ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Д О Д А Т К О В А
П О С Т А Н О В А
Іменем України
12 жовтня 2021 року
м. Харків
справа № 615/103/20
провадження № 22-з/818/364/21
Харківський апеляційний суд у складі:
Головуючого: Маміної О.В.
суддів: Пилипчук Н.П., Тичкової О.Ю.,
за участю секретаря: Сізонової О.О.
розглянувши клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного сільськогосподарського підприємства Нове життя про визнання права власності на урожай, стягнення набутих без достатньої правової підстави коштів та орендної плати за апеляційними скаргами представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Валківського районного суду Харківської області від 30 березня 2021 року та на ухвалу Валківського районного суду Харківської області від 29 квітня 2021 року, -
в с т а н о в и в:
У січні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Приватного сільськогосподарського підприємства Нове життя про визнання права власності на урожай, стягнення набутих без достатньої правової підстави коштів та орендної плати.
Рішенням Валківського районного суду Харківської області від 30 березня 2021 року у задоволенні позову відмовлено.
У квітні 2021 року представник позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подала до суду клопотання про стягнення судових витрат.
Ухвалою Валківського районного суду Харківської області від 29 квітня 2021 року у задоволенні вказаного клопотання відмовлено.
В апеляційних скаргах представник позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_2 просить скасувати рішення та ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, судові витрати покласти на відповідача, а також задовольнити клопотання про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 14 000 грн.
Постановою Харківського апеляційного суду від 21 вересня 2021 року апеляційні скарги представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - задоволено частково. Рішення Валківського районного суду Харківської області від 30 березня 2021 року та ухвалу Валківського районного суду Харківської області від 29 квітня 2021 року - скасовано. Позовні вимоги ОСОБА_1 - задоволено частково. Стягнуто з Приватного сільськогосподарського підприємства Нове життя на користь ОСОБА_1 грошові кошти за користування земельною ділянкою без достатньої правової підстави, у розмірі 11403,12 грн., орендну плату за землю за 2017 рік у розмірі 935,43 грн. В іншій частині позовних вимог - відмовлено. Стягнуто з Приватного сільськогосподарського підприємства Нове життя на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 310 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 658 грн.
27 вересня 2021 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подала до суду клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, які позивачка понесла під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, та просила суд стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства Нове життя на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12 000 грн.
Обговоривши доводи клопотання, судова колегія вважає, що воно підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Частинами 1, 2 ст. 246 ЦПК України визначено, що якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу (ч. 3 ст. 246 ЦПК України).
Відповідно до статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;
3) судом не вирішено питання про судові витрати;
4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.
Матеріали справи свідчать про те, що до закінчення судових дебатів у справі представник позивача зазначив про те, що протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду буде подане клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу, які позивачка понесла під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції.
Стаття 133 ЦПК України визначає види судових витрат.
Так судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Зі змісту статті 58 ЦПК України вбачається, що сторона, третя особа, а також особа, якій за законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Відповідно до статті 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Згідно статті 15 ЦПК України представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
У відповідності до статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16.
Судом встановлено, що 12 січня 2018 року між Адвокатським об`єднанням Корт Райдер , в особі керуючого партнера Прокопченка Сергія Валерійовича, та ОСОБА_1 було укладено договір про надання правової допомоги (а.с.32-33 т.1).
Пунктом 5 вказаного договору погоджені умови щодо вартості послуг і порядок розрахунків.
Згідно рахунку-фактури 06/05-21 року позивачкою сплачено 6 000 грн. за надання правової допомоги у Харківському апеляційному суді при розгляді справи №615/103/20 (а.с.90 т.2). Згідно рахунку-фактури №22/09-21 ОСОБА_1 також сплачено 6 000 грн. за надання правової допомоги у Харківському апеляційному суді при розгляді справи №615/103/20 (а.с.91 т.2).
Частина 3 ст. 141 ЦПК України встановлює, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до ст. 30 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фінансовий розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумний та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Відповідно до п.3 ч.2 ст. 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову, витрати пов`язанні з розглядом справи покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Матеріали справи свідчать про те, що позовні вимоги та вимоги апеляційної скарги задоволено на 4,7% (з 260 036 грн. на 12 338 грн.).
Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 просила суд стягнути витрати на професійну правничу допомогу, які позивачка понесла у суді апеляційної інстанції, на загальну суму 12 000 грн. (а.с.88 т.2).
Колегія суддів вважає, що наявні підстави для стягнення з Приватного сільськогосподарського підприємства Нове життя на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 564 грн., пропорційно розміру задоволених вимог апеляційної скарги (4,7% від 12 000 грн.). В іншій частині клопотання слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 133, 137, 141, 246, 270 ЦПК України, суд,-
п о с т а н о в и в:
Клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу - задовольнити частково.
Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства Нове життя на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 564 грн.
В іншій частині - у задоволенні клопотання відмовити.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.
Головуючий: О.В. Маміна
Судді: Н.П. Пилипчук
О.Ю. Тичкова
Повне судове рішення виготовлено 13.10.2021 року.
Суд | Харківський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 12.10.2021 |
Оприлюднено | 14.10.2021 |
Номер документу | 100326555 |
Харківський апеляційний суд
Маміна О. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні