Ухвала

від 12.10.2021 по справі 640/9337/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

12 жовтня 2021 року

м. Київ

справа № 640/9337/20

адміністративне провадження № К/9901/35346/21

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Данилевич Н.А., перевіривши касаційну скаргу Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 квітня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2021 року у справі № 640/9337/20 за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" про застосування заходів реагування,

ВСТАНОВИВ:

24 вересня 2021 року касаційна скарга надійшла до Верховного Суду, як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві звернулося до суду з позовом до Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського", в якому просило:

- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації гуртожитку № 18 Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут Імені Ігоря Сікорського" (місце знаходження юридичної особи: проспект Перемоги, буд. 37, м. Київ, 03056), код ЄДРПОУ: 02070921, розташованого за адресою: вул. Борщагівська, 148 у Солом`янському районі м. Києва до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом знеструмлення електроживлення приміщень гуртожитку та накладення печатки на розподільчий електрощит;

- обов`язок щодо забезпечення виконання судового рішення шляхом опечатування та відімкнення від джерел електроживлення покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києві;

- контроль за виконанням судового рішення щодо усунення Відповідачем порушень вимог пожежної та техногенної безпеки та погодження термінів усунення порушень за письмовим зверненням суб`єкта господарювання, в тому числі право відтермінування зупинення експлуатації приміщень, покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києві.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 квітня 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2021 року, позовні вимоги було задоволено.

Застосовано заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації гуртожитку № 18 Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут Імені Ігоря Сікорського" (місце знаходження юридичної особи: проспект Перемоги, буд. 37, м. Київ, 03056, код ЄДРПОУ: 02070921), розташованого за адресою: вул. Борщагівська, 148 у Солом`янському районі м. Києва до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом знеструмлення електроживлення приміщень гуртожитку та накладення печатки на розподільчий електрощит.

Обов`язок щодо забезпечення виконання судового рішення шляхом опечатування та відімкнення від джерел електроживлення покладено на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві.

Контроль за виконанням судового рішення щодо усунення відповідачем порушень вимог пожежної та техногенної безпеки та погодження термінів усунення порушень за письмовим зверненням суб`єкта господарювання, в тому числі право відтермінування зупинення експлуатації приміщень, покласти на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві.

Під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України, в редакції яка діє з 08 лютого 2020 року, підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Отже, системний аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України, як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Касаційна скарга скаржником була подана з підстав, викладених у п. 1, 4 ч.4 статті 328 КАС України (якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу).

В обґрунтування касаційної скарги заявник, зокрема, вказав на застосування судами норми права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду у згадуваних в касаційній скарзі справах.

Верховний Суд зазначає, що відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України можливе за умови зазначення у касаційній скарзі норми права щодо якої Верховним Судом висловлена правова позиція, подібність справи та обґрунтування у чому саме полягає неправильне застосування судами цієї норми, з урахуванням обставин, установлених судами у цій справі.

Заявник послався на незастосування судами висновків Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, проте які саме норми у супереч таким висновкам застосовано судами скаржник не конкретизував, а лише обмежився наведенням прикладів справ, розглянутих Верховним Судом та їх цитуванням, із зазначенням, про застосування судами норми права без урахування висновків, викладених у згаданих вище постановах Верховного Суду.

Також, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права (п.4 ч.4 ст.328 КАС України) щодо недослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів, та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

Таких висновків заявник не зазначив, а касаційна скарга лише містить по тексту загальні посилання на приклади постанов Верховного Суду з їх частковим цитуванням, без зазначення конкретного висновку з посиланням на відповідну норму права, який заявник касаційної скарги вважає таким, що не був застосованим судами попередніх інстанцій.

Інші аргументи касаційної скарги зводяться до цитування норм законодавства, з посиланням на винятковість справи, з посиланням на неповне з`ясування обставин справи судами першої та апеляційної інстанцій, що виключає можливість перегляду судового рішення з цих підстав судом касаційної інстанції, повноваження якого визначені статтею 341 КАС України.

Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

При цьому, з урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 квітня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2021 року у справі № 640/9337/20 за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" про застосування заходів реагування - повернути особі, яка її подала.

Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач Н.А. Данилевич