Постанова

від 07.10.2021 по справі 336/12/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

07 жовтня 2021 року м. Дніпросправа № 336/12/19

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Юрко І.В. (доповідач), суддів: Чабаненко С.В., Чумака С.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приморської міської ради Приморського району на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14 січня 2021 року в адміністративній справі №336/12/19 (головуючий суддя І-ї інстанції Сацький Р.В., рішення в повному обсязі виготовлено 25.01.2021 року) за позовом ОСОБА_1 до Приморської міської ради Приморського району про визнання нечинними та скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач 03.01.2019 року звернулась до Шевченківського районного суду м.Запоріжжя з позовом до Приморської міської ради Приморського району, в якому просила (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 03.04.2019 року):

- визнати нечинним та скасувати рішення Приморської міської ради Приморського району Запорізької області Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Приморськ Приморського району Запорізької області від 28.12.2012 року №28.

- визнати нечинним та скасувати рішення Приморської міської ради Приморського району Запорізької області Про проведення нормативно грошової оцінки земель міста Приморськ Приморського району Запорізької області від 31.08.2012 року №19.

Ухвалою Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 04 січня 2019 року справу №336/12/19 передано на розгляд Запорізькому окружному адміністративному суду (а.с.41 т.1).

В обґрунтування позову зазначено, що позивач є власником бази відпочинку ІНФОРМАЦІЯ_1 , що розташована на орендованій земельній ділянці, яка належить територіальній громаді в особі Приморської міської ради Приморського району Запорізької області. На час укладання договору оренди земельної ділянки від 15.11.2010 року діяла нормативно-грошова оцінка від 26.10.2010 року. Далі зазначено, що 13.10.2017 року позивач отримала від податкового органу податкове повідомлення-рішення від 10.10.2017 року №16870-1303, яким визначена сума податкового зобов`язання за податковий період 2017 року за платежем: Орендна плата з фізичних осіб в сумі 12816830 грн., (замість 55404,30 грн.), сформованого на підставі рішення Приморської міської ради №28 від 28.12.2012 року Про затвердження технічної документації з нормативно грошової оцінки земель міста Приморськ Приморського району Запорізької області , із чого дізналась про існування нової технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за 2012 року. Позивач наполягає на тому, що міська рада, як уповноважений регуляторний орган (суб`єкт владних повноважень), в порушення статей 1, 9, 13 Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності (№1160-IV), безпідставно та незаконно не здійснила оприлюднення у друкованому засобі масової інформації міської ради (в газеті) проектів нормативно-правових регуляторних актів, якими є рішення Приморської міської ради Приморського району Запорізької області Про проведення нормативно грошової оцінки земель міста Приморськ Приморського району Запорізької області від 31.08.2012 року №19, та рішення Приморської міської ради Приморського району Запорізької області Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Приморськ Приморського району Запорізької області від 28.12.2012 року №28. Неоприлюднення відповідачем проектів нормативно-правових регуляторних актів в друкованому засобі масової інформації позбавило її законного права на ознайомлення з цими документами, їх аналізом та інших прав, визначених ст.6 ЗУ Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності .

В позові також зазначено, що позивач дізналась про існування нової технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки лише 14.04.2018 року у судовому засіданні Запорізького окружного адміністративного суду при наданні ГУ Держгеокадастру по справі №808/3843/17 копій рішень Приморської міської ради Приморського району Запорізької області Про проведення нормативно грошової оцінки земель міста Приморськ Приморського району Запорізької області від 31.08.2012 року №19 та Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Приморськ Приморського району Запорізької області від 28.12.2012 року №28.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 14 січня 2021року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та нечинним рішення Приморської міської ради Приморського району Запорізької області Про проведення нормативно грошової оцінки земель міста Приморськ Приморського району Запорізької області від 31.08.2012 №19.

Визнано протиправним та нечинним рішення Приморської міської ради Приморського району Запорізької області Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Приморськ Приморського району Запорізької області від 28.12.2012 №28.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не подала.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю

Від учасників справи до апеляційного суду клопотань про розгляд справи за їх участю не надходило.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Як зазначалось вище, рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 14 січня 2021року адміністративний позов задоволено.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції вважає, що розглядаючи справу по суті позовних вимог, судом першої інстанції не було з`ясовано питання додержання позивачем строку звернення до суду.

Так, відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною другою цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Подаючи позов, позивач зазначила, що дізналась про існування нової технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки лише 14.04.2018 року у судовому засіданні Запорізького окружного адміністративного суду при наданні ГУ Держгеокадастру по справі №808/3843/17 копій рішень Приморської міської ради Приморського району Запорізької області Про проведення нормативно грошової оцінки земель міста Приморськ Приморського району Запорізької області від 31.08.2012 року №19 та Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Приморськ Приморського району Запорізької області від 28.12.2012 року №28 (а.с.5 т.1).

Відповідно до частини третьої статті 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому, перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відтак, на думку колегії суддів, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Апеляційний суд наголошує на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дотримання учасниками адміністративного судочинства правомірної поведінки та своєчасного виконання ними, передбачених кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини повинні бути підтверджені відповідними та належними доказами.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись .

Так, під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 року у справі № 340/1019/19).

Колегія суддів вважає, що оскільки позивач є особою, яка орендує земельну ділянку, що належить територіальній громаді в особі Приморської міської ради Приморського району Запорізької області, проводить щорічно оплату за договором оренди, тобто є особою яка зацікавлена в прийнятті відповідачем певних рішень, що стосуються орендної плати за землю, то повинна проводити моніторинг рішень відповідача та повинна дізнатись про такі рішення з дня їх опублікування.

Проте, навіть з дня коли, як зазначає позивач, вона вперше дізналась про існування оскаржуваних рішень, тобто з 14.04.2018 року, позивач все ж така пропустила встановлений КАС України шестимісячний строк звернення до суду, оскільки подала даний адміністративний позов до Шевченківського районного суду м.Запоріжжя лише 03.01.2019 року (а.с.4-7 т.1).

Згідно тексту відзиву та клопотання відповідача про залишення позовних вимог ОСОБА_1 без розгляду спірні рішення відповідача Про проведення нормативно грошової оцінки земель міста Приморськ Приморського району Запорізької області від 31.08.2012 року №19 та Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Приморськ Приморського району Запорізької області від 28.12.2012 року №28 були опубліковані своєчасно, а відтак строк їх оскарження почався з дня опублікування. Крім того відповідач звертав увагу, що позивачем заяви про поновлення строку з обгрунтуванням поважності пропуску такого строку взагалі не подавалось (а.с. 28-29, 31-32, 34-35 т.2).

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 24.04.2019 року відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду з тих підстав, що питання про наявність/відсутність підстав для відкриття провадження у справі вирішувалось судом під час прийняття ухвали 08.02.2019 року та на даний час підстав для залишення без руху позовної заяви судом не встановлено (а.с.42 т.2).

З наведених вище обставин в їх сукупності, апеляційний суд дійшов висновку, що про наявність рішень відповідача Про проведення нормативно грошової оцінки земель міста Приморськ Приморського району Запорізької області від 31.08.2012 року №19 та Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Приморськ Приморського району Запорізької області від 28.12.2012 року №28, ОСОБА_1 повинна була дізнатись з дня їх опублікування в квітні 2013 року.

Проте, навіть з дня, коли позивач дізналась про такі рішення 14.04.2018 року (як зазначає в позові), строк подання адміністративного позову сплинув 14.10.2018 року.

З матеріалів справи встановлено, що позивач звернувся до адміністративного суду з цим позовом 03.01.2019 року, тобто з пропуском шестимісячного строку.

Відповідно до положень частини третьої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, яка є чинною станом на час перегляду справи апеляційним судом, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Натомість, позивачем клопотання про поновлення строку звернення до суду з даним адміністративним позовом взагалі не заявлялось та судом першої інстанції питання про поновлення такого строку не розглядалось.

Судом апеляційної інстанції не встановлено поважних причин пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду з даним адміністративним позовом та матеріали справи не містять доказів поважності пропуску такого строку.

Пунктом 8 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 319 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

Отже, судом першої інстанції рішення ухвалено з порушенням норм процесуального права, тому воно підлягає скасуванню із залишенням позову без розгляду.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.315, ч.1 ст.319 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції вирішив його скасувати та прийняти нове рішення про залишення позовних вимог без розгляду, оскільки судом першої інстанції порушено норми процесуального права.

Керуючись статтями 77, 240, 243, 250, 308, 311, 315, 319, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приморської міської ради Приморського району на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14 січня 2021 року в адміністративній справі №336/12/19 задовольнити частково.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14 січня 2021 року в адміністративній справі №336/12/19 скасувати.

Позов ОСОБА_1 до Приморської міської ради Приморського району про визнання нечинними та скасування рішень залишити без розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий - суддя І.В. Юрко

суддя С.В. Чабаненко

суддя С.Ю. Чумак