Постанова

від 11.08.2021 по справі 640/9337/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/9337/20 Суддя (судді) першої інстанції: Балась Т.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Грибан І.О.,

судді: Вівдиченко Т.Р.,

Ганечко О.М.

за участі:

секретар с/з Піскунова О.Ю.,

пр-к позивача Свирдюк С.М.,

пр-к відповідача Казімірова І.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 квітня 2021 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" про застосування заходів реагування, -

У С Т А Н О В И В:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві звернулося до суду з позовом до Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського", в якому просило:

- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації гуртожитку № 18 Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут Імені Ігоря Сікорського" (місце знаходження юридичної особи: проспект Перемоги, буд. 37, м. Київ, 03056), код ЄДРПОУ: 02070921, розташованого за адресою: вул. Борщагівська, 148 у Солом`янському районі м. Києва до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом знеструмлення електроживлення приміщень гуртожитку та накладення печатки на розподільчий електрощит;

- обов`язок щодо забезпечення виконання судового рішення шляхом опечатування та відімкнення від джерел електроживлення покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києві;

- контроль за виконанням судового рішення щодо усунення Відповідачем порушень вимог пожежної та техногенної безпеки та погодження термінів усунення порушень за письмовим зверненням суб`єкта господарювання, в тому числі право відтермінування зупинення експлуатації приміщень, покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києві.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що посадовою особою Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві проведено позапланову перевірку Національного технічного університету України Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського , розташованого за адресою: вул. Борщагівська, 148 у Солом`янському районі м. Києва, за результатами якої складений акт від 07.02.2020 № 137, в якому зафіксовано ряд порушень відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки. У зв`язку із цим позивач просить суд застосувати до відповідача заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації гуртожитку № 18 КПІ імені Ігоря Сікорського до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом знеструмлення електроживлення приміщень гуртожитку та накладення печатки на розподільчий електрощит.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 квітня 2021 року адміністративний позов Головного управління ДСНС України у м. Києві - задоволено. Застосовано заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації гуртожитку № 18 Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут Імені Ігоря Сікорського" (місце знаходження юридичної особи: проспект Перемоги, буд. 37, м. Київ, 03056, код ЄДРПОУ: 02070921), розташованого за адресою: вул. Борщагівська, 148 у Солом`янському районі м. Києва до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом знеструмлення електроживлення приміщень гуртожитку та накладення печатки на розподільчий електрощит. Обов`язок щодо забезпечення виконання судового рішення шляхом опечатування та відімкнення від джерел електроживлення покладено на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві. Контроль за виконанням судового рішення щодо усунення відповідачем порушень вимог пожежної та техногенної безпеки та погодження термінів усунення порушень за письмовим зверненням суб`єкта господарювання, в тому числі право відтермінування зупинення експлуатації приміщень, покладено на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове про відмову у задоволені позовних вимоги у повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ`єктивність рішення суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що застосування заходів реагування є передчасним, оскільки порушення зафіксовані позивачем не є такими, що сприяють настанню реальної загрози життю і здоров`ю людей, відсутні обставини здійснення капітального ремонту та фактичне усунення більшості порушень, які були зафіксовані ГУ ДСНС України у м. Києві. Крім того, апелянт зазначає, що частина порушення усунуті.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2021 року відкрито апеляційне провадження та призначено апеляційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 04 серпня 2021 року.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін та зазначає про безпідставність доводів, викладених в апеляційній скарзі.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи викладені у апеляційній скарзі та просив рішення суду першої інстанції скасувати, а в задоволенні позовних вимог відмовити.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги у повному обсязі, з підстав зазначених у відзиві на апеляційну скаргу та зазначив, що рішення суду першої інстанції прийнято у відповідності до вимог законодавства, а апеляційна скарга апелянта є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів звертає увагу на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що З 27.01.2020 по 07.02.2020 на підставі наказу Головного управління ДСНС України у м. Києві від 26.12.2019, посвідчення про проведення державного заходу державного нагляду (контролю) від 10.01.2020 № 447, посадовими особами Головного управління було проведено позапланову перевірку гуртожитку № 18 Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут Імені Ігоря Сікорського", що розташоване за адресою: вул. Борщагівська, 148 у Солом`янському районі м. Києва (а.с.12-14).

За результатами перевірки складений акт від 07.02.2020 № 137 (далі - акт перевірки) (а.с.15-20) у якому зафіксовані порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, а саме:

1) пункти 7, 8, 10 розділу II ПББУ - відсутні інформаційні покажчики з питань пожежної безпеки;

2) пункт 12 розділу II, пункт 3 розділу І ППБУ - з метою проведення заходів із запобігання виникнення пожеж та організації їх гасіння не створено добровільну пожежну охорону в порушення пункту 6 розділу II Правил пожежної безпеки для навчальних закладів та установ системи освіти України затверджених наказом Міністерства освіти і науки України 15.08.2016 № 974;

3) пункт 16 розділу II ППБУ - посадові особи та працівники не пройшли навчання і перевірку знань з питань пожежної безпеки;

4) пункт 1.9 глави І розділу III, пункт 3 розділу І ППБУ - допускається тютюнопаління у приміщеннях сходових кліток в порушення розділу III п. 5 Правил пожежної безпеки для навчальних закладів та установ системи освіти України ;

5) пункт 2.3 глави 2 розділу III, пункт 22 розділу II ППБУ - допускається зниження класу вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах ліфтових шахт та ліфтових холів на поверхах гуртожитку;

6) пункт 2.11 глави 2 розділу III ППБУ - допускається складування меблів та інших горючих матеріалів в приміщенні підвалу, вхід до якого не ізольований від загальних евакуаційних сходових кліток;

7) пункт 2.12 глави 2 розділу III ППБУ - на дверях горищ, технічних поверхів, електрощитових, підвалів не вказано місце зберігання ключів;

8) пункт 2.16 глави 2 розділу III, пункт 3 розділу І ППБУ - допускається влаштування грат на вікнах приміщень гуртожитку в порушення розділу III п. 10 Правил пожежної безпеки для навчальних закладів та установ системи освіти України ;

9) пункт 2.23 глави 2 розділу III, пункт 22 розділу II ППБУ - вікна сходових кліток не обладнані пристроями для їх відчинення в порушення нормативної вимоги;

10) пункт 2.23 глави 2 розділу III, пункт 22 розділу II ППБУ - допускається влаштування перегородок на 3-12 поверхах гуртожитку, які перекривають світлові розширення (кармани) в порушення нормативної вимоги;

11) пункт 2.27 глави 2 розділу III ППБУ - двері на шляхах евакуації не перенавішені з урахуванням їх відчинення в напрямку виходу з приміщень (евакуаційний вихід з будівлі на 1-му поверсі та двері на поверхах гуртожитку, що ведуть до зовнішньої повітряної зони сходових кліток типу Н1);

12) пункт 2.27 глави 2 розділу III ППБУ - двері евакуаційних виходів з будівлі гуртожитку замкнені на замки, які не відкриваються зсередини без ключа;

13) пункт 2.31 глави 2 розділу III ППБУ - сходові клітки, коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечені евакуаційним освітленням;

14) пункт 2.37 глави 2 розділу III ППБУ - допускається зберігання меблів та інших матеріальних цінностей на шляхах евакуації (коридорах) та під сходовою кліткою;

15) пункт 2.37 глави 2 розділу III ППБУ - відсутні (зняті) двері сходових кліток типу Н1;

16) пункт 2.37 глави 2 розділу III ППБУ - відсутні пристрої для самозачинення дверей сходових кліток та дверей зовнішньої повітряної зони сходових кліток типу Н1;

17) пункт 2.37 глави 2 розділу III ППБУ - допускається закладення фрамуг у зовнішніх стінах сходових кліток типу Н1 на 1 поверсі гуртожитку;

18) пункт 1.6 глави 1 розділу IV ППБУ - з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів не здійснено за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів;

19) пункт 1.8 глави 1 розділу IV ППБУ - допускається улаштування та експлуатація тимчасових електромереж;

20) пункт 1.18 глави 1 розділу IV ППБУ - в житлових кімнатах гуртожитку допускається підвішування світильників безпосередньо на струмопровідні проводи та їх експлуатація зі знятими ковпаками (розсіювачами);

21) пункт 1.18 глави 1 розділу IV ППБУ - допускається складування горючих матеріалів на відстані менше 1 м від електроустаткування та під електрощитами;

22) пункт 1.20 глави 1 розділу IV ППБУ - не надано технічний звіт проведення заміру опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання;

23) пункт 1.21 глави 1 розділу IV ППБУ - не надано результати перевірки захисту будівлі гуртожитку від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд ;

24) пункт 1.1 глави 1 розділу V ППБУ - існуючі системи протипожежного захисту (автоматична пожежна сигналізація та система протидимного захисту) не утримуються в працездатному стані;

25) пункт 1.2 глави 1 розділу V ППБУ - не всі приміщення гуртожитку обладнані системою пожежної сигналізації в порушення п. 2.2 Таблиці А.1 Додатку А ДБН В.2.5- 56:2014 Системи протипожежного захисту ;

26) пункт 1.2 глави 1 розділу V ППБУ - приміщення гуртожитку не обладнані системою оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей в порушення п. 15.1 Таблиці Б.1 Додатку Б ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту ;

27) підпункт 2 пункту 2.2 глави 2 розділу V ППБУ - пожежні кран-комплекти на поверхах гуртожитку не укомплектовані пожежним рукавом однакового з ним діаметра та стволом, а також важелем для полегшення відкривання вентиля;

28) підпункт 6 пункту 2.2 глави 2 розділу V ППБУ - не всі шафки пожежних кран- комплектів на поверхах гуртожитку мають отвори для провітрювання, і пристосовані для опломбування та візуального огляду їх без розкривання;

29) підпункт 9 пункту 2.2 глави 2 розділу V ППБУ - не здійснено технічне обслуговування і перевірку на працездатність пожежних кран-комплектів, шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування;

30) підпункт 4 пункту 2.3 глави 2 розділу V ППБУ - не проведено перевірку насосної станції з реєстрацією результатів у журналі;

31) пункти 3.6 та 3.9 глави 3 розділу V ППБУ, пункт 3 розділу І ППБУ - поверхи будівлі гуртожитку не забезпеченні нормативною кількістю первинних засобів пожежогасіння (вогнегасниками) в порушення пункту 8 розділу VI Правил пожежної безпеки для навчальних закладів та установ системи освіти України;

32) підпункт 8 пункту 9.1 глави 9 розділу VI ППБУ - допускається складування меблів та інших матеріальних цінностей в приміщенні підвалу, у якому відсутні вікна з приямками та відсутня система димовидалення;

33) пункт 5.1 глави 5 розділу VI ППБУ - у житлових кімнатах гуртожитку не вивішені на видимих місцях: план евакуації з відповідного поверху із зазначенням даного номера, кімнати, евакуаційних виходів та шляхів руху до них, місць розміщення первинних засобів пожежогасіння та ручних пожежних сповіщувачів, а також необхідний пояснювальний текст і пам`ятка про дії на випадок виникнення пожежі; стисла пам`ятка для мешканців про правила пожежної безпеки;

34) пункт 5.6 глави 5 розділу VI, пункт 3 розділу І ППБУ - черговий персонал гуртожитку, а також мешканці не забезпечені індивідуальними засобами захисту органів дихання для організації евакуації в разі виникнення пожежі в порушення підпункту 6 пункту 5 розділу VIII п. 5 Правил пожежної безпеки для навчальних закладів та установ системи освіти України ;

35) пункт 5.7 глави 5 розділу VI ППБУ - допускається використання безпосередньо в житлових кімнатах гуртожитку електронагрівальних приладів;

36) пункт 8 частини першої статті 20 КЦУ - не здійснено навчання керівного складу, працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної безпеки.

З огляду на встановлені порушення, позивач звернувся до суду з позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації гуртожитку № 18 Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут Імені Ігоря Сікорського" (код ЄДРПОУ: 02070921), який розташований за адресою: вул. Борщагівська, 148 у Солом`янському районі м. Києва до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом знеструмлення електроживлення приміщень гуртожитку та накладення печатки на розподільчий електрощит.

Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що виявлені позивачем порушення у будівлі Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" створюють потенційну загрозу життю та здоров`ю людей, оскільки не виключають можливості виникнення пожежі в приміщенні. У зв`язку з чим, суд вважає, що спірні правовідносини мають набути імперативного характеру шляхом ухвалення судом відповідного рішення про заборону використання приміщень, які не обладнані системою протипожежної безпеки.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Закон України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 року №877-V (надалі - Закон №877-V) визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Відповідно до абзацу 2 статті 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно з частини 1 статті 3 Закону України Закону №877-V, державний нагляд (контроль), серед іншого здійснюється за принципами пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров`я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності; гарантування прав та законних інтересів кожного суб`єкта господарювання; презумпції правомірності діяльності суб`єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків суб`єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю); недопущення встановлення планових показників чи будь-якого іншого планування щодо притягнення суб`єктів господарювання до відповідальності та застосування до них санкцій; здійснення державного нагляду (контролю) на основі принципу оцінки ризиків та доцільності.

Частиною 1 статті 4 Закону №877-V встановлено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Згідно з частиною 7 статті 7 Закону №877-V, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про пожежну безпеку", забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ та організацій покладається на їх керівників і уповноважених ними осіб, якщо інше не передбачено відповідним договором.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Згідно з частини 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.

Частиною 2 статті 70 Кодексу цивільного захисту України повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств можливе лише за рішенням адміністративного суду, прийнятим за зверненням центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки. Такі заходи можуть бути застосовані на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

З системного аналізу положення Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності та ст. 68, 70 Кодексу цивільного захисту України вбачається, що цими правовими нормами установлена можливість застосування різних заходів реагування за одні й ті самі порушення, при цьому критерієм їх розмежування є створення такими порушеннями загрози життю та здоров`ю людей і саме наявність такої загрози надає можливість для застосування адміністративним судом заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень.

Підставою для звернення позивача до суду з цим позовом, як зазначалось та встановлено судом першої інстанції, слугувало виявлення на об`єкті перевірки відповідача численних порушень норм пожежної та техногенної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей.

Колегія суддів звертає увагу, що недодержання суб`єктами господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення, а забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення.

Відповідно до першого речення статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.

При цьому, колегія суддів враховує, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень.

Крім того, застосований до відповідача захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки в закладі охорони здоров`я.

Також такий захід реагування як повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту - не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 24 червня 2021 року по справі №826/26644/15, від 28 жовтня 2020 року по справі № 560/639/19 та від 05 лютого 2020 року по справі № 160/1739/19.

Як вбачається з акту перевірки, що будівля (гуртожиток №18) Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" використовується з порушеннями, які зазначені в акті перевірки

Відповідачем не заперечується наявність виявлених під час перевірки позивачем порушення.

Відповідно до пунктів 1, 2 Розділу І Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417 (далі - Правила №1417), ці Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд (далі - об`єкт).

Ці Правила є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Колегія суддів звертає увагу, що не встановлення сигналізації у будівлі (гуртожиток №18) Національного технічного університету України Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського створює потенційну загрозу життю та здоров`ю людей, в тому числі і студентів, які перебувають в даних приміщеннях, таке не надає можливості повідомлення про виникнення пожежі в приміщенні.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції, відповідач зазначав, що останнім усунуто частково порушення, які зафіксовані в акті перевірки).

Колегія суддів звертає увагу, що Верховний Суд у п. 28 постанови від 10.10.2019 року по справі №320/5849/18 зазначив, що наявність порушення вимог протипожежної безпеки не вважається усунутим лише за умови розгляду можливості щодо такого усунення.

У постанові Верховного Суду від 17.10.2019 року по справі № 826/7292/18 зазначено, що відсутність протипожежної сигналізації є істотним порушенням, що впливає на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі та може спричинити загрозу життю і здоров`ю людей та унеможливить її ефективну ліквідацію та рятування людей.

Отже, виявлені позивачем порушення є суттєвими та потребують усунення, оскільки можуть призвести до виникнення надзвичайних ситуацій, не дозволить у випадку виникнення пожежі вчасно попередити та її ліквідувати та призведе до стрімкого розвитку та може потенційно загрожувати життю та здоров`ю людей, зокрема студентам, які проживають в даному гуртожитку.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що відповідачем решти порушень не виконано, на час прийняття рішенням по даній справі судом апеляційної інстанції.

Також, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що апелянт не заперечує скупчення великої кількість людей (студентів) в даному приміщенні та несвоєчасне сповіщення про виникнення пожежі, може спричинити до великої кількості постраждалих.

У зв`язку з чим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що спірні правовідносини мають набути імперативного характеру шляхом ухвалення рішення про заборону використання приміщень, які не обладнані системою протипожежної безпеки, для повідомлення про виникнення пожежі та оперативного повідомлення всіх громадян, які наявні в даній будівлі.

Враховуючи, що відповідач не усунув всіх порушень, які виявлені в ході проведення перевірки, і те порушення, яке на теперішній час продовжує існувати, створює загрозу життю та здоров`ю людей, які перебувають в даному приміщенні, а саме: студенти та працюють працівники, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського", розташованого за адресою: вул. Борщагівська, 148 у Солом`янському районі м. Києва до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом знеструмлення та накладання печаток на електрощит.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що згідно позиції Верховного Суду від 28 жовтня 2020 року по справі №560/639/19 до повноважень суду по цій категорії справ не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду апеляційним судом є виключно питання застосування права.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах Пономарьов проти України , Рябих проти Росії , Нєлюбін проти Росії ), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі Серявін та інші проти України зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Таким чином, оскаржуване рішення суду першої інстанції ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка, судом правильно застосували норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та не допустили порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

З аналізу матеріалів справи та норм права, колегія суддів доходить висновку, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції, а отже, рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Колегія суддів не бере до уваги практику Верховного Суду за 2018 -2020 рік, оскільки станом на час прийняття рішення в суді апеляційної інстанції наявна практика (від 24 червня 2021 року по справі №826/26644/15), яка відмінна від практики попередніх років.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв`язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 34, 242, 243, 246, 308, 310, 316, 321,322, 325, 328, 329, 331 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 квітня 2021 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.

Головуючий суддя І.О. Грибан

Судді: Т.Р. Вівдиченко

О.М. Ганечко

(повний текст постанови складено 11.08.2021р.)