Постанова

від 29.09.2021 по справі 340/5389/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

29 вересня 2021 року м. Дніпросправа № 340/5389/20

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),

суддів: Прокопчук Т.С., Кругового О.О.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 березня 2021 р. (суддя: Момонт Г.М.) в адміністративній справі №340/5389/20 за позовом Головного управління ДПС у Кіровоградській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Амбар Інвест"</a>, про стягнення коштів за податковим боргом, -

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДПС у Кіровоградській області звернулась до суду з позовом, в якому просило стягнути з відповідача на користь Державного бюджету України заборгованість з ПДВ в сумі 77 423,38 грн., з яких 74 993,00 грн. основного зобов`язання, 2 349,52 грн. штрафних (фінансових) санкцій та 80,86 грн. пені, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідач має заборгованість в загальному розмірі 77 423,38 грн., яка утворилась внаслідок несплати ним узгоджених податкових зобов`язань, нарахування штрафних санкцій і пені. Сума боргу не сплачується відповідачем добровільно, а тому підлягає примусовому стягненню.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 березня 2021 р., ухваленим за результатами розгляду справи в порядку спрощеного провадження, позов задоволено частково, стягнуто з ТОВ Амбар Інвест на користь Державного бюджету України податковий борг з ПДВ у сумі 77 423,38 грн. із рахунків Товариства у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. У задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача податкового боргу з рахунків у банках, які його обслуговують відмовлено.

Рішення суду першої інстанції оскаржено в апеляційному порядку позивачем. Посилаючись на порушення норм матеріального права скаржник просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині незадоволених позовних вимог та в цій частині прийняти рішення та позов задовольнити повністю. Скарга обгрунтована невірним застосування судом першої інстанції норм матеріального права в частині даних правовідносин.

Письмовий відзив на апеляційну скаргу від відповідача не надходив.

Справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до положень статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України.

Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно

до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Перевірка оскарженого рішення суду першої інстанції здійснюється також в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судом першої інстанції встановлено, що ГУ ДПС у Кіровоградській області винесено податкове повідомлення-рішення №0061385303 від 30 червня 2020 р., яким до ТОВ Амбар Інвест застосовано штраф у сумі 23,81 грн.; податкове повідомлення-рішення №0061655303 від 01 липня 2020 р., яким до ТОВ Амбар Інвест застосовано штраф у сумі 11 722,13 грн.; податкове повідомлення-рішення №0075525303 від 04 вересня 2020 р., яким до ТОВ Амбар Інвест застосовано штраф у сумі 2 348,79 грн.

Згідно з поданою ТОВ Амбар Інвест податковою декларацією з податку на додану вартість за липень 2020 року відповідачем задекларовано від`ємне значення у сумі 11 744,00 грн. У поданій ТОВ Амбар Інвест податковій декларації з податку на додану вартість за вересень 2020 року відповідачем самостійно визначено податкове зобов`язання за звітний період у сумі 74 993,00 грн. Окрім того, податковим органом нараховано ТОВ Амбар Інвест пеню в розмірі 80,86 грн.

Відповідно до облікової картки платника податку на додану вартість, з урахуванням переплати у розмірі 1,21 грн., за ТОВ Амбар Інвест рахується податковий борг з ПДВ у загальному розмірі 77 423,38 грн.

Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки відповідачем своєчасно та самостійно не сплачені узгоджені суми податкового зобов`язання, податковий борг підлягає стягненню із його рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Водночас за висновками суду першої інстанції не підлягає задоволенню позовна вимога в частині джерела погашення податкового боргу - з рахунків у банках, обслуговуючих відповідача.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Абзацами 1, 2, 7 пункту 87.1 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. При цьому джерелом самостійної сплати грошових зобов`язань з податку на додану вартість є суми коштів, джерела яких зазначені в абзаці першому цього пункту та обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а у разі сплати податкових зобов`язань, що виникли до 1 липня 2015 р., та/або погашення податкового боргу за податковими зобов`язаннями, що виникли до 1 липня 2015 р., перерахування коштів до бюджету здійснюється безпосередньо з поточних рахунків платника податків, відкритих у банках, і не можуть бути джерелом погашення податкового боргу, крім погашення податкового боргу з податку на додану вартість (крім податкового боргу, що виник до 1 липня 2015 р.), кошти на рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, при цьому порядок формування та надсилання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, такого реєстру визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Спеціальною нормою, яка регулює стягнення коштів, у тому числі з рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, є норма абзацу 1 пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України якою передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Аналізуючи наведені норми колегія суддів вважає, що джерелом самостійної сплати грошових зобов`язань з ПДВ є суми коштів, що обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, за винятком податкового боргу, який виник до 01 липня 2015 р.

Аналогічний висновок зроблено Верховним Судом у постанові від 25 лютого 2020 р. №1340/5767/18 (№К/9901/25029/19).

Оскільки податковий борг з ПДВ, який позивач просить стягнути з відповідача виник у 2020 р., суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок щодо відсутності підстав для задоволення позовної вимоги позивача в частині джерела погашення податкового боргу відповідача - з рахунків у банках, які його обслуговують.

Зважаючи на те, що доводи апеляційної інстанції висновки суду першої інстанції не спростовують, підстави для скасування оскарженого рішення суду, передбачені статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області - залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 березня 2021 р. в адміністративній справі №340/5389/20 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 29 вересня 2021 р. і оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя А.В. Шлай

суддя Т.С. Прокопчук

суддя О.О. Круговий