Ухвала

від 12.10.2021 по справі 918/869/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"12" жовтня 2021 р. м. Рівне

Справа № 918/869/21

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Політики Н.А. , розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕУТ ЛТД" від 08.10.2021 р. про забезпечення позову ,

без виклику учасників справи.

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕУТ ЛТД" звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до фізичної особи-підприємця Власюка Василя Валерійовича, в якій просить:

- в рахунок погашення заборгованості фізичної особи-підприємця Власюка Василя Валерійовича перед Товариством з обмеженою відповідальністю "РЕУТ ЛТД" в розмірі 300 000 грн 00 коп., звернути стягнення на предмет застави: незавершене виробництво сільськогосподарських культур - сої, на земельній ділянці кадастровий номер 5623083000:03:001:0156, цільове призначення: 01.02 для ведення фермерського господарства, площею 25,0847 га., шляхом передачі права власності на зазначене майно за Товариством з обмеженою відповідальністю "РЕУТ ЛТД" за встановленою вартістю предмету застави у 300 000 грн 00 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 30 вересня 2021 між ТОВ "Межирічі Агро Плюс" (первісний кредитор) та ТОВ "Реут ЛТД" (новий кредитор) укладено Договір про відступлення права вимоги, за умовами якого первісний кредитор передає в повному обсязі, а новий кредитор приймає на себе право вимоги до боржника - фізичної особи-підприємця Власюка Василя Валерійовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) (боржник), що виникла у боржника перед первісним кредитором:

на підставі Договору поставки від 02.04.2020 року, укладеному між ФОП Власюком Василем Валерійовичем та ТОВ "Межирічі Агро Плюс" в сумі 1 000 000,00 (один мільйон) грн 00 коп.

та за Договором застави від 22.12.2020 року укладеному на забезпечення виконання зобов`язань боржника за Договором поставки від 02.04.2020 року між ФОП Власюком Василем Валерійовичем та ТОВ "Межирічі Агро Плюс", у відповідності до умов якого виникає застава, якою забезпечується частково вимога заставодержателя, що випливає з договору Поставки від 2 квітня 2020 року, згідно з яким ФОП Власюк Василь Валерійович зобов`язується сплатити заставодержателю грошові кошти (вартість поставленого товару) в розмірі 1 000 000 гривень (один мільйон п`ятсот тисяч гривень 00 коп.) в частині 300 000 (триста тисяч) грн 00 коп. Позивач зазначає, що оскільки строк виконання забезпечених заставою зобов`язань настав 03.04.2021 року, а відповідач своїх зобов`язань не виконав, позивач вважає, що набув право звернути стягнення на предмет застави шляхом передачі предмету застави у власність.

Одночасно із позовною заявою надійшла заява від 08.10.2021 р. про забезпечення позову, в якій Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕУТ ЛТД", посилаючись на ст. 136-140 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), просить:

- застосувати заходи забезпечення позову шляхом заборони фізичній особі-підприємцю Власюку Василю Валерійовичу ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ), а також будь-яким іншим третім особам без виключення, від імені та в інтересах фізичної особи-підприємця Власюка Василя Валерійовича або щодо нього, вчиняти будь-які дії направлені на перешкоджання, без дозволу та присутності представників Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕУТ ЛТД" (33009, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Князя Володимира, буд. 112А, код ЄДРПОУ 43543298) та блокування роботи ТОВ "РЕУТ ЛТД" у будь-який спосіб, спрямованих на одержання у володіння (збір, завантаження, транспортування, зберігання тощо) незавершене виробництво сільськогосподарських культур - сої, на земельній ділянці кадастровий номер 5623083000:03:001:0156, цільове призначення: 01.02 для ведення фермерського господарства, площею 25,0847 га.

В обґрунтування поданої заяви заявник зазначає, що зважаючи на характер майна (сезонність, необхідність збору у відповідний період, доробку, очистку, зберігання у відповідних умовах), яке є предметом застави, а також зважаючи на той факт, що фізична особа-підприємець Власюк Василь Валерійович є власником незавершеного виробництва - посівів сільськогосподарських культур - сої, на земельній ділянці кадастровий номер 5623083000:03:001:0156, цільове призначення: 01.02 для ведення фермерського господарства, площею 25,0847 га, у разі невжиття заходів забезпечення позову, воно може бути відчуженим або знищеним, що в свою чергу зумовить ускладнення або навіть унеможливить для ТОВ "РЕУТ ЛТД", у разі задоволення його позовних вимог, виконання відповідного рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 140 ГПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч. 3 та 4 ст. 140 ГПК України, суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з`ясування питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням.

У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.

За наслідками дослідження вимог заяви, наведеного заявником в обґрунтування вимог та доданих ним до заяви доказів, суд не встановив підстав, які б вказували на необхідність виклику заявника та/або витребування від нього додаткових пояснень або додаткових доказів.

Наведених у заяві пояснень та доданих до заяви доказів достатньо для розгляду заяви.

Враховуючи наведене, заява розглядається за загальним правилом, встановленим ч. 1 ст. 140 ГПК України, не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Таким чином, вирішуючи питання щодо вжиття заходів забезпечення позову суд враховує наступне.

За приписами ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 ГПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) виключено; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) виключено; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Тобто, забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

Вирішуючи питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення господарського суду, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення через, зокрема, зникнення, зменшення за кількістю або погіршення за якістю майна (грошових коштів) тощо на момент виконання рішення.

Підстава вжиття заходів забезпечення позову, як ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, також має бути підтверджена відповідними доказами, які б підтверджували обставини, на які посилається заявник, а саме лише посилання в заяві на потенційну можливість того, що невжиття заявленого заходу забезпечення позову може призвести до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав.

З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Згідно зі ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. ст. 76-78 ГПК України).

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи, або забезпечити ефективний захист чи поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, в разі задоволення позову.

Слід зазначити, що згідно рішення Європейського суду з прав людини від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" засіб юридичного захисту має бути ефективним як на практиці, так і за законом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії", було зазначено що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припинення порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настане подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Як слідує з матеріалів справи, предметом позову у даній справі є звернення стягнення на предмет застави в розмірі 300 000 грн 00 коп.: незавершене виробництво сільськогосподарських культур - сої, на земельній ділянці кадастровий номер 5623083000:03:001:0156, цільове призначення: 01.02 для ведення фермерського господарства, площею 25,0847 га., що перебуває в користуванні фізичної особи-підприємця Власюка Василя Валерійовича, в рахунок погашення заборгованості фізичної особи-підприємця Власюка Василя Валерійовича перед ТОВ "РЕУТ ЛТД" за договором про відступлення права вимоги від 30 вересня 2021 року та договором застави від 22 грудня 2020 року.

Спір між сторонами справи виник через те, що, за твердженням позивача, відповідач своїх зобов`язань, забезпечених заставою, у встановлений строк не виконав, відтак ТОВ "РЕУТ ЛТД" набуло право звернути стягнення на предмет застави шляхом передачі права власності на нього.

Відповідно до змісту заяви ТОВ "РЕУТ ЛТД" про забезпечення позову, загальний розмір заборгованості фізичної особи-підприємця Власюка Василя Валерійовича по укладених з ТОВ "Межирічі Агро Плюс" договорах становить 1 000 000 грн 00 коп.

30 вересня 2021 між ТОВ "Межирічі Агро Плюс" (первісний кредитор) та ТОВ "Реут ЛТД" (новий кредитор) укладено Договір про відступлення права вимоги, за умовами якого первісний кредитор передає в повному обсязі, а новий кредитор приймає на себе право вимоги до боржника - фізичної особи-підприємця Власюка Василя Валерійовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) (боржник), що виникла у боржника перед первісним кредитором:

на підставі Договору поставки від 02.04.2020 року, укладеному між ФОП Власюком Василем Валерійовичем та ТОВ "Межирічі Агро Плюс" в сумі 1 000 000,00 (один мільйон) грн 00 коп.

та за Договором застави від 22.12.2020 року укладеному на забезпечення виконання зобов`язань боржника за Договором поставки від 02.04.2020 року між ФОП Власюком Василем Валерійовичем та ТОВ "Межирічі Агро Плюс", у відповідності до умов якого виникає застава, якою забезпечується частково вимога заставодержателя, що випливає з договору Поставки від 2 квітня 2020 року, згідно з яким ФОП Власюк Василь Валерійович зобов`язується сплатити заставодержателю грошові кошти (вартість поставленого товару) в розмірі 1 000 000 гривень (один мільйон п`ятсот тисяч гривень 00 коп.) в частині 300 000 (триста тисяч) грн 00 коп.

Відповідно до п. 1.4. Договору застави сторони цього Договору оцінюють Предмет застави у 300 000 грн 00 коп.

Відповідно до п. 3.1. Договору застави заставодержатель має право:

3.1.1. Перевіряти як самостійно, так із залученням третіх осіб, агротехнічні та інші заходи, що застосовуються для вирощування зерна, яке є предметом застави, стан предмету застави та умови його збереження;

3.1.2. Вимагати від заставодавця вжиття заходів, необхідних для збереження предмету застави;

3.1.3. Вимагати від будь-якої особи припинення посягань на предмет застави, що загрожують його втратою або пошкодженням;

3.1.4. Звернути стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання строку виконання зобов`язань, забезпечених заставою (п. 1.1. цього Договору), вони не будуть виконані;

3.1.5. Задовольнити за рахунок предмету застави всі свої вимоги у повному обсязі, визначеному на момент фактичного задоволення, неустойку, відшкодування збитків, завданих простроченням виконання, а також витрати, пов`язані зі зверненням стягнення на предмет застави та його реалізацією;

3.1.6. У разі страхування предмету застави переважно перед іншими особами задовольнити свої вимоги із сум страхового відшкодування, які виплачуються у зв`язку із настанням страхового (-их) випадку (випадків);

3.1.7. Вимагати дострокового виконання забезпечених заставою зобов`язань, якщо Предмет застави втрачено не з вини заставодержателя і заставодержатель не отримав задоволення своїх вимог за рахунок сум страхового відшкодування у зв`язку із відмовою страховика у такому відшкодуванні;

3.1.8. У випадку зниження вартості предмету застави та/або неотримання його у меншій кількості, порівняно з передбаченим цим Договором, вимагати від заставодавця надання нового або додаткового забезпечення, яке задовольняє вимога заставодержателя щодо забезпечення виконання зобов`язань договором поставки.

У відповідності з п. 3.4.1. Договору застави відповідач зобов`язаний здійснювати необхідні агротехнічні та інші заходи, необхідні для забезпечення вирощування, догляду, збирання майбутнього урожаю, що є предметом застави та належного його зберігання.

Згідно п. 3.4.2. Договору застави відповідач зобов`язаний у період дії цього договору не розпоряджатись предметом застави без письмової згоди заставодержателя.

Крім того, відповідно до п. 3.4.4. Договору застави відповідач зобов`язаний нести відповідальність за збереженість предмету застави і вживати усіх заходів, необхідних для забезпечення отримання предмету застави в об`ємі не меншому, ніж передбачено цим договором, а також вживати усіх заходів для забезпечення збереження та підтримки в належному стані предмету застави.

Окрім того, сторонами в пункті 3.4.10. Договору застави узгоджено, що відповідач зобов`язаний негайно повідомляти заставодержателя у письмовій формі про будь-яке розпорядження, вказівку, вимогу, дозвіл, повідомлення або будь-який інший документ, який стосується або може стосуватись предмета застави і вручений (надісланий) заставодавцю будь-якою третьою особою.

Також Договором застави узгоджено, що відповідач зобов`язаний не пізніше 3 (трьох) календарних днів до початку збору урожаю повідомити про це заставодержателя (заявника у справі) у письмовій формі (п. 3.4.11).

Суд враховує вид майна, яке є предметом судового розгляду та потребує необхідність збору у відповідний період, доробку, очистку, зберігання у відповідних умовах.

З викладеного слідує, що обраний заявником захід забезпечення позову не порушить прав та охоронюваних законом інтересів відповідача чи інших осіб, які не є учасниками даного судового процесу. Вжиття заходів забезпечення позову в даному випадку, забезпечить розумний баланс інтересів сторін та не завдасть настільки істотних наслідків для усіх зацікавлених осіб, ніж якщо такі заходи вжиті не будуть.

Оскільки предметом позову є звернення стягнення на предмет застави шляхом передачі права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "РЕУТ ЛТД", тому визначені заявником заходи забезпечення позову є адекватними та співрозмірними по відношенню до предмета позову, який забезпечується.

Одночасно суд вважає за необхідне роз`яснити, що надання заявнику права вчиняти щодо предмету застави дії, спрямовані на одержання у володіння (збір, завантаження, транспортування, зберігання тощо), не дають можливості ТОВ "РЕУТ ЛТД" розпоряджатись предметом застави, а спрямовані виключно на збереження предмету застави.

Враховуючи викладене та зважаючи, що наявні матеріали справи дають підстави стверджувати, що предмет застави може бути відчуженим чи знищеним без відома заставодержателя, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕУТ ЛТД" від 08.10.2021 р. про забезпечення позову.

Засіб забезпечення позову який просить вжити заявник, відповідає критеріям розумності, обґрунтованості і адекватності та наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, з якою заявник звернувся до суду.

З урахуванням вимог статей 74, 136 ГПК України, заявник надав суду письмові докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язує необхідність застосування заходів до забезпечення позову в господарському процесі. При цьому, заявником доведено, що існує реальна загроза ефективного захисту, що істотно ускладнить виконання рішення господарського суду.

Згідно з частиною 6 статті 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.

У заяві про забезпечення позову стосовно зустрічного забезпечення позову заявник зазначає, що жодних збитків вжитими заходами відповідачу та третім особам не допускається, оскільки майно передано в заставу ТОВ "РЕУТ ЛТД".

Слід зазначити, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до ч. ч. 7, 9 ст. 145 ГПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи (ч. 8 ст. 140 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 144 ГПК України ухвала господарського суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Згідно ч. 2 ст. 144 ГПК України примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом (ч. 4 ст. 144 ГПК України).

Керуючись ст. ст. 136-140, 144, 145, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕУТ ЛТД" від 08.10.2021 р. про забезпечення позову - задовольнити .

2. Вжити заходи забезпечення позову, шляхом заборони фізичній особі-підприємцю Власюку Василю Валерійовичу ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ), а також будь-яким іншим третім особам без виключення, від імені та в інтересах фізичної особи-підприємця Власюка Василя Валерійовича або щодо нього, вчиняти будь-які дії направлені на перешкоджання, без дозволу та присутності представників Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕУТ ЛТД" (33009, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Князя Володимира, буд. 112А, код ЄДРПОУ 43543298) та блокування роботи ТОВ "РЕУТ ЛТД" у будь-який спосіб, спрямованих на одержання у володіння (збір, завантаження, транспортування, зберігання тощо) незавершене виробництво сільськогосподарських культур - сої, на земельній ділянці кадастровий номер 5623083000:03:001:0156, цільове призначення: 01.02 для ведення фермерського господарства, площею 25,0847 га.

Заходи забезпечення позову вжити в межах суми предмету застави.

3. Дану ухвалу надіслати учасникам справи.

4. Стягувачем за даною ухвалою є: Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕУТ ЛТД" (33009, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Князя Володимира, буд. 112А, код ЄДРПОУ 43543298).

5. Боржником за даною ухвалою є: фізична особа-підприємець Власюк Василь Валерійович ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ).

6. Дана ухвала є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення та може бути пред`явлена до примусового виконання протягом трьох років, а саме: до 12.10.2024 року включно.".

Ухвала згідно частини 2 статті 235 ГПК України підписана та набрала законної сили 12 жовтня 2021 року та відповідно до Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.

Суддя Політика Н.А.