Постанова

від 06.10.2021 по справі 520/4790/2020

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2021 р.Справа № 520/4790/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Бегунца А.О.,

Суддів: Рєзнікової С.С. , Мельнікової Л.В. ,

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.

представника позивача Гордейчука В.В.,

представника відповідача Гаєвської І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛОБАЛ ТРАФІК ЛПГ" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.04.2021, головуючий суддя І інстанції: Шевченко О.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 26.04.21 року по справі № 520/4790/2020

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛОБАЛ ТРАФІК ЛПГ"

до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України

про скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ГЛОБАЛ ТРАФІК ЛПГ" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Харківській області №00001330510 від 16.10.2019 про зобов`язання сплатити штраф у розмірі 250 000 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що оскаржуване рішення Головного управління ДПС у Харківській області №00001330510 від 16.10.2019 про зобов`язання сплатити штраф у розмірі 250 000 грн., є незаконним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню в судовому порядку.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15.04.2021 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням, позивачем ТОВ "ГЛОБАЛ ТРАФІК ЛПГ" подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.04.2021 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає, що відповідачем в акті перевірки №106/20/20/РРО42932263 від 25.09.2019 встановлено згідно АІС "Податковий блок" реалізацію пального 01.07.2019, в той час як Державою не було запезпечено можливості отримання лицензії до вказаної дати, у зв`язку з чим накладення штрафу є незаконним та не відповідає принципам правової визначеності та законності.

Відповідно до відзиву на апеляційну скаргу відповідач зазначає, що з метою організації проведення на підставі наказу від 09.09.2019 № 360 та направлень від 09.09.2019 №344 та №345 фахівцями ГУ ДПС в Харківській області здійснено вихід на перевірку, за результатами проведення якої складено акт від 25.09.2019 № 106/20/30/РРО/42931163. Під час перевірки контролюючим органом встановлено порушення ч.20 ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та палива", яка встановлює здійснення роздрібної торгівлі, зокрема, пальним, за наявності ліцензії. Так, ТОВ "Глобал Трафік ЛПГ" на АЗС (автодорога Харків - Балаклія 32 км., м. Зміїв) 01.07.2019 здійснено продаж 11,54 літрів скрапленого газу на загальну суму 149,90 грн. При цьому, отримано ліцензію на роздрібну торгівлю пальним 22.09.2019 (термін дії 5 років). Вказані обставини слугували підставою для прийняття співробітниками контролюючого органу рішення №00001330510 від 16.10.2019 про накладення штрафу у розмірі 250000 грн. відповідно до статі 17 вказаного вище Закону.

Відповідно до додаткових пояснень позивач зазначив, що оскільки ЗУ "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та палива" станом на 01.07.2019 не врегульвано відносини щодо органу , який видає ліцензії на роздрібну торгівлю пальним, а ДФС України лише 30.05.202019 направила лист № 17014/7/99-99-12-01-01-17 із розпорядженням про видачу лицензії ГУ областей з 01.07.2019, чим створено для добросовісних платників перешкоди в господарюванні, що призвело до накладення штрафу на позивача. Також зазначає, що у відповідності до положень ст. 3 та 8 ЗУ "Про ліцензування видів господарської діяльності" застосування штрафних санкцій до позивача за період з 01.07.2019 до 01.09.2019 є незаконним.

Також, відповідно до письмових пояснень, відповідач зазначив, що дії щодо проведення перевірки вже відбулись, наказ реалізовано відповідачем, а саме складено акт перевірки та прийнято податкове повідомлення - рішення, відтак посилання позивача на протиправність дій по проведенню перевірки та наказу є необґрунтованими.

В судовому засіданні представник позивача просив рішення суду першої інстанції скасувати з підстав наведених в апеляційній скарзі та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні просив у задоволенні вимог апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що Головним управлінням ДПС у Харківській області проведено фактичну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Трафік ЛПГ" щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідно до закону, ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), за результатами якої складено акт від 25.09.2019 №106/20/30/РРО/42931163.

В ході проведеної перевірки встановлено порушення ч. 20 ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та палива". Так, ТОВ "Глобал Трафік ЛПГ" на АЗС (автодорога Харків - Балаклія 32 км., м. Зміїв) за період з 01.07.2019 по 21.09.2019 здійснило реалізацію пального (газу скріпленого) за відсутності ліцензії та права роздрібної торгівлі пальним.

Вказаний акт перевірки 24.09.2019 під підпис отримав представник позивача.

За результатами фактичної перевірки та відповідно до статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та палива" Головним управлінням ДПС у Харківській області прийнято рішення про застосування фінансових санкцій № 00001330510 від 16.10.2019, яким застосовано до ТОВ "Глобал Трафік ЛПГ" фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 250000,00 грн. за роздрібну торгівлю пальним без наявності ліцензії.

Вказане рішення про застосування штрафних санкцій супровідним листом від 30.01.2020 направлено на адресу представника позивача.

Вважаючи рішення Головного управління ДПС у Харківській області №00001330510 від 16.10.2019 про зобов`язання сплатити штраф у розмірі 250 000 грн. незаконним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходи з їх обґрунтованості.

Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР (далі - Закон № 481) визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України.

Статтею 1 Закону № 481, серед іншого, надано визначення наступним поняттям:

- ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку;

- оптова торгівля пальним - діяльність із придбання та подальшої реалізації пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик суб`єктам господарювання (у тому числі іноземним суб`єктам господарювання, які діють через своє зареєстроване постійне представництво) роздрібної та/або оптової торгівлі та/або іншим особам.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів" від 23 листопада 2018 року № 2628-VІІІ внесені зміни до Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", якими, зокрема, запроваджено ліцензування роздрібної торгівлі пальним, які набрали чинності з 01.07.2019.

Відповідно до статті 15 Закону № 481 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) імпорт, експорт алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюються суб`єктами господарювання всіх форм власності без ліцензії. Оптова торгівля на території України алкогольними напоями та тютюновими виробами здійснюється за наявності у суб`єктів господарювання всіх форм власності ліцензії на оптову торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами. Оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб`єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензії.

Згідно з Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 2628-VІІІ останній набирає чинності з 1 січня 2019 року, крім, зокрема, підпункту 6 (щодо змін до Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів"), підпункту 17 (щодо змін до Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності") пункту 2 розділу II цього Закону, що набирають чинності з 1 липня 2019 року.

Одночасно, Законом № 2628-VІІІ доповнено частину другу статті 17 Закону № 481, за якою до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі роздрібної торгівлі пальним без наявності ліцензії - 250000 гривень.

За змістом статті 15 Закону № 481 суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва.

Ліцензії на право оптової торгівлі пальним видаються терміном на п`ять років органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України.

Ліцензія видається за заявою суб`єкта господарювання, до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.

Ліцензія або рішення про відмову в її видачі видається заявнику не пізніше 10 календарних днів (щодо пального - не пізніше 20 календарних днів) з дня одержання зазначених у цьому Законі документів.

Суспільні відносини у сфері ліцензування видів господарської діяльності, виключний перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, уніфікований порядок їх ліцензування, нагляд і контроль у сфері ліцензування, відповідальність за порушення законодавства у сфері ліцензування видів господарської діяльності регулює (встановлює, визначає) Закон України "Про ліцензування видів господарської діяльності" від 2 березня 2015 року № 222-VIII.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 7 Закону України № 222-VIII (в редакції з 01 липня 2019 року), ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності, як, зокрема, виробництво і торгівля пальним, яка ліцензується відповідно до Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального".

Частиною першою статті 8 Закону № 222-VIII (в редакції на 1 липня 2019 року) у разі запровадження ліцензування нового виду господарської діяльності або нової частини виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, ліцензійні умови провадження нового виду господарської діяльності або нової частини виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, набирають чинності у строк, необхідний для приведення суб`єктом господарювання своєї діяльності у відповідність із вимогами ліцензійних умов, але не менш як через два місяці з дня їх прийняття.

Згідно з абзацем 4 пункту 4 частини першої статті 3 Закону № 222-VIII у разі внесення змін до нормативно-правових актів у сфері ліцензування, передбачається достатній для реалізації цих змін строк, але не менш як два місяці.

Частиною другою статті 20 Закону № 222-VIII встановлено, що у разі відсутності ліцензійних умов провадження відповідного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, відповідальність за провадження такої господарської діяльності без ліцензії не застосовується.

Згідно з підпунктом 27 пункту 4 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року № 227 Державна податкова служба України відповідно до покладених на неї завдань здійснює ліцензування діяльності суб`єктів господарювання з виробництва пального, з оптової, роздрібної торгівлі та зберігання пального і контроль за таким виробництвом. ДПС здійснює повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку її територіальні органи.

Відповідно до Постанови Кабінету міністрів України від 19 червня 2019 року № 545 "Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним і внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України" територіальні органи ДФС визначено органом ліцензування господарської діяльності з роздрібної торгівлі пальним, зберігання пального. Вказана постанова набрала чинності 01 липня 2019 року.

Листом Державної фіскальної служби від 30 травня 2019 року за № 17014/7/99-99-12-01-01-17 на виконання Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів" доведено територіальним органам - головним управлінням ДФС в областях та м. Києві, що суб`єкти господарювання можуть подати документи на розгляд до органу ліцензування для отримання відповідних ліцензії на адресу Головних управлінь ДФС в областях та м. Києві за місцем роздрібної торгівлі пальним, починаючи з 12 червня 2019 року. При цьому, Головні управління ДФС у областях та м. Києві мають видавати зазначені ліцензії суб`єктам господарювання, починаючи з 01 липня 2019 року.

Механізм застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України №481, регламентований спеціальним Порядком, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 року № 790 (далі - Порядок № 790).

Відповідно до пунктів 2 та 3 Порядку № 790 за порушення, передбачені статтею 17 Закону України № 481, до суб`єктів підприємницької діяльності, винних у вчиненні порушень, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірах, передбачених Законом.

Згідно з пунктом 5 Порядку № 790 підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є: акт перевірки додержання суб`єктом господарювання встановлених законодавством вимог, обов`язкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, складений органом, що видав ліцензію, у якому зазначається зміст порушення і конкретні порушені норми законодавства; результати проведення органом, який видав ліцензію, іншими органами виконавчої влади в межах їх компетенції перевірок суб`єкта господарювання, пов`язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб`єктами господарювання вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Відповідно до висновків контролюючого органу, викладених у акті перевірки, підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення про застосування фінансових санкцій слугував факт здійснення на АЗС ТОВ "Глобал Трафік ЛПГ" роздрібної торгівлі пальним до моменту отримання відповідної ліцензії.

Так, матеріалами справи підтверджено, що для здійснення господарської діяльності ТОВ "Глобал Трафік ЛПГ" отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним: №20090314201900525 від 19.11.2019, термін дії з 22.09.2019 по 22.09.2024, за адресою: Харківська область, м. Зміїв, автодорога Харків-Балаклія 32 км, АГЗП (а.с. 67).

В свою чергу, в ході проведення перевірки контролюючим органом встановлений факт здійсненння реалізації пального на АГЗП за адресою: автодорога Харків - Балаклія 32 км., м. Зміїв, за період з 01.07.2019 по 21.09.2019. За даними АІС "Податковий блок" по РРО заводський номер ЗВ 1041011876, який використовується позивачем на АГЗП за адресою: автодорога Харків - Балаклія 32 км., м. Зміїв, суб`єктом господарювання 01.07.2019 проведено реалізацію 11,54 літрів скрапленого газу на загальну суму 149,90 грн., що підтверджується відповідним електронним звітом, надісланим до ДПС України (а.с. 88-89).

Матеріалами справи встановлено, що право на роздрібну торгівлю пальним позивач набув з 22.09.2019, а саме з моменту строку дії відповідної ліцензії.

За висновками акту перевірки, з якими погодився і суд першої інстанції, з 01.07.2019 по 21.09.2019 ТОВ "Глобал Трафік ЛПГ" здійснювало реалізацію пального з порушенням вимог Закону України №481.

Так, вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем належними та допустимими доказами не доведена відсутність факту роздрібної торгівлі пальним 01.07.2019 по 21.09.2019, а зазначений факт підтверджується наданими відповідачем належними та допустимими доказами, зокрема, актом перевірки, фіскальним чеком, витягом з системи ІС "Податковий блок".

Колегія суддів зазначає, що у відповідності до положень ст. 3, ст. 8 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" застосування штрафних санкцій до ТОВ "Глобал Трафік ЛПГ" за період з 01.07.2019 до 01.09.2019, тобто протягом двох місяців з моменту набрання чинності є незаконним.

При цьому, відповідачем до суду першої та апеляційної інстанції не надано доказів, що позивач здійснював реалізацію пального на АГЗП без відповідної ліцензії, починаючи з 01.09.2019 по 21.09.2019.

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції не дослідив той факт, що затримка в отриманні ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним була зумовлена виключно відсутністю законодавчо визначеного порядку отримання таких ліценцій станом на день набрання чинності Законом №2628-VIII.

Дійсно, з 1 липня 2019 року набрали чинності норми Закону України № 481 щодо ліцензування роздрібної торгівлі пальним. З цієї дати роздрібна торгівля пальним здійснюється суб`єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензії.

У разі роздрібної торгівлі пальним без наявності ліцензії до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу 250000 гривень.

Зважаючи на положення абзацу 4 пункту 4 частини першої статті 3, частини першої статті 8 Закону України № 222-VIII, при запровадженні ліцензування роздрібної торгівлі паливом, ліцензійні умови провадження нового виду господарської діяльності набирають чинності у строк, необхідний для приведення суб`єктом господарювання своєї діяльності у відповідність із вимогами ліцензійних умов, але не менш як через два місяці з дня їх прийняття.

Закон України № 2628-VІІІ, яким внесені зміни в тому числі до Законів України № 481, № 222-VIII, прийнятий Верховною Радою України 23 листопада 2018 року, опублікований 12 грудня 2018 року, набрав чинності з 1 січня 2019 року, крім, зокрема, норм підпункту 6 (щодо змін до Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів"), підпункту 17 (щодо змін до Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності") пункту 2 розділу II цього Закону, що набирали чинності з 1 липня 2019 року.

Отже, законодавець при запровадженні ліцензування роздрібної торгівлі пальним дотримався принципів, встановлених Законом № 222-VIII, щодо надання достатнього строку для реалізації прийнятих змін, який склав вісім місяців з дня прийняття Закону України № 2628-VІІІ.

Колегія суддів зазначає, що вищий орган виконавчої влади України з метою реалізації положень Закону України № 481 в частині внесених змін Законом України № 2628-VІІІ, лише 19 червня 2019 року Постановою № 545 (набрала чинності 1 липня 2019 року) пункт 6 переліку органів ліцензування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 5 серпня 2015 року № 609, виклав в новій редакції, доповнивши його новим видом ліцензійної діяльності (зокрема, роздрібна та оптова торгівля пальним, зберігання пального), визначивши орган ліцензування - ДФС, територіальні органи ДФС.

Про можливість подати документи для отримання ліцензії з 12 червня 2019 року суб`єкт господарювання дізнався з листа ДФС від 30 травня 2019 року за № 17014/7/99-99-12-01-01-17, при цьому, фактично отримати ліцензію для здійснення оптової торгівлі пальним можливо було не раніше 1 липня 2019 року, що є днем набрання чинності норм Закону України № 2628-VІІІ щодо ліцензування, в тому числі й щодо відповідальності за торгівлю пальним без ліцензії.

Зазначені дії органів виконавчої влади є прикладом порушення ними принципу "належного урядування", які призвели до перешкод в господарюванні для добросовісних платників.

Частиною другою статті 6 та частиною першої статті 7 КАС України передбачено, що суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статей 1 та 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини (метою цього Закону є впровадження в українське судочинство та адміністративну практику європейських стандартів прав людини) суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Враховуючи зазначені положення Конституції та законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також правову природу спору у цій справі, колегією суддів з метою забезпечення дії в Україні принципу верховенства права враховано судову практику Європейського суду з прав людини.

У пунктах 70-71 рішення по справі "Рисовський проти України" (заява № 29979/04) Європейський Суд з прав людини, аналізуючи відповідність мотивування Конвенції, підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування", зазначивши, що цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), заява № 33202/96, пункт 120, "Онер`їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), заява № 48939/99, пункт 128, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), № 21151/04, пункт 72, "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, пункту 51). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, пункт 74, "Тошкуца та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, пункт 37) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), пункт 128, та "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), пункт 119).

Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, пункт 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (там само). З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, пункт 58). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, пункт 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справах "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, пункт 58, "Ґаші проти Хорватії" (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, пункт 40, "Трґо проти Хорватії" (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, пункт 67).

До спірних правовідносин підлягає застосуванню рішення Конституційного Суду України від 27 лютого 2018 року № 1-р/2018 (справа № 1-6/2018), яким сформовано правову позицію щодо верховенства права, а саме - основними елементами конституційного принципу верховенства права є справедливість, рівність, правова визначеність. Конституційні та конвенційні принципи, на яких базується гарантія кожному прав і свобод осіб та їх реалізація, передбачають правові гарантії, правову визначеність і пов`язану з ними передбачуваність законодавчої політики, необхідні для того, щоб учасники відповідних правовідносин мали можливість завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано (абзац третій пункту 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року №8-рп/2005). Принцип правової визначеності вимагає від законодавця чіткості, зрозумілості, однозначності правових норм, їх передбачуваності (прогнозованості) для забезпечення стабільного правового становища.

Наведене узгоджується із сталою практикою ЄСПЛ, яка знайшла своє відображення у справі "Звежинський проти Польщі", в якій Суд підкреслив, що, розглядаючи питання, які мають загальний інтерес, органи державної влади повинні діяти конкретно і дуже послідовно (рішення у справі "Беєлер проти Італії"). Крім того, як охоронець громадського порядку держава має моральне зобов`язання бути взірцевою, вона повинна стежити за тим, щоб такими були й державні органи, що захищають публічний порядок (пункт 73).

Колегія суддів зазначає, що затримка в отриманні ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним була зумовлена виключно відсутністю законодавчо визначеного порядку отримання таких ліценцій станом на день набрання чинності Законом № 2628-VIII.

При цьому, колегія суддів зауважує, що позивач вжив заходи для отримання відповідної ліцензії, а саме 28.08.2019 сплатив збір за отримання відповідної ліцензії, а 03.09.2019 подав заяву щодо її отримання. Саму ж ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним відповідач видав лише 22.09.2019.

Аналізуючи наявність легітимної мети і пропорційність втручання держави у майнові права позивача за обставин, що склалися у цій справі, колегія суддів бере до уваги те, що держава не створила правового регулювання і фактичних умов, за яких господарська діяльність позивача у спірний період могла б бути законною. Необхідний перехідний період був уведений в дію, проте ретроспективної дії таким положенням законодавець не надав.

Отже, притягнення до відповідальності за таких умов не може бути визнане таким, що переслідує законну мету і є пропорційним.

Аналогічну правову позицію висловлено в постановах Верховного Суду від 4 листопада 2020 року у справі № 160/10203/19, від 01 грудня 2020 року у справі № 580/1550/20, що враховується судом відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.

Таким чином, висновки податкового органу та суду першої інстанції є помилковими, з огляду на те, що в даному випадку держава не створила правового регулювання і фактичних умов, за яких господарська діяльність позивача у спірний період могла б бути законною, а отже податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області №00001330510 від 16.10.2019 підлягає скасуванню, а позов задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права (ч. 2 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України).

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 3 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції при ухваленні рішення щодо відмови у задоволенні позовних вимог були допущені порушення норм матеріального та процесуального права, а тому рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення - про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛОБАЛ ТРАФІК ЛПГ" задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.04.2021 по справі № 520/4790/2020 скасувати.

Прийняти постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛОБАЛ ТРАФІК ЛПГ" до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про застосування фінансових санкцій Головного управління ДПС у Харківській області від 16.10.2019 №00001330510, яким зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "ГЛОБАЛ ТРАФІК ЛПГ" сплатити штраф у розмірі 250000,00 грн.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)А.О. Бегунц Судді (підпис) (підпис) С.С. Рєзнікова Л.В. Мельнікова Повний текст постанови складено 13.10.2021 року