Постанова

від 13.10.2021 по справі 922/195/21

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" жовтня 2021 р. м. Харків Справа № 922/195/21

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Геза Т.Д., суддя Тарасова І.В. , суддя Тихий П.В.

секретар судового засідання - Євтушенко Є.В.,

за участю:

від позивача - Перетяченко М.О.,

від відповідача - Божко Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Харківської міської ради (вх. № 2046 Х/2)

на рішення господарського суду Харківської області від 25.05.2021 (суддя - Присяжнюк О.О., ухвалене в м. Харкові 25.05.2021, о 15:54 год., повний текст якого складено 01.06.2021),

у справі №922/195/21

за позовом Харківської міської ради, м. Харків,

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська ливарна компанія", м. Харків,

про внесення змін до договору,

ВСТАНОВИВ:

Харківська міська рада звернулась до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська ливарна компанія" про внесення змін до договору оренди землі від 16.01.2006 року №740667100003 шляхом визнання укладеною додаткової угоди до вказаного договору оренди землі з 01.01.2020 в редакції, викладеній у позовній заяві.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 16.01.2006 між Харківською міською радою та ТОВ "Українська ливарна компанія" було укладено договір оренди землі, а також додаткову угоду до нього від 10.06.2009 №740967100051.

Як вказує позивач, внаслідок зміни розміру нормативної грошової оцінки земель міста Харкова, яку введено в дію з 01 січня 2020 року, змінився також і розмір орендної плати за користування землею на території м. Харкова, передбачений договорами оренди землі у грошовій формі, а тому плата за землю у вигляді орендної плати повинна бути змінена і сплачуватись зміненою з січня 2020 року, тобто, з дати введення в дію нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018 на підставі рішення Харківської міської ради від 18.12.2019 №1908/19 Про затвердження Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018 .

Позивач зазначає, що ним було підготовлено додаткову угоду до договору оренди землі, якою приведено договір оренди у відповідність до положень чинного законодавства. Додаткову угоду разом з листом-пропозицією від 16.07.2020 №5633/0/225-20 та розрахунком орендної плати рекомендованим поштовим відправленням направлено на адресу відповідача з пропозицією підписати та у 20-ти денний термін направити до Департаменту земельних відносин Харківської міської ради для забезпечення державної реєстрації згідно з вимогами чинного законодавства.

Однак, відповідач не надав відповіді на вказаний лист-пропозицію.

Рішенням господарського суду Харківської області від 25.05.2021 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що єдиним документом, який підтверджує наявність відомостей про земельну ділянку, в тому числі документ, в якому зазначається цільове призначення земельної ділянки, є Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

Судом першої інстанції встановлено, що з наданого позивачем Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за №3153/176-20 від 27.04.2020 в графі «Цільове призначення земельної ділянки» значиться про те, що у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель.

Таким чином, місцевий господарський суд дійшов висновку, що коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) застосовується позивачем із значенням 3,0.

Суд першої інстанції встановив, що з Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ- 0004412742020 від 20.01.2020 вбачається, що у відомостях про земельну ділянку кадастровий номер 6310138200:02:004:0007 в рядку "Цільове призначення "міститься код УКЦВЗ "1.10.2" - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Як встановлено судом в процесі розгляду справи, згідно наданої відповідачем копії Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-6315259882021 від 27.04.2021 та копії Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (вих.№2026 від 30.04.2021), у Державному земельному кадастрі зазначено код цільового призначення земельної ділянки - "11.02" - Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості за КВЦПЗ, який знаходиться в межах розділу землі промисловості .

Враховуючи наданий відповідачем витяг, господарський суд першої інстанції зауважив, що цільове призначення земельної ділянки - "11.02" має коефіцієнт, що характеризує функціональне використання земельної ділянки -1,2. Отже, у цьому випадку є неправомірним встановлення позивачем Кф в розмірі 3,0.

Відтак, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Харківської міської ради задоволенню не підлягають.

Харківська міська рада звернулась до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Харківської області від 25.05.2021 у справі № 922/195/21, в якій просить його скасувати, ухвалити нове рішення, яким позов Харківської міської ради задовольнити.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що виходячи із положень статті 117 Конституції України, статті 630 Цивільного кодексу України, статей 179, 184 Господарського кодексу України та статті 14 Закону України Про оренду землі , при оформленні договорів оренди землі та внесенні до них змін на земельні ділянки комунальної форми власності застосування Типового договору оренди землі, затвердженого постановою КМУ від 03.03.2004 №220 (зі змінами) є обов`язковим.

У зв`язку із цим, апелянт вважає, що він правомірно має намір привести договір оренди землі від 16.01.2006 №740967100051, укладений із відповідачем, виклавши його у відповідності до Постанови КМУ від 03.03.2004 №220 Про затвердження Типового договору оренди землі .

Як вказує апелянт, відповідачем у процесі розгляду справи було отримано витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки (вих.№2026 від 30.04.2021) із зазначенням Кф 1, 20 та нормативною грошовою оцінкою в сумі 144 195 314грн.

На думку апелянта, надання відповідачем зазначеного витягу не може бути підставою для відмови суду першої інстанції у внесенні змін до договору оренди землі, оскільки:

- додатковою угодою, укласти яку в судовому порядку пропонує позивач, передбачається внесення змін до інших пунктів договору оренди землі від 16.01.2006 №740967100051, які повністю відповідають статті 117 Конституції України, статті 630 Цивільного кодексу України, статтям 179, 184 Господарського кодексу України, статті 14 Закону України Про оренду землі та Постанові КМУ від 03.03.2004 №220 Про затвердження Типового договору оренди землі і не стосуються нормативної грошової оцінки земельної ділянки;

- значення (величина) нормативної грошової оцінки земельної ділянки визначається в пункті 5 додаткової угоди до договору, а запропонована позивачем редакція цього пункту передбачає протягом дії договору можливість зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що не потребує внесення змін до договору оренди землі, оскільки виходячи з пункту 9 договору, для визначення розміру орендної плати встановлюється лише її ставка у процентному співвідношенні від нормативної грошової оцінки, а не конкретний розмір орендної плати у гривнях. Це надає можливість орендарю, без внесення змін до договору оренди землі, самостійно кожен рік визначати розмір орендної плати за земельну ділянку на підставі отриманого ним Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель.

Апелянт зазначає, що відповідач надав до суду першої інстанції оновлений Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 3В-9801491472021 від 29.04.2021, відповідно до якого змінились відомості про земельну ділянку у Державному земельному кадастрі внаслідок приведення цільового призначення земельної ділянки у відповідність з КВЦПЗ, а відповідно і її вартість. Така обставина (зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки) передбачена пунктом 5 нової редакції договору, а тому суд, виходячи із наявних обставин, повинен був у пункті 5 договору зазначити величину нормативної грошової оцінки земельної ділянки у значенні Витягу, який надав відповідач.

Отже, на думку апелянта, нормативна грошова оцінка у сумі 144 195 314грн замість 360 488 285грн не впливає на внесення змін до договору оренди землі, і повинна бути зазначена у пункті 5 додаткової угоди.

Таким чином, апелянт вважає, що судом першої інстанції було безпідставно відмовлено у задоволенні позовних вимог Харківської міської ради про внесення змін до договору оренди землі від 16.01.2006 №740967100051, з огляду на наданий відповідачем витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (вих.№ 2026 від 30.04.2021).

16.08.2021 до Східного апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх. 9507), в якому останній просить оскаржуване рішення залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідач вважає, що спірним договором оренди землі від 16.01.2006 і чинним законодавством не передбачено такої підстави для внесення змін договору, як зміна нормативної грошової оцінки земель.

Відповідач зазначає, що ним отримано Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-6315259382021 станом на 27.04.2021 та Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (вих. № 2026 від 30.04.2021). З даних витягів вбачається, що на даний час дані земельного кадастру приведенні у відповідність до нового класифікатора згідно зі зміна до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів. Таким чином, за новим класифікатором цільове призначення земельної ділянки - 11.02 - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості , а, отже, відповідач вважає, що відомості, зазначені позивачем у п. 5 додаткової угоди до договору оренди землі, не відповідають дійсності.

На думку відповідача, у Харківської міської ради відсутні обґрунтування позовних вимог щодо необхідності внесення змін, зокрема, до п.п. 10, 12, 13, 14, 28, 29, 34 додаткової угоди до договору оренди землі.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.10.2021, у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю члена колегії суддів - судді Плахова О.В., сформовано наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Геза Т.Д., суддя Тихий П.В., суддя Тарасова І.В.

У судовому засіданні 13.10.2021 представник позивача підтримав доводи і вимоги апеляційної скарги і просив її задовольнити.

Представник відповідача просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Фіксація судових засідань апеляційної інстанції 28.07.2021, 08.09.2021, 29.09.2021, 13.10.2021 здійснювалась за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно вимог ст.ст. 222, 223 та п.17.7 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України в порядку розгляду апеляційної скарги, встановленому ст.270 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши суддю-доповідача, присутніх у судовому засіданні учасників справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали з урахуванням повноважень, визначених в ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила.

Як вбачається із матеріалів справи, між Харківською міською радою, як орендодавцем, та ТОВ «УКРАЇНСЬКА ЛИВАРНА КОМПАНІЯ» , як орендарем, укладено договір оренди землі від 16.01.2006, який зареєстровано у Харківській регіональній філії ДП Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах в Державному реєстрі земель за №740667100003 (надалі - Договір).

Відповідно до пункту 1 Договору, орендодавець на підставі рішення XLI сесії Харківської міської ради IV скликання від 14.10.2005 №199/05 Про припинення та надання юридичним та фізичним особам у користування земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі промисловості, яка знаходиться: м. Харків, просп. Московський, 277.

В оренду передається земельна ділянка загальною площею 5, 9910га, в тому числі під забудовою 2, 5345га, інших угідь - 3, 4565га (пункт 2 Договору).

Згідно з пунктом 3 Договору, на земельній ділянці знаходяться об`єкти нерухомого майна - нежитлові будівлі: літ. С-1 , літ. У-3 , літ. Ц-3 , літ. Р-1 , літ. Х-1 , літ. Т-2 , літ. Ф-1 , які належать орендареві на праві приватної власності.

Пунктом 5 Договору у редакції додаткової угоди від 10.06.2009 № 740967100051 визначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки відповідно до витягу із технічної документації №2130/08 від 02.07.2008 становить 37 098 108грн, а з урахуванням коефіцієнту індексації за 2008 рік складає 42 737 020грн.

При змінах в нормативній грошовій оцінці земель за рішенням міської ради орендар за свій рахунок виконує розрахунок оновленої грошової оцінки земельної ділянки і направляє один екземпляр відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки.

Згідно з пунктом 8 Договору, Договір укладено строком до 01.09.2030. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Пунктом 9 Договору у редакції додаткової угоди від 10.06.2009 № 740967100051 визначено, що орендна плата за земельну ділянку вноситься орендарем щомісячно у грошовій формі на рахунок Державного казначейства у Харківській області. Інформація щодо реквізитів отримується у відповідному органі державної податкової служби за місцем знаходження земельної ділянки.

Розмір орендної плати за земельну ділянку згідно з розрахунком №752/9 від 10.02.2009 на рік становить 3% від її нормативної грошової оцінки і складає 1 282 110, 61грн, або в місяць - 106 842, 55грн.

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції (пункт 10 Договору).

Відповідно до пункту 13 Договору, розмір орендної плати переглядається у разі: а) зміни умов господарювання, передбачених договором; б) зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів; в) внаслідок інфляції - щорічно; г) погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; д) в інших випадках, передбачених законом.

Земельна ділянка передається в оренду для експлуатації та обслуговування виробничих складських та допоміжних будівель і споруд (пункт 15 Договору).

Цільове призначення земельної ділянки землі промисловості (пункт 16 Договору).

Відповідно до пункту 36 Договору, зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується у судовому порядку.

Договір підписано, підписи скріплено печатками сторін.

Рішенням Харківської міської ради від 27.02.2019 №1474/19 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018 (пункт 1 рішення) та встановлено, що це рішення вводиться в дію з моменту оприлюднення в установленому порядку, а нормативна грошова оцінка земель міста Харкова станом на 01.01.2018 застосовується з 01.01.2020 (пункт 2 рішення).

Відповідно до Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018, базова вартість одного квадратного метра земель міста Харкова станом на 01.01.2018 становить 639, 78 гривень і підлягає в подальшому індексації в порядку, встановленому законодавством України.

Позивач зазначає, що попередня базова вартість 1кв.м землі у місті Харкові була визначена станом на 01.01.2013 на підставі рішення Харківської міської ради від 03.07.2013 №1209/13 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Харкова станом на 01.01.2013 року» , рішення Харківської міської ради від 25.09.2013 №1269/13 «Про затвердження «Положення про впровадження нормативної грошової оцінки земель м. Харкова станом на 01.01.2013» та була введена в дію з 01.01.2014 і складала за останні три роки (з урахуванням індексації) 552, 43грн/м.кв.

Рішенням Харківської міської ради від 18.12.2019 №1908/19 «Про затвердження Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018» встановлено (пункти 2, 3), що плата за землю на підставі даних «Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018» вводиться в дію з 01.01.2020 (пункт 2 рішення). Зміни до договорів оренди землі, пов`язані зі зміною розміру орендної плати, оформлюються додатковою угодою до договору оренди землі, крім тих договорів оренди землі, що укладені за типовою формою, затвердженою рішенням 26 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 17.04.2019 №1554/19 «Про затвердження Положення про оренду землі в м. Харкові» .

Пунктом 1.4 вищевказаного Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станам на 01.01.2018 (далі - Порядок впровадження) встановлено, що відповідно до Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018 базова вартість одного квадратного метра земель міста Харкова станом на 01.01.2018 становить 639,78 гривень і підлягає в подальшому індексації в порядку, встановленому законодавством України.

Рішенням Харківської міської ради від 17.04.2019 №1554/19 затверджено Положення про оренду землі в м. Харкові, додатком до якого встановлена типова форма договору оренди землі для земельних ділянок комунальної власності міста Харкова, що була розроблена та складена на підставі Типового договору оренди землі, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 № 220 (зі змінами та доповненнями).

Пунктами 7.3 та 7.4 Положення про оренду землі передбачено, що усі зміни до договорів оренди землі, пов`язані з приведенням їх у відповідність до вимог цього Положення, здійснюються шляхом укладання додаткових угод до таких договорів (пункт 7.3 Положення).

Порядок зміни, поновлення, припинення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності цим Положенням, здійснюються в порядку, визначеному даним Положенням, з урахуванням особливостей, встановлених відповідними договорами (пункт 7.4 Положення).

Рішенням 19 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 27.02.2008 №41/08 «Про затвердження Положення про порядок визначення розмірів орендної плати при укладанні договорів оренди землі в м. Харкові» визначено порядок розрахунку розміру орендної плати за земельні ділянки комунальної власності м. Харкова та встановлені ставки річної орендної плати, які необхідно застосовувати при розрахунку розміру орендної плати при укладанні договорів оренди землі та внесенні до них змін.

Внаслідок зміни розміру нормативної грошової оцінки земель міста Харкова, яку введено в дію з 01 січня 2020 року, змінився також і розмір орендної плати за користування землею на території м. Харкова, передбачений договорами оренди землі у грошовій формі, а тому плата за землю у вигляді орендної плати повинна бути змінена і сплачуватись зміненою з 1 січня 2020 року, тобто з дати введення в дію нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018 на підставі рішення Харківської міської ради від 18.12.2019 № 1908/19 «Про затвердження Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станам на 01.01.2018» .

На підставі вищевказаних рішень Харківської міської ради Департаментом земельних відносин Харківської міської ради було:

- одержано Витяг від 20.01.2020 НВ-0004412742020 з Державного земельного кадастру про земельну ділянку кадастровий номер: 6310138200:02:004:0007 площею 5, 9910 га по просп. Московському, 277, відповідно до якого зазначена земельна ділянка та право її оренди зареєстровано у Державному земельному кадастрі за ТОВ «УКРАЇНСЬКА ЛИВАРНА КОМПАНІЯ» ;

- Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер: 6310138200:02:004:0007 (від 27.04.2020 №3153/176-20);

- виконано розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку комунальної власності станом на 01.01.2018 року.

Як вбачається із Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за №3153/176-20 від 27.04.2020, в графі «Цільове призначення земельної ділянки» значиться про те, що у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель.

Коефіцієнт, що характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), застосовується позивачем із значенням 3, 0.

У Витязі з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ- 0004412742020 від 20.01.2020 у відомостях про земельну ділянку кадастровий номер 6310138200:02:004:0007 в рядку "Цільове призначення" міститься код УКЦВЗ "1.10.2" - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

У розрахунку розміру орендної плати за земельну ділянку комунальної власності, грошова оцінка якої проведена станом на 01.01.2018, зазначено грошову оцінку земельної ділянки - 360 488 285; ставка річної орендної плати (% від горової оцінки) - 4, коефіцієнт складних інженерно-геологічних умов - 1, коефіцієнт розмірі земельної ділянки - 1, відсоток строку оренди - 70, розмір орендної плати в рік - 10 093 671, 98грн; розмір орендної плати в місяць - 841 139, 33грн.

На підставі вказаних документів Департаментом земельних відносин підготовлено додаткову угоду до договору оренди землі (у 2-ох примірниках), яку разом із листом-пропозицією від 16.07.2020 № 5633/0/225-20 та розрахунком розміру орендної плати (у 2-ох примірниках) рекомендованим поштовим відправленням направлено на адресу відповідача з пропозицією підписати та у 20-ти денний термін направити до Департаменту для забезпечення державної реєстрації згідно з вимогами чинного законодавства.

Відповідно до трекінгу ПАТ Укрпошта , поштове відправлення було вручено 31.07.2020, проте, відповідач не надав відповіді на вказаний лист-пропозицію.

Згідно наданої відповідачем копії Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-6315259882021 від 27.04.2021 та копії Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (вих.№2026 від 30.04.2021), у Державному земельному кадастрі зазначено код цільового призначення спірної земельної ділянки - "11.02".

Цільове призначення земельної ділянки - "11.02" має коефіцієнт, що характеризує функціональне використання земельної ділянки, як вказує відповідач, -1,2 .

Вирішуючи питання про наявність або відсутність правових підстав для задоволення вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

За приписами статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з частинами 1, 3 статті 760 Цивільного кодексу України, предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Відповідно до частини 2 статті 759 Цивільного кодексу України, законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Частиною сьомої статті 179 Господарського кодексу України визначено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативними актами щодо окремих видів договорів.

Згідно з частиною третьою статті 179 Господарського кодексу України, укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до положень частини 3 статті 184 Господарського кодексу України, укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору.

Статтею 1 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

За нормами статті 2 цього ж Закону, відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 15 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Статтею 21 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Пунктом 5 Договору у редакції додаткової угоди від 10.06.2009 № 740967100051 сторонами визначено, що при змінах в нормативній грошовій оцінці земель за рішенням міської ради орендар за свій рахунок виконує розрахунок оновленої грошової оцінки земельної ділянки і направляє один екземпляр відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки.

Відповідно до пункту 13 Договору, розмір орендної плати переглядається у разі: а) зміни умов господарювання, передбачених договором; б) зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів; в) внаслідок інфляції - щорічно; г) погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; д) в інших випадках, передбачених законом.

Отже, сторони в Договорі оренди землі, серед іншого, передбачили можливість перегляду розміру орендної плати, зокрема у випадках, передбачених законом.

Відповідно до пункту 289.1. статті 289 Податкового кодексу України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Стаття 1 Закону України «Про оцінку земель» визначає нормативну грошову оцінку земельних ділянок як капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Згідно із частиною 1 статті 13 Закону України «Про оцінку земель» , нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі, зокрема, визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

У відповідності до статті 18 Закону України «Про оцінку земель» , нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України «Про землеустрій» .

Суд першої інстанції встановив, що попередня базова вартість 1кв.м землі у місті Харкові була визначена станом на 01.01.2013 на підставі рішення Харківської міської ради від 03.07.2013 № 1209/13 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Харкова станом на 01.01.2013 року» , рішень Харківської міської ради від 25.09.2013 року №1269/13 «Про затвердження «Положення про впровадження нормативної грошової оцінки земель м. Харкова станом на 01.01.2013» та була введена в дію з 01.01.2014 і складала 552, 43грн/м.кв (з урахуванням індексації).

Рішенням Харківської міської ради від 27.02.2019 №1474/19 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018 (пункт 1 рішення) та встановлено, що це рішення вводиться в дію з моменту оприлюднення в установленому порядку, а нормативна грошова оцінка земель міста Харкова станом на 01.01.2018 застосовується з 01.01.2020 (пункт 2 рішення).

Відповідно до Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова, станом на 01.01.2018 базова вартість одного квадратного метра земель міста Харкова становить 639, 78грн і підлягає в подальшому індексації в порядку, встановленому законодавством України.

У відповідності до положень статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Статтею 73 Закону України «Про місцеве самоврядування» визначено, що акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної в місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Згідно із пунктами 34, 35 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування» , до виключної компетенції міської ради належить вирішення на пленарних засіданнях питань регулювання земельних відносин, затвердження відповідно до закону ставок земельного податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, що є у власності відповідних територіальних громад.

Відповідно до частини 1 статті 632 Цивільного кодексу України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Рішення Харківської міської ради від 27.02.2019 №1474/19 є чинними на момент розгляду справи.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок є способом регулювання уповноваженими органами плати за користування землею, а також основою для визначення розміру орендної плати, у зв`язку з чим, зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.

Орендна плата за земельні ділянки комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Разом з тим, судова колегія встановила, що до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про земельні ділянки: кадастровий номер; місце розташування, у тому числі дані Державного адресного реєстру (за наявності); опис меж; площа; міри ліній по периметру; координати поворотних точок меж; дані про прив`язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі; відомості про інші об`єкти Державного земельного кадастру, до яких територіально (повністю або частково) входить земельна ділянка; цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); тощо.

Частиною 8 статті 24 Закону України «Про державний земельний кадастр» передбачено, що на підтвердження державної реєстрації земельної ділянки заявнику безоплатно видається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Витяг містить всі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги. Складовою частиною витягу є кадастровий план земельної ділянки.

Поряд з цим, нормативна грошова оцінка конкретної земельної ділянки міститься у витязі з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Відповідно до статті 20 Закону України "Про оцінку земель", дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Частиною 3 статті 23 Закону України «Про оцінку земель» , визначено, що витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Відповідно до статей 20, 24 Закону України «Про державний земельний кадастр» , витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку містить всі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги. Відомості Державного земельного кадастру є офіційними.

Отже, єдиним документом, який підтверджує наявність відомостей про земельні ділянки, в тому числі документ, в якому зазначається цільове призначення земельної ділянки, є Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

01.01.2017 вступив в дію новий Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затверджений наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 № 489, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 19.12.2016 за № 1647/29777, який є обов`язковим для територіальних органів Держгеокадастру при формуванні витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, та яким визначено процедуру проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, змінено розрахунок нормативної грошової оцінки окремої земельної ділянки.

За результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються за заявою зацікавленої особи (додаток 8) як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (додаток 9).

З метою внесення даних до Державного земельного кадастру про нормативну грошову оцінку земель населених пунктів оформлюється електронний документ відповідно до вимог Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 (пункти 1, 2 Розділу ІІІ Порядку).

Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 №548 затверджено Класифікацію видів цільового призначення земель.

Відповідно до пункту 1.4. даного Наказу, класифікація видів цільового призначення земель визначає поділ земель на окремі види цільового призначення земель, які характеризуються власним правовим режимом, екосистемними функціями, типами забудови, типами особливо цінних об`єктів.

Пунктом 5 Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політки та продовольства України від 25.11.2016 №489, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), встановлюється на підставі Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 №548.

Як вбачається із Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за № 3153/176-20 від 27.04.202 в графі «Цільове призначення земельної ділянки» значиться про те, що у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель.

Отже, коефіцієнт, що характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), був застосований позивачем із значенням 3,0.

З витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ- 0004412742020 від 20.01.2020, який надано позивачем, вбачається, що у відомостях про земельну ділянку кадастровий номер 6310138200:02:004:0007 в рядку "Цільове призначення " міститься код УКЦВЗ "1.10.2" - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Згідно наданих позивачем пояснень, відповідно до пункту 2 Додатку до Порядку №489, у разі, якщо у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), застосовується із значенням "3.0".

У разі присвоєння земельній ділянці коду цільового призначення відповідно до Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 №548, коефіцієнт функціонального використання земельної ділянки застосовується згідно з Додатком 1 до Порядку.

Відповідно до наданої відповідачем копії Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-6315259882021 від 27.04.2021 та копії Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (вих.№2026 від 30.04.2021), у Державному земельному кадастрі зазначено код цільового призначення земельних ділянок - "11.02".

Згідно наданих відповідачем доказів, код 11.02 - Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості за КВЦПЗ, знаходиться в межах розділу землі промисловості Порядку.

Виходячи із документації, яка надана відповідачем, цільове призначення земельної ділянки - "11.02" має коефіцієнт, що характеризує функціональне використання земельної ділянки - 1, 2.

У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 28.07.2021 представник апелянта не заперечував проти застосування коефіцієнту, що характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) -1,2 замість 3, 0.

Отже, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції, що у цьому випадку є неправомірним встановлення Кф в розмірі 3, 0.

І апелянт проти цього не заперечує.

При цьому, як зазначає сам апелянт, значення (величина) нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що визначається позивачем в пункті 5 додаткової угоди до договору, передбачає протягом дії договору можливість зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що не потребує внесення змін до договору оренди землі, оскільки виходячи з пункту 9 договору, для визначення розміру орендної плати встановлюється лише її ставка у процентному співвідношенні від нормативної грошової оцінки, а не конкретний розмір орендної плати у гривнях.

Це надає можливість орендарю, без внесення змін до договору оренди землі, самостійно кожен рік визначати розмір орендної плати за земельну ділянку на підставі отриманого ним Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель.

У зв`язку із цим, необґрунтованими та суперечливими є доводи апелянта щодо необхідності внесення змін до договору оренди, у зв`язку зі зміною нормативної грошової оцінки земель міста Харкова.

Апелянт підтверджує, що відповідач, надавши до суду оновлений Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, підтвердив зміну відомостей про земельну ділянку у Державному земельному кадастрі внаслідок приведення цільового призначення земельної ділянки у відповідність з КВЦПЗ, а відповідно і її вартість.

З огляду на зазначене вище, колегія суддів відхиляє доводи апелянта, що така обставина, як зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для внесення змін до договору оренди, оскільки відповідно до пунктів 5, 13 договору оренди, сторони, серед іншого, передбачили можливість перегляду розміру орендної плати, зокрема у випадках, передбачених законом.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок є способом регулювання уповноваженими органами плати за користування землею, а також основою для визначення розміру орендної плати, у зв`язку з чим, зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.

Поряд з цим, перегляд і зміна розміру орендної плати у разі прийняття позивачем рішення про зміну нормативної грошової оцінки може бути самостійною підставою для внесення змін до договору оренди, якщо сторони цього договору визначили безпосередньо в самому договорі таку підставу для внесення змін до нього, що відповідає принципу свободи договору, передбаченому згідно зі статтями 3, 6, 627 Цивільного кодексу України.

Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.04.2018 у справі № 910/7905/17.

У даному випадку сторони у договорі не визначили, що зміна нормативної грошової оцінки земель міста Харкова є підставою для внесення змін до договору оренди.

Сам апелянт підтверджує, що зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки не потребує внесення змін до договору оренди землі, оскільки виходячи з пункту 9 договору, для визначення розміру орендної плати встановлюється лише її ставка у процентному співвідношенні від нормативної грошової оцінки, а не конкретний розмір орендної плати у гривнях.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про безпідставність доводів позовної заяви щодо необхідності внесення змін до договору оренди землі, у зв`язку зі зміною нормативної грошової оцінки земель міста Харкова.

Щодо доводів апелянта, стосовно його намірів привести договір оренди землі від 16.01.2006 №740967100051, виклавши його в запропонованій редакції, у відповідності до постанови КМУ від 03.03.2004 №220 Про затвердження Типового договору оренди землі , колегія суддів зазначає наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 №220 «Про затвердження Типового договору оренди землі» затверджено Типовий договір оренди землі, на підставі якого між сторонами у справі було укладено Договір оренди землі.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2016 № 843 «Про внесення змін до Типового договору оренди землі» внесено зміни до Типового договору оренди землі, згідно яких передбачено необхідність зазначення в договорі, зокрема:

- у пункті 1 - кадастрового номеру земельної ділянки та її цільового призначення (пункт 1 Типового договору);

- у пункті 5 - нормативної грошової оцінки земельної ділянки на дату укладання договору оренди землі;

- у пункті 9 - розмір орендної плати.

Згідно з пунктом 9 Типового договору оренди землі, орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі (розмір орендної плати: у грошовій формі - у гривнях із зазначенням способів внесення за земельні ділянки приватної власності, а за земельні ділянки державної або комунальної власності - із зазначенням відсотків суми нормативної грошової оцінки земельної ділянки; в натуральній формі (для земельних ділянок приватної власності).

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 № 890 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» внесені зміни до пунктів 11,13, 14, 21, 29, 31, 39, 43 Типового договору оренди землі, а також доповнено Типовий договір оренди землі окремими виносками стосовно земельних ділянок сільськогосподарського призначення.

Зазначена постанова Кабінету Міністрів України була прийнята з метою забезпечення своєчасного надходження до місцевих та державного бюджетів платежів з плати за землю у формі орендної плати, посилення відповідальності орендарів земельних ділянок за такі платежі та збереження якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей орендованої земельної ділянки, забезпечення родючості ґрунтів земель сільськогосподарського призначення.

Зміни, які внесені до пунктів 11, 13, 29, 31, 39, 43 стосуються земельних ділянок, набутих за результатами земельних торгів та земельних ділянок сільськогосподарського призначення. Зміни, які внесені до пунктів 14 та 21 стосуються усіх земель.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 № 890 до пунктів 14 та 21 Типового договору оренди землі внесені такі зміни:

- пункт 14 Типового договору оренди землі викладено у такій редакції: « 14. У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором: у 10-денний строк сплачується штраф у розмірі 100 відсотків річної орендної плати, встановленої цим договором; стягується пеня у розмірі відсотків несплаченої суми за кожний день прострочення.» ;

- пункт 21 доповнено абзацом такого змісту: «У разі погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей орендованої земельної ділянки (орендованих земельних ділянок) або приведення її (їх) у непридатний для використання за цільовим призначенням стан збитки, що підлягають відшкодуванню, визначаються відповідно до Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 № 284» .

Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що частиною 1 статті 651 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно зі статтею 30 Закону України Про оренду землі та пункту 36 договору оренди, зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Статтею 652 Цивільного кодексу України визначено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувались при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання.

З огляду на викладене, підставою для внесення змін до договору оренди землі за рішенням суду на вимогу однієї із сторін є або істотне порушення умов договору, або наявність відповідного застереження в договорі щодо відповідних підстав для його зміни чи прямої вказівки в законі про необхідність внесення змін, або істотна зміна обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору за одночасної наявності, передбачених у частині 2 статті 652 Цивільного кодексу України, умов.

У даному випадку позивач не посилається на порушення відповідачем умов договору.

Позовні вимоги у цій частині не містять посилання на будь-які умови договору чи положення статей 651, 652 Цивільного кодексу України, що зумовлювали б виникнення підстав для внесення змін до укладеного договору оренди землі в судовому порядку за ініціативою однієї із сторін.

Позивач фактично просить суд врегулювати в договорі відносини, які вже врегульовані чинними нормативними актами, а саме, постановою Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 №890.

У відповідності до частини 4 статті 179 Господарського кодексу України, при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління суб`єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим державним органом або органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.

Згідно зі статтею 630 Цивільного кодексу України, договором може бути встановлено, що його окремі умови визначаються відповідно до типових умов договорів певного виду, оприлюднених у встановленому порядку. Якщо у договорі не міститься посилання на типові умови, такі типові умови можуть застосовуватись як звичай ділового обороту, якщо вони відповідають вимогам статті 7 цього Кодексу.

У частині 2 статті 179 Господарського кодексу України передбачено, що Кабінет Міністрів України, уповноважені ним або законом органи виконавчої влади, державні органи та органи державної влади можуть рекомендувати суб`єктам господарювання орієнтовні умови господарських договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках - затверджувати типові договори.

Положенням про оренду землі у м. Харкові, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 17.04.2019 №1554/19, встановлена типова форма договору оренди землі для земельних ділянок комунальної власності м. Харкова, яка складена на підставі Типового договору оренди землі, затвердженого постановою КМУ від 03.03.2004 №220 (зі змінами та доповненнями станом на квітень 2019).

Згідно запропонованої позивачем додаткової угоди змінюється редакція наступних пунктів вищевказаного договору оренди землі: 1, 2, 5, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 16, 17, (Пункти 18, 19, 20, які увійшли до Розділу «Умови і строки передачі земельної ділянки в оренду» виключено на підставі Постанови КМУ №843 від 23.11.2016), 21, 26, п/пункт «д» пункту 28, доповнюється п. 28 п/пунктом «е» , п/п «е» пункту 30, п/п «а» , «в» , «и» , «ї» , «к» , «л» пункту 31, 33, 36, 37, 39, 40, 41, 42.

Крім цього, починаючи з пункту 18 змінюється нумерація пунктів, у зв`язку з виключенням пунктів 18 - 20 із Типового договору оренди землі на підставі Закону України від 12.02.2015 №191-VIII та Постанови КМУ № 843 від 23.11.2016 «Про внесення змін до Типового договору оренди землі» , а тому пункт 21 договору оренди землі від 26.08.2016 відповідає пункту 18 нової редакції договору згідно з запропонованою додатковою угодою.

Колегія суддів зазначає, що на час укладення Договору оренди між сторонами у справі діяла постанова Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 №220 Про затвердження Типового договору оренди землі .

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 №890, якою внесені зміни до форми типового договору оренди землі, не вимагається приведення договорів у відповідність до нових вимог стосовно типового договору, тобто відсутня обов`язковість внесення змін до вже укладених договорів оренди землі.

Наведена правова позиція викладена, у постанові Верховного Суду від 25.02.2020 у справі №907/87/19.

Враховуючи зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем не доведено необхідності внесення змін до наведених вище пунктів договору.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга Харківської міської ради не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Харківської області від 25.05.2021 у справі №922/195/21 слід залишити без змін.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати апелянта за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Харківської міської ради на рішення господарського суду Харківської області від 25.05.2021 у справі №922/195/21 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 25.05.2021 у справі №922/195/21 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Порядок та строки оскарження постанови передбачені статтями 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 13.10.2021

Головуючий суддя Т.Д. Геза

Суддя І.В. Тарасова

Суддя П.В. Тихий