Постанова

від 12.10.2021 по справі 640/4757/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2021 року

м. Київ

справа № 640/4757/20

адміністративне провадження № К/9901/36496/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Дашутіна І. В.,

суддів: Шишова О.О., Яковенка М.М.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2020 року у складі колегії суддів: Василенко Я.М., Ганечко О.М., Кузьменко В.В., у справі №640/4757/20 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Брама НТБ до Головного управління ДФС у м. Києві про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 травня 2020 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, яка зареєстрована судом першої інстанції 01 липня 2020 року за вх №03-14/91021/20.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2020 року апеляційну скаргу залишено без руху, оскільки до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору. Судом встановлено для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме, сплати судового збору у сумі 3153,00 грн, десятиденний строк з моменту отримання копії даної ухвали.

18 серпня 2020 року Головне управління ДПС у м. Києві подало до Шостого апеляційного адміністративного суду клопотання про продовження строку для усунення недоліків.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2020 року апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві повернуто особі, яка її подала. Разом із цим, постановляючи ухвалу суд зазначив, що станом на 02 вересня 2020 року апелянт не усунув зазначені в ухвалі від 24 липня 2020 року недоліки апеляційної скарги та правові підстави для продовження строку для усунення недоліків відсутні.

28 вересня 2020 року відповідачем повторно подано апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Одночасно заявник ставить питання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, посилаючись на відсутність коштів, що перешкоджало йому належним чином виконати свої обов`язки. Крім того вказував, що відповідачем постійно вживалися заходи із реалізації свого права на апеляційне оскарження. До апеляційної скарги відповідач додає платіжне доручення №4351 від 18 серпня 2020 року на суму 3 153 грн 00 коп.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2020 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишено без руху, у зв`язку з пропуском строку встановленого ст. 295 КАС України. Надано строк для усунення недоліків протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

На виконання вимог ухвали суду, відповідачем подано заяву про усунення недоліків, в якому підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження зазначено обмежене фінансування податкового органу.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2020 року відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження. Відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.05.2020 у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Брама НТБ до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про скасування податкових повідомлень-рішень.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд виходив з того, що пов`язані з фінансуванням питання, так само як і необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору, не можуть бути визнані поважними причини пропуску строку апеляційного оскарження.

Відповідачем подано касаційну скаргу, в якій він просить скасувати ухвалу апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою відповідача та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду. В обґрунтування своїх вимог посилається на порушення судом норм процесуального права. Указує, що судом безпідставно не враховано поважність обставин пропуску строку на апеляційне оскарження.

Верховний Суд, переглянувши оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.

Згідно з пунктом 6 частини третьої статті 2 КАС України забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" і статті 13 КАС України.

За змістом частини першої статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Частиною першою статті 293 КАС України передбачено, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Частиною другою статті 295 КАС України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (частина третя статті 295 КАС України).

При цьому за приписами частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Частиною третьою статті 298 КАС України було визначено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі (відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України).

Отже, у випадку пропуску строку на апеляційне оскарження підставами для прийняття апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами), тобто обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.

Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.

Стаття 44 КАС України передбачала обов`язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, щодо сплати судового збору.

З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.

Також, слід зазначити те, що при обмеженні, зокрема, апеляційного оскарження судового рішення порушується принцип справедливого та публічного суду, що суперечить Європейській конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року, яка ратифікована Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97.

Так, у справі Delcourt v. Belgium Суд зазначив, що "у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення". У справі Bellet v. Fгапсе Суд зазначив, що "стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".

Отже, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Невиконання судом апеляційної інстанції своїх, законодавчо закріплених, обов`язкових повноважень щодо перегляду рішення суду першої інстанції, нівелює можливість у поновлені порушених прав та обмежує право доступу до суду (доступу до суду апеляційної інстанції), яке передбачено Конституцією України та Європейською Конвенцією про захист прав людини і основних свобод.

Суд апеляційної інстанції відмовляючи у відкритті апеляційного провадження посилався на неповажність причин пропуску строку звернення з апеляційною скаргою вдруге, оскільки скаржником не було виконано вимоги ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2020 року та не було усунено недоліки апеляційної скарги, а саме: не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували поважність причини пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Зробивши указаний висновок, суд апеляційної інстанції не звернув увагу на те, що первісна апеляційна скарга повернута скаржнику ухвалою від 02 вересня 2020 року у зв`язку з несплатою судового збору за її подання. При цьому ухвала про повернення апеляційної скарги від 02 вересня 2020 року направлена судом на адресу скаржника лише 21 вересня 2020 року.

До того ж повернення апеляційної скарги не позбавляло право скаржника відповідності до вимог статті 169 КАС України на повторне звернення до суду в порядку, встановленому законом, чим скористався скаржник звернувшись вдруге з апеляційною скаргою в найкоротший термін після повернення апеляційної скарги.

За таких обставин суд касаційної інстанції вважає помилковим висновок суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для поновлення строку звернення до суду.

Вдруге апеляційна скарга подана відповідачем у максимально короткий строк з моменту повернення попередньо поданої апеляційної скарги, до якої було додано оригінал платіжного доручення про повну сплату судового збору, що є свідченням того, що відповідач намагався вчинити усі залежні від нього процесуальні дії у розумний строк для реалізації свого права на апеляційне оскарження.

Таким чином, Суд звертає увагу на те, що і при первинному зверненні з апеляційною скаргою і вдруге, в діях відповідача убачається сумлінне добросовісне ставлення до наявних у нього до прав і обов`язків, встановлених законом або судом та вчинено усі можливі та залежні від нього дії для вчасного подання апеляційної скарги.

Отже висновок суду апеляційної інстанції про неповажність причин пропуску строку звернення скаржника з апеляційною скаргою вдруге 28 вересня 2020 року (до якої ним додана квитанція про сплату судового збору) є передчасним, що свідчить про відсутність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження.

Одночасно, Верховний Суд зазначає, що оформлення апеляційної скарги у відповідності до вимог КАС України (форма та зміст), дотримання строків апеляційного оскарження при первинному зверненні до суду та бажання заявника, що підтверджується сукупністю послідовних та регулярних дій спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору фінансування з Державного бюджету України, реалізувати своє права на апеляційне оскарження судового рішення у даній справі після постановлення Шостим апеляційним адміністративним судом ухвали від 02 вересня 2020 року у найкоротші строки, є підставою для поновлення пропущеного строку та відкриття апеляційного провадження.

За змістом частини восьмої статті 169 КАС України повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення в порядку, встановленому законом.

Тобто, скаржник має право на повторне звернення з апеляційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги і таке звернення відбувається без зволікання.

Крім того, визнаючи неповажними причини пропуску відповідачем строку на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 травня 2020 року поза увагою суду апеляційної інстанції залишилось те, що податковим органом сплачено судовий збір відповідно до платіжного доручення №4351 від 18 серпня 2020 року.

На думку колегії суддів, сам факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, однак, при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також характер процесуальної поведінки скаржника щодо виконання своїх обов`язків.

Скаржник у цьому випадку вживав заходи та залежні від нього дії щодо сплати судового збору, усунув недоліки вперше поданої апеляційної скарги, а після сплати судового збору без зволікань звернувся з апеляційною скаргою повторно, тому колегія суддів не погоджується з доводами суду апеляційної інстанції про те, що підстави для поновлення строку апеляційного оскарження відсутні.

Отже, колегія суддів знаходить помилковим висновок апеляційного суду про неповажність причин пропуску апелянтом строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

З огляду на наведене, касаційна скарга Головного управління ДПС у м. Києві підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві задовольнити.

Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2020 року у справі №640/4757/20 скасувати, а справу направити до Шостого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач І. В. Дашутін

Судді О.О. Шишов

М.М. Яковенко