Постанова

від 07.10.2021 по справі 941/494/20

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 жовтня 2021 року м. Кропивницький

справа № 941/494/20

провадження № 22-ц/4809/1108/21

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

Голованя А.М. (головуючий, суддя-доповідач), Карпенка О.Л., Письменного О.А.,

за участю секретаря судового засідання Завітневич О.І.,

учасники справи:

позивач - приватне сільськогосподарське підприємство Зарічне Петрівського району Кіровоградської області,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Петрівського районного суду Кіровоградської області від 30 березня 2021 року у складі судді Шаєнко Ю.В.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2020 року приватне сільськогосподарське підприємство Зарічне (далі ПСП Зарічне ) звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про визнання договору оренди землі поновленим, визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору.

В обґрунтування позову зазначено, що 22.03.2006 між ПСП Зарічне та ОСОБА_1 був укладений договір оренди землі, за яким остання передала у строкове платне користування ПСП Зарічне належну їй земельну ділянку, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Новостародубської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області, загальною площею 7,12 га. Державна реєстрація договору була проведена 20.02.2009 за №040938200169.

20.02.2019 сплив визначений сторонами десятирічний строк дії договору оренди.

Скориставшись переважним правом орендаря на поновлення договору оренди, ПСП Зарічне направило відповідачу лист-повідомлення № 57 від 19.01.2019 про намір продовжити орендні відносини із приєднаними до нього проектами відповідних додаткових угод. Оскільки відповідачем не було вчинено дій спрямованих на поновлення договору оренди чи висловлено заперечень щодо його поновлення, позивач продовжив використовувати земельну ділянку в 2019 році, зібрав з неї урожай та запропонував відповідачу отримати орендну плату, однак відповідач ухиляється від отримання орендної плати та від підписання додаткової угоди про поновлення договору оренди.

Позивач просив визнати поновленим строком дії на десять календарних років договір оренди землі, укладений між ОСОБА_1 та ПСП Зарічне 22.03.2006, зареєстрований у Кіровоградській регіональній філії ДП Центр державного земельного кадастру 20.02.2009 за № 040938200169, щодо земельної ділянки, розташованої на території Новостародубської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, якій після здійснення її державної реєстрації присвоєно кадастровий номер 3524983700:02:000:1231 та визначено площу 7,1215 га, та визнати укладеною додаткову угоду про поновлення договору оренди землі від 22.03.2006, направлену на адресу відповідача ОСОБА_1 19.01.2019 разом з відповідним повідомленням ПСП Зарічне про намір реалізувати переважне право орендаря на поновлення договору оренди.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Петрівського районного суду Кіровоградської області від 30 березня 2021 року позов задоволено.

Визнано поновленим строком дії на десять календарних років договір оренди землі, укладений між ОСОБА_1 та ПСП Зарічне 22.03.2006 року, зареєстрований у Кіровоградській регіональній філії ДП Центр державного земельного кадастру 20.02.2009 року за № 040938200169, щодо земельної ділянки, розташованої на території Новостародубської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, якій після здійснення її державної реєстрації присвоєно кадастровий номер 3524983700:02:000:1231 та визначено площу 7,1215 га.

Визнано укладеною додаткову угоду про поновлення договору оренди землі від 22.03.2006 року, направлену на адресу відповідача ОСОБА_1 19.01.2019 року разом з відповідним повідомленням ПСП Зарічне про намір реалізувати переважне право орендаря на поновлення договору оренди.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги

Не погоджуючись з рішенням суду представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову. Вважає, що встановлені судом факти та обставини не відповідають дійсності, висновки суду, викладені у рішенні суду, також не відповідають обставинам справи, порушені норми матеріального права.

Зокрема зазначала, що суд, розглядаючи позов про визнання поновленим строк дії договір оренди землі повинен був встановити, чи відбувається продовження договірних відносин після закінчення строку договору оренди землі, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою і відсутні заперечення орендодавця протягом одного місяця. В такому випадку цей договір поновлюється на той же строк та з умовами, що були передбачені у договорі оренди землі. Суд першої інстанції взагалі не перевіряв та не оцінював умови первісного договору оренди землі та визнану укладеною додаткову угоду про поновлення договору оренди землі.

Вказувала, що суд ніяк не оцінив та не взяв до уваги викладене у відзиві на позов твердження, яке не було спростоване позивачем, про направлення та отримання підприємством відповіді відповідача від 28.01.2019 на лист позивача від 19.01.2019 про закінчення терміну дії договорів оренди, який був направлений Укрпоштою 28.01.1019 рекомендованим листом номер 2830000873250 та отриманий представником відповідача 01.02.2019, що відображено в книзі отримання поштової кореспонденції. Таким чином, відповідач завчасно до закінчення строку дії договорів оренди 20 березня 2019 року, повідомив позивача про небажанням поновлювати їх дію у зв`язку з наміром самостійно обробляти земельні ділянки і використовувати їх для власних потреб на свій розсуд.

Крім того, зазначала, що поза увагою суду залишилось те, що згідно акту обміну права користування земельними ділянками від 25 квітня 2019 року складеному позивачем з одного боку та відповідачем з іншого, про те, що Сторона І надалі фактичне користування Сторони II земельну ділянку кадастровий номер 3524983700:02:000:0139 загальною площею 5,903 га ріллі, розташовану на території Новостародубської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, щодо якої у Сторони І існує право оренди, а Сторона II, в свою чергу, надає в користування Сторони І належну їй земельну ділянку кадастровий номер 3524983700:02:000:1231, площею 7,1215 га ріллі для сільськогосподарських потреб. Строк, на який сторонами здійснено обмін користування земельними ділянками - до 01 (першого) листопада 2019 року.

Заперечуючи проти продовження дії договору оренди землі, але розуміючи доводи позивача про необхідність завершення циклу обробіток земельної ділянки сільськогосподарського призначення, було погоджено обмін користування земельними ділянками. Таким чином, подальші дії відповідача були абсолютно послідовні та законні.

Узагальнені доводи і заперечення інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін. Вважає рішення суду законним й обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги безпідставними.

Посилаючись на постанову Верховного Суду від 10.09.2018 по справі № 920/739/17, зазначав, що законодавцем у частині 5 статті 33 Закону України Про оренду землі визначено алгоритм дій, який зобов`язує орендодавця після отримання листа-повідомлення орендаря вчинити певні дії, які відповідачем виконано не було. Звертав увагу на те, що заперечення орендодавця щодо невідповідності листа-повідомлення із проектом додаткової угоди вимогам закону мають бути обґрунтованими і містити конкретні посилання на порушення закону, зазначені у листі-повідомленні або проекті додаткової угоди, або містити конкретні істотні умови договору, щодо яких орендодавець пропонує зміни.

Судом першої інстанції встановлено такі обставини

Судом встановлено, що відповідачу на праві власності належить земельна ділянка площею, площею 7,12 га, яка розташована на території Новостародубської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі державного акту на право приватної власності на землю.

Зазначена земельна ділянка перебувала в оренді у приватного сільськогосподарського підприємства Зарічне на підставі договору оренди землі, укладеного 22.03.2006 року та зареєстрованого у ДП Кіровоградська регіональна філія Центр державного земельного кадастру 20.02.2009 року за №040938200169 (а. с. 6-8).

Згідно з п.8 вказаного договору оренди землі, строк його дії був встановлений сторонами у 10 календарних років.

Відповідно до ст. 1, ч.1 ст. 2 Закону України Про оренду землі , в редакції від 01.01.2006 року, тобто чинній на момент укладення договору, оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

20.02.2019 року сплив визначений сторонами десятирічний строк дії договору оренди від 22.03.2006 року.

19.01.2019 року позивач направив на адресу відповідача - ОСОБА_1 лист-повідомлення № 57 від 19.01.2019 року про намір реалізувати своє переважне право на поновлення договору із приєднаними до нього проектами відповідних додаткових угод, що підтверджується квитанція установи поштового зв`язку про прийняття поштового відправлення, опис вкладення у цінний лист та витяг з журналу реєстрації вихідної кореспонденції ПСП Зарічне за 2019 рік (а.с.9-13).

Мотиви ухваленого апеляційним судом рішення

В судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача ОСОБА_2 підтримала апеляційну скаргу, просила її задовольнити. Представник позивача ОСОБА_3 просив залишити рішення районного суду без змін..

За приписами ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим .

Таким вимогам закону оскаржуване рішення не відповідає.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в скарзі доводи, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі статтею 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, зокрема, шляхом: визнання правочину недійсним; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Відповідно до частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема, Земельним кодексом України (далі - ЗК України), Законом України Про оренду землі .

Частиною четвертою статті 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Правові підстави поновлення договору оренди землі визначено статтею 33 Закону України Про оренду землі .

Згідно з частинами першою - п`ятою статті 33 Закону України Про оренду землі у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, установлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Частинами восьмою та дев`ятою статті 33 Закону України Про оренду землі передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди можуть бути оскаржені в суді.

Зазначені положення узгоджуються із положеннями частини першої

статті 777 ЦК України.

У постанові від 10 квітня 2018 року у справі № 594/376/17-ц (провадження № 14-65цс18) Великою Палатою Верховного Суду сформульовано висновок про те, що реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України Про оренду землі , можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури і строків.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 12 жовтня 2016 року у справі № 6-1282цс16, у постанові від 13 квітня 2016 року у справі № 6-2027цс15, у постанові від 23 березня 2016 року у справі 6-146цс16, у постанові від 25 лютого 2015 року у справі № 6-10цс15, у постанові Верховного Суду від 11 листопада 2019 року в справі № 390/1207/16-ц (провадження № 61-15763св18) та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 530/212/17 (провадження № 14-330цс18).

Таким чином, для застосування частини першої статті 33 Закону України Про оренду землі та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди згідно з частинами другою - п`ятою цього закону необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов`язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень на поновлення договору оренди землі.

За змістом частини четвертої статті 33 Закону України Про оренду землі у разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Відповідно до частини третьої статті 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Судом встановлено, що підставами для поновлення договору оренди і визнання укладеною додаткової угоди в редакції, яка була викладена орендарем в листі від 19.01.2019, тобто до закінчення строку дії договору оренди, ПСП Зарічне повідомлено ОСОБА_1 про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк. До листа-повідомлення було додано проект додаткової угоди.

Звертаючись до суду з позовом, позивач просила визнати укладеною додаткову угоду про поновлення договору оренди землі від 22.03.2006, яка була направлена відповідачу 19.01.2019, однак зміст додаткової угоди, яку позивач просить визнати укладеною, у позовній заяві не викладено. До матеріалів справи долучено дві додаткові угоди про поновлення договору оренди від 22 березня 2006 року різного змісту (а.с.10, 70).

Листом від 28.01.2019, який був направлений Укрпоштою та отриманий представником відповідача 01.02.2019, що відображено в книзі отримання поштової кореспонденції , тобто до закінчення строку дії договору оренди землі від 22.03.2006, який був зареєстрований 20.02.2009, ОСОБА_1 повідомила ПСП Зарічне про те, що вона не має наміру поновлювати дію договору оренди землі(а.с.139,145).

За таких обставин направлення ПСП Зарічне пропозиції про продовження договору оренди, як і продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку оренди, не може вказувати на наявність підстав для поновлення орендних відносин між сторонами.

За змістом частини четвертої статті 33 Закону України Про оренду землі договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У разі поновлення договору оренди землі умови договору можуть бути змінені за згодою сторін з укладенням додаткової угоди. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати чи інших істотних умов договору, переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Між позивачем та ОСОБА_1 не досягнуто домовленості щодо істотних умов договору оренди землі, що слідує з листів сторін, а тому ПСП Зарічне втратило своє переважне право на укладення договору оренди земельної ділянки на новий строк.

У випадку недосягнення сторонами згоди щодо укладення додаткової угоди спір про укладення такої угоди, зміни та розірвання первісного договору вирішується судом (статті 651, 652 ЦК України).

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а частина друга статті 16 ЦК України передбачає, зокрема, такі способи захисту цивільних прав та інтересів судом, як визнання права, визнання правочину недійсним, зміна та припинення правовідношення.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), від 04 червня 2019 року у справі № 916/3156/17 (провадження № 12-304гс18).

Положеннями статті 33 Закону України Про оренду землі (у редакції, чинній на дату укладення додаткової угоди) визначено як підстави поновлення договору оренди землі, так і порядок такого поновлення шляхом укладення відповідної додаткової угоди до договору оренди землі. Право сторони на оскарження в суді відмови або зволікання з укладенням додаткової угоди в контексті спірних правовідносин означають право сторони на звернення до суду для укладення додаткової угоди.

Додаткова угода до договору оренди землі, зміст якої зафіксований у рішенні суду, відповідно до пункту 1 частини першої статті 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень є підставою для державної реєстрації права оренди на новий строк у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26 травня 2020 року у справі № 908/299/18 (провадження № 12-136гс19) викладено такий правовий висновок про належний спосіб захисту при вирішенні спору про поновлення договору оренди: при вирішенні спірних правовідносин щодо поновлення договору оренди шляхом укладення додаткової угоди до договору оренди землі, обов`язковість укладення якої передбачена частиною восьмою статті 33 Закону України Про оренду землі , належним способом захисту порушеного права є визнання укладеною додаткової угоди саме із викладенням її змісту .

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі № 378/596/16-ц (провадження № 14-545цс20) та у постанові Верховного Суду від 27 січня 2021 року у справі № 573/629/17-ц (провадження № 61-28536св18) вказано, що визнання договору оренди поновленим фактично є констатацією судом обставин продовження орендних правовідносин, а не зміною правовідношення судом та поновленням договору у судовому порядку у розумінні положень статей 16 та 651 ЦК України. Неправильно обраний спосіб захисту зумовлює прийняття рішення про відмову у задоволенні позову незалежно від інших встановлених судом обставин.

На зазначені правові висновки суд першої інстанції уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Зважаючи на невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з постановленням нового судового рішення про відмову в задоволенні позову (п.3, п.4 ч.1 ст. 376 ЦПК України).

Оскільки апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволена в повному обсязі, то з ПСП Зарічне відповідно до положень ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню сплачений відповідачем судовий збір за подання апеляційної скарги на користь останньої в розмірі 6306,00 грн.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 371, 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Петрівського районного суду Кіровоградської області від 30 березня 2021 року скасувати.

У задоволенні позову Приватного сільськогосподарського підприємства Зарічне до ОСОБА_1 про визнання договору оренди землі поновленим, визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору відмовити.

Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства Зарічне на користь ОСОБА_1 у відшкодування судових витрат 6306,00 грн. сплаченого судового збору.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови у випадку, передбаченому ст.389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 12 жовтня 2021 року.

Головуючий суддя А.М. Головань

Судді О.Л. Карпенко

О.А. Письменний