Справа № 598/23/20
провадження № 2-п/598/5/2021
УХВАЛА
іменем України
"12" жовтня 2021 р. Збаразький районний суд
Тернопільської області в складі :
головуючого судді Олещука Б.Т.
з участю секретаря Демчук О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Збаражі Тернопільської області заяву Приватного акціонерного товариства Зернопродукт МХП про перегляд заочного рішення Збаразького районного суду Тернопільської області від 03 грудня 2020 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства Зернопродукт МХП про скасування державної реєстрації речового права, третя особа на стороні відповідача: Лановецька міська рада Тернопільської області відділ державної реєстрації ,-
встановив:
До Збаразького районного суду звернувся директор Приватного акціонерного товариства Зернопродукт МХП із заявою, зареєстрованою через канцелярію суду 15.01.2021, про перегляд заочного рішення Збаразького районного суду Тернопільської області від 03 грудня 2020 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства Зернопродукт МХП про скасування державної реєстрації речового права, третя особа на стороні відповідача: Лановецька міська рада Тернопільської області відділ державної реєстрації.
В заяві просить:
1. Прийняти заяву ПрАТ Зернопродукт МХП про перегляд заочного рішення Збаразького районного суду Тернопільської області від 03.12.2020.
2. Поновити пропущений строк на подання заяви про перегляд заочного рішення у справі №598/23/20.
2. Скасувати заочне рішення Збаразького районного суду Тернопільської області від 03.12.2020 та призначити справу №598/23/20 за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства Зернопродукт МХП , третя особа на стороні відповідача: Лановецька міська рада Тернопільської області відділ державної реєстрації про скасування державної реєстрації речового права до розгляду в загальному порядку, а також повідомити ПрАТ Зернопродукт МХП про час і місце розгляду справи в суді.
Обґрунтовуючи підстави для звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення посилається на те, що приймаючи відповідне рішення суд неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, крім того, висновки суду не відповідають обставинам справи. Зокрема, зазначає, що предметом доказування в цій справі є обставини, що підтверджують законність чи незаконність прийнятого державним реєстратором рішення, яке за своєю юридичною природою є рішенням суб`єкта владних повноважень та повинне прийматись в порядку, на підставі та у спосіб, визначені законом, а тому дослідженню в цій справі підлягають владні, управлінські рішення державного реєстратора щодо державної реєстрації речових прав, прийняті відповідачем як суб`єктом владних повноважень. На думку заявника, належним відповідачем у даній справі повинен бути суб`єкт владних повноважень, рішення якого оскаржується у зв`язку з порушенням на думку позивача вимог законодавства. Крім того, на момент заключення договорів сторони мали необхідний об`єм цивільної дієздатності, волевиявлення було вільним та направленим на заключення договорів оренди. Так як договір від імені ОСОБА_1 підписаний його представником ОСОБА_2 на підставі довіреності посвідченої приватним нотаріусом Збаразького нотаріального округу Шаль Н.О. про що в реєстрі вчинено запис №1558 від 12.11.2015. За весь період часу з моменту укладення вищевказаних договорів сторони належним чином виконували свої обов`язки, ПрАТ Зернопродукт МХП як орендар по договору, використовував земельну ділянку згідно цільового призначення, не погіршував їх стан та своєчасно і в повному обсязі виплачував орендну плату, що підтверджується видатковими касовими ордерами. Жодних перешкод у позивача за зверненням до відповідача, органів державної реєстрації чи в будь-які інші компетентні органи, щодо стану його майнових прав по земельних ділянках не було. Враховуючи презумпцію обов`язку позивача знати про стан своїх майнових прав, що належна йому земельна ділянка розташована на близькій відстані від його місця проживання і, що позивач щорічно отримує орендну плату за спірним договором оренди землі, в тому числі і з моменту визнання права власності на земельну ділянку, вважає, що позивачем пропущено трирічний строк позовної давності для звернення до суду так як з позовом звернувся лише у січні 2020 року. Стосовно обставин про поважність причин неявки в судове засідання та неповідомлення їх суду, а також причин неподання відзиву заявник зазначає, що ні повідомлення про виклик, ні ухвали про закриття підготовчого засідання відповідачем не отримувалося.
Ухвалою Збаразького районного суду від 16.01.2021 дану позовну заяву залишено без руху і заявнику надано строк десять днів з дня отримання ним даної ухвали суду, для виправлення недоліків, які заявником виправлені 15.02.2021.
Ухвалою Збаразького районного суду Тернопільської області від 16 лютого 2021 року заяву про перегляд заочного рішення прийнято до розгляду і призначено судове засідання справи.
Представник відповідача ПрАТ Зернопродукт МХП в судове засідання не з`явився, хоча про день час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений. Однак, від нього надійшла заява в якій він просить справу слухати у відсутності сторони відповідача та його представника.
Позивач та представник позивача адвокат Свиріпа-Депутат В.З., у судове засідання не з`явилися, однак до суду надійшла заява останньої в якій вона просить справу слухати у відсутності сторони позивача та заперечує щодо задоволення заяви ПрАТ Зернопродукт МХП про перегляд даного заочного рішення зважаючи на її безпідставність .
Представник третьої особи на стороні відповідача Лановецької міської ради Тернопільської області в судове у засідання не з`явився, хоча про день час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений. Однак, від нього надійшла заява в якій він просить справу слухати у відсутності третьої особи, щодо рішення у даній справі покладається на думку суду.
За даних обставин, суд вважає за можливе дану заяву розглянути.
Вивчивши матеріали даної заяви відповідача ПрАТ Зернопродукт МХП , дослідивши матеріали даної цивільної справи, суд вважає, що заяву про перегляд заочного рішення суду слід залишити без задоволення, виходячи із наступного.
Так, Збаразьким районним судом Тернопільської області 03 грудня 2020 року винесено заочне рішення у цивільній справі №598/23/2020 за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства Зернопродукт МХП про скасування державної реєстрації речового права, третя особа на стороні відповідача: Лановецька міська рада Тернопільської області відділ державної реєстрації. Згідно даного рішення скасовано державну реєстрацію договору оренди землі серія та номер 147-Бз-З-Т від 23 жовтня 2015 року, між ОСОБА_1 та Приватним акціонерним товариством Зернопродукт МХП , номер запису про інше речове право 18285703 від 23 грудня 2016 року (а.с.124-126).
Відповідно до частин 3, 4 ст.284 ЦПК України учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Згідно п.3 ч.2 ст.285 ЦПК України, у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду, а також причин неподання відзиву, і докази про це.
Поважними причинами неявки можуть бути хвороба, тривале відрядження, інші обставини, що об`єктивно перешкоджають явці до судового засідання, які, безумовно, повинні бути підтверджені документально відповідними доказами, тобто, повинні додаватися до заяви про перегляд заочного рішення. Крім того, відповідач має подати документи, що свідчать про неможливість повідомити суд про причини неявки у судове засідання.
Водночас, з`ясування причин неявки не може бути підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має подати докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному рішенню повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.
Наявність вищенаведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає.
У відповідності до ч.3 ст.287 ЦПК України, суд може своєю ухвалою за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення залишити заяву без задоволення або скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч.1 ст.288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Відповідач стверджує, що ним не отримано повідомлення про виклик до суду на 03 грудня 2020 року, а тому представник ПрАТ Зернопродукт МХП не міг прийняти участь у судовому засіданні 03 грудня 2020 року.
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що відповідач ПрАТ Зернопродукт МХП повідомлений належним чином про дату, час та місце судового засідання 03 грудня 2020 року , шляхом направлення судової кореспонденції за юридичною адресою товариства м.Миронівка вул.Елеваторна, 1, Київської області, що підтверджується повідомленням про вручення 12.11.2020 поштового відправлення (а.с.119). Така ж адреса зазначена відповідачем в заяві про перегляд заочного рішення.
Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, учасники справи, які задіяні в ході судового розгляду, зобов`язані з розумним інтервалом часу цікавитися щодо провадженням у справі, добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (див. наприклад рішення Європейського суду прав людини у справі Каракуця проти України).
Водночас, суд, на який покладено обов`язок керування справою, зобов`язаний запобігати невиправданим затягуванням, для чого використовувати всі, передбачені законодавством, процесуальні механізми.
Крім того, заявником не наведено доказів, які були б підставою для задоволення заяви про скасування заочного рішення, які мають істотне значення для вирішення справи.
Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.287 ЦПК України, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення.
Враховуючи викладене суд вважає, що заявником в поданій до суду заяві про перегляд заочного рішення не наведені докази, які підтверджували поважність причин неявки в судове засідання, як і не надано доказів, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Разом з тим, згідно ч.10 ст.84 ЦПК України у разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду.
Відповідно до вимог ч.10 ст.84 ЦПК України, суд, беручи до уваги, що відповідач неподав без повідомлення причин оригінал договору оренди 147-Кз-З-Т від 23.10.2015, який витрибовувався ухвалою Збаразького районного суду від 04 серпня 2020 року, ухилився від подання даного доказу, що має важливе значення, зокрема для проведення у справі експертизи, а тому суд визнав обставину відсутності волевиявлення позивача на укладення спірного договору оренди земельної ділянки №147-Бз-З-Т від 23.10.2015, для з`ясування якої витребовувався зазначений доказ. А відтак, цей правочин укладений за відсутності волевиявлення позивача на укладення даного договору, що відповідно до вимог ч.3 ст.203, ч.1 ст.215 ЦК України є підставою для визнання його недійсним.
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 січня 2020 року в справі №674/461/16-ц (провадження №61-34764св18) зроблено висновок, що підпис є обов`язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника (-ів) правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документу, в якому втілюється правочин. Внаслідок цього підписання правочину здійснюється стороною (сторонами) або ж уповноваженими особами .
Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з частиною першою статті 14 Закону України Про оренду землі договір оренди землі укладається в письмовій формі.
Суд встановив, що ОСОБА_1 договір оренди не підписував, відповідно, істотні умови цього договору не погоджував, у позивача було відсутнє волевиявлення на укладення спірної угоди.
Разом з цим, у постанові від 16 червня 2020 року у справі №145/2047/16-ц (провадження №14-499цс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся.
Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Зазначена норма кореспондує частинам другій, третій статті 215 ЦК України, висвітлює різницю між нікчемним і оспорюваним правочином і не застосовується до правочинів, які не відбулися, бо є невчиненими.
Разом із тим Велика Палата Верховного Суду констатує, що у випадку оспорювання самого факту укладення правочину, такий факт може бути спростований під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення.
Згідно частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідач не надав належних та допустимих доказів, які б його спростували, або підтвердили, що спірну додаткову угоду до договору оренди землі підписав позивач, а це є їх процесуальним обов`язком відповідно до вимог статей 12, 81 ЦПК України.
Твердження позивача відповідачем не спростовано, оскільки не надано будь-яких доказів на підтвердження існування у позивача волевиявлення на укладення спірної угоди.
Таким чином, спірний договір оренди земельної ділянки є неукладеним, тому позовні вимоги про скасування державної реєстрації договору оренди землі №147-Бз-З-Т від 23.10.2015 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Після переходу до розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження і розгляду справи зі стадії відкриття провадження, відповідно до вимог ч.6 ст.277 ЦПК України, відповідачем не подано відзиву.
При цьому, суд також враховує, що дана справа розглянута відповідно до вимог чинного законодавства і діючої судової практики. Також згідно чинного законодавства, заява про застосування строків позовної давності подається в ході розгляду справи. Відповідач, приватне акціонерне товариство Зернопродукт МХП , цим правом в ході розгляду справи не скористався. Крім того, відсутні належні та допустимі докази застосування строків позовної давності у даній справі. Інші наведені відповідачем, в заяві про перегляд заочного рішення, доводи та мотивування не відносяться до предмета спору, а тому не можуть бути підставою для скасування заочного рішення суду.
Враховуючи все вищенаведене, суд, приходить до висновку, що заяву ПрАТ Зернопродукт МХП про перегляд заочного рішення Збаразького районного суду від 03 грудня 2020 року у даній цивільній справі слід залишити без задоволення.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.76, 81, 258-261, 277, 280, 284, 287, 288, 352-354 ЦПК України, суд,-
постановив :
Заяву Приватного акціонерного товариства Зернопродукт МХП про перегляд заочного рішення Збаразького районного суду Тернопільської області від 03 грудня 2020 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства Зернопродукт МХП про скасування державної реєстрації речового права, третя особа на стороні відповідача: Лановецька міська рада Тернопільської області відділ державної реєстрації - залишити без задоволення.
На дану ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Тернопільського апеляційного суду через Збаразький районний суд Тернопільської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Відповідно до п.3 розділу XII Прикінцеві положення ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.
Дана ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дана ухвала суду складена, підписана і проголошена суддею 12 жовтня 2021 року.
Суддя Богдан Олещук
Суд | Збаразький районний суд Тернопільської області |
Дата ухвалення рішення | 12.10.2021 |
Оприлюднено | 14.10.2021 |
Номер документу | 100331955 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Збаразький районний суд Тернопільської області
Олещук Б. Т.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні