Ухвала

від 12.10.2021 по справі 301/2251/21

ІРШАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 301/2251/21

У Х В А Л А

І МЕ НЕ М У КР АЇ НИ

"12" жовтня 2021 р. м. Іршава

Іршавський районний суд Закарпатської області в особі головуючої ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Іршава кримінальне провадження, що внесене 20 травня 2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016070100000404 відносно

ОСОБА_3 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ст.191 ч.1 та ч.3 КК України,

з участю прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_5 ,

в с т а н о в и в :

Згідно обвинувального акту, ОСОБА_3 , перебуваючи з 22.03.2016 року у трудових відносинах з ПП «Віес Груп», яке розташоване за адресою м. Калуш, вул. Пекарська, 2, Івано-Франківської області, будучи матеріально-відповідальною особою та зобов`язаним передати власнику всі отримані від клієнтів за реалізований товар кошти у день їх одержання, в період з 09.04.2016 року по 29.04.2016 року, діючи з корисливих спонукань, маючи умисел, спрямований на привласнення майна, яке йому було ввірене, нехтуючи покладеними на нього обов`язками і грубо порушуючи умови договору, привласнив та розпорядився ним на власний розсуд, чим спричинив» ПП «ВІЕС ГРУП» матеріальний збиток на загальну суму 5075, 66 грн. при наступних обставинах:

08.04.2016 року о 16 годині 39 хвилини 29 секунди ОСОБА_3 за допомогою планшету оформив замовлення № ЗК-0304543 від 08.04.2016 року на суму 763,71 гривень про поставлення різного асортименту товару в магазин, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , та належить приватному підприємцю ОСОБА_6 , після чого доставив вказаний товар в магазин ПП ОСОБА_6 , де 21.04.2016 року згідно накладної № ЗК-0304543 від 08.04.2016 року отримав від ОСОБА_6 в рахунок оплати за продукцію грошові кошти в сумі 763,71 гривень. В подальшому ОСОБА_3 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, отримані від ПП ОСОБА_6 грошові кошти в сумі 763,71 гривень в касу ПП «ВІЕС ГРУП» не вніс, а привласнив та використав їх на власний розсуд, в результаті чого заподіяв ПП «ВІЕС ГРУП» матеріальної шкоди на вище вказану суму;

09.04.2016 року о 14 годині 31 хвилини 45 секунди ОСОБА_3 за допомогою планшету оформив замовлення № ЗК-0305074 від 09.04.2016 року на суму 796,30 гривень про доставлення різного асортименту товару в магазин, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 , та належить приватному підприємцю ОСОБА_7 . Після доставки вказаного товару в магазин ПП ОСОБА_7 , 29.04.2016 року згідно накладної № ЗК-0305074 від 09.04.2016 року отримав від ОСОБА_7 в рахунок оплати за отриману продукцію грошові кошти в сумі 496,30 гривень. В подальшому ОСОБА_3 , діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, отримані від ПП ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 796,30 гривень в касу ПП «ВІЕС ГРУП» не вніс, привласнивши та використавши такі на власний розсуд, в результаті чого заподіяв ПП «ВІЕС ГРУП» матеріальної шкоди на вище вказану суму;

29.04.2016 року о 18 годині 23 хвилини 02 секунди ОСОБА_3 за допомогою планшету оформив фіктивне замовлення № ЗК-0314833 від 29.04.2016 на суму 1629,22 гривень про доставлення різного асортименту товару в магазин, що розташований за адресою: АДРЕСА_4 , та належить приватному підприємцю ОСОБА_8 . В подальшому ОСОБА_3 , діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, привласнив вказаний товар за замовленням № ЗК-0314833 від 29.04.2016 року на суму 1629,22 гривень, який належить ПП «ВІЕС ГРУП», а грошові кошти в сумі 1629,22 гривень в касу ПП «ВІЕС ГРУП» не вніс, в результаті чого заподіяв ПП «ВІЕС ГРУП» матеріальної шкоди на вище вказану суму;

29.04.2016 року о 18 годині 23 хвилини 08 секунди ОСОБА_3 за допомогою планшету оформив замовлення № ЗК-0314834 від 29.04.2016 року на суму 1886,43 гривень про доставлення різного асортименту товару в магазин, що розташований за адресою: АДРЕСА_5 , та належить приватному підприємцю ОСОБА_9 , хоча остання вказаний товар не замовляла. Після цього, за вказівкою ОСОБА_3 водій експедитор ОСОБА_10 доставив вказаний товар на суму 1886,43 гривень в с. Білки, Іршавського району, де передав ОСОБА_3 , який особисто підписався про отримання вказаного товару за замовленням № ЗК-0314834 від 29.04.2016 року на суму 1886,43 гривень. В подальшому ОСОБА_3 , діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, привласнив вказаний товар, який належить ПП «ВІЕС ГРУП», а грошові кошти в сумі 1886,43 гривень в касу ПП «ВІЕС ГРУП» не вніс, в результаті чого заподіяв ПП «ВІЕС ГРУП» матеріальної шкоди на вище вказану суму.

Дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч.1 ст.191 КК України як привласнення чужого майна, яке перебувало в його віданні та за ч.3 ст. 191 КК України, як привласнення чужого майна, яке перебувало в його віданні, вчинене повторно.

У підготовчому судовому засіданні потерпілий ОСОБА_11 не з`явився, про розгляд справи був належним чином повідомлений, подав до суду заяву про відмову від обвинувачення відносно ОСОБА_3 , просив закрити дане кримінальне провадження та вирішити вказане питання за його відсутності.

Прокурор ОСОБА_4 вважала, що клопотання потерпілого є підставним і таким, що підлягає задоволенню. Просила закрити кримінальне провадження у зв`язку з відмовою потерпілого від обвинувачення у формі приватного обвинувачення. Просила вирішити питання про повернення обвинуваченому внесеної застави.

Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник ОСОБА_5 не заперечували проти закриття кримінального провадження.

Заслухавши думки сторін кримінального провадження з приводу заявленого клопотання, суд приходить до наступного.

Згідно ч.4 ст.26 та п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України, відмова потерпілого від обвинувачення є безумовною підставою для закриття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення.

Згідно п.3 ч.1 ст.477 КПК України (в редакції від 18.02.2016 року, що діяла на час вчинення злочину), кримінальне провадження за кримінальним правопорушенням, що передбачено ст.191 КК України (крім вчиненого організованою групою, або шкода від якого завдана державним інтересам), відноситься до приватного обвинувачення та може здійснюватися тільки на підставі заяви потерпілого, якщо воно вчинено особою, яка щодо потерпілого була найманим працівником і завдала шкоду виключно власності потерпілого.

Отже, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 477 КПК України (у редакції, чинній до 10 січня 2019 року), кримінальним провадженням у формі приватного обвинувачення є провадження, яке може бути розпочате слідчим, прокурором лише на підставі заяви потерпілого щодо кримінальних правопорушень, передбачених зокрема ст. 191 КК України (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, крім вчиненого організованою групою, або шкода від якого завдана державним інтересам), якщо вони вчинені особою, яка щодо потерпілого була найманим працівником і завдала шкоди виключно власності потерпілого.

Внесення змін до ст. 477 КПК України не позбавляє права потерпілого звернутись до суду із заявою про відмову від обвинувачення, позаяк досудове розслідування розпочато у формі приватного обвинувачення і тому має бути закінчено з дотриманням норм, що визначають особливості розгляду справ приватного обвинувачення. Позбавлення потерпілого під час судового провадження наявного в нього, з початку кримінального провадження у формі приватного обвинувачення, права на відмову від обвинувачення, шляхом звуження поняття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення (виключення п. 3 ч. 1 ст. 477 КПК України), не відповідатиме принципу правової визначеності як складової вимоги верховенства права.

З матеріалів справи вбачається, що кримінальне провадження за №12016070100000404 було порушено 20.05.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.191 КК України, за заявою директора ПП «Віес Груп» - ОСОБА_12 відносно ОСОБА_3 , який згідно письмового договору від 22.03.2016 року був найманим працівником та матеріально-відповідальною особою ПП «Віес Груп». Власником ПП «Віес Груп», якому діями ОСОБА_3 заподіяно матеріальну шкоду у сумі 5075, 66 грн., є ОСОБА_11 .

З поданої до суду заяви потерпілого ОСОБА_11 власника ПП «Віес Груп» вбачається, що він відмовляється підтримувати обвинувачення за ст. 191 КК України відносно ОСОБА_3 і просить дане кримінальне провадження закрити. Наслідки відмови від обвинувачення йому зрозумілі.

Враховуючи наведене, суд вважає кримінальне провадження, що внесене 20 травня 2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016070100000404, закрити у зв`язку з відмовою потерпілого від обвинувачення у формі приватного обвинувачення.

Така позиція суду узгоджується з позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 28 квітня 2021 року у справі №761/31103/18.

Процесуальних витрат не має. Речових доказів по справі не має.

Ухвалою слідчого судді Іршавського райсуду від 03 травня 2019 року до ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру грошової застави у сумі 38420 грн.

Грошову заставу до даному кримінальному провадженню у сумі 38420 грн. внесено 03 травня 2019 року заставодавцем ОСОБА_5 відповідно до квитанції №0.0.1342990493.1 від 03.05.2019 року.

Запобіжний захід обвинуваченому у вигляді застави після набрання ухвалою законної сили суд вважає скасувати

Відповідно до вимог ст. 182 ч. 11 КПК України, суд вважає повернути грошову заставу у сумі 38420 грн. заставодавцеві ОСОБА_5 .

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.

Керуючись ст. ст. 26 ч.4, 182, 284 ч.1 п.7, 314 ч.3 п.2, 477 ч.1 п.3 КПК України (в редакції від 18.02.2016 року),

у х в а л и в :

Закрити кримінальне провадження, що внесене 20 травня 2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016070100000404 відносно ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.191 ч.1 та ст. 191 ч.3 КК України, у зв`язку з відмовою потерпілого ОСОБА_11 від приватного обвинувачення.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 у вигляді застави скасувати після набрання ухвалою законної сили.

Повернути грошову заставу у сумі 38420 (тридцять вісім тисяч чотириста двадцять) грн., що внесена відповідно до квитанції №0.0.1342990493.1 від 03.05.2019 року, заставодавцеві ОСОБА_5 .

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Закарпатського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом семи днів з дня її проголошення.

Головуюча: ОСОБА_1