Рішення

від 11.10.2021 по справі 903/453/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11 жовтня 2021 року Справа № 903/453/21

Господарський суд Волинської області в складі судді Дем`як В. М., за участю секретаря судового засідання Русинчук М.М., розглянувши справу №903/453/21

за позовом Луцької міської ради, м. Луцьк;

третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_1 , м. Луцьк

до відповідача: Головного управлінні Держгеокадастру у Волинській області;

про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії, визнання протиправним та скасування наказу, визнання недійсної додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки.

Представники сторін:

від позивача: Бондарчук Роман Ігорович, довіреність № б/н від 01.12.2020;

від відповідача: Гаврилюк Маргарита Олександрівна, довіреність № 0-3-0.6-15/62-21 від 25.05.2021;

від третьої особи: Бурда Дмитро Петрович, ордер серія АС №1023441 від 06.08.2021;

Встановив Позивач - Луцька міська рада звернулась з позовом до відповідача - Головного управлінні Держгеокадастру у Волинській області в якому просить:

1)визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Волинській області щодо неприйняття наказу про передачу у власність Луцької міської територіальної громади, земельної ділянки площею 73,7562 га, кадастровий номер 0722884300:04:000:1818 цільове призначення- для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (01.01), яка розташована за межами населених пунктів Луцької міської територіальної громади Луцького району (колишня Одерадівська сільська рада).

2)зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Волинській області прийняти наказ в порядку ч,1 ст. 117 Земельного кодексу України про передачу у власність Луцької міської територіальної громади земельної ділянки площею 73,7562 га, кадастровий номер 0722884300:04:000:1818 цільове призначення- для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (01.01) та направити на адресу Луцької міської ради акт приймання-передачі вказаної земельної ділянки.

3)визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Волинській області від 22.03.2021 №3-707/15-21-СГ про поновлення договору оренди земельної ділянки площею 73,7562 га, кадастровий номер 0722884300:04:000:1818.

4)визнати недійсною додаткову угоду від 23.03.2021 до договору оренди земельної ділянки площею 73,7562 га, кадастровий номер 0722884300:04:000:1818.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що наказ Головного управління Держгеокадастру у Волинській області від 22.03.2021 №3-707/15-21-СГ та додаткова угода від 23.03.2021 про поновлення договору оренди землі від 23.03.2021 суперечить актам цивільного законодавства, а також інтересам Луцької міської територіальної громади та держави, оскільки встановлений зазначеним вище наказам та додатковою угодою розмір орендної палати, міг бути значно збільшеним у випадку проведення земельних торгів (аукціону) з продажу права оренди спірної земельної ділянки. Крім того, звертає увагу суду на те, що якби спірна земельна ділянка, що знаходиться на території колишньої Одерадівської сільської ради Луцького району Волинської області була передана до комунальної власності Луцької міської територіальної громади та відповідно виставлена на торги у формі аукціону, то були би отримані значні кошти, які би значно перевищили 12% від її нормативно-грошової оцінки, які б поповнили бюджет громади та подальший розвиток, тому просить задоволити позов в повному об`ємі.

Ухвалою суду від 18.06.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 05.07.2021.

Ухвалою суду від 05.07.2021 відкладено підготовче засідання на 26.07.2021.

Ухвалою суду від 26.07.2021 закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті на 09.08.2021.

Ухвалою суду від 09.08.2021 залучено третьою особою на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстр номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) та відкладено розгляд справи на 20.09.2021.

Ухвалою суду від 20.02.2021 розпочато розгляд справи по суті та відкладено розгляд справи на 11.10.2021.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просить суд задоволити позов в повному об`ємі з підстав викладених у позові.

Представники відповідача, та третьої особи позовні вимоги заперечили, у позові просять відмовити, як безпідставно заявленому та необґрунтованому.

Згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи, що норми ст. 74 ГПК України щодо обов`язку суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що ним, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за необхідне розгляд справи проводити за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарським судом, встановлено наступне.

18.06.2014 між ГУ Держземагенства у Волинській області (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар) укладено договір оренди землі (а.с. 36-37), згідно умов якого орендодавець згідно наказу ГУ Держземагенства у Волинській області від 18.06.2014 №3-145/15-14-СГ "Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки" надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку з кадастровим номером 0722884300:04:00:000:1818 сільськогосподарського призначення для створення та ведення фермерського господарства, яка знаходиться за межами населених пунктів Одерадівської сільської ради Луцького району Волинської області (п. 1). В оренду передається земельна ділянка площею 73,7562 га, у тому числі рілля - 73,7562 га (п. 2). Нормативна грошова оцінка становить 1 911 542,49 грн. (п. 5). Договір укладено на 7 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (п. 8).

Договір зареєстровано в Державному реєстрі 26.06.2017, що підтверджується інформацією з Державних реєстрів від 31.05.2021 (а.с. 14-16).

Наказом ГУ Держгеокадастру у Волинській області "Про поновлення договору оренди землі" від 22.03.2021 за №3-707/15-21-СГ поновлено на 7 років договір оренди землі від 18.06.2014 укладеного між Головним управлінням Держгеокадастру у Волинській області та ОСОБА_1 , який зареєстрований в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 26.06.2014.( а.с. 35)

Об`єктом даного договору є земельна ділянка площею 73,7262 га кадастровий номер 0722884300:04:000:1818, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (01.01), а саме для створення та ведення фермерського господарства, яка розташована за межами населених пунктів Луцької міської територіальної громади Луцького району.(а.с. 36-37)

В пункті 5,9 договору сторони погодили, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 1 911 542,45 грн. Орендна плата вноситься у грошовій формі в розмірі 4 % від нормативної грошової оцінки, що становить 76 000,70 грн., або 61000,70 грн. в рік.

23.03.2021 між ОСОБА_1 та Головним управлінням Держгеокадастру у Волинській області укладено додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 18.06.2014 в наступній редакції:

п. 5. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 03.03.2021 становить 2 071 324,18 грн. і підлягає щорічній індексації ;

п. 9. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 12 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та становить 248558,90 грн. в рік

п. 8.1 Договір поновлено на новий строк 7 років . (а.с.40)

Отже, позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що наказ Головного управління Держгеокадастру у Волинській області від 22.03.2021 №3-707/15-21-СГ та додаткова угода від 23.03.2021 про поновлення договору оренди землі від 23.03.2021 суперечить актам цивільного законодавства, а також інтересам Луцької міської територіальної громади та держави, оскільки встановлений зазначеним вище наказам та додатковою угодою розмір орендної палати, міг бути значно збільшеним у випадку проведення земельних торгів (аукціону) з продажу права оренди спірної земельної ділянки. Крім того, звертає увагу суду на те, що якби спірна земельна ділянка, що знаходиться на території колишньої Одерадівської сільської ради Луцького району Волинської області була передана до комунальної власності Луцької міської територіальної громади та відповідно виставлена на торги у формі аукціону, то були би отримані значні кошти, які би значно перевищили 12% від її нормативно-грошової оцінки, які б поповнили бюджет громади та подальший розвиток, тому просить задоволити позов в повному об`ємі.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходив із такого.

Особливості передачі земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи земельних ділянок комунальної власності у державну власність станом на сьогодні регулюються ст. 117 Земельного кодекс України, відповідно до частини першої якої передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

На підставі рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність складається акт приймання-передачі такої земельної ділянки.

Рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність разом з актом приймання-передачі такої земельної ділянки є підставою для державної реєстрації права власності держави, територіальної громади на неї.

Виключення, коли землі державної власності не можуть передаватись у комунальну власність передбачено в ч.2 цієї статті, відповідно до якої до земель державної власності, які не можуть передаватися у комунальну власність, належать земельні ділянки, що використовуються Чорноморським флотом Російської Федерації на території України на підставі міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна державної власності, а також земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, крім випадків передачі таких об`єктів у комунальну власність.

У рішенні органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність зазначаються кадастровий номер земельної ділянки, її місце розташування, площа, цільове призначення, відомості про обтяження речових прав на земельну ділянку, обмеження у її використанні (абз.2 ч.1 ст.117 Земельного кодексу України).

Відповідно до п.п. 1, 2, 3 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Волинській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.11.2016 №308 визначено, що Головне управління Держгеокадастру в Волинській області є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане. Головне управління у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, дорученнями Прем`єр-міністра України, наказами Міністерства аграрної політики та продовольства України, дорученнями Міністра аграрної політики та продовольства України, його першого заступника та заступників, наказами Держгеокадастру, дорученнями голови Держгеокадастру та його заступників, актами місцевої державної адміністрації та органів місцевого самоврядування, а також цим Положенням. Завданням Головного управління є реалізація повноважень Держгеокадастру на території Волинської області.

Головне управління відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством на території Волинської області; здійснює землеустрій, у тому числі забезпечує проведення державної інвентаризації земель (пп.пп.13, 21 п.4 Положення).

Указом Президента України №449 від 15.10.2020 "Про деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин" КМУ доручено:

1) активізувати діяльність із передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності в комунальну власність;

2) опрацювати питання щодо стимулювання оформлення територіальними громадами права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, передані з державної власності;

3) вжити в установленому порядку заходів щодо врегулювання питання забезпечення набуття гарантованого права громадян на землю під час передачі у комунальну власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, щодо яких громадянам надано дозволи на розроблення документації із землеустрою;

4) забезпечити супроводження законопроектів щодо фінансової підтримки фермерських господарств, удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин, встановлення прозорого процесу проведення електронних земельних аукціонів;

5) вжити в установленому порядку заходів щодо прискорення створення, функціонування та розвитку національної інфраструктури геопросторових даних України.

16.11.2020 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №1113 «Деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин» , п.1 якої постановлено Державній службі з питань геодезії, картографії та кадастру забезпечити:

1) прискорення проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності;

2) передачу з 17 листопада 2020 року земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність відповідно до статті 117 Земельного кодексу України;

3) передачу у комунальну власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, включених до переліків земельних ділянок, права на які виставляються на земельні торги, після оприлюднення результатів земельних торгів та укладення договорів оренди (емфітевзису) таких земельних ділянок відповідно до статті 117 Земельного кодексу України;

4) передачу у комунальну власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, щодо яких надано дозволи на розроблення документації із землеустрою, у разі, коли до 15 грудня 2020 року документацію із землеустрою не подано на затвердження до територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру відповідно до статті 117 Земельного кодексу України;

5) у разі відмови органів місцевого самоврядування від підписання акта приймання-передачі земельних ділянок, зазначених у підпункті 1 цього пункту, вжиття заходів до включення відповідних земельних ділянок до переліку земельних ділянок, права на які виставляються на земельні торги з урахуванням вимог Земельного кодексу України.

Таким чином за приписами вказаних норм саме на Державну службу з питань геодезії, картографії та кадастру покладено обов`язок щодо формування земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, шляхом проведення інвентаризації земель з подальшою передачею їх у комунальну власність.

Тобто, на виконання вказаних норм повинно було здійснено: 1) формування зазначених земель шляхом інвентаризації; 2) передача після інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність.

П. 1 наказу Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру №485 від 17.11.2020 "Деякі питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності до комунальної власності" визначено керівникам головних управлінь Держгеокадастру в областях передати земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність відповідно до ст. 117 ЗК України з 17.11.2020.

В результаті інвентаризації серед інших і була сформована земельна ділянка площею 73,7562 га, кадастровий номер 0722884300:04:000:1818, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Луцького району за межами населених пунктів (колишня Одерадівська сільська рада) та передана в оренду ОСОБА_1 .

Наказом ГУ Держгеокадастру у Волинській області "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність" від 11.12.2020 №47-ОТГ передано Луцькій територіальній громаді в особі Луцької міської ради Луцького району у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 594,4057 (в тому числі земельна ділянка площею 73,7562 га, кадастровий номер 0722884300:04:000:1818 га) згідно акту приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність. Право власності на земельні ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права та оформляється відповідно до ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Перехід права власності на земельні ділянки не припиняє встановлених обмежень, обтяжень (а.с. 38).

11.12.2020 ГУ Держгеокадастру у Волинській області складено акт приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність (а.с. 39).

Луцька міська рада у листах-відповідях від 24.12.2020 №1.1-30/5847/2020, від 26.01.2021 №1.1-30/407/2021, від 29.04.2021 №1.1-30/2265/2021 повідомляє ГУ Держгеокадастру у Волинській області, що в процесі вивчення та опрацювання переліку визначених у наказі від 11.12.2020 та акті приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність земельних ділянок загальною площею 594,4057 га, які планується передати з державної у комунальну власність, виявлено суттєві недоліки та неточності по земельних ділянках сільськогосподарського призначення , зокрема повністю відсутня інформація щодо земельних ділянок, які плануються передати в комунальну власність по колишній Княгининівській ОТГ та Прилуцькому старостинському окрузі; на території колишньої Заборолівської ОТГ та Жидичиської ОТГ є земельні ділянки, які не включені до акту приймання-передачі; у перелік включені земельні ділянки, які перебувають у приватній власності, які відсутні в Державному земельному кадастрі України та Публічній кадастровій карті України та на яких розміщені об`єкти нерухомого майна (а.с. 51-56).

Зауваження щодо спірної земельної ділянки площею 73,7562 га, кадастровий номер 0722884300:04:000:1818 га відсутні.

Листами від 01.03.2021 №18-3-0.3-1617/2-21, від 07.06.2021 №18-3-0.31-3561/2-20 ГУ Держгеокадастру у Волинській області інформувало Луцьку міську раду про визначення дати підписання акту приймання-передачі земельних ділянок , опрацювання недоліків при формуванні переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які будуть включені до акту приймання-передачі (а.с. 57-58)

Акт приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність Луцькою міською радою не підписаний (а.с. 39).

Суд зауважує, що протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень треба розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Крім того, потрібно з`ясувати юридичний зміст, значимість, тривалість та межі протиправної бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість/протиправність бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду №342/158/17 від 17.04.2019, №464/5990/16-а від 03.06.2020.

Доводи позивача про наявність безпідставної бездіяльності відповідача щодо передачі з державної власності у власність Луцької міської територіальної громади земельної ділянки площею 73,7562 га, кадастровий номер 0722884300:04:000:1818 га є безпідставними, оскільки спростовується матеріалами справи, зокрема наказом ГУ Держгеокадастру у Волинській області "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність" від 11.12.2020 №47-ОТГ, актом приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 11.12.2020, у зв`язку з чим позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності щодо неприйняття наказу про передачу у власність територіальної громади земельної ділянки площею 73,7562 га, кадастровий номер 0722884300:04:000:1818 га, яка розташована за межами населених пунктів Луцької міської територіальної громади Луцького району; зобов`язання відповідача прийняти наказ про передачу у власність позивача земельної ділянки площею 73,7562 га, кадастровий номер 0722884300:04:000:1818 га, яка розташована за межами населених пунктів Луцької міської територіальної громади Луцького району та направити на адресу позивача акт приймання-передачі земельної ділянки не підлягають задоволенню.

Разом з тим, судом враховано, що 27.05.2021 набрав чинності Закон України від 28.04.2021 Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин , який вніс зміни до ряду законодавчих актів у земельній сфері, в тому числі Земельного кодексу України.

Зокрема, розділ X Перехідних положень Кодексу доповнено пунктом 24, відповідно до якого, з дня набрання чинності вищевказаним законом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад (крім земель оборони, природно- заповідного призначення та ін.)

Тобто, земельні ділянки державної власності сільськогосподарського призначення, в тому числі спірна земельна ділянка площею 73,7562 га, кадастровий номер 0722884300:04:000:1818 га, в силу вимог закону вважаються комунальною власністю.

Згідно абзацу 9 п. 24 розділу X Перехідних положень Земельного кодексу України земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

З дня набрання чинності цим пунктом до Державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними (абз. 12 п.24 ЗК України).

Судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази звернення позивача до відповідних органів щодо державної реєстрації права власності на спірну земельну ділянку, та відмови у такій реєстрації.

Згідно ст. 48 ГПК України залучення до участі у справі співвідповідача, замінена неналежного відповідача здійснюється судом лише за заявою позивача.

Заявляючи позовні вимоги про визнання недійсною додаткової угоди, стороною якої є ОСОБА_1 за клопотанням позивача його залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Відповідно до ч.1 ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Наказом Головного управління від 22.03.2021 №3-707/15-21-СГ та укладеною на його підставі додатковою угодою від 23.03.2021 до договору оренди землі від 18.06.2014 встановлено нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки - 2071324,18 грн., а розмір орендної плати - 12 відсотків від нормативної грошової оцінки землі у сумі 248 558,90 грн. в рік.

За змістом ч.2 ст. 21 Закону України „Про оренду землі» розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін( ч.1 ст. 23 Закону).

Згідно вимог п. 288.5 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки, а також може перевищувати граничний розмір орендної плати, встановлений у підпункті 288.5.2, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах.

Враховуючи вищевикладене спірний наказ Головного управління від 22.03.2021 №3-707/15-21-СГ та додаткова угода від 23.03.2021 укладені відповідно до вимог чинного законодавства України.

Згідно ст.33 Закону України "Про оренду землі" після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Аналогічні положення визначені п. 8 договору оренди землі від 18.06.2014.

Згідно ст. 134 ЗК України не підлягають продажу, передачі в користування на конкурентних засадах (на земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності у разі, зокрема поновлення договорів оренди землі, укладення договорів оренди землі на новий строк з використанням переважного права орендаря.

Згідно абз. 11 п. 24 розділу Х Перехідних положень ЗК України перехід земельних ділянок із державної власності у комунальну власність згідно з вимогами цього пункту не є підставою для припинення права оренди та інших речових прав, похідних від права власності, на такі земельні ділянки. Внесення змін до договору оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту із зазначенням нового органу, що здійснює розпорядження такою земельною ділянкою, не вимагається і здійснюється лише за згодою сторін договору.

Посилання позивача, що розмір орендної плати міг бути значно більшим у разі проведення земельних торгів (аукціону) з продажу права оренди спірної земельної ділянки не береться судом до уваги, оскільки в даному випадку продовження договору оренди землі здійснено в порядку переважного права орендаря на поновлення договору, що виключає можливість проведення земельних торгів.

Доводи позивача, що наказ ГУ Держгеокадастру у Волинській області від 22.03.2021 №3-707/15-21-СГ та додаткова угода від 23.03.2021 суперечать постанові Кабінету Міністрів України від 16.11.2020 № 1113, Указу Президента України №449 від 15.10.2020, наказу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру №485 від 17.11.2020, ст. 117 ЗК України є безпідставними, з огляду на таке.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.11.2020 №1113, наказу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру №485 від 17.11.2020 передача земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність проводиться з 17 листопада 2020 року без зазначення граничного строку.

Докази реєстрації прав власності на спірну земельну ділянку за Луцькою міською радою в матеріалах справи відсутні.

Отже, пролонгація договору оренди земельної ділянки 22.03.2021 не порушує вимоги чинного законодавства та законні права і інтереси позивача.

Враховую вище викладене оскаржуваний наказ та додаткова угода винесені відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України та підзаконними нормативними актами, у зв`язку з чим позовні вимоги про визнання протиправним та скасування наказу відповідача від 22.03.2021 №3-707/15-21-СГ про поновлення договору оренди земельної ділянки площею 73,7562 га, кадастровий номер 0722884300:04:000:1818 га; визнання недійсною додаткової угоди від 23.03.2021 до договору оренди земельної ділянки площею 73,7562 га, кадастровий номер 0722884300:04:000:1818 га не підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом. Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (постанова Конституційного суду України №3-рп/2003 від 30.01.2003 року).

З огляду на вищезазначене, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог Луцької міської ради .

Судовий збір, у зв`язку з відмовою в позові, відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 123, 124, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

вирішив :

В позові відмовити.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення.

Повний текст рішення складено

15.10.2021

Суддя В. М. Дем`як