Ухвала

від 11.10.2021 по справі 206/4648/19

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/803/1403/21 Справа № 206/4648/19 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2021 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:

головуючого-судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

в режимі відеоконференції:

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

захисника ОСОБА_8 ,

представника потерпілих ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги захисника ОСОБА_8 та представника ПрАТ СК ВУСО ОСОБА_10 на вирок Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 11 березня 2021 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019040030001566 24 червня 2019 року, щодо

ОСОБА_7 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новгород-Сіверського

Чернігівської області, який зареєстрований за адресою:

АДРЕСА_1 ,

фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст оскарженого рішення та встановлені судом першої інстанції обставини.

Вироком Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 11 березня 2021 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 1 ст. 286 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_7 ухвалено рахувати з моменту приведення вироку до виконання.

Уточнений цивільний позов представника потерпілих ОСОБА_9 про стягнення на користь потерпілих ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ПП ЕКІПАЖ матеріальної та моральної шкоди залишено без розгляду.

Вирішено питання щодо процесуальних витрат та речових доказів у провадженні.

Цим вироком ОСОБА_7 визнано винуватим у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили потерпілим ОСОБА_11 та ОСОБА_12 тілесні ушкодження середньої тяжкості, за наступних обставин.

Водій ОСОБА_7 24 червня 2019 року приблизно о 10.00 год., керуючи технічно справним автомобілем «ДАФ», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з спеціалізованим причепом «Трейлер», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить згідно з свідоцтва про реєстрацію ТОВ «СІЛЬПО-ФУД», рухався в м. Дніпрі по вул. Роз`їздній з боку вул. Зоопаркової в напрямку вул. Рощинської. Під час руху ОСОБА_7 , порушуючи правила безпеки дорожнього руху, проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки і її змін, наближаючись до звуження проїзної частини, не надав перевагу зустрічному транспорту - автомобілю «МАН», реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_11 , який знаходився на вузькій ділянці, внаслідок чого в районі буд. 54 сталось зіткнення.

Внаслідок ДТП водію автомобіля «МАН» ОСОБА_11 спричинені тілесні ушкодження у вигляді тупої травми тіла: саден у лівій тім`яній області, в лобно-скроневій області по центру, в лобній та лобно-скроневій області праворуч; синців на передній поверхні черева на 3,5 см вниз від пупка та ліворуч та на лівій бічній поверхні черева по середньо-пахвовій лінії ближче до краю реберної дуги; 18-ти саден: на задній поверхні лівого плечового суглобу з переходом на лопатку та плече; відкритого перелому голівки лівої малогомілкової кістки з збійною раною в проекції перелому; 4-х синців на внутрішній поверхні правого колінного суглобу, на передньо-зовнішній поверхні правого стегна у нижній третині, на задній поверхні правого стегна у нижній третині з переходом в підколінну ямку та на задній поверхні правої гомілки від верхньої до середньої третини.

Пасажиру автомобіля «МАН» ОСОБА_12 спричинені тілесні ушкодження у вигляді тупої травми тіла: 6-ти поверхневих забійних ран або глибоких саден в лобно-скроневій області ліворуч, від межі росту волосся з переходом далі на волосисту частину голови; 5-ти поверхневих забійних ран або глибоких саден на зовнішній поверхні лівого плеча на межі середньої та нижньої третини; 2-х забійних ран на зовнішній поверхні лівого плеча у нижній третині; закритого перелому правої ключиці в середній третині з задовільним стоянням уламків; синця на грудній клітині праворуч по середньо-ключичній лінії в проекції 2,3-го ребра.

Порушення правил безпеки дорожнього руху виразилося в тому, що водій ОСОБА_7 , керуючи автомобілем «ДАФ», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з спеціалізованим причепом «Трейлер», реєстраційний номер НОМЕР_2 , порушив вимоги дорожнього знаку 2.5 «Перевага зустрічного руху» ПДР України, що перебуває у причинному зв`язку з наслідками, що настали.

Вимоги апеляційних скарг та узагальнені доводи осіб, які їх подали.

В апеляційній скарзі захисник просить вирок суду скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Обґрунтовуючи свої вимоги посилається на те, що судом не були взяті до уваги та були відхилені клопотання учасників судового провадження про допит певних осіб, дослідження доказів або вчинення інших процесуальних дій для підтвердження чи спростування обставин, з`ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обгрунтованого та справедливого судового рішення, не досліджено обставини, які підлягають дослідженню, а прокурором не наведено доказів вини обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення.

В апеляційній скарзі представник ПрАТ СК ВУСО ОСОБА_10 просить вирок суду скасувати в частині залишення цивільного позову без розгляду та ухвалити в цій частині нове рішення, яким залишити без задоволення цивільні позови ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ПП ЕКІПАЖ до ПрАТ СК ВУСО.

Обґрунтовуючи свої вимоги посилається на те, що суд помилково вказав, що процесуальні дії суду при поданні цивільного позову під час розгляду кримінальної справи заяви про залишення позову без розгляду не врегульовані КПК України, оскільки відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України позов може бути залишений без розгляду за заявою позивача лише до початку розгляду справи, а відповідно до ч. 6 ст. 9 КПК України у разі, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу. Вважає, що викладене спростовує висновки суду про можливість залишення цивільного позову без розгляду. Вказує, що судом не було оголошено долучені до матеріалів провадження заяви потерпілих про залишення цивільного позову без розгляду та їх обгрунтування, не було їх обговорено та не було вирішено питання про направлення копій цих заяв цивільному відповідачу, що унеможливило реалізацію права цивільного відповідача навести свою думку, заперечення, міркування, надати письмові пояснення, що є порушенням процесуального закону.

Позиції учасників судового провадження.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 та захисник ОСОБА_8 підтримали апеляційну скаргу захисника лише в частині пом`якшення призначеного покарання, не заперечували проти задоволення апеляційної скарги представника цивільного відповідача.

Прокурорв судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційних скарг, просив вирок суду залишити без зміни.

Представник потерпілих ОСОБА_9 заперечував проти задоволення апеляційних скарг, просив вирок суду залишити без зміни.

Мотиви апеляційного суду.

Заслухавши доповідь судді, думку учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційних скарг, апеляційний суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.

Згідно з положеннями ст. 94 КПК України суд під час прийняття відповідного процесуального рішення за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, повинен оцінювати кожний доказ із точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів із точки зору достатності та взаємозв`язку.

При перевірці матеріалів кримінального провадження апеляційним судом установлено, що судовий розгляд у ньому проведено з дотриманням вимог кримінального процесуального закону, таких порушень цього закону, котрі були б суттєвими і тягли за собою скасування вироку, у провадженні не допущено.

Свої висновки про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, та правильність кваліфікації його дій за даною нормою кримінального закону судом першої інстанції зроблено на підставі доказів, а саме на показаннях потерпілих ОСОБА_12 , ОСОБА_11 та свідка ОСОБА_13 , даних, що містяться у протоколах огляду місця ДТП та додаткового огляду місця ДТП, висновках судово-медичних та судово-автотехнічних експертиз, а також на підставі інших доказів, досліджених та оцінених у сукупності з дотриманням вимог кримінального процесуального закону, про що у судовому рішенні наведено докладні мотиви.

При цьому під час апеляційного перегляду обвинувачений ОСОБА_7 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, визнав в повному обсязі та у судовому засіданні разом із захисником ОСОБА_8 підтримав апеляційну скаргу лише в частині пом`якшення призначеного йому покарання.

Що стосується доводів захисника про невідповідність призначеного ОСОБА_7 покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, слід зазначити наступне.

Відповідно до змісту ст.ст. 50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Суд при призначенні покарання враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Враховуючи роз`яснення, які містяться в п.п. 1, 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 23 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Відповідно до наведеного, призначаючи покарання винному суд повинен урахувати ступінь тяжкості злочину, конкретні обставини його вчинення, форму вини, наслідки цього діяння, дані про винну особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення такої особи до своїх дій, інші обставини справи, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру й тяжкості вчиненого злочину.

Відповідно до ст. 75 КК України якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

При призначенні ОСОБА_7 покарання суд відповідно до вимог ст. 65 КК України врахував ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, дані про його особу, а також усі обставини провадження. Суд також вказав провідсутність обставин, які помякшують та обтяжують покарання обвинуваченому.

З урахуванням сукупності перелічених даних, тяжкості скоєного кримінального правопорушення та конкретних обставин його вчинення, а також даних про особу обвинуваченого, який раніше несудимий,за місцемроботи тамісцем мешканняхарактеризується позитивно,одружений,має наутриманні неповнолітнюдитину,на облікуу лікарянарколога талікаря психіатране перебуває,вчинив злочинз необережності,завдану злочинушкоду потерпілимне відшкодував, суд дійшов обгрунтованого висновку про необхідність призначення покарання у виді обмеження волі в межах санкції ч. 1 ст. 286 КК України.

При цьому, вирішуючи питання про вид та розмір призначеного покарання, суд першої інстанції також урахував наслідки, що настали для потерпілого, а саме спричинення тілесних ушкоджень середньої тяжкості, характер та мотиви допущених ОСОБА_7 порушень правил безпеки дорожнього руху, його ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину.

Доводи обвинуваченого про те, що він щиро кається, офіційно непрацевлаштований,має постійнемісце проживання,на облікуу лікарянарколога талікаря психіатране перебуває, вже були враховані судом першої інстанції при призначенні покарання.

Не заслуговують на увагу доводи захисника про визнання пом`якшуючою обставиною щире каяття, оскільки не знайшло свого підтвердження матеріалами провадження. Розкаяння передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочинних дій, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому певному злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки. Як слідує з матеріалів провадження за весь час розгляду провадження обвинувачений не визнавав свою винуватість та лише під час апеляційного перегляду визнав свою винуватість в повному обсязі. Крім того, після скоєння кримінального правопорушення обвинувачений не надав медичної допомоги потерпілим, не викликав карети швидкої допомоги чи працівників поліції.

Той факт,що употерпілого відсутнідо обвинуваченогопретензії матеріальногохарактеру,має місце,проте неє підставоюдля пом`якшенняпризначеного ОСОБА_7 покарання, з огляду на дослідженні матеріали провадження в їх сукупності.

Захисником якв апеляційнійскарзі,так іпід часапеляційного переглядуне наданодоказів,які бістотно знижували ступінь тяжкості та суспільну небезпеку вчиненого ОСОБА_7 кримінального правопорушення.

З огляду на фактичні обставини кримінального провадження, положення кримінального закону, мету покарання призначене судом покарання ОСОБА_7 за своїм видом та розміром є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Підстав дляпом`якшення призначеного ОСОБА_7 покарання з мотивів, зазначених захисником під час апеляційного перегляду, апеляційний суд не вбачає.

З огляду на це наведені захисником під час апеляційного перегляду доводи про те, що призначене ОСОБА_7 покарання не відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого і за своїм видом є явно несправедливим внаслідок суворості, не впливають на відповідність призначеного покарання і не містять достатніх даних для призначення останньому більш м`якого покарання, про що наполягав захисник.

Що ж стосується тверджень представника ПрАТ СК ВУСО ОСОБА_10 про необхідність скасування рішення суду в частині вирішення цивільного позову, слід зазначити наступне.

За вимогами ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом та із застосуванням норм Цивільного процесуального кодексу України, якщо вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Якщо в кримінальному провадженні був заявлений цивільний позов, то у такому випадку він є обов`язковим предметом судового розгляду.

Кримінальним процесуальним законом передбачені підстави для залишення цивільного позову без розгляду, а саме: у разі виправдання обвинуваченого за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення або його непричетності до вчинення кримінального правопорушення (ст. 129 КПК України), у випадку нез`явлення у судове засідання цивільного позивача, його представника чи законного представника, крім випадків, коли від нього надійшло клопотання про розгляд позову за його відсутності (ст. 326 КПК України). З будь-яких інших підстав суд не має права залишити позов без розгляду при постановленні обвинувального вироку.

Суд першої інстанції, залишаючи уточнений цивільний позов представника потерпілих ОСОБА_9 без розгляду з підстав заявлення такого клопотання представником потерпілих та потерпілими, порушив вищенаведені вимоги закону. Посилання на ЦПК України в даному випадку недоречні тому, що випадки залишення цивільного позову в кримінальному провадженні без розгляду чітко врегульовано КПК України.

Вищезазначене також узгоджується з позицією Верховного Суду, зазначеною у постанові Другої судової палати Касаційного кримінального суду від 16 травня 2019 року у справі №462/5779/15-к (провадження № 51-8147км18).

Отже, з урахуванням наведеної позиції, слід зазначити, що залишення цивільного позову без розгляду в даному провадженні суперечить закріпленим у ст.ст. 2, 7, 9 КПК України завданням кримінального провадження та засаді законності, не відповідає приписам ст.ст. 118, 119, 128, 326, 370 КПК України та істотно порушує гарантоване особі право на розгляд провадження щодо неї з додержанням вимог, передбачених КПК України.

Враховуючи наведене, положення ст.ст. 7, 9 КПК України та встановлений факт неналежного виконання судом першої інстанції вимог ст.ст. 128, 129 КПК України при вирішенні цивільного позову, апеляційний суд вважає наведені порушення вимог кримінального процесуального закону істотними та у відповідності до положень ч. 6 ст. 9 КПК України та ст.ст. 409, 410, 411, 412, 415 КПК України визнає їх підставою для скасування вироку суду в частині вирішення цивільного позову з призначенням в цій частині нового розгляду у суді першої інстанції у порядку цивільного судочинства.

З огляду на викладене апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню, апеляційна скарга представника ПрАТ СК ВУСО ОСОБА_10 підлягає частковому задоволенню, а оскаржуваний вирок суду скасуванню в частині вирішення цивільного позову з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства.

Матеріали кримінального провадження не містять інших істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які були б підставами для скасування або зміни оскаржуваного вироку.

Керуючись ст.ст. 405, 407, 419 КПК України, апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу представника ПрАТ СК ВУСО ОСОБА_10 задовольнити частково.

Вирок Самарськогорайонного судум.Дніпропетровськавід 11березня 2021року щодо ОСОБА_7 скасувати в частині вирішення цивільного позову і призначити в цій частині новий розгляд у суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та на неї може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4