Ухвала

від 11.10.2021 по справі 640/15866/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/15866/19

УХВАЛА

11 жовтня 2021 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Безименної Н.В., суддів Бєлової Л.В. та Кучми А.Ю., перевіривши апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м.Києві, як відокремленого підрозділу ДПС на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 вересня 2020 року у справі за позовом Головного управління ДПС у місті Києві до Закритого акціонерного товариства Київбуделектротранс про надання дозволу на погашення суми боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі,-

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 вересня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.

Позивач, не погоджуючись з вказаним рішенням подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.07.2021 апеляційну скаргу залишено без руху, через її невідповідність ст.295 КАС України, а саме: апеляційну скаргу подано з пропуском строку.

Зазначена ухвала отримана скаржником 27.07.2021, що підтверджується реєстраційним штампом вхідної кореспонденції на супровідному листі.

В апеляційній скарзі наведено клопотання про визнання поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки в результаті перевірки стану організації роботи управління супроводження судових справ ГУ ДПС у м.Києві встановлено порушення щодо не забезпечення необхідного контролю та організації оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 вересня 2020 року у даній справі, на підтвердження чого подано копію акту про результати такої перевірки.

На виконання вимог ухвали суду, апелянтом подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якій поважними причинами пропуску строку також зазначено встановлені під час перевірки порушення та недоліки під час підготовки та супроводження судових спорів, внаслідок чого, доповідною запискою від 01.06.2021 №621/26-15-02-01-15 запропоновано винних працівників притягнути до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до ч.1 ст.118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.

Частиною 1 ст.121 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин .

Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.

Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об`єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, та після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням , в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа Стаббігс на інші проти Великобританії , справа Девеер проти Бельгії , справа Креуз проти Польщі ).

Апелянт, як суб`єкт владних повноважень, повинен бути обізнаний з порядком та строками апеляційного оскарження, встановленими процесуальним законодавством, а також вчиняти всі залежні від нього дії з метою дотримання відповідних вимог КАС України.

Колегія суддів звертає увагу, що норми процесуального законодавства не звільняють державний орган від обов`язку своєчасної подачі апеляційної скарги у передбачений процесуальним законодавством строк.

Таким чином, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту та строків подачі апеляційної скарги.

Крім того, у п.74 рішення Європейського Суду з прав людини Лелас проти Хорватії суд звернув увагу на те, що держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи , особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу .

У справі Рисовський проти України Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що …у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб… .

Тобто, виходячи з принципу належного урядування , державні органи зобов`язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.

А отже, обставини, пов`язані з неналежною організацією роботи структурних підрозділів суб`єктів владних повноважень, які виступають стороною у справі, неналежне виконання службовими особами власних функцій та обов`язків не можуть виправлятись ра рахунок приватної особи та бути визнані поважними причинами пропуску строку апеляційного оскарження та, як наслідок, не є підставою для порушення принципу правової визначеності щодо остаточного рішення.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений у постановах Верховного Суду від 18 грудня 2018 року у справі №810/3131/17, від 05 лютого 2019 року у справі №826/11314/17, від 23 липня 2020 року у справі №560/3519/18 та від 16 березня 2021 року у справі №640/7145/19 який в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України має бути врахований судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Держава має дотримуватись принципу належного урядування та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

Обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя, про що вказував Конституційний Суд України у рішенні від 13 грудня 2011 року №17-рп/2011.

Звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Наведена позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 26 квітня 2021 року у справі №400/2226/19

Недоліки в роботі суб`єкта владних повноважень, а також організації супроводження судових справ окремими підрозділами є суто суб`єктивними причинами, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такими причинами є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

Таким чином, наведені апелянтом причини пропуску строку на апеляційне оскарження не можуть бути визнані судом поважними, в той же час, об`єктивних та поважних причин пропуску відповідачем строку на апеляційне оскарження судом не встановлено, а тому підстав до поновлення пропущеного апелянтом строку суд не вбачає.

Згідно з ч.1 ст.295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Текст оскаржуваного рішення складено 23.09.2020 та його копію отримано відповідачем 17.10.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення (а.с.143), а з даною апеляційною скаргою відповідач звернувся лише 08.07.2021, що підтверджується реєстраційним штампом суду першої інстанції, отже апеляційну скаргу подано скаржником після закінчення строків, установлених ст.295 КАС України.

Навіть після виявлення недоліків у роботі управління супроводження судових справ ГУ ДПС у м.Києві, про що складено акт від 24.05.2021 №9/26-15-02-01-07, складання доповідної записки від 01.06.2021 №621/26-15-02-01-15 і направлення доручення від 01.06.2021 про притягнення винних осіб до відповідальності, апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції було подано з пропуском визначеного ст.295 КАС України місячного терміну на оскарження, що додатково свідчить про пасивну поведінку скаржника та безпідставне зволікання з реалізацією свого право на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 вересня 2020 року.

Строк для усунення недоліків апеляційної скарги, сплинув 07.08.2021.

У встановлений судом строк та в період до 11.10.2021 вимоги ухвали суду в частині наведення належних підстав для поновлення строку скаржником виконано не було, в той же час, об`єктивних та поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження апелянтом не зазначено, а судом не встановлено, у зв`язку з чим наявні підстави, визначені п.4 ч.1 ст.299 КАС України для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України Про судовий збір у разі відмови у відкритті апеляційного провадження у справі сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.

Керуючись ст.ст.169, 299 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

У задоволенні клопотань Головного управління ДПС у м.Києві, як відокремленого підрозділу ДПС про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м.Києві, як відокремленого підрозділу ДПС на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 вересня 2020 року у справі за позовом Головного управління ДПС у місті Києві до Закритого акціонерного товариства Київбуделектротранс про надання дозволу на погашення суми боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач Н.В.Безименна

Судді Л.В.Бєлова

А.Ю.Кучма