Рішення

від 28.09.2021 по справі 694/287/20

ЗВЕНИГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 694/287/20

провадження № 2/694/105/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А І Н И

28.09.2021 року м. Звенигородка

Звенигородськийрайонний суд Черкаськоїобласті у складі:

головуючого - судді Сакун Д.І.,

секретаря судового засідання Матвієнко А. А.

за участі: представника позивачів ОСОБА_1

відповідачки ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ОСОБА_2 , Ризинської сільської ради Звенигородського району Черкаської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 про визнання заповітів і свідоцтв про право на спадщину за заповітом недійсним та визнання права власності на частку в спадковому майні,-

встановив:

Стислий виклад позиції позивачів та заперечень відповідачів

Позивачі звернулися до суду з вищевказаним позовом, в якому просили суд:

-визнати недійсним заповіт, складений від імені ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , посвідченого секретарем виконавчого комітету Ризинської сільської ради Звенигородського району Черкаської області Новосельською О.М. 24.05.2005 року, зареєстрованому в реєстрі за №97;

-визнати недійсним заповіт, складений від ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , посвідченого секретарем виконавчого комітету Ризинської сільської ради Звенигородського району Черкаської області Новосельською О.М. у 2013 році;

-визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане 20.12.2018 за р.№3047 державним нотаріусом Звенигородської державної нотаріальної контори Шалденко Л. В. на ім`я ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 1,9944 га, кадастровий номер якої 7121286400:02:001:0408, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і знаходиться в адмінмежах Ризинської сільської ради Звенигородського району Черкаської області;

-визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане 20.12.2018 за р.№3049 державним нотаріусом Звенигородської державної нотаріальної контори Шалденко Л. В. на ім`я ОСОБА_2 на вклади, що знаходяться в ТВБВ №10023/0233 м. Звенигородка - філії Черкаського обласного управління АТ Ощадбанк ;

- визнати за ОСОБА_4 право власності на 1/3 частину спадщини за законом, яка відкрилася після смерті ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , а саме:1/3 частину земельної ділянки площею 1,9944 га, кадастровий номер якої 7121286400:02:001:0408, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Ризинської сільської ради Звенигородського району Черкаської області, вартістю 26576,79 грн., та на 1/3 частину вкладів, що знаходяться в ТВБВ № 10023/0233 м. Звенигородка - філії Черкаського обласного управління АТ Ощадбанк , які належали ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 на суму 4000 грн.;

- визнати за ОСОБА_4 право власності на 1/3 части ну спадщини за законом, яка відкрилася після смерті ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , а саме:1/3 частину земельної ділянки площею 1,9844 га, кадастровий номер якої 7121286400:02:001:0399, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Ризинської сільської ради Звенигородського району Чер каської області, вартістю 26538,98 грн. та 1/3 частину будинковолодіння, розташованого по АДРЕСА_1 , вартістю 25000,00 грн.;

- визнати за ОСОБА_5 право власності на 1/3 частину спадщини за законом, яка відкрилася після смерті ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , а саме:1/3 частину земельної ділянки площею 1,9944 га, кадастровий номер якої 7121286400:02:001:0408, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Ризинської сільської ради Звенигородського району Чер каської області, вартістю 26576,79 грн. та 1/3 частину вкладів, що знаходяться в ТВБВ № 10023/0233 м. Звенигородка - філії Черкаського обласного управління АТ Ощадбанк , які належали ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 на суму 4000 грн.;

-визнати за ОСОБА_5 , право власності на 1/3 частину спадщини за законом, яка відкрилася після смерті моєї матері ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , а саме:1/3 частину земельної ділянки площею 1,9844 га, кадастровий номер якої 7121286400:02:001:0399, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Ризинської сільської ради Звенигородського району Чер каської області, вартістю 26538,98 грн. та 1/3 частину будинковолодіння, розташованого по АДРЕСА_1 , вартістю 25000,00 грн;

- стягнути в солідарному порядку понесені судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовують тим, що позивачки є доньками ОСОБА_10 та ОСОБА_14 . Відповідачка є їх рідною сестрою. ІНФОРМАЦІЯ_4 батько позивачів ОСОБА_10 помер. ІНФОРМАЦІЯ_5 померла матір позивачок ОСОБА_13 . Відповідач ОСОБА_15 відмовилась надавати позивачам будь-які документи стосовно одруження і смерті батьків і позивачі пропустили встановлений шестимісячний строк на звернення з заявами для прийняття спадщини. Після смерті ОСОБА_10 відкрилась спадщина, яка складається з земельної ділянки площею 1,9944 га, кадастровий номер 7121286400:02:001:0408, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і знаходиться в адмінмежах Ризинської сільської ради Звенигородського району Черкаської області та грошових вкладів що знаходились в ТВБВ №10023/0233 м. Звенигородка. Після смерті ОСОБА_13 , відкрилась спадщина до складу якої увійшли будинковолодіння по АДРЕСА_1 та земельна ділянка площею 1,9844 га, кадастровий номер якої 7121286400:02:001:0399, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і знаходиться в адмінмежах Ризинської сільської ради Звенигородського району Черкаської області. Спадщину оформила на своє ім`я відповідач ОСОБА_2 .

Позивачі вважають, що у дійсності заповіти від імені їх батьків на ім`я ОСОБА_2 не складалися, підписи які у них стоять померлим не належать. Крім того вказують, що при посвідченні заповітів порушено вимоги щодо їх форми, а саме - текст заповіту має містити посилання на те, що він особисто прочитаний заповідачем. Відтак вважають, що вказані заповіти є недійсними.

Відповідачем подано 09.04.2020р. через канцелярію суду відзив, відповідно до якого позов ним не визнано та зазначено, що позовні вимоги є необгрунтованими та не доведеними належними доказами. Крім того просила застосувати до вказаних вимог строки позовної давності, оскільки заповіти були складені у 2005 та 2013 році відповідно, а позов подано лише у 2020 році (а.с. 131-136 т. 1).

В судовому засіданні представник позивачів позов підтримав, клопотань про повторне призначення експертизи не заявляв. Вказав, що оскільки при посвідченні заповітів порушено вимоги щодо їх форми, а саме - текст заповіту від імені ОСОБА_10 не містить посилання на те, що він особисто прочитаний заповідачем, а текст заповіту від імені ОСОБА_13 , хоч і містить таке посилання, проте воно не написано власноруч заповідачем, та оскаржувані заповіти не посвідчувалися при свідках. Також вказав, що заповідачі в силу свого віку та стану здоров`я не могли розуміти реального змісту заповітів. Відтак вважає що вказані заповіти є недійсними.

Відповідачка ОСОБА_2 та її представник у судовому засіданні проти задоволення позову заперечували з підстав аналогічних викладеним у відзиві, вказували на недоведеність позову.

Представник відповідача Водяницької сільської ради Звенигородського району Черкаської області Ризинського старостинського округу (Правонаступник Ризинської сільської ради Звенигородського району Черкаської області) в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи без його участі.

Треті особи були повідомлені належним чином, проте в судове засідання не з`явились, подали заяви відповідно до яких позов не визнали.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі

Ухвалою Звенигородського районного суду Черкаської області від 23.03.2020 суддею Сакун Д.І. прийнято справу до свого провадження та призначено підготовче судове засідання. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Звенигородського районного суду Черкаської області від 10.03.2020 відмовлено у задоволенні заяви позивачів про забезпечення позову.

Позивачами було заявлено клопотання про витребування доказів, а саме спадкової справи після смерті ОСОБА_10 , заповітів від імені ОСОБА_10 та ОСОБА_13 та журналів реєстрації нотаріальних дій.

Ухвалою суду від 28.05.2020 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду, задоволено клопотання позивачів про витребування доказів.

Витребовувані документи надійшли на адресу суду і в подальшому надавалися для проведення експертизи.

Позивачами було заявлено клопотання про призначення у справі судово-почеркознавчої експертизи, яке було задоволено та ухвалою Звенигородського районного суду Черкаської області від 20.01.2021 року у вказаній справі призначено судово-почеркознавчу експертизу.

29.06.2021 на адресу суду надійшло від Черкаського НДЕКЦ повідомлення про неможливість проведення експертизи від 31.05.2021 №СЕ-19/124-21/4777-ПЧ, відповідно до якого у зв`язку з відсутністю об`єктів дослідження та зразків відповісти на питання поставлені перед судовим експертом не є можливим, а тому експерт повідомляє про неможливість проведення експертизи.

Клопотання про повторне призначення експертизи чи витребовування додаткових доказів учасниками не подавались. Після обґрунтування своїх доводів і заперечень у судовому засіданні 28.09.2021 та виступу представника позивачів у судових дебатах, сторони після перерви у судове засідання не з`явились. Відповідач подала клопотання про продовження розгляду справи без її участі.

Фактичні обставини, встановлені судом

Суд, вивчивши матеріали справи та подані сторонами докази, заслухавши пояснення сторін та їх представників, встановив наступні фактичні обставини справи.

ОСОБА_4 є донькою ОСОБА_10 та ОСОБА_13 , що підтверджується відповідними свідоцтвами (а.с.16-19 т. 1).

ОСОБА_5 є донькою ОСОБА_10 та ОСОБА_13 , що підтверджується відповідними свідоцтвами (а.с.24-27 т. 1).

ОСОБА_10 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджено відповідним свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 28 т. 1).

ОСОБА_13 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджено відповідним свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 (а.с. 29 т. 1).

ОСОБА_10 належала земельна ділянка площею 1,9944 га, кадастровий номер якої 7121286400:02:001:0408, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Ризинської сільської ради Звенигородського району Чер каської області, що підтверджено відповідним Державним актом про право приватної власності на земельну ділянку (а.с.30 т. 1).

Відповідно до постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 16.08.2019 ОСОБА_4 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_16 у зв`язку з пропуском строку для подання заяви про прийняття спадщини (а.с.32 т. 1).

Відповідно до постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 16.08.2019 ОСОБА_5 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_16 у зв`язку з пропуском строку для подання заяви про прийняття спадщини (а.с.33 т. 1).

Як вбачається з копії спадкової справи, наданої на виконання вимог ухвали суду з заявами про прийняття спадщини зверталися ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 . На ім`я ОСОБА_2 було видано свідоцтва про право на спадщину за заповітом. До складу спадщини відповідно до наявних в матеріалах спадкової справи свідоцтв увійшли: земельна ділянка площею 1,9944 га, кадастровий номер 7121286400:02:001:0408; вклади в ТВБВ №10023/0233 м. Звенигородка; житловий будинок АДРЕСА_1 (а.с. 2-42 т. 2).

Рішеннями Звенигородського районного суду від 05.03.2020 у справах №694/1454/19 та №694/1436/19 було відмовлено у позові ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відповідно про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини (а.с. 30-34 т. 2).

Відповідно до заповіту, складеного від імені ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідченого секретарем виконавчого комітету Ризинської сільської ради Звенигородського району Черкаської області Новосельською О.М. 24.05.2005 року, зареєстрованому в реєстрі за №97, останній заповів все належне йому майно своїй дочці ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (вказаний заповіт та витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі були досліджені з оригіналів в судовому засіданні 28.09.2021).

Відповідно до заповіту складеного від імені ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , посвідченого секретарем виконавчого комітету Ризинської сільської ради Звенигородського району Черкаської області Новосельською О.М. 25.12.2013 році, зареєстрованому в реєстрі за №145, остання заповіла все належне їй майно своїй дочці ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,(вказаний заповіт та витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі були досліджені з оригіналів в судовому засіданні 28.09.2021).

Відповідні записи про складання і посвідчення вказаних заповітів містяться в книгах реєстрації заповітів, оригінали яких досліджені в судовому засіданні.

Мотиви, з яких виходить суд, застосування норм права, оцінка аргументів сторін

Відповідно до вимог статті 202 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальнее настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Вимоги до форми заповіту встановлені статтею 1247 ЦК України, відповідно до якої заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення; має бути особисто підписаний заповідачем, а якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується відповідно до частини четвертої статті 207 цього Кодексу; заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статтях 1251, 1252 цього Кодексу.

Статтею 7 Закону України Про нотаріат , в редакції чинній на момент складання оскаржуваних заповітів передбачено, що нотаріуси або посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, у своїй діяльності керуються законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, а на території Республіки Крим, крім того, - законодавством Республіки Крим, наказами Міністра юстиції України, нормативними актами обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

На момент складання заповіту від 24 травня 2005 року діяльність посадових осіб виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад з приводу вчинення нотаріальних дій булла врегульована підзаконним нормативно правовим актом - Інструкцією Про порядок вчинення нотаріальних дій посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів України , затвердженою наказом Міністерства юстиції Українивід 25 серпня 1994 року № 22/5, норми якої були спеціальними під час вчинення нотаріальних дій посадовими особами органу місцевого самоврядування.

Діюча на час складання 24.05.2005 року оспорюваного у цій справі заповіту Інструкція Про порядок вчинення нотаріальних дій посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів України , затверджена наказом Мін`юсту України від 25 серпня 1994 року № 22/5, діяла в редакції зі змінами, станом на день складання заповіту та на відміну від Порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 11 листопада 2011 року № 3306/5, який набув чинності з 02 грудня 2011 року, не містила положень щодо обов`язкового зазначення в заповіті (у разі, якщо посадова особа органу місцевого самоврядування на прохання особи записала заповіт з її слів власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів), перед його підписом вказівки про прочитання його уголос та підписання заповідачем.

На відміну від Додатку № 1 до Порядку від 11 листопада 2011 року№ 3306/5, Додаток № 6 до Інструкції від 03 березня 2004 року № 20/5 містив лише вимоги щодо необхідності зазначення про підписання заповіту громадянином у присутності відповідної посадової особи, що вчиняє нотаріальну дію, встановлення особи заповідача та перевірки його дієздатності.

Стаття 1248 ЦК України, на яку послався представник позивачів, також не містить вимог щодо зазначення в заповіті вказівки про його прочитання заповідачем.

Отже, враховуючи те, що чинне на час складання заповіту 24.05.2005 року законодавство не вимагало від посадової особи виконавчого комітету сільських, селищних, міських рад в разі, якщо остання на прохання особи записала заповіт зі слів особи заповідача власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів, обов`язкового зазначення в заповіті перед його підписом про

прочитання його уголос та підписання заповідачем, то доводи представника позивачів в цій частині про порушення вимог щодо форми та посвідчення вказаного заповіту від 24.05.2005 року є неспроможними.

Інструкція Про порядок вчинення нотаріальних дій посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів України , затверджена наказом Мін`юсту України від 25 серпня 1994 року № 22/5, у редакції чинній на момент складання заповіту, зокрема у пункті 33 передбачала посвідчення посадовою особою виконавчого комітету заповітів дієздатних громадян, складених відповідно до вимог Цивільного кодексу і особисто поданих ними посадовій особі виконавчого комітету.

Тобто, вказаною Інструкцією не передбачалось повноважень посадової особи органу місцевого самоврядування на прохання особи записати заповіт з її слів власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. Такі посадові особи лише посвідчували заповіти, які особисто подавались і складались дієздатними громадянами, які звертались до виконавчого комітету за вчиненням відповідної нотаріальної дії.

Заповіт від 24.05.2005р., складений у письмовій формі із зазначенням дати та часу, особисто підписаний заповідачем ОСОБА_10 та посвідчений секретарем виконавчого комітету Ризинської сільської ради Звенигородського району Черкаської області Новосельською О.М. як уповноваженою на вчинення такої нотаріальної дії особою органу місцевого самоврядування

Текст заповідального розпорядження складено від першої особи, що свідчить про складання заповіту особисто заповідачем. Заповіт власноручно підписано заповідачем у присутності секретаря сільської ради, який в свою чергу вчинив нотаріальну дію щодо посвідчення поданого йому заповіту, що не викликало необхідності зачитувати заповідачем вголос складений і підписаний ним заповіт, як передбачено частиною другою статті 1248 ЦК України.

Аналогічні правові висновки викладені в постановах ВС від 12 червня 2020 року у справі №697/490/18 та від 24 березня 2021 року у справі №692/1164/18.

Щодо заповіту складеного від імені ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , то вказаний заповіт містить посилання на те, що він прочитаний заповідачем вголос, оскільки обов`язок посадових осіб органу місцевого самоврядування на зазначення у заповіті перед його підписанням про його прочитання заповідачем вголос, у випадку складання такого заповіту відповідною посадовою особою зі слів заповідача, введено з набранням з 02 грудня 2011 року чинності Порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 11 листопада 2011 року № 3306/5, який і діяв станом на момент посвідчення даного заповіту.

Заповіт від імені ОСОБА_13 від 25.12.2013 р., також посвідчений секретарем виконавчого комітету Ризинської сільської ради Звенигородського району Черкаської області Новосельською О.М. як уповноваженою на вчинення такої нотаріальної дії особою органу місцевого самоврядування.

Інших порушень вимог щодо форми і посвідчення оскаржуваних заповітів судом не встановлено та позивачами не доведено.

Доводи представника позивачів про відсутність вільного волевиявлення заповідачів та про недійсність їхнього підпису на оскаржуваних заповітах не знайшли свого підтвердження належними та допустимими доказами у судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 79 ЦПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Інші заявлені позивачами вимоги є похідними від вимог про визнання заповітів недійсними, відтак і вони задоволенню не підлягають.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи ( Проніна проти України ,№ 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006

року).

Враховуючи наведене суд приходить до висновку про відмову у задоволення позову у повному обсязі.

Щодо заяви відповідача про застосування строку позовної давності, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 256 ЦКУ, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Згідно зі ст. 257 ЦКУ загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ст. 267 ЦКУ позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, звернутих позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові через необґрунтованість останнього. І тільки якщо буде встановлено, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності у разі відсутності визнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач .

Враховуючи те, що у задоволенні позовних вимог відмовлено у зв`язку з їх недоведеністю, суд відмовляє у застосуванні строків позовної давності.

Розподіл судових витрат між сторонами.

У відповідності до вимог ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову, то судові витрати з відповідачів не стягуються.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 79, 81, 141, 259, 264, 265 ЦПК України, ст. ст. 203, 215, 1247 ЦК України, суд,-

вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ОСОБА_2 , Ризинської сільської ради Звенигородського району Черкаської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 про визнання заповітів і свідоцтв про право на спадщину за заповітом недійсним та визнання права власності на частку в спадковому майні - відмовити.

Відповідно до п. 15.5 розділу 15 XIII Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України рішення суду може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду через Звенигородський районний суд Черкаської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня підписання рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Ознайомитись з повним текстом судового рішенням, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 28.09.2021 року.

Суддя Д.І.Сакун