Постанова

від 12.10.2021 по справі 420/1100/21

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Д О Д А Т К О В А П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2021 р. м.ОдесаСправа № 420/1100/21

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді - доповідача Димерлія О.О.

суддів Єщенка О.В., Шляхтицького О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ЛОТТ про ухвалення додаткового судового рішення про розподіл судових витрат у справі № 420/1100/21

У С Т А Н О В И В:

У січня 2021 року ТОВ ЛОТТ звернулось до суду з позовом, у якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA2050300/2020/000032/2 від 13.11.2020 року;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA2050300/2020/00263 від 13.11.2020 року.

За наслідками розгляду зазначеної справи Одеським окружним адміністративним судом від 19 травня 2021 року прийнято рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ЛОТТ задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Волинської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA205030/2020/000032/2 від 13.11.2020 року.

Скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205030/2020/00263 від 13.11.2020 року.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, Волинською митницею Держмитслужби подано апеляційну скаргу.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.09.2021 року апеляційну скаргу Волинської митниці Держмитслужби залишено без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 травня 2021 року у справі № 420/1100/21 - залишено без змін.

27 вересня 2021 року від Товариства з обмеженою відповідальністю ЛОТТ надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення про розподіл судових витрат у справі, а саме витрат на професійну правничу допомогу, у якій Товариство просить стягнути за рахунок бюджетних Волинської митниці Держмитслужби витрати у розмірі 7000 грн.

Не погоджуючись із заявою Товариства з обмеженою відповідальністю ЛОТТ про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, Волинською митницею Держмитслужби до суду апеляційної інстанції подано письмові заперечення, у яких акцентовано увагу на тому, що надані позивачем розрахунки щодо тривалості та вартості наданих послуг є неспівмірними зі складністю справи, витраченого часу, обсягу наданих послуг та виконаних робіт.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29.09.2021 року призначено до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ЛОТТ про ухвалення додаткового судового рішення про розподіл судових витрат у справі № 420/1100/21 в порядку письмового провадження без виклику сторін.

Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача, розглянув та обговорив доводи заяви про ухвалення додаткового судового рішення, вивчивши матеріали справи, судова колегія дійшла висновку про те, що заява підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Виходячи зі змісту ч. 1 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

В силу п.1 ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Надаючи оцінку понесеним позивачем витратам на правничу допомогу судова колегія вказує на те, що суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, які мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 7000 грн. представник Товариства надав копію Договору про надання правової (правничої) від 05.01.2021 року, укладеною між ТОВ ЛОТТ та АО ПАВЕРЛЕКС , звітом про обсяг наданих послуг на стадії апеляційного розгляду справи у липні - вересні 2021 року, рахунок-фактуру від 27.09.2021 року №3, платіжне доручення №905 від 27.09.2021 року.

Так, згідно до умов пункту 5.3 Договору про надання правової (правничої) від 05.01.2021 року, у разі наявності ведення справи у суді апеляційної інстанції Клієнт сплачує Об`єднанню гонорар у фіксованому розмірі 7000 грн., які сплачуються у безготівковій формі шляхом переказу на банківський рахунок Об`єднання наступним чином: 3500 грн. протягом п`яти днів з моменту виставлення Об`єднанням рахунку, решта 3500 грн. - протягом двадцяти днів після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

У даному випадку, з огляду наданого звіту про обсяг наданих послуг апеляційним судом установлено, що адвокатом виконано наступні види робіт:

- отримання від клієнта апеляційної скарги, вивчення, складення та направлення відзиву на апеляційну скаргу; підготовка до судового засідання, прибуття до суду та участь в судовому засіданні по справі у суді апеляційної інстанції; складання заяви про ухвалення додаткового рішення.

Окрім цього, наданими представником Товариства документами підтверджено розрахунок між адвокатом і клієнтом та фактичне здійснення позивачем оплати послуг правничої допомоги, а отже, і понесення останнім вказаних витрат.

Згідно із ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, який виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Водночас, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, установить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лавентс проти Латвії від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

При цьому, у відповідності до приписів ч. 6,7 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Вирішуючи питання щодо розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають відшкодуванню позивачу, апеляційний суд зазначає, що надані представником Товариство докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Апеляційний суд зауважує, що наведені вище положення законодавства покладають обов`язок доведення неспівмірності понесених витрат на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З огляду на зазначене, відповідач, у разі заперечення зазначеного позивачем розміру витрат на оплату правничої допомоги, зобов`язаний навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами.

Таким чином, вирішуючи питання щодо розміру витрат на правничу допомогу, мають бути ураховані заперечення щодо витрат на професійну правничу допомогу.

Як правильно зазначено митним орган у своїх запереченнях, зміст відзиву на апеляційну скаргу дублює обставини викладені в позовній заяві та не містить нових доказів, які б не були зазначені у позовній заяві, що у свою чергу вказує на необґрунтованість заявлених до стягнення витрат.

Судова колегія зауважує, що законодавство, яким регулюється спір у справі, документи та доводи позивача на обґрунтування своєї позиції, написання відзиву та участь в одному судовому засіданні 23.09.2021 року, свідчить про те, що підготовка цієї справи не вимагала великого обсягу юридичної і технічної роботи.

Ураховуючи викладене, зазначена вище плата за надані адвокатом послуги, а саме: отримання від клієнта апеляційної скарги, вивчення, складення та направлення відзиву на апеляційну скаргу; підготовка до судового засідання, прибуття до суду та участь в судовому засіданні по справі у суді апеляційної інстанції; складання заяви про ухвалення додаткового рішення, на переконання колегії суддів, є завищеною та не відповідає складності даної справи.

У свою чергу, митний орган не зазначає, до якого розміру, на його думку, суд апеляційної інстанції має зменшити заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу.

Дослідивши матеріали справи та доводи заперечень щодо витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів дійшла висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача витрат на оплату правничої допомоги адвоката у розмірі 7000 грн. не є співмірним зі складністю справи та можливим об`ємом виконаних фахівцем у галузі права робіт, часом, витраченим на виконання відповідних робіт та їх обсягом.

На підставі наведеного у сукупності, ураховуючи, що правова позиція позивача у суді апеляційної інстанції не змінювалась, надано лише відзив на апеляційну скаргу відповідача та участь адвоката в одному судовому засіданні, судова колегія уважає співмірними витратами на послуги адвоката під час розгляду даної справи в суді апеляційної інстанції є розмір установленого прожиткового мінімуму для працездатних осіб у січні 2021 року - 2 270,00 грн.

Керуючись ст. 132, 134, 139, 252, 311, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ЛОТТ про ухвалення додаткового судового рішення про розподіл судових витрат у справі № 420/1100/21 - задовольнити частково.

Ухвалити у справі №420/1100/21 додаткове рішення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43350888) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЛОТТ (код ЄДРПОУ 31908069) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 270 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 копійок).

В іншій частині заяви Товариства з обмеженою відповідальністю ЛОТТ про ухвалення додаткового судового рішення про розподіл судових витрат у справі № 420/1100/21 відмовити.

Додаткова постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач Димерлій О.О. Судді Єщенко О.В. Шляхтицький О.І.