Ухвала

від 29.08.2022 по справі 301/2251/21

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 301/2251/21

Закарпатський апеляційний суд

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.08.2022 м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд в складі суддів: ОСОБА_1 (головуючого), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді кримінальне провадження 11-кп/4806/534/21 за апеляційною скаргою захисника-адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 на ухвалу Іршавського районного суду Закарпатської області від 12.10.2021.

Цією ухвалою,у зв`язку з відмовою потерпілого ОСОБА_8 від приватного обвинувачення, закрито кримінальне провадження, що внесене 20.05.2016 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016070100000404 за ч.ч.1,3 ст.191 КК України, щодо:

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, не судимого.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_7 у вигляді застави скасовано.

Згідно обвинувального акту ОСОБА_7 , перебуваючи з 22.03.2016 у трудових відносинах з ПП «Віес Груп», яке розташоване за адресою м.Калуш вул.Пекарська,2, Івано-Франківської області, будучи матеріально-відповідальною особою та зобов`язаним передати власнику всі отримані від клієнтів за реалізований товар кошти у день їх одержання, в період з 09.04.2016 по 29.04.2016, діючи з корисливих спонукань, маючи умисел, спрямований на привласнення майна, яке йому було ввірене, нехтуючи покладеними на нього обов`язками, грубо порушуючи умови договору, привласнив та розпорядився ним на власний розсуд, чим спричинив» ПП «ВІЕС ГРУП» матеріальний збиток на загальну суму 5075, 66 грн. при наступних обставинах.

Так, 08.04.2016 о 16 год. 39 хв. 29 сек. ОСОБА_7 , за допомогою планшету оформив замовлення №ЗК-0304543 від 08.04.2016 на суму 763,71 грн. про поставлення різного асортименту товару в магазин, що розташований за адресою АДРЕСА_2 , та належить приватному підприємцю ОСОБА_10 , після чого доставив вказаний товар в магазин ПП ОСОБА_10 , де 21.04.2016 згідно накладної №ЗК-0304543 від 08.04.2016, отримав від ОСОБА_10 в рахунок оплати за продукцію грошові кошти в сумі 763,71 грн. В подальшому ОСОБА_7 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, отримані від ПП ОСОБА_10 грошові кошти в сумі 763,71 грн., в касу ПП «ВІЕС ГРУП» не вніс, а привласнив та використав їх на власний розсуд, в результаті чого заподіяв ПП «ВІЕС ГРУП» матеріальної шкоди на вище вказану суму.

-2-

09.04.2016 о 14 год. 31 хв. 45 сек. ОСОБА_7 , за допомогою планшету оформив замовлення №ЗК-0305074 від 09.04.2016 на суму 796,30 грн. про доставлення різного асортименту товару в магазин, що розташований за адресою АДРЕСА_3 , та належить приватному підприємцю ОСОБА_11 . Після доставки вказаного товару в магазин ПП ОСОБА_11 , 29.04.2016 згідно накладної №ЗК-0305074 від 09.04.2016 отримав від ОСОБА_11 в рахунок оплати за отриману продукцію грошові кошти в сумі 496,30 грн. В подальшому ОСОБА_7 , діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, отримані від ПП ОСОБА_11 грошові кошти в сумі 796,30 грн. в касу ПП «ВІЕС ГРУП» не вніс, привласнивши та використавши такі на власний розсуд, в результаті чого заподіяв ПП «ВІЕС ГРУП» матеріальної шкоди на вище вказану суму.

29.04.2016 о 18 год. 23 хв. 02 сек. ОСОБА_7 , за допомогою планшету оформив фіктивне замовлення №ЗК-0314833 від 29.04.2016 на суму 1629,22 грн., про доставлення різного асортименту товару в магазин, що розташований за адресою АДРЕСА_4 , та належить приватному підприємцю ОСОБА_12 . В подальшому ОСОБА_7 , діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, привласнив вказаний товар за замовленням №ЗК-0314833 від 29.04.2016 на суму 1629,22 грн., який належить ПП «ВІЕС ГРУП», а грошові кошти в сумі 1629,22 грн. в касу ПП «ВІЕС ГРУП» не вніс, в результаті чого заподіяв ПП «ВІЕС ГРУП» матеріальної шкоди на вище вказану суму.

29.04.2016 о 18 год. 23 хв. 08 сек. ОСОБА_7 , за допомогою планшету оформив замовлення №ЗК-0314834 від 29.04.2016 на суму 1886,43 грн. про доставлення різного асортименту товару в магазин, що розташований за адресою АДРЕСА_5 , та належить приватному підприємцю ОСОБА_13 , хоча остання вказаний товар не замовляла. Після чого, за вказівкою ОСОБА_7 , водій експедитор ОСОБА_14 доставив вказаний товар на суму 1886,43 грн. в с.Білки Іршавського району, де передав ОСОБА_7 , який особисто підписався про отримання вказаного товару за замовленням №ЗК-0314834 від 29.04.2016 на суму 1886,43 грн. В подальшому ОСОБА_7 , діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, привласнив вказаний товар, який належить ПП «ВІЕС ГРУП», а грошові кошти в сумі 1886,43 грн. в касу ПП «ВІЕС ГРУП» не вніс, в результаті чого заподіяв ПП «ВІЕС ГРУП» матеріальної шкоди на вище вказану суму.

Дії ОСОБА_7 кваліфіковано за ч.1 ст.191 КК України, як привласнення чужого майна, яке перебувало в його віданні та за ч.3 ст. 191 КК України, як привласнення чужого майна, яке перебувало в його віданні, вчинене повторно.

З ухвали суду вбачається, що потерпілий ОСОБА_8 власника ПП «Віес Груп» у підготовчому судовому засіданні подав письмове клопотання про відмову від обвинувачення за ст.191 КК України відносно ОСОБА_7 , і просив дане кримінальне провадження закрити. Наслідки відмови від обвинувачення йому зрозумілі. Враховуючи наведене, суд першої інстанції закрив дане кримінальне провадження, у зв`язку з відмовою потерпілого від обвинувачення у формі приватного обвинувачення.

В апеляційнійскарзі захисник адвокат ОСОБА_6 проситьскасувати ухвалу Іршавського районного суду Закарпатської області від 12.10.2021 з підстав неповноти судового розгляду, невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та істотних порушень кримінального процесуального закону. Просить призначити новий розгляд кримінального провадження у суді першої інстанції. Захисник заперечує факт вчинення ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1,3 ст.191 КК України, оскільки останній ніколи не перебував у трудових відносинах з ПП «Віес Груп» і не був матеріально-відповідальною особою на цьому підприємстві, а отже ці обставини підлягали з`ясуванню під час розгляду кримінального провадження по суті. Вказує, що про наявність клопотання потерпілого про відмову від обвинувачення

-3-

стороні захисту стало відомо лише в ході підготовчого судового засідання, а тому він, як захисник фактично не мав змоги узгодити позицію щодо цього клопотання з обвинуваченим ОСОБА_15 . З наведених підстав, вважає рішення суду про задоволення клопотання про закриття кримінального провадження у зв`язку з відмовою потерпілого від обвинувачення передчасним та необґрунтованим. Твердження суду в ухвалі про те, що сторона захисту не заперечувала проти закриття кримінального провадження, відображено не точно, оскільки, це не стосувалося можливості закриття провадження з наведених у клопотанні потерпілого підстав. На його думку, у даному випадку наявні підстави для закриття кримінального провадження на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України, за відсутністю в діях ОСОБА_7 складу кримінального правопорушення.

Судове провадження розглядається за відсутності, обвинуваченого, захисника, потерпілого, неявка яких з урахуванням положень ч.4 ст.405 КПК України не перешкоджає його розгляду. При цьому, враховується, що вказані особи належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, а також те, що від них не надходили заяви чи клопотання про відкладення розгляду судового провадження на інший термін та відомості про поважність причин їх неявки.

Заслухавши доповідьсудді,доводи прокурора,яка заперечилипроти задоволенняапеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника адвоката ОСОБА_6 задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до вимогст.370КПКУкраїнисудове рішення у кримінальному провадженні є актом правосуддя, покликаним забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини, правопорядку та здійснення проголошеного Конституцієюпринципу верховенства права. Тому суду слід неухильно додержуватись вимог про законність, обґрунтованість та вмотивованість вироку і ухвали в кримінальному провадженні.

Право на отримання мотивованого судового рішення є процесуальним елементом права на справедливий суд (ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Згідно ч.1 ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Колегія суддів вважає, що вказаних вимог кримінального процесуального закону суд першої інстанції при закритті кримінального провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_7 дотримався.

Частиною 4статті 26КПКУкраїнипередбачено, що кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення розпочинається лише на підставі заяви потерпілого. При цьому відмова потерпілого, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представника від обвинувачення є безумовною підставою для закриття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення, крім кримінального провадження щодо кримінального правопорушення, пов`язаного з домашнім насильством.

-4-

Положеннями п.3ч.1ст.477КПКУкраїни(у редакції чинній до 10.01.2019) було визначено, що кримінальним провадженням у формі приватного обвинувачення є провадження, яке може бути розпочате слідчим, прокурором лише на підставі заяви потерпілого щодо кримінального правопорушення, передбаченого, в тому числі йст.191 КК(привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, крім вчиненого організованою групою, або шкода від якого завдана державним інтересам).

Якщо потерпілий, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представник відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, крім кримінального провадження щодо кримінального правопорушення, пов`язаного з домашнім насильством, кримінальне провадження підлягає закриттю (п.7 ч.1ст.284КПКУкраїни).

Якщо обставини, передбачені пунктами 5, 6, 7, 8, 9, 9-1 частини першоїстатті 284КПКУкраїни, виявляються під час судового провадження, а також у випадку, передбаченому пунктами 2,3частини другої цієї статті, то суд, відповідно до положень абз.2 ч.7ст.284 КПКУкраїни, постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження.

Положеннями п.2 ч.3ст.314КПКУкраїнипередбачено, що у підготовчому судовому засіданні суд приймає рішення про закриття провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другоюстатті 284 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, до суду першої інстанції надійшов обвинувальний акт щодо ОСОБА_7 про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1,3 ст.191 КК України, відомості про які 20.05.2016 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016070100000404.

Заяву про вчинення кримінального правопорушення було подано директором ПП «Віес Груп» - ОСОБА_16 , потерпілою особою в даному кримінальному провадженні визнано ПП «Віес Груп», власником якого у 2016 році та до 24.04.2018 був ОСОБА_8 .

З поданої до суду заяви потерпілого ОСОБА_8 власника ПП «Віес Груп» вбачається, що він відмовився підтримувати обвинувачення за ч.ч.1,3 ст.191 КК України відносно ОСОБА_7 , і просив кримінальне провадження закрити та наполягав на вирішенні даного питання без участі потерпілої особи.

Оскільки відмова потерпілого від обвинувачення є безумовною підставою для закриття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення, суд першої інстанції прийняв обґрунтоване рішення про закриття кримінального провадження стосовно ОСОБА_7 , на підставі п.7 ч.1ст.284КПКУкраїни, з яким з огляду на вищезазначені норми кримінального процесуального закону погоджується і колегія суддів.

Незгода сторони захисту із закриттям кримінального провадження не є підставою для відмови в задоволенні клопотання потерпілої особи (в даному випадку її представника), оскільки право заперечувати проти закриття кримінального провадження враховується лише при вирішенні питання про звільнення обвинуваченої особи від кримінальної відповідальності, а не у випадку відмови потерпілої особи від обвинувачення, що є безумовною підставою для закриття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення.

Таким чином, кримінальні правопорушення, передбачені ч.ч.1,3 ст.191 КК України відносяться до кримінального провадження у формі приватного обвинувачення, а оскільки потерпілою особою в заяві від 21.09.2021 було висловлено бажання щодо відмови від даного обвинувачення, слід вважати це безумовною підставою для закриття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення.

-5-

При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до правової позиції Верховного Суду, зазначеної у постанові від 03.06.2020 (справа №712/1710/19), що під час закриття кримінального провадження на підставі відмови потерпілого від обвинувачення суд фактично визнає відсутність самого обвинувачення щодо особи, а тому не потрібно встановлювати сам факт вчинення кримінального правопорушення, ні винуватість чи невинуватість такої особи. За таких обставин не потребують перевірки судом докази, а також немає необхідності в дослідженні того, чи було дотримано інші вимоги процесуального закону під час провадження у справі.

Узв`язку з вищевикладеним, колегія суддів приходить до висновку, щоістотних порушень норм процесуального та матеріального права, які тягнуть за собою скасування оскаржуваної ухвали і призначення нового розгляду в суді першої інстанції, як про це просить захисник в апеляційній скарзі, під час перевірки кримінального провадження в порядку апеляційного провадження не встановлено.

За таких обставин, колегія суддівпогоджується з висновками суду першої інстанції про існування підстав для закриття кримінального провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_7 , у зв`язку з відмовою потерпілого від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, вважає їх правильними, обґрунтованими та взаємоузгодженими між собою.

Враховуючи викладене, апеляційна скарга захисника адвоката ОСОБА_17 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.404,405,407,419 КПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу захисника адвоката ОСОБА_17 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу Іршавського районного суду Закарпатської області від 12.10.2021 якою кримінальне провадження щодо ОСОБА_9 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1,3 ст.191 КК України закрито у зв`язку з відмовою потерпілого від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення,-без змін.

Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена безпосередньо до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.

Судді: