с. 227-238 т. 2).

У судовому засіданні 05.10.2021 представник відповідача підтримав своє клопотання про призначення експертизи, та просив його задовольнити, в свою чергу представник позивача заперечив проти задоволення клопотання про призначення експертизи вказав, що відсутні підстави для призначення експертизи.

Колегія суддів, заслухавши думку представників сторін, стосовно клопотання про призначення експертизи, ухвала наступне.

Вказане клопотання обґрунтовано тим, що після прийняття з ремонту вагонів-самоскидів (думпкар) в кількості 3 одиниць, а саме №55853147, №55737993 та № 55878664 стягнення плати за ремонт яких є предметом первісного позову, уповноваженими фахівцями Київ-Петровської філії проведено технічний огляд вагонів та виявлено несправності всіх вагонів, що зумовлює необхідність залучення експерта для встановлення технічного стану таких вагонів.

Отже, апелянт посилається на те, що роботи, стягнення плати за які є предметом первісного позову у цій справі, були позивачем за первісним позовом виконані з недоліками.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Саме на відповідача покладений обов`язок належними та допустимими доказами довести обставини, на які він посилається як на підставу своїх заперечень проти позову, зокрема, факт неналежного виконання позивачем спірних робіт.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Як визначено в ст. 1 Закону України Про судову експертизу , судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Спеціальні знання - це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших суспільно корисних галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи. Змістом спеціальних знань є теоретично обґрунтовані і перевірені практикою положення і правила, які можуть відноситися до будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва тощо.

Необхідність судової експертизи в господарському судочинстві зумовлена тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які потребують спеціальних досліджень. Експертиза - це науковий, дослідницький шлях до висновків, які формулюються у висновку експерта, про фактичні обставини справи.

Згідно з ч. 1 ст. 100 ГПК України, про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій, серед іншого, зазначає підстави проведення експертизи.

Отже, судова експертиза призначається у разі потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

При цьому питання призначення судової експертизи повинне вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Очевидне безпідставне призначення судової експертизи є порушенням наведених приписів, що має наслідком порушення прав та охоронюваних законом інтересів учасників справи, у тому числі права на розгляд справи судом, встановленим законом, у розумний строк, тому у такому випадку перегляд цієї ухвали, з урахуванням взаємозв`язку правомірності зупинення провадження як наслідку призначення у справі судової експертизи, та її скасування є виправданим, а також таким, що ґрунтується на засадах верховенства права.

Таку правову позицію висловлено об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 11.06.2018 у справі №922/2716/17, якою залишено в силі постанову суду апеляційної інстанції про скасування ухвали суду першої інстанції про задоволення клопотання про призначення у справі судової експертизи.

За змістом ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Жодного доказу на підтвердження неякісного виконання позивачем спірних робіт відповідачем суду не надано.

При цьому, враховуючи той факт, що спірні вагони на даний час перебувають у розпорядженні відповідача, він не був позбавлений можливості самостійно замовити проведення експертизи та надати суду відповідний висновок експерта в порядку, визначеному ст. 101 ГПК України, проте вказаних дій не вчинив, не навівши при цьому жодних причин неможливості їх проведення.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність визначених ст. 99 ГПК України необхідних умов для призначення експертизи судом.

Окрім того, у судовому засіданні колегія суддів, ставить на обговорення заяву про укладення мирової угоди, яка була подана через канцелярію суду відповідачем, та поданий примірник підписано лише зі сторони ПАТ "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту".

У судовому засіданні представник ПП "Дніпровський завод залзничного транспорту" заперечив проти укладення мирової угоди, просив відмовити в її затвердження та розглядати справу по суті.

Відповідно до ч. 5 ст. 192 Господарського процесуального кодексу України суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо: 1) умови мирової угоди суперечать закону або порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними; або 2) одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Колегія суддів заслухавши думку представників сторін, враховуючи, що сторони не дійшли згоди щодо мирного врегулювання спору на підставі взаємних поступок, ухвалила відмовити в затвердженні мирової угоди, та переходить до розгляду справи по суті.

Під час розгляду справи представник відповідача апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі та просив її задовольнити.

Представник позивача, заперечив проти вимог апеляційної скарги, просив її залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з урахуванням правил ст.ст. 269, 270 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів встановила наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 01.07.2019 позивач за первісним позовом, як виконавець та відповідач за первісним позовом в особі Київ-Петрівської філії приватного акціонерного товариства Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту як замовник уклали договір підряду №6 (далі Договір), за умовами якого виконавець зобов`язався в порядку та на умовах визначених Договору за завданнями замовника виконати роботи з деповського ремонту вагонів-самоскидів (думпкар) у кількості 75 одиниць силами та на базі виробничих підрозділів - Ремонтне вагонне депо - Помічна , Ремонтне вагонне депо - ім. Т.Шевченко , а замовник - оплатити виконані роботи в розмірі і в строки, передбачені Договором. (а.с. 12-23 т. 1)

У пункті 1.2. Договору сторони погодили строк виконання робіт - протягом строку, визначеного інструкціями АТ Укрзалізниця з капітального ремонту вагонів. Сторони спроможні погодити інший строк виконання робіт шляхом підписання додаткової угоди до Договору.

Роботи виконується силами виконавця, матеріалами та запасними частинами замовника або виконавця відповідно до домовленостей між замовником і виконавцем та умов договору по цінам згідно додатку №3 цього договору (п. 1.3 Договору).

У п. 1.4 Договору сторони підтвердили що укладання та виконання ними Договору не суперечить нормам чинного законодавства України та відповідає їх вимогам (зокрема, щодо отримання усіх необхідних дозволів і погоджень), а також підтвердили те, що укладання та виконання ними Договору не суперечить цілям діяльності сторін, положенням їх установчих документів чи інших локальних актів.

Відповідно до п. 4.1. Договору орієнтована ціна робіт з ремонту вагонів становить 16 479 375,00 грн., в тому числі ПДВ - 2 746 562,50 грн. і не може бути збільшена.

Орієнтована ціна, зазначена в п. 4.1. Договору, визначена сторонами у Плановій ціні Робіт, викладеній в Додатку №2 до Договору (п. 4.2) (а.с. 25-27 т.1).

Остаточна ціна робіт, що підлягає оплаті в порядку та на умовах, визначених Договором, складається з ціни фактично виконаних робіт, визначеної в калькуляції, за вирахуванням вартості металобрухту, що утворилися після ремонту вагонів. У випадку, якщо остаточна ціна робіт більша орієнтовної ціни, оплаті підлягає ціна робіт в розмірі не більшому ніж орієнтовна ціна. Оплата замовником ціни робіт в розмірі не більшому ніж орієнтовна ціна не є порушенням умов Договору (п. 4.3 Договору).

Згідно з п. 3.7 Договору, передача вагонів виконавцем з ремонту замовнику здійснюється на підставі підписаних сторонами Актів приймання-передачі вагонів з ремонту, актів комплектації та стану колісних пар на кожний вагон. Акт приймання-передачі вагонів з ремонту складається виконавцем та підписується сторонами в день його складання на території виконавця. Виконавець передає вагони замовнику з ремонту протягом 5 (п`яти) робочих днів з дня оплати замовником виконаних робіт в розмірі, передбаченому в п. 4.3. Договору.

Пунктом 5.3.1 Договору сторони погодили обов`язок замовника приймати від виконавця виконані належним чином (якісно і в повному обсязі) роботи, в тому числі, після огляду та випробувань замовником деталей та/або вузлів відремонтованих вагонів шляхом підписання актів приймання-передачі виконаних робіт.

З матеріалів справи слідує, що на виконання умов Договору виконавцем виконані роботи на загальну суму 816 754, 62 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином засвідченими копіями актів здачі-приймання робіт (надання послуг) №49 від 23.09.2019 на суму 470 174, 83 грн., №51 від 23.09.2019 на суму 175 855, 09 грн., №52 від 23.09.2019 на суму 170 724, 70 грн. (а.с. 42, 59, 73 т. 1)

Акти здачі-приймання робіт (надання послуг) підписані обома сторонами без застережень та зауважень.

Отже, загальна вартість виконаних виконавцем і прийнятих без зауважень замовником робіт становить 816 754, 62 грн.

Частиною 1 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду, до яких відноситься спірний договір, одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Отже, замовник має обов`язок оплатити виконані виконавцем за спірними актами роботи на загальну суму 816 754, 62 грн.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п. 4.4 Договору розрахунки по Договору здійснюються в національній валюті України - гривні, в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця. Датою проведення розрахунку за Договором є дата зарахування грошових коштів на рахунок виконавця.

Оплата замовником здійснюється на підставі рахунку виконавця протягом 5 (п`яти) календарних днів з дати підписання уповноваженими представниками сторін Акту приймання-передачі виконаних робіт (п. 4.5 Договору).

Доказів перерахування замовником коштів в рахунок оплати спірних робіт матеріали справи не містять.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем належними та допустимим доказами доведено факт виконання за Договором робіт на загальну суму 816 754, 62 грн. та факт невиконання замовником свого обов`язку по оплаті таких робіт, а відтак, суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги за первісним позовом в частині стягнення з замовника основного боргу в сумі 816 754, 62 грн. Рішення суду першої інстанції в цій частині залишається без змін.

Щодо посилань замовника на те, що спірні роботи позивачем виконані з недоліками, слід зазначити таке.

Згідно з ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Порядок приймання-передачі закінчених робіт визначений п. 3.7 Договору, згідно з яким передача вагонів виконавцем з ремонту замовнику здійснюється на підставі підписаних сторонами Актів приймання-передачі вагонів з ремонту.

Отже, виходячи з умов Договору, належним доказом виконання позивачем спірних робіт є саме підписані обома сторонами Акти приймання-передачі вагонів з ремонту, належним чином засвідчені копії яких наявні у матеріалах справи.

Частиною 2 статті 853 ЦК України встановлено, що замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Як слідує з матеріалів справи всі спірні акти здачі-приймання робіт (надання послуг) з боку замовника підписані виконуючим обов`язки директора Київ - Петрівської філії приватного акціонерного товариства Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту Боєвим М.С.

При цьому під час розгляду справи в суді першої інстанції замовник не посилався на відсутність у вказаної особи повноважень на їх підписання. Зазначені заперечення відсутні і у Акті службового розслідування (а.с. 185-189 т.1) стосовно в.о. директора Київ-Петрівської філії ПрАТ Київ-Дніпровське МППЗТ Боєва М.С. від 10.06.2020, яке проводилось щодо неналежного виконання вказаною особою посадових обов`язків при прийнятті робіт за Договором та їх документального оформлення.

Водночас як вказано самим замовником у апеляційній скарзі виконуючий обов`язки директора Київ-Петрівської філії приватного акціонерного товариства Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту Боєвим М.С. при підписанні спірних актів діяв на підставі довіреності №384 від 14.06.2019 за якою останнього уповноважено укласти від імені приватного акціонерного товариства Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту договір з приватним підприємством Дніпровський завод залізничного транспорту щодо надання послуг з планового деповського ремонту вагонів, які знаходяться на балансі Філії, на суму 16 479 375, 00 грн. з ПДВ, а також на вчинення всіх інших юридично значимих дій, пов`язаних з цією довіреністю та зобов`язаннями, що виникнуть із зазначених правочинів в межах та порядку, визначених установчими документами Товариства та чинним законодавством України, що свідчить про наявність у вказаної особи повноважень і на підписанні актів здачі-приймання робіт (надання послуг) за Договором.

Вказаним спростовуються твердження замовника про відсутність у виконуючого обов`язки директора Київ-Петрівської філії приватного акціонерного товариства Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту Боєва М.С. повноважень на підписання спірних актів здачі-приймання робіт (надання послуг) з боку замовника.

При цьому, з огляду на характер недоліків у спірних роботах, на які посилається замовник (вагони мають неякісне фарбування, розвантажувальні механізми працюють повільно та з ривками, відсутні акти бракування та акти списання давальницької сировини, включення до вартості ремонтних робіт вартості комплектуючих, які фактично не були замінені), такі недоліки могли бути виявлені замовником при прийнятті зазначених робіт, а отже, відповідно до приписів ст. 853 ЦК України та умов Договору, підписавши відповідний акти приймання-передачі вагонів з ремонту без зауважень, замовник погодився, що роботи по ремонту вагонів були виконанні належним чином.

Також, колегія суддів зауважує і на тому, що частина претензій замовника зводиться саме до змісту Договору (в договорі не було передбачено надання замовнику документів, які б підтверджували вартість та виробника запасних частин, комплектуючих та матеріалів, переданих виконавцем для проведення ремонту) а не до якості виконаних робіт, а частина - до відсутності документів (відсутні акти бракування та докази виконання робіт залученими виконавцем організаціями) саме з огляду на що замовник робить висновок про невиконання виконавцем робіт, проте вказані обставини не можуть свідчить про неякісне виконання спірних робіт.

Крім того, відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а відтак, саме на відповідача покладений обов`язок належними та допустимими доказами довести обставини, на які він посилається як на підставу своїх заперечень проти позову, зокрема, факт неналежного виконання позивачем спірних робіт, проте належних доказів на підтвердження вказаних обставин матеріали справи не містять.

При цьому, колегія суддів зазначає і про те, що як слідує зі змісту наданого замовником Акту службового розслідування стосовно в.о. директора Київ-Петрівської філії ПрАТ Київ-Дніпровське МППЗТ Боєва М.С. від 10.06.2020 всі спірні вагони на даний час знаходяться в експлуатації, що з огляду на встановлений п. 2.3 Договору гарантійний строк (не більше 13 місяців) та відсутність доказів проведення ремонтних робіт вказаних вагонів у гарантій строк свідчить про те, що спірні роботи були виконавцем проведені якісно.

Враховуючи викладене, колегія суддів не приймає до уваги посилання замовника на те, що спірні роботи виконані виконавцем з недоліками, як недоведені.

Щодо позовних вимог за первісним позовом про стягнення пені в сумі 81 675, 46 грн., 3 % річних в сумі 10 606, 62 грн. та інфляційних втрат в сумі 6 536, 46 грн. слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Пунктом 1 ст. 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

У силу ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Пунктом 6.3 Договору встановлено, що у випадку несвоєчасної оплати прийнятих замовником робіт замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, але не більше 10 (десяти) відсотків від орієнтовної ціни за кожні 10 (десять) днів прострочення виконання робіт

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт несвоєчасного виконання замовником свого обов`язку щодо оплати виконаних за Договором робіт, виконавець відповідно до приписів Договору має право нарахувати на прострочену суму грошових зобов`язань пеню, а відповідно до положень ст. 625 ЦК України - право нарахувати на прострочену суму грошових зобов`язань інфляційні втрати та 3 % річних та звернутися за їх стягненням до суду.

За таких обставин, суд першої інстанції правомірно перевіривши виконанні виконавцем розрахунки та встановивши їх вірність, задовольнив позовні вимоги за первісним позовом про стягнення пені в сумі 81 675, 46 грн. (за період з 29.09.2019 по 05.03.2020), 3 % річних в сумі 10 606, 62 грн. (за період з 29.09.2019 по 05.03.2020) та інфляційних втрат в сумі 6 536, 46 грн. (за період з жовтня 2019 по січень 2020) за розрахунком виконавця. Рішення суду першої інстанції в цій частині залишається без змін.

Щодо вимог за зустрічним позовом слід зазначити наступне.

Звертаючись до суду з зустрічним позовом, замовник зазначає про те, що укладені між сторонами договори підряду №5 від 01.07.2019, №6 від 01.07.2019 (Договір) та №17/18-07 від 18.07.2019 за своєю правовою природою є взаємопов`язаними і підлягають оцінці як один значний правочин, укладенню якого зі сторони замовника має передувати погодження Наглядової ради товариства доказів чого матеріали справи не містять, а відтак такий договір укладено особою без відповідних повноважень.

Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог за зустрічним позовом, що колегія суддів вважає вірним зважаючи на наступне.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьої, п`ятою, шостою ст. 203 ЦК України.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Відповідно до частин 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною 1 постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 року №9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними визначено, що:

- судам необхідно враховувати, що згідно зі статтями 4, 10 та 203 ЦК зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК, міжнародним договорам, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства.;

- зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (статті 1, 8 Конституції України);

- відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України Про акціонерні товариства (тут і далі у редакції, чинній на момент підписання Договору) значний правочин - правочин (крім правочину з розміщення товариством власних акцій), учинений акціонерним товариством, якщо ринкова вартість майна (робіт, послуг), що є його предметом, становить 10 і більше відсотків вартості активів товариства, за даними останньої річної фінансової звітності;

Відповідно до положень ч. 1 ст. 70 Закону України Про акціонерні товариства рішення про надання згоди на вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна або послуг, що є його предметом, становить від 10 до 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності акціонерного товариства, приймається наглядовою радою. Статутом акціонерного товариства можуть бути визначені додаткові критерії для віднесення правочину до значного правочину.

Пунктом 9.3.15 Статуту Замовника передбачено, що до виключної компетенції Наглядової ради Товариства належить прийняття рішення про вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна або послуг, що є його предметом, становить від 10 до 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності Товариства.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до Звіту про фінансовий стан Товариства за 2018 рік, вартість активів останнього становить 422 мільйони 163 тисячі гривень (а.с. 320-349 т.1), а відтак значним правочином для Замовника у 2019 році є правочин на суму яка дорівнює або більша за 42 215 300, 00 грн.

Замовник зазначає про те, що враховуючи, що загальна сума договорів підряду №5 від 01.07.2019, №6 від 01.07.2019 (Договір) та №17/18-07 від 18.07.2019 становить 53 985 444, 88 грн. вказаний правочин є значним і його укладенню має передувати прийняття Наглядовою радою замовника відповідного рішення яке прийнято не було

Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про безпідставність заперечень замовника про те, що укладені договори підряду №5 від 01.07.2019, №6 від 01.07.2019 та №17/18-07 від 18.07.2019 за своєю правовою природою є взаємопов`язаними, та є одним значним правочином, оскільки вказані договори укладені різними філіями приватного акціонерного товариства Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту (які мають окремий баланс, окремі поточні рахунки, а також здійснюють діяльність окремо у різних регіонах України), відрізняються за предметом та нормативно-технічною документацією, зокрема передбачають різний вид ремонту вантажних вагонів, а саме: деповський, та капітальний, що проводяться за вимогами різних нормативних актів, а саме Настанови ЦВ-0142 Вагони вантажні залізниць України колії 1520 (1524) мм, Настанова з деповського ремонту , затвердженою Наказом акціонерного товариства Укразалізниця від 26.12.2013 №468-Ц та настанови ЦВ-0016 Вагони вантажні залізниць України колії 1520 Правила капітального ремонту вантажних вагонів залізниць України колії 1520 мм , затвердженої наказом акціонерного товариства Укразалізниця від 20.06.2006 №242-Ц.

Вказане свідчить про те, що ці договори не можуть вважатися одним значним правочином у розумінні приписів Закону України Про акціонерні товариства , та, відповідно, про безпідставність відповідних посилань замовника.

З огляду те, що ціна робіт з ремонту вагонів за Договором становить 16 479 375, 00 грн., сам по собі Договір не може вважатися значним правочинним.

Враховуючи висновки, які викладені вище необґрунтованими є і доводи замовника щодо відсутності повноважень у в.о. директора Київ-Петрівської філії Боєва М.С., на укладення спірного правочину, оскільки право на його укладання від імені філії підтверджується як довіреністю №384 від 14.06.2019, так і рішенням правління приватного акціонерного товариства Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту про схвалення укладення з приватним підприємством Дніпровський завод залізничного транспорту договору з надання послуг планового деповського ремонту 75 вагонів, які знаходяться на балансі філії, яке оформлено відповідним протоколом №23 від 07.06.2019.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документальні докази, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем за зустрічним позовом не доведено наявності встановлених цивільним законодавством умов для визнання Договору недійсними з підстав, зазначених ним у зустрічній позовній заяві, а відтак, суд першої інстанції правомірно відмовив в задоволенні зустрічного позову. Рішення суду першої інстанції в цій частині залишається без змін.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Інших підстав для скасування рішення у апеляційній скарзі не наведено.

З огляду на обставини, які викладені вище, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог за первісним позовом та відмову у задоволенні зустрічного позову у цій справі.

Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законне обґрунтоване рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується із рішенням господарського суду міста Києва від 25.02.2021 у справі №910/3889/20, отже підстав для його скасування або зміни в межах доводів та вимог апеляційної скарги не вбачається.

Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за подачу позову, зустрічного позову та апеляційної скарги покладаються на відповідача за первісним позовом.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 129, 252, 263, 269, 270, 273, 275, 276, 281-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту на рішення господарського суду міста Києва від 25.02.2021 у справі №910/3889/20 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 25.02.2021 у справі №910/3889/20 залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

4. Матеріали справи №910/3889/20 повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст судового рішення складено 12.10.2021.

Головуючий суддя М.А. Руденко

Судді Є.Ю. Пономаренко

В.А. Корсак