Постанова

від 13.10.2021 по справі 580/1672/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/1672/19 Суддя (судді) першої інстанції: А.В. Руденко

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Кузьмишиної О.М.,

суддів: Єгорової Н.М., Федотова І.В.,

при секретарі судового засідання Шуст Н.А.,

за участі громадянина ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Гаражно-будівельного кооперативу Сирена та ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2020 року у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Черкаській області до Гаражно-будівельного кооперативу Сирена про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу,

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДПС у Черкаській області звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Гаражно-будівельного кооперативу Сирена , в якому просить стягнути податковий борг у сумі 8 861 926 грн. 38 коп., обґрунтовуючи вимоги тим, що Гаражно-будівельний кооператив Сирена перебуває на обліку як платник податків з орендної плати за землю та має непогашений податковий борг по штрафних санкціях та по орендній платі за землю на загальну суму 8 861 926 грн. 38 коп. та пені у сумі 14 992 грн. 38 коп. Позивачем направлено на адресу відповідача податкову вимогу форми "Ю" №848-15 від 29.10.2013 про погашення суми податкового боргу, проте у зв`язку з несплатою заборгованості мусив звернувся до суду.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2020 року адміністративний позов задоволено, стягнуто з Гаражно-будівельного кооперативу Сирена кошти на користь державного бюджету через Головне управління ДПС у Черкаській області в рахунок погашення податкового боргу з орендної плати за землю у сумі 8 861 926 (вісім мільйонів вісімсот шістдесят одну тисячу дев`ятсот двадцять шість) гривень 38 копійок.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням Гаражно-будівельний кооператив Сирена звернувся до Шостого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції від 02 грудня 2021 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції допущено порушень норм матеріального та процесуального права, не враховано, що сума, визначена судом до стягнення, покладе на кожного члена кооперативу фінансовий тягар більше 10 000,00 грн., що складає десятирічний членський внесок до ГБК Сирена . Зазначає, що судом першої інстанції протиправно не залучено до участі у справі третіх осіб - членів ГБК, прав та обов`язків яких безпосередньо стосується предмет позову. Наполягає на тому, що обставини утворення боргу утворилися внаслідок недбалих та незаконних дій колишнього голови правління ГБК ОСОБА_2 , а кооператив ніколи не мав боргу у визначеному судом розмірі за оренду земельної ділянки.

ОСОБА_1 , який є членом кооперативу, особою, яка не залучалася до участі у справі №580/1672/19, також звернувся до Шостого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2020 року, у якій зазначає, що результати розгляду справи напряму зачіпають його інтереси як члена кооперативу, який буде змушений нести фінансовий тягар за боргами ГБК Сирена , стверджує, що до значних боргів призвела позастатутна самоправна діяльність ОСОБА_2 як голови правління ГБК, щодо якого порушено кримінальне провадження, та який утворив ситуацію із штучним створенням та накопиченням боргів, який і має нести відповідальність, а не рядовий член кооперативу.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами Гаражно-будівельного кооперативу Сирена та ОСОБА_1 , встановлено іншому учаснику процесу строк, протягом якого можливо подати відзив на апеляційну скаргу, призначено справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

Від ГУ ДПС у Черкаській області відзиву на апеляційну скаргу не надходило.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2021 року призначено судове засідання в режимі відеоконференції за клопотанням ОК Гаражно-будівельний кооператив Сирена .

В судове засідання представники сторін не з`явилися, про розгляд справи повідомлені належним чином, заяв, клопотань не подавали. Апелянт ОСОБА_1 надав свої пояснення щодо поданої апеляційної скарги, підтримав викладену у ній позицію, просив скасувати рішення суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частин першої, третьої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Як встановлено судом першої інстанції, Гаражно-будівельний кооператив Сирена зареєстрований як обслуговуючий кооператив з 17.03.1999, код ЄДРПОУ 22792088, є неприбутковою організацією та перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Черкаській області як платник орендної плати за землю.

Відповідач 13.02.2018 подав Головному управлінню ДПС у Черкаській області податкову декларацію з плати за землю №32488 за 2018 рік, згідно якої самостійно задекларував орендну плату за земельну ділянку кадастровий номер 7110136400:03:053:0008 площею 4,1923 га, з щомісячним платежем 10 748,36 грн. за період з січня по грудень 2018 року.

Як вбачається з інтегрованої картки відповідача, орендна плата за землю за листопад 2018 зі строком платежу 30.12.2018 частково сплачена у сумі 6 948,67 грн, залишок складає 3 799,69 грн, та не сплачена орендна плата за грудень 2018 зі строком платежу 30.01.2019 року у сумі 10 748,34 грн.

Відповідач 17.08.2018 подав Головному управлінню ДПС у Черкаській області податкову декларацію з плати за землю №79870 за 2018 рік, згідно якої самостійно задекларував орендну плату за земельну ділянку кадастровий номер 7110136400:03:052:0091 площею 0,1800 га, з щомісячним платежем 461,49 грн за серпень-грудень 2018 року.

З інтегрованої картки відповідача вбачається, що відповідач на час розгляду справи не сплатив орендну плату за землю за грудень 2018 зі строком платежу 30.01.2019 у сумі 461,49 грн.

Відповідач 19.02.2019 подав Головному управлінню ДПС у Черкаській області податкову декларацію з плати за землю №31228 за 2019 рік, згідно якої самостійно задекларував орендну плату за 2019 рік за земельну ділянку кадастровий номер 7110136400:03:053:0008 площею 4,1923 га, та за земельну ділянку кадастровий номер 7110136400:03:052:00091 площею 0,1800 га, з щомісячним платежем 11 209,85 грн. за період з січня по грудень 2019 року, проте на час розгляду справи не сплатив орендну плату за землю за січень 2019 зі строком платежу 02.03.2019, за лютий 2019 зі строком платежу 30.03.2019, та за березень 2019 зі строком платежу 30.04.2019 у сумі 11 209,85 грн.

Згідно з податковим повідомленням-рішенням №0105081205 від 13.12.2018, прийнятим на підставі акту перевірки за дотримання суб`єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій №9637/23-00-12-0506/22792088 від 21.11.2018 до позивача застосований штраф у сумі 5 469,93 грн. Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення податкове повідомлення-рішення отримано представником відповідача ОСОБА_2 04.01.2019 та на час розгляду справи обліковується як несплачений.

Отже за період з 30.12.2018 по 14.05.2019, тобто за період, за який позивач просить стягнути податковий борг, у інтегрованій картці з орендної плати обліковується як несплачений податковий борг з орендної плати за землю згідно поданих декларацій та податковим повідомленням-рішенням №0105081205 від 13.12.2018 на загальну суму 54 109 грн, та пеня у сумі 14 992,38 грн, всього 69 101,38 грн.

Згідно з податковим повідомленням-рішенням №0009181407 від 21.08.2018, прийнятим на підставі акта перевірки за дотримання суб`єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій №94/23/23/14/22792088 від 18.05.2018 року, до позивача застосований штраф у сумі 1020,00 грн,

Згідно з податковим повідомленням-рішенням №0008861407 від 21.08.2018, прийнятим на підставі акту перевірки за дотримання суб`єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій №94/23/23/14/22792088 від 18.05.2018, до позивача застосований штраф у сумі 8 791 805,00 грн.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 13.01.2020 у адміністративній справі №580/2444/19 за позовом Гаражно-будівельного кооперативу "Сирена" до Головного управління ДПС у Черкаській області у задоволенні адміністративного позову про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0009181407 від 21.08.2018 та №0008861407 від 21.08.2018 відмовлено повністю.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.09.2020 апеляційну скаргу Гаражно-будівельного кооперативу "Сирена" на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13 січня 2020 року повернуто скаржнику.

Згідно з інтегрованою карткою з орендної плати за землю вбачається, що грошові зобов`язання за податковими повідомленнями-рішеннями №0009181407 від 21.08.2018 та №0008861407 від 21.08.2018 відповідачем не сплачені, у зв`язку з чим 29.10.2013 позивачем сформована податкова вимога форми Ю №848-15 на суму 14 146 грн. 76 коп., яка отримана представником відповідача ОСОБА_2. 07.11.2013, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

У зв`язку з несплатою відповідачем податкового боргу позивач звернувся до суду з позовом, за результатами розгляду якого судом першої інстанції ухвалено рішення від 02 грудня 2020 року.

Переглядаючи рішення суду першої інстанції та оцінюючи аргументи апелянтів, викладені в апеляційних скаргах, колегія суддів виходить з того, що відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з пунктом 286.2 статті 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно з пунктом 287.1 статті 287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Відповідно до пункту 287.3 статті 287 ПК України податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Умови сплати орендної плати за землю визначені статтею 288 ПК України.

Так, згідно з пунктом 288.1 статті 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки (пункт 288.2 статті 288 ПК України).

Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду (пункт 288.3 статті 288 ПК України).

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. (пункт 288.4 статті 288 ПК України).

Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу. (пункт 288.7 статті 288 ПК України).

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу, крім випадків передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов`язання самостійно визначене платником податків.

За змістом вказаних норм орендарі земельних ділянок зобов`язані щорічно подавати податкові декларації з орендної плати за землю та щомісячно сплачувати орендну плату протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Фактичні обставини справи свідчать, що відповідач самостійно визначив суму грошового зобов`язання по орендній платі за землю у податкових деклараціях з плати за землю від 13.02.2018 №32488 за 2018 рік, від 17.08.2018 №79870 за 2018, від 19.02.2019 №31228 за 2019 рік, проте податкові зобов`язання з орендної плати за землю зі строком платежу 30.12.2019 у сумі 3 799,69 грн, 30.01.2019 у сумі 10 748,34 грн та 461,49 грн. і зі строками платежу 02.03.2019, 30.03.2019, 30.04.2019 у сумі 11 209,85 щомісячно не сплатив.

Згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, або завищення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно з пунктами 42.1, 42.2 статті 42 ПК України податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу. Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Згідно з пунктом 56.18 статі 56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Пунктом 57.3. статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Згідно з податковим повідомленням-рішенням №0105081205 від 13.12.2018 до позивача застосований штраф у сумі 5 469,93 грн. Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення податкове повідомлення-рішення отримано представником відповідача - ОСОБА_2 04.01.2019.

Оскільки доказів оскарження вказаного повідомлення-рішення не надано, воно вважається узгодженим та підлягає сплаті протягом 10 днів від його вручення, тобто у строк до 14.01.2019, проте відповідач штраф у сумі 5 469,93 не сплатив.

Також згідно з податковим повідомленням-рішенням №0009181407 від 21.08.2018 до позивача застосований штраф у сумі 1 020,00 грн, та згідно з податковим повідомленням-рішенням №0008861407 від 21.08.2018 до позивача застосований штраф у сумі 8 791 805,00 грн.

При цьому рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 13.01.2020 в адміністративній справі №580/2444/19 за позовом Гаражно-будівельного кооперативу "Сирена" до Головного управління ДПС у Черкаській області у задоволенні адміністративного позову про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0009181407 від 21.08.2018 та №0008861407 від 21.08.2018 відмовлено повністю. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.09.2020 апеляційну скаргу Гаражно-будівельного кооперативу "Сирена" на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13.01.2020 року повернуто скаржнику.

Отже вказані податкові зобов`язання вважаються узгодженими з 07.09.2020 та повинні бути сплачені у строк до 17.09.2020, проте позивач вказані штрафи не сплатив.

Колегія суддів звертає увагу, що зазначені обставини є переважними для даних спірних правовідносин, підтверджені судовими рішеннями, тому обов`язково враховуються під час розгляду даної справи.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з пунктом 129.1 статті 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов`язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Згідно з розрахунком податкового боргу та інтегрованою карткою з орендної плати за період з 30.12.2018 по 14.05.2019 станом на час розгляду справи за відповідачем обліковується як несплачений податковий борг з орендної плати за землю:

- за податковими деклараціями з плати за землю від 13.02.2018 №32488 за 2018 рік, від 17.08.2018 №79870 за 2018, від 19.02.2019 №31228 за 2019 рік, зі строками платежу: 30.12.2019 у сумі 3799,69 грн, 30.01.2019 у сумі 10748,34 грн та 461,49 грн. і зі строками платежу 02.03.2019, 30.03.2019, 30.04.2019 у сумі 11209,85 грн;

- за податковим повідомленнями- рішеннями №0105081205 від 13.12.2018 на суму 5469,93 грн, №0009181407 від 21.08.2018 на суму 1020,00 грн, №0008861407 від 21.08.2018 на суму 8791805,00 грн;

- пенею у сумі 14 992,38 грн, всього 8 861 926,38 грн.

Таким чином, судом чітко визначено види, періоди та суми, за якими виникли боргові зобов`язання у відповідача.

Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога форми Ю №848-15 на суму 14 146 грн. 76 коп., сформована 29.10.2013 позивачем, отримана представником відповідача ОСОБА_2 07.11.2013, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідно до пунктів 95.1, 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Виходячи із зазначеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача податкового боргу у сумі 8 861 926,38 грн.

Інші доводи апелянтів, зокрема, що до значних боргів призвела позастатутна самоправна діяльність ОСОБА_2 як колишнього голови правління ГБК, щодо якого порушено кримінальне провадження, та який утворив ситуацію із штучним створенням та накопиченням боргів, який і має нести відповідальність, а не рядові члени кооперативу, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки вони не стосуються предмету розгляду у даній справі.

Згідно з частиною другою статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, оскільки суд всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2020 року.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Вирішуючи питання щодо судових витрат, колегія суддів виходить з положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України та враховує, що ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2021 року задоволено клопотання ГБК Сирена про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

За таких обставин за результатами розгляду колегія суддів вважає за необхідне стягнути з ГБК Сирена до державного бюджету суму судового збору у розмірі 25 662,00 грн. за подачу апеляційної скарги.

Також іншою ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2021 року задоволено аналогічне клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення.

Разом з тим, колегія суддів приймає до уваги ті обставини, що відповідно до наявних відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків за е-формою F1401802 від 27 квітня 2021 року ОСОБА_1 не мав доходу за попередній календарний рік.

Відповідно до статті 8 Закону України Про судовий збір враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Виходячи із зазначених положень закону, колегія суддів вважає за можливе звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подачу апеляційної скарги до суду.

Керуючись статтями 139, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги Гаражно-будівельного кооперативу Сирена та ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2020 року у справі №580/1672/19 залишити без змін.

Стягнути з Гаражно-будівельного кооперативу Сирена (18019, м. Черкаси, проспект Хіміків, 53, код ЄДРПОУ 22792088) на користь Державного бюджету України судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 25 662,00 грн (двадцять п`ять тисяч шістсот шістдесят дві грн 00 коп) за наступними банківськими реквізитами:

отримувач коштів - ГУК м. Києва у Печерс. р-ні/22030101,

код отримувача (код ЄДРПОУ): 37993783,

банк отримувача: Казначейство України (ЕАП),

Код банку отримувача (МФО): 899998,

рахунок отримувача: UA638999980313171206081026007,

код класифікації бюджету: 22030101

призначення платежу: судовий збір за подачу апеляційної скарги на рішення по справі (номер справи), Шостий апеляційний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя - доповідач О.М. Кузьмишина

Судді Н.М. Єгорова

І.В. Федотов