Рішення
від 23.09.2020 по справі 640/15866/19
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2020 року м. Київ № 640/15866/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Чудак О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у місті Києві до Закритого акціонерного товариства "Київбуделектротранс" про надання дозволу на погашення суми боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі,

установив:

20.08.2019 Головне управління ДФС у м. Києві звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Закритого акціонерного товариства "Київбуделектротранс" про надання дозволу на погашення суми боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що за відповідачем обліковується узгоджений податковий борг у загальному розмірі 973 553,32 грн.

З метою погашення вказаного боргу, позивач направив ЗАТ "Київбуделектротранс" податкову вимогу від 25.12.2012 №2360.

Згідно рішення про опис майна у податкову заставу від 24.12.2012 №2306 та акту опису майна від 13.06.2017 №1 описано майно ЗАТ "Київбуделектротранс" загальною вартістю 3 453 544,5 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.01.2019 у справі №826/7673/18 стягнуто з ЗАТ "Київбуделектротранс" податковий борг у сумі 469 584,66 грн.

Позивачем направлені в банки, які обслуговують ЗАТ "Київбуделектротранс", інкасові доручення, які повернуті банками без виконання у зв`язку із відсутністю коштів.

Оскільки, ЗАТ "Київбуделектротранс" вказаний податковий борг станом на 20.08.2019 добровільно не погашає, вжиті позивачем заходи для стягнення податкового боргу з банківських рахунків ЗАТ "Київбуделектротранс" не призвели до фактичної сплати боргу, а у податкову заставу описано майно ЗАТ "Київбуделектротранс", позивач просить суд надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу ЗАТ "Київбуделектротранс" за рахунок майна відповідача, що перебуває у податковій заставі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.09.2019 відкрито провадження у справі і призначено її до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач подав відзив на адміністративний позов в якому вказав на безпідставність та необґрунтованість позовних вимог. Зауважив, що ЗАТ "Київбуделектротранс" укладено ряд угод на виконання робіт на суму більш ніж 7 500 000 грн та відповідач почав частково погашати податковий борг про стягнення якого заявлено даний позов. У ході розгляду даної справи відповідач подавав до суду докази зарахування коштів за вказаними угодами та докази часткового погашення податкового боргу.

Керуючись нормою частини п`ятої статті 262 КАС України, суд здійснював розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Суд, дослідив матеріали справи на підтвердження й спростування заявлених вимог в їх сукупності, надав їм юридичну оцінку та встановив наступне.

Згідно даних з інтегрованих карток платника податків ЗАТ "Київбуделектротранс", станом на 26.07.2019 за ЗАТ "Київбуделектротранс" обліковується податковий борг у загальній сумі 973 553,32 грн, у тому числі по:

- податку на додану вартість у сумі 195 995,1 грн;

- податку на прибуток у сумі 152 136,58 грн;

- земельному податку з юридичних осіб у сумі 602 688,85 грн;

- рентній платі за спецвикористання води у сумі 2,65 грн;

- податку на нерухоме майно у сумі 22 549,82 грн;

- екологічного податку у сумі 180,32 грн.

З метою погашення вказаного боргу, позивач направив ЗАТ "Київбуделектротранс" податкову вимогу від 25.12.2012 №2360.

Згідно рішення про опис майна у податкову заставу від 24.12.2012 №2306 та акту опису майна від 13.06.2017 №1 описано майно ЗАТ "Київбуделектротранс" загальною вартістю 3 453 544,5 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.01.2019 у справі №826/7673/18 стягнуто з ЗАТ "Київбуделектротранс" податковий борг у сумі 469 584,66 грн.

Позивачем направлені в банки, які обслуговують ЗАТ "Київбуделектротранс", інкасові доручення, які повернуті банками без виконання у зв`язку із відсутністю коштів.

Оскільки, ЗАТ "Київбуделектротранс" вказаний податковий борг станом на 20.08.2019 добровільно не погашає, вжиті позивачем заходи для стягнення податкового боргу з банківських рахунків ЗАТ "Київбуделектротранс" не призвели до фактичної сплати боргу, а у податкову заставу описано майно ЗАТ "Київбуделектротранс", позивач просить суд надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу ЗАТ "Київбуделектротранс" за рахунок майна відповідача, що перебуває у податковій заставі.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 67 Конституції України, прийнятій на п`ятій сесії Верховної Ради України 28.06.1996, кожен зобов`язаний сплачувати податки збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України), контролюючий орган має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

У пункті 54.1 статті 54 ПК України зафіксовано, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що податкові зобов`язання про стягнення яких подано даний позов є узгодженими, що не заперечується сторонами.

Разом з цим, згідно облікової картки платника податків ЗАТ "Київбуделектротранс", станом на 26.07.2019 за ЗАТ "Київбуделектротранс" обліковується податковий борг у загальній сумі 973 553,32 грн.

У відповідності до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 59.5 статті 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Так, з метою погашення податкового боргу, відповідно до статті 59 ПК України, як встановлено судом, позивачем сформовано та направлено на адресу відповідача податкову вимогу від 25.12.2012 №2360.

Як визначено пунктом 95.1 статті 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно пункту 95.2 статті 95 ПК України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Пунктом 95.3 статті 95 ПК України обумовлено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Встановлено, що позивач звертався до суду про стягнення з ЗАТ "Київбуделектротранс" податкового боргу. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.01.2019 у справі №826/7673/18 стягнуто з ЗАТ "Київбуделектротранс" податковий борг у сумі 469 584,66 грн.

Однак, вказаний борг не стягнуто з ЗАТ "Київбуделектротранс" у зв`язку із відсутністю на рахунках відповідача необхідних коштів станом на 11.03.2019.

Згідно з пунктом 87.2 статті 87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до пунктів 88.1 та 88.2 статті 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

За приписами статті 89 вказаного Кодексу, право податкової застави виникає: у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу; у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань.

Згідно з пунктом 89.2 статті 89 ПК України з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому. У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно. У разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні". У разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому цією статтею.

Відповідно до пункту 89.3 статті 89 ПК України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Пунктами 95.1 та 95.2 статті 95 ПК України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

За приписами пункту 95.3 цієї ж статті, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

З аналізу зазначених норм ПК України вбачається, що податковий борг платника податків може бути погашений за рахунок будь-якого майна такого платника, переданого у податкову заставу, при цьому рішення про погашення усієї суми податкового боргу шляхом продажу майна, яке перебуває у податковій заставі, приймається на підставі рішення суду.

При цьому, обов`язковими умовами (обставинами), наявність яких в своїй сукупності зумовлює виникнення у податкового органу права на звернення до суду із даним позовом є:

- наявність у платника податків боргу зі сплати податків (зборів, обов`язкових платежів);

- сума заборгованості платника податків на момент звернення податкової служби до суду із позовом про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна платника має бути узгодженою у встановленому законодавством порядку;

- відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків;

- наявність майна платника податків - боржника у податковій заставі.

Лише сукупність вказаних обставин наділяє податковий орган правом на звернення до суду із позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків.

Вказана позиція неодноразово підтримана Верховним Судом, зокрема, у постановах від 24.04.2020 у справі №822/1262/17, від 15.04.2020 у справі №1340/3692/18, від 22.01.2020 у справі №826/12587/17.

Відповідно частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд зазначає, що у ході судового розгляду даної справи підтверджено:

- наявність у ЗАТ "Київбуделектротранс" податкового боргу;

- наявність у ЗАТ "Київбуделектротранс" майна у податковій заставі.

У матеріалах справи наявні копії інкасових доручень від 11.03.2019, які направлялись у банки, які обслуговують ЗАТ "Київбуделектротранс" та повернуті без виконання.

Верховний Суд у постанові від 28.01.2020 у справі №520/3516/19 зауважив, що особливості погашення податкового боргу за рахунок продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі встановлені статтею 95 Податкового кодексу України, передбачають надання контролюючим органом доказів здійснення заходів щодо погашення податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у власності платника податків, або відсутності таких коштів станом, зокрема на день звернення до суду із зазначеним позовом.

Суд зазначає, що надані позивачем інкасові доручення свідчать про відсутність коштів на рахунках ЗАТ "Київбуделектротранс" виключно станом на 11.03.2019 та не є достатнім доказом відсутності коштів на рахунках ЗАТ "Київбуделектротранс" станом на дату подання позову.

Крім того, відповідачем подано до суду докази того, що ЗАТ "Київбуделектротранс" після звернення позивача до суду із даним позовом відновило та здійснює господарську діяльність, поступово погашає податковий борг, тобто за його рахунками фактично здійснюється обіг грошових коштів, зокрема, перерахування з поточних рахунків на електронні.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що позивачем не доведено факту відсутності коштів на банківських рахунках ЗАТ "Київбуделектротранс", що є обов`язковою умовою для звернення до суду із позовом про надання дозволу на погашення суми боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Отже, підстави для задоволення даного позову відсутні.

Також суд зазначає, що відмова у задоволенні даного позову не порушує балансу між публічними та приватними інтересами, адже надасть можливість для погашення податкового боргу ЗАТ "Київбуделектротранс" самостійно за рахунок для коштів отриманих від поновленої господарської діяльності з використанням майна, яке могло бути продане у рахунок погашення податкового боргу. При цьому, дане судове рішення не припиняє публічного обтяження майна ЗАТ "Київбуделектротранс", що перебуває у податковій заставі, та не слугуватиме перешкодою для повторного звернення позивача до суду із аналогічними позовними вимогами (але щодо іншої суми боргу) у разі невиконання відповідачем обов`язку зі сплати податкового боргу при умові своєчасного та належного встановлення факту відсутності коштів на банківських рахунках ЗАТ "Київбуделектротранс".

Відповідно до частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, надавши оцінку з урахуванням усіх доказів у справі в їх сукупності, суд вважає, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Вирішуючи питання про розподіл між сторонами судових витрат, суд виходить з того, що за обставин необґрунтованості заявлених позивачем вимог, підстави для стягнення сплаченого ним судового збору з відповідача відповідно до статті 139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову Головного управління ДПС у місті Києві до Закритого акціонерного товариства "Київбуделектротранс" про надання дозволу на погашення суми боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач - Головне управління ДПС у місті Києві (місцезнаходження юридичної особи: 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 43141267).

Відповідач - Закрите акціонерне товариство "Київбуделектротранс" (місцезнаходження юридичної особи: 02094, місто Київ, вулиця Гроденська, будинок 32; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 03333972).

Суддя О.М. Чудак

СудОкружний адміністративний суд міста Києва
Дата ухвалення рішення23.09.2020
Оприлюднено28.09.2020
Номер документу91750715
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —640/15866/19

Ухвала від 26.02.2024

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Безименна Наталія Вікторівна

Ухвала від 01.06.2022

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Усенко Є.А.

Ухвала від 08.12.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Усенко Є.А.

Ухвала від 11.10.2021

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Безименна Наталія Вікторівна

Ухвала від 26.07.2021

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Безименна Наталія Вікторівна

Рішення від 23.09.2020

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Чудак О.М.

Ухвала від 23.09.2020

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Чудак О.М.

Ухвала від 12.09.2019

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Чудак О.М.

Ухвала від 28.08.2019

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Чудак О.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні