Постанова

від 29.06.2023 по справі 420/1100/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2023 року

м. Київ

справа №420/1100/21

касаційні провадження № К/9901/39048/21

№ К/9901/41087/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Ханової Р.Ф., Юрченко В.П.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційні скарги Волинської митниці Держмитслужби та Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОТТ»

на додаткову постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2021 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Димерлій О.О., судді - Єщенко О.В., Шляхтицький О.І.)

у справі № 420/1100/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОТТ»

до Волинської митниці Держмитслужби

про скасування рішення про коригування митної вартості та карти відмови, -

В С Т А Н О В И В:

У січні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛОТТ» (далі - ТОВ «ЛОТТ»; позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Волинської митниці Держмитслужби (далі - митниця; відповідач) про визнання протиправними та скасування рішення від 13 листопада 2020 року № UA2050300/2020/000032/2 про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 13 листопада 2020 року № UA2050300/2020/00263.

Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 19 травня 2021 року позов задовольнив повністю.

П`ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 23 вересня 2021 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.

27 вересня 2021 року до суду апеляційної інстанції від ТОВ «ЛОТТ» надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення про розподіл судових витрат у справі, а саме - витрат на професійну правничу допомогу, в якій позивач просив стягнути за рахунок бюджетних асигнувань митниці витрати в розмірі 7000,00 грн за ведення справи в суді апеляційної інстанції.

11 жовтня 2021 року відповідачем подано клопотання про зменшення розміру витрат на оплату правничої допомоги адвоката, в якому акцентовано увагу на тому, що представлені позивачем розрахунки щодо тривалості та вартості наданих послуг є неспівмірними зі складністю справи, витраченим часом, обсягом наданих послуг та виконаними роботами.

П`ятий апеляційний адміністративний суд додатковою постановою від 12 жовтня 2021 року заяву ТОВ «ЛОТТ» задовольнив частково. Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань митниці на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2270,00 грн. В іншій частині заяви ТОВ «ЛОТТ» про ухвалення додаткового судового рішення про розподіл судових витрат відмовив.

Митниця звернулася до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати додаткову постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2021 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви відмовити повністю.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судом норм процесуального права. При цьому звертає увагу на те, що позивачем не надано детального опису виконаних адвокатом робіт із калькуляцією ціни кожної із послуг, яка заявлена до стягнення.

Не погодившись з додатковою постановою суду апеляційної інстанції, ТОВ «ЛОТТ» також звернулося до Суду з касаційною скаргою, в якій просить додаткову постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2021 року в частині розміру стягнутих судових витрат на стадії апеляційного провадження у справі змінити та стягнути витрати на правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн.

Мотивуючи касаційну скаргу, позивач наголошує на тому, що висновок суду апеляційної інстанції про те, що сума витрат на правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн є завищеною та не відповідає складності справи є необґрунтованим та суперечить нормам чинного процесуального законодавства.

Верховний Суд ухвалами від 17 листопада 2021 року та від 01 грудня 2021 року відкрив касаційні провадження за касаційними скаргами митниці та ТОВ «ЛОТТ» відповідно.

Відзивів на касаційні скарги не надійшло, що в силу частини четвертої статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає перегляду рішення суду апеляційної інстанції.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційних скарг, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційні скарги задоволенню не підлягають з огляду на таке.

Відповідно до статті 16 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом першим частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

У пункті 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За змістом частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до статті 30 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз наведених законодавчих положень дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

В обґрунтування клопотання про відшкодування судових витрат позивачем надано договір від 05 січня 2021 року про надання правової (правничої) допомоги, звіт про обсяг наданих послуг на стадії апеляційного розгляду справи в липні - вересні 2021 року, рахунок-фактуру від 27 вересня 2021 року № 3, платіжне доручення від 27 вересня 2021 року № 905.

На підставі представленого ТОВ «ЛОТТ» звіту про обсяг наданих послуг судом апеляційної інстанції з`ясовано, що адвокатом виконано такі види робіт: отримання від клієнта апеляційної скарги, вивчення, складення та направлення відзиву на апеляційну скаргу; підготовка до судового засідання, прибуття до суду та участь в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції; складання заяви про ухвалення додаткового рішення.

Разом з тим, П`ятий апеляційний адміністративний суд встановив, що написання відзиву та участь в одному судовому засіданні 23 вересня 2021 року свідчить про те, що підготовка цієї справи не вимагала великого обсягу юридичної та технічної роботи. Відтак, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що плата в розмірі 7000,00 грн за надані адвокатом послуги, а саме: отримання від клієнта апеляційної скарги, вивчення, складення та направлення відзиву на апеляційну скаргу; підготовка до судового засідання, прибуття до суду та участь в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції; складання заяви про ухвалення додаткового рішення є завищеною та не відповідає складності цієї справи.

Наведене дає підстави для висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення П`ятий апеляційний адміністративний суд не допустив порушення норм процесуального права, а тому касаційні скарги митниці та ТОВ «ЛОТТ» слід залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційні скарги Волинської митниці Держмитслужби та Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОТТ» залишити без задоволення.

Додаткову постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді Р. Ф. Ханова

В. П. Юрченко