Постанова

від 13.10.2021 по справі 923/121/20

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2021 року м. ОдесаСправа № 923/121/20 м. Одеса, проспект Шевченка, 29, зал судових засідань Південно-західного апеляційного господарського суду №6

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді Савицького Я.Ф.,

суддів Діброви Г.І.,

Принцевської Н.М.,

секретар судового засідання - Бебик А.М.

за участю представників учасників судового процесу:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Долженко В.Б., директор;

розглянувши клопотання Виробничого кооперативу "Таврія" про ухвалення додаткової постанови щодо стягнення судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу при поданні касаційної скарги) за розгляд апеляційної скарги Виробничого кооперативу "Таврія"

на додаткове рішення Господарського суду Херсонської області від 25.06.2020 року (повний текст складено 06.07.2020 року)

у справі № 923/121/20

за позовом: Щасливцевської сільської ради Генічеського району Херсонської області

до відповідача: Виробничого кооперативу "Таврія", с. Генічеська Гірка Генічеського району Херсонської області

про визнання додаткової угоди укладеною, -

суддя суду першої інстанції: Сулімовська М.Б.

час та місце винесення рішення: 25.06.2020, м. Херсон, вул. Театральна, 18, Господарський суд Херсонської області

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

В судовому засіданні 13.10.2021р. відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2020 року Щасливцевська сільська рада Генічеського району Херсонської області звернулась до Господарського суду Херсонської області із позовною заявою до Виробничого кооперативу (далі - ВК) "Таврія" про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі №4АА002202-040972000004 від 06.02.2009 (дата підписання 11.08.2008) з протоколом розбіжностей від 16.01.2009 та Додатковою угодою №1 від 02.02.2009, в редакції запропонованій позивачем і наведеній ним клопотанні про усунення недоліків позовної заяви (Додаткової угоди №2).

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 10.06.2020 в задоволені позову відмовлено у зв`язку із недотриманням позивачем передбаченого ст. 181 Господарського процесуального кодексу України позасудового порядку укладення договору, в даному випадку додаткової угоди, про визнання укладеною якої подано даний позов.

Додатковим рішенням Господарського суду Херсонської області від 25.06.2020 заяву ВК "Таврія" про стягнення витрат на правничу допомогу задоволено частково. Покладено судові витрати ВК "Таврія" на професійну правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн. на Щасливцевську сільську раду та стягнуто з останньої вказані кошти на користь відповідача. У задоволенні стягнення з позивача 9 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу місцевим господарським судом було відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням місцевого господарського суду від 10.06.2020, Щасливцевська сільська рада звернулась до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою з проханням про скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового із задоволенням позовних вимог в повному обсязі.

Водночас, не погоджуючись з додатковим рішенням суду першої інстанції, ВК «Таврія» звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив додаткове рішення скасувати, прийняти нове, яким задовольнити заяву та стягнути з позивача судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 11 000,00 грн.

В процесі апеляційного перегляду рішення від 10.06.2020, ВК "Таврія" було заявлено клопотання про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених при розгляді відповідної скарги відповідача в суді апеляційної інстанції.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.10.2020 рішення Господарського суду Херсонської області від 10.06.2020 року у справі №923/121/20 залишено без змін, апеляційна скарга Щасливцевської сільської ради Генічеського району Херсонської області - без задоволення.

Крім цього, іншою постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.10.2020 у справі №923/121/20 було залишено без змін і додаткове рішення Господарського суду Херсонської області від 25.06.2020 у даній справі, відповідну апеляційну скаргу Виробничого кооперативу "Таврія", відповідно, було залишено без задоволення.

При цьому, у цієї постанові клопотання відповідача про покладення на Щасливцевську сільську раду Генічеського району Херсонської області витрат на професійну правничу допомогу, надану під час апеляційного провадження, судовою колегією розглянуто не було.

Постановами Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 18.05.2021 у справі №923/121/20 було частково задоволені касаційні скарги Виробничого кооперативу "Таврія". Постанова Південно-західного апеляційного господарського суду, яка була винесена за результатом розгляду апеляційної скарги ВК Таврія та перегляду додаткового рішення Господарського суду Херсонської області від 25.06.2020, скасована; постанова Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.10.2020 у справі №923/121/20, яка була винесена за результатом розгляду апеляційної скарги Щасливцевської сільської ради Генічеського району Херсонської області, скасована в частині вирішення питання розподілу судових витрат на правничу допомогу. Справу №923/121/20 направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції разом із клопотанням ВК Таврія про вирішення питання про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

При цьому, у суді касаційної інстанції ВК "Таврія" було заявлено клопотання про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених при розгляді відповідних скарг відповідача Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду.

Однак, у зв`язку із поверненням справи №923/121/20 на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, питання про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції зазначеним судом не розглядалось.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.07.2021 додаткове рішення Господарського суду Херсонської області від 25.06.2020 у справі №923/121/20 скасовано частково; апеляційну скаргу Виробничого кооперативу "Таврія" задоволено; заяву ВК "Таврія" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 11 000,00 грн. за розгляд справи №923/121/20 в суді першої інстанції задоволено; вказану суму стягнуто з Щасливцевської сільської ради на користь відповідача.

Додатковою постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.07.2021 у даній справі клопотання Виробничого кооперативу "Таврія" про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу задоволено; стягнуто з Щасливцевської сільської ради на користь ВК "Таврія" 12 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу за перегляд додаткового рішення Господарського суду Херсонської області від 25.06.2020 у справі №923/121/20.

29.09.2021 року до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява представника Виробничого кооперативу "Таврія" - Долженко В.Б. про прийняття додаткової постанови щодо розподілу витрат на правничу допомогу у справі №923/121/20 за результатами перегляду останньої в суді касаційної інстанції, в якій заявник просить стягнути з позивача на користь відповідача 4 500,00 грн. Вказана заява мотивована тим, що судом апеляційної інстанції не було вирішено питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених відповідачем за подання касаційної скарги.

30.09.2021 судом апеляційної інстанції матеріали справи №923/121/20 були витребувані з Господарського суду Херсонської області.

06.10.2021 до Південно-західного апеляційного господарського суду з Господарського суду Херсонської області надійшли матеріали справи №923/121/20.

Південно-західний апеляційний господарський суд розгляд заяви Виробничого кооперативу "Таврія" про постановлення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу при поданні касаційної скарги) у справі №923/121/20 призначив на 13.10.2021 року своєю ухвалою від 07.10.2021 року.

У судовому засіданні 13.10.2021 року представник В.К. Таврія підтримав вимоги заяви про постановлення додаткового рішення у справі №923/121/20 щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу при розгляді справи у суді касаційної інстанції. Представник позивача у даній справі в судове засідання 13.10.2021 року не з`явився. Про день, час та місце розгляду заяви повідомлений телефонограмою від 08.10.2021 та надісланням 11.10.2021 на офіційну електрону адресу Щасливцевської сільської ради Генічеського району Херсонської області ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.10.2021 про призначення судового засідання.

Враховуючи те, що явка представників сторін судом апеляційної інстанції обов`язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, Південно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про необхідність здійснення розгляду заяви за відсутності представників сторін, які були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання.

У судовому засіданні 13.10.2021 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши заяву ВК Таврія про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу при поданні касаційної скарги) у справі №923/121/20 з доданими до неї документами, матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про задоволення вищевказаної заяви з огляду на наступне.

Згідно із підпунктом "в" п.4 ч.1 ст. 315 Господарського процесуального кодексу України, постанова суду касаційної інстанції складається крім іншого, і з розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Порядок розподілу судових витрат вирішується за правилами, встановленими в статтях 129-130 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до підпункту "б" п.4 частини 1 статті 282 Господарського процесуального кодексу України постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення.

Частиною 14 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Разом із тим, такий обов`язок у випадку передачі справи на новий судовий розгляд не покладено.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що якщо судом касаційної інстанції скасовано рішення місцевого господарського суду та/або постанову суду апеляційної інстанції з передачею справи на розгляд до суду першої/апеляційної інстанції, розподіл судових витрат у справі, в тому числі сплаченого за правничу допомогу при апеляційному та/або касаційному перегляду справи, здійснює той суд, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи.

Частиною 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає за необхідне вирішити питання про розподіл судових витрат шляхом винесення додаткової постанови у відповідності до статті 244 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать у тому числі і витрати на професійну правничу допомогу.

Частина 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Матеріали справи свідчать, що заява про розподіл судових витрат надана представником ВК Таврія до винесення постанов Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, а тому, колегія суддів зазначає про дотримання строків подання вказаної заяви, встановлених ч.8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Водночас, клопотання щодо зменшення заявленої відповідачем відповідної суми на професійну правничу допомогу у матеріалах справи не міститься.

За положеннями ч. 1 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частиною 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Крім того, п.2 ч. 2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Згідно з ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Згідно з ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Отже, необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи. (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №910/8682/18).

У постанові Верховного Суду від 18.04.2018 у справі №810/4749/15 висловлено позицію, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

На підтвердження надання правової допомоги суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 24.09.2020 у справі №520/9408/18.

Як вбачається з Договору про надання правничої допомоги б/н від 12.03.2020 (Договір), укладеного між Виробничим кооперативом "Таврія" (Клієнт) та Адвокатським об`єднанням "Єрмолаєв, Крижановський та партнери" (Адвокатське об`єднання, АО), останнє бере на себе зобов`язання, зокрема, надавати необхідну правову допомогу на умовах, передбачених цім Договором, виконувати доручення Клієнта, що не суперечать діючому законодавству, використовувати передбачені законодавчими актами засоби і методи представництва інтересів Клієнта (т.2 а.с. 3-5).

За приписами п. 2.1. Договору, Адвокатське об`єднання надає Клієнту необхідну юридичну допомогу, у т.ч. письмові або усні консультації за будь-якими правовими питаннями.

Пунктом 5.1. Договору встановлено, що ціни за надані послуги за цим Договором визначаються окремою додатковою угодою.

З огляду на матеріали справи, 23.11.2020 між ВК "Таврія" та Адвокатським об`єднанням "Єрмолаєв, Крижановський та партнери" укладено Додаткову угоду №7 до Договору про надання правничої допомоги від 12.03.2020, відповідно до якої вартість сторонами була узгоджена вартість правової допомоги, що надається Адвокатським об`єднанням Клієнту в межах Договору про надання правничої допомоги №б/н від 12.03.2020 в суді касаційної інстанції в загальному розмірі 4 500,00 грн. (т.3 а.с. 72).

Згідно Акту №4 виконаних робіт від 05.01.2021 до Договору від 12.03.2020 роботи виконані на суму 4 500,00 грн. у наступному обсязі (т.3 а.с. 73):

- аналіз постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.10.2020 у справі №923/121/20 та надання консультацій з приводу складання касаційної скарги (витрачений час - 2 години 30 хвилин, вартість - 2 500,00 грн.);

- аналіз постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.10.2020 у справі №923/121/20 (постановленого за результатами розгляду апеляційної скарги на додаткове рішення) та надання консультацій з приводу складання касаційної скарги (витрачений час - 2 години, вартість - 2 000,00 грн.).

Вищезазначені Акт виконаних робіт та Додаткова угода підписані між Клієнтом та Адвокатським Об`єднанням без зауважень та скріплені печатками обох юридичних осіб.

Надані послуги були оплачені Клієнтом, що підтверджується квитанцією від 27.01.2021 №33 на суму 4 500,00 грн. (т.3 а.с. 75).

Отже, колегія суддів зазначає, що позивачем надано належні докази в підтвердження його витрат на оплату послуг адвоката.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність (правова позиція Верховного Суду, викладена в постановах від 13.08.2019 у справі №908/1654/18, від 12.09.2019 у справі №910/9784/18 та від 19.11.2019 у справі №5023/5587/12).

Водночас, положеннями статті 128 Господарського процесуального кодексу України іншій стороні надано право заперечувати проти заявленого розміру витрат на професійну правничу допомогу та на сторону, яка заявляє про неспівмірність вказаних витрат, покладається обов`язок доведення неспівмірності витрат на оплату послуг адвоката.

Але, як зазначалось вище, таке заперечення від відповідача не надійшло, а відсутність клопотання сторони про зменшення витрат на професійну правову допомогу виключає можливість суду самостійно зменшувати розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Така правова позиція викладена також в Постанові Верховного Суду від 14.05.2019 року у справі №904/65/18.

Разом з цим, відповідно до ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Тобто, у розумінні положень ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе, але, виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Таку правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладено в постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 22.11.2019 у справі №902/347/18, від 06.12.2019 у справі №910/353/19.

Отже, чинним процесуальним законодавством не передбачено обов`язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обґрунтованість їх ринкової вартості. Саме протилежна сторона (до якої заявлені до стягнення ці витрати) повинна доводити, що встановлена та погоджена адвокатом та Клієнтом вартість послуг завищена та в який частині.

З врахуванням наведеного, апеляційна колегія зазначає, що суд, при визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката для цілей їх розподілу повинен брати до уваги саме вищезгадані умови договору та не має підстав самовільно встановлювати інший розмір та порядок обчислення витрат, ніж той, який у відповідному порядку був закріплений у договорі.

Загальні правила розподілу судових витрат містяться у статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом ч.4 вказаної статті, зокрема витрати на професійну правничу допомогу, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат, визначеними Господарським процесуальним кодексом України; враховуючи оскарження відповідачем до Верховного Суду постанов Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.10.2020 у справі №923/121/20 щодо питань розподілу судових витрат; скасування судом касаційної інстанції постанови Південно-західного апеляційного господарського суду у справі від 22.10.2020 №923/121/20 (щодо перегляду додаткового рішення у даній справі) та часткового скасування постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.10.2020 у справі №923/121/20 (щодо розгляду апеляційної скарги Щасливцевської сільської ради Генічеського району Херсонської області) в частині вирішення питання розподілу судових витрат на правничу допомогу; з огляду на прийняття Південно-західним апеляційним господарським судом в результаті нового апеляційного розгляду постанови від 21.07.2021, якою задоволено апеляційну скаргу Виробничого кооперативу "Таврія" на додаткове рішення Господарського суду Херсонської області від 25.06.2020р. у справі №923/121/20, та додаткової постанови від 21.07.2021, якою задоволено клопотання Виробничого кооперативу "Таврія" про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених при апеляційному перегляді справи №923/121/20, обов`язок з відшкодування понесених відповідачем відповідних судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 4 500,00 грн., у зв`язку з касаційним переглядом справи №923/121/20 покладається у даному випадку саме на позивача - Щасливцевську сільську раду Генічеського району Херсонської області.

За наведених обставин, враховуючи, що Південно-західним апеляційним господарським судом при прийнятті постанови від 21.07.2021 у даній справі не було вирішено питання про розподіл судових витрат (витрат на оплату професійної правничої допомоги), пов`язаних з переглядом у касаційному порядку скарги Виробничого кооперативу "Таврія" на постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.10.2020 та на додаткове рішення Господарського суду Херсонської області від 25.06.2020р. у справі №923/121/20, сплачених відповідачем в розмірі 4 500,00 грн., колегія суддів вважає за необхідне ухвалити відповідну додаткову постанову.

Керуючись ст. ст. 123, 126, 129, 233, 244, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву Виробничого кооперативу "Таврія" задовольнити.

Стягнути з Щасливцевської сільської ради (код ЄДРПОУ 26186462, 75580, Херсонська область Генічеський район, с. Щасливцеве, вул.Миру, 26) на користь Виробничого кооперативу "Таврія" (код ЄДРПОУ 24954595, 75581, Херсонська область Генічеський район, с. Генічеська Гірка, вул. Набережна, 27-Г) 4 500 чотири тисячі п`ятьсот) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу, понесених при касаційному перегляді справи №923/121/20.

Доручити Господарському суду Херсонської області видати відповідний наказ.

Матеріали справи №923/121/20 повернути до Господарського суду Херсонської області.

Додаткова постанова набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови складений 13.10.2021р.

Головуючий суддя Савицький Я.Ф.

Суддя Діброва Г.І.

Суддя Принцевська Н.М.

Враховуючи припинення відправлення поштової кореспонденції Південно-західним апеляційним господарським судом, надіслати копію цієї постанови від 13.10.2021р. у справі №923/121/20 на електронні адреси, зазначені учасниками справи (згідно з наявної в матеріалах справи інформації).