Рішення

від 13.10.2021 по справі 433/608/21

ТРОЇЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Троїцький районний суд Луганської області

Справа № 433/608/21

Провадження №2/433/280/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.10.2021 року,Троїцький районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді - Гавалешка П.С.,

за участю секретаря судового засідання - Юскевич Л.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Троїцьке цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , інтереси якої представляє ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , інтереси якої представляє ОСОБА_4 про відшкодування витрат на лікування та поховання спадкодавця,

ВСТАНОВИВ:

До Троїцького районного суду Луганської області звернулась ОСОБА_1 з вищевказаною позовною заявою в обґрунтування якої зазначила, що ОСОБА_1 з 16 жовтня 1999 року перебувала у шлюбі з ОСОБА_5 , з яким постійно проживала разом на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після його смерті відкрилась спадщина, яка складається з: земельна ділянка площею 6.1304 га, державний акт ЛГ № 068522, кадастровий номер 4425486500:06:003:0001 за адресою: Луганська область, Троїцький район, Тарасівська сільська рада; земельна ділянка площею 6.3196 га, державний акт ЛГ № 147530, кадастровий номер 4425486500:07:002:0025 за адресою: Луганська область, Троїцький район, Тарасівська сільська рада; трактор колісний Беларус-892 Турбо д.н.з. НОМЕР_1 , шасі № НОМЕР_2 ; трактор колісний Беларус-892 д.н.з. НОМЕР_3 , заводський № НОМЕР_4 ; автомобіль Volkswagen Polo р.н. НОМЕР_5 , 2018 року випуску, зареєстрований за ним 22.08.2018 року; автомобіль ЗАЗ-Daewoo Lanos р.н. НОМЕР_6 , 2008 року випуску, зареєстрований за ним 18.05.2010 року; будівля свинарника загальною площею 444,3 кв. м. за адресою: АДРЕСА_2 , приватна спільна часткова власність, розмір частки 1/2. У встановлений законом строк позивач прийняла спадщину шляхом подання заяви в результаті чого заведено спадкову справу №65546891, в подальшому заява не відкликалася.

Також спадкоємцем після смерті ОСОБА_5 є його мати ОСОБА_3 , за якою у порядку спадкування за законом після смерті її сина

ОСОБА_5 , рішенням Троїцького районного суду Луганської області від 09.04.2021 року у

справі № 433/1095/20, визнано право власності на: Ѕ частини земельної ділянки № НОМЕР_7 (рілля) кадастровий номер 4425486500:07:002:0025, площею 6,3196 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Тарасівської сільської ради Троїцького району Луганської області.; 1/2 частини земельної ділянки № 1 (рілля) кадастровий номер 4425486500:06:003:0001, площею 6,1304 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Тарасівської сільської ради Троїцького району Луганської області; 1/8 частини - 1/2 спільної частки свинарника, загальною площею 444,3 метри квадратні, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ; 1/8 частини - 1/2 спільної частини земельної ділянки кадастровий номер 4425487000:11:001:0236, площею 0,3297 га для розміщення та обслуговування будівлі свинарника; 1/4 частини трактора колісний Беларус-892 Турбо, р.н. НОМЕР_1 , 2010 року випуску, заводський № НОМЕР_9 , двигун № НОМЕР_2 , об`єм двигуна 4750 см. куб., маса машини 4000 кг.; 1/4 частини трактора колісний Беларус-892, р/н НОМЕР_3 , 2017 року випуску, заводський № НОМЕР_4 , двигун № НОМЕР_10 , маса машини 4000 кг.; 1/4 частини автомобіля марки Volkswagen Polo, 2018 року випуску, об`єм

двигуна 1598, потужність двигуна 66, д/н НОМЕР_5 ; 1/4 частини автомобіля марки ЗАЗ-Daewoo Lanos, 2008 року випуску, об`єм двигуна 1386, д/н НОМЕР_11 .

Відповідно до ч.3 та 5 ст. 1268 ЦК України позивачу належить спадщина після

смерті ОСОБА_5 з часу відкриття спадщини - ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Оскільки заповіт спадкодавець не складав, позивач та відповідач є рівноправними

спадкоємцями за законом першої черги після померлого ОСОБА_5 .

ОСОБА_5 з 03 червня 2019 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 сильно

хворів, потребував постійно догляду та лікування. Весь тягар по догляду за ним, по його

лікуванню та утриманню, організації поховання ліг виключно на позивача. Відповідач

матеріально не допомагала. Позивач понесла власні витрати на лікування та поховання спадкодавця ОСОБА_5 .

Так позивач оплатила результати цитологічного дослідження №19NGC003580,

молекулярного дослідження №19MOL005230, патогістологічного дослідження

№19SPO062424, на загальну суму 7940.00 грн., та лікування ОСОБА_5 в центрі МЦ

Ассута Ізраїль. Всього на лікування ОСОБА_5 в центрі МЦ Ассута Ізраїь витрачено 652149.49 грн.

Також позивачем було перераховано на картковий рахунок ОСОБА_5 власні кошти на лікування в розмірі: 04.08.2019 р. 590 USD, 02.09.2019р. 1160 USD, що за офіційним курсом гривні щодо іноземних валют на вказаний період становив долар США: 04.08.2019 USD 100 = 2534.9919 ( 25.34X590=14950.60); 02.09.2019 USD 100 =2414.4111( 24.14X1160=28002.40), тобто 42953 грн. На авіаквитки на переліт в обидві сторони з м. Київ до Тель-Авів та з м. Тель-Авів до Києва позивачем було витрачено 29.09.2019 р. 28886.04 грн., 24.10.2019 р. 14692.00 грн., а всього 43 578.00 грн.

Згідно Виписка із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого 8648/1541 ВП Куп`янська ЦМЛ Комунального некомерційного підприємства Куп`янське територіальне медичне об`єднання Куп`янської міської ради Харківської області, ОСОБА_5 перебував на стаціонарному лікуванні з 19.11.19 року по 06.12.19 рік, та на підставі квитанцій про оплату призначених медичних препаратів у ВП Куп`янська ЦМЛ КНП Куп`янське територіальне медичне об`єднання Куп`янської міської ради Харківської області, з 19.11.19 року по 06.12.19 року, позивачем було витрачено особисті кошти на загальну суму 4980.00 грн.

В період з 24.12.2019 року по 26.12.2019 рік, ОСОБА_5 перебував на лікуванні у Національному військово-медичному центрі ГВКГ м. Київ, і позивачем було витрачено кошти в сумі 66742.68 грн., що підтверджується витратною накладною №ФБ-Рз-0025259 від 24 грудня 2019 року про придбання ліків на загальну суму 51900 грн., витратною накладною №Ф1-Рз-0015665 від 24 грудня 2019 року про придбання ліків на загальну суму 8650 грн., розрахунком вартості лікування хворого за оплату у Національному військово-медичному центрі ГВКГ від 27.12.2019 року, про лікування ОСОБА_5 в стаціонарі з 24.12.2019 року по 26.12.2019 року з оплатою в сумі 6192.68 грн.

Загальна сума витрачена позивачем на організацію лікування та лікування ОСОБА_5 складає 818343.00 грн.

Згідно накладної №2 ПП Калюжна від 11.03.2021 року, транспортні послуги з перевезення гроба з тілом ОСОБА_5 з м. Київ склали 19500 грн., накладної б/н ПП ОСОБА_6 від 28.12.2019 року, послуги з поховання ОСОБА_5 склали 9320 грн. Всього загальна сума витрачена позивачем на поховання ОСОБА_5 склала 28820 грн., а з вирахуванням отриманої позивачем допомоги на поховання в розмірі 3000 грн. складає 25820 грн.

Отже витрати, які були зроблені позивачем на лікування та поховання спадкодавця в загальній сумі 844163 грн. є розумними і з врахуванням ч.1 ст. 1267 ЦК України підлягають стягненню з відповідача у сумі 422081.50 грн. (409171.50 грн. витрати на лікування та 12910.00 грн. на поховання).

Позивач просить суд, стягнути з відповідача на її користь витрати на лікування ОСОБА_5 в сумі 409171,50 грн., витрати на поховання в сумі 12910,00 грн., судові витрати за сплату судового збору в сумі 4220,82 грн., та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10500,00 грн.

18.05.2021 року від представника відповідача ОСОБА_4 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, з якого вбачається, що відповідач не визнає позовні вимоги позивача в повному обсязі. Представник позивача у відзиві на позовну заяву вказав, що відповідач коли дізналася про хворобу свого сина, надала йому свої збереження, які у неї були в готівковій формі у сумі 50000 грн., жодних документів вона у остатнього не брала, так як він являвся її сином та вона вважала своїм материнським та моральним обов`язком допомогти сину у лікуванні на скільки могла. При зустрічі з матір`ю син говорив їй, що у його сім`ї, а саме у нього та позивачки ОСОБА_1 є певна сума коштів на лікування у клініці, але можливо буде не достатньо проходження реабілітації та перельоту до Ізраїлю. Позивач в позові зазначає, що вона понесла власні витрати на лікування та поховання, а саме, оплатила результати цитологічного дослідження у сумі 7940 грн., та 652149,49 грн. на лікування в МЦ Ассута Ізраїль, а також нібито витрачено грошові кошти у сумі 43578 грн. на переліт а також кошти на лікування в Україні нібито на загальну суму 818343 грн. Згідно виписки з карткового рахунку частина витрат стосується харчування та проживання у готелі та інше які відповідно до статті 1232 ЦК України не підлягають відшкодуванню, так як визначено виключний перелік витрат, які підлягають відшкодуванню, а саме лікування, догляд та поховання. Таким чином вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 та врахувавши викладені норми законодавства можна зробити висновок, що на лікування померлого ОСОБА_5 , який являється чоловіком позивача були витрачені виключно кошти спільної сумісної власності подружжя, а не особисті кошти позивача як вона зазначає у позові. Окрім цього, представник відповідача у своєму відзиві зазначив, що племінниця померлого ОСОБА_5 розмістила пости у мережі інтернет Фейсбук та Інстаграм з проханням про фінансову допомогу для лікування її дядька ОСОБА_5 . Для надсилання благодійних коштів на лікування ОСОБА_5 був розміщений картковий рахунок Приватбанк ОСОБА_1 . Крім цього, відповідач зазначає, що окрім благодійних внесків на картковий рахунок ОСОБА_1 , ще збирали кошти односельці, які передавали значні суми особисто ОСОБА_1 на лікування її чоловіка ОСОБА_5 . На підставі цього, представник відповідача просить суд, відмовити позивачу в повному обсязі.

Позивач в судове засідання не з`явилась, причина неявки суду не відома.

Представник позивача в судовому засіданні просив позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просить їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, причина неявки суду не відома.

Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити позивачу у повному обсязі, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши пояснення представників сторін в судовому засіданні та дослідивши письмові докази, суд встановив, що правовідносини, які склалися між сторонами врегульовані нормами ст. 1232 ЦК України.

Відповідно до копії свідоцтва про одруження, серії НОМЕР_12 , ОСОБА_5 перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_1 (а.с.6).

Відповідно до копії свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_13 від 11 лютого 2020 року, ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.8).

Відповідно до копії витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №59502950 від 20.02.2020 року, після смерті ОСОБА_5 було зареєстровано спадкову справу за №65546891 (а.с.9).

Відповідно до копії довідки № 179 від 23.03.2021 року виданої старостою Тимонівського старостинського округу, ОСОБА_1 отримала грошову допомогу на поховання свого чоловіка ОСОБА_5 у розмірі 3000 грн. (а.с.10).

Відповідно до копій квитанцій про оплату результатів цитологічного дослідження №19NGC003580,

молекулярного дослідження №19MOL005230, патогістологічного дослідження

№19SPO062424, які зроблені на ім`я ОСОБА_5 та сплачено через термінал суму у розмірі 7940 грн. (а.с.14).

Позивачем на підтвердження витрат понесених нею на лікування, харчування та перельоти ОСОБА_5 у Ізраїль, надано копію виписки про рух коштів по банківській картці ПриватБанк № НОМЕР_14 (а.с.21.23).

Відповідно до копій авіа квитка на переліт в обидві сторони з м. Київ до Тель-Авів та з м. Тель-Авів до Києва витрачено 29.09.2019 р. 28886.04 грн., 24.10.2019 р. 14692.00 грн. (а.с.24-30).

Відповідно до рахунку-акту №2091633 від 27.10.2019 року ОСОБА_5 сплачено за виконані роботи ТОВ Медичний центр Поліклініка суму у розмірі 450 грн. (а.с.31).

Відповідно до копій чеків про придбання лікарських препаратів в аптечних пунктах на суми 650,00 грн., 530,00 грн., 62,00 грн., 96,10 грн., 274,00 грн., 330,00 грн., 25,00 грн., 174,60 грн., 223,00 грн., 1677,00 грн., 63,50 грн., 408,00 грн., 113,00 грн., відсутній платник (а.с.33-34).

Відповідно до копії розхідних накладних № Ф1-Р3-0015665 від 24.12.2019 року, на ім`я ОСОБА_5 було замовлено товар - Виндуза лиофил у кількості одна штука на загальну суму 8650 грн. (а.с.35).

Відповідно до копій розхідних накладних № ФБ-Р3-0025259 від 24.12.2019 року, на ім`я ОСОБА_7 було замовлено товар - Виндуза лиофил у кількості шість штук на загальну суму 51900 грн. (а.с.36).

Відповідно до копії разрахунку вартості лікування хворого за оплату у Національному військово-медичному клінічному центрі ГВКГ у період з 24.12.2019 року по 26.12.2019 року, загальна сума складає 3097,84 грн. (а.с.36).

Відповідно до копії накладної № б/н від 28.12.2019 року, виданої на прізвище ОСОБА_8 , сума витрат на ритуальні атрибути склала 9320 грн. (а.с.37).

Відповідно до копії накладної № 2 від 11.03.2021 року виданої на ім`я ОСОБА_1 , за транспортування гробу з тілом ОСОБА_5 з міста Києва, вартість становить 19500 грн. (а.с.37).

В судовому засіданні було встановлено та позивачем не спростовано, що на лікування ОСОБА_5 було оголошено у мережі Інтернет збір коштів, також позивачем не спростовано доводів представника відповідача, що окрім збору коштів оголошеного у мережі Інтернет, ОСОБА_1 на лікування ОСОБА_5 надавали кошти односельці, особисто.

На виконання ухвали Троїцького районного суду Луганської області, АТ КБ ПРИВАТБАНК надіслав розрахунки про рух коштів по рахункам ОСОБА_1 та ОСОБА_5 за період з 01.06.2019 року по 01.01.2020 року, з яких вбачається, що грошові кошти перераховувались з банківських карток як ОСОБА_1 на банківські картки ОСОБА_5 так і з банківських карток ОСОБА_5 на банківські картки ОСОБА_1 між собою. Також судом встановлено надходження коштів від сторонніх осіб на банківські картки як ОСОБА_5 так і ОСОБА_1 (а.с.92-142).

Наведені факти свідчать, що між сторонами виник спір про стягнення коштів та відшкодування витрат на лікування та поховання. При вирішенні спору суд виходить, з положень Цивільного кодексу України та Сімейного кодексу України на які посилаються сторони. Крім цього суд вважає необхідним застосувати ряд норм СК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється порядку іншого судочинства.

Згідно з вимогами п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Відповідно до статей 1216, 1217 та 1220 ЦК України спадкування є перехід прав та обов`язків від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців) та здійснюється за заповітом, або за законом та відкривається внаслідок смерті цієї особи.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належать спадкодавцеві на момент відкриття спадщини, не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Частиною 1 статті 1232 Цивільного кодексу України передбачено, що спадкоємці зобов`язані відшкодувати розумні витрати, які були зроблені одним із них або іншою особою на утримання, догляд, лікування та поховання спадкодавця.

Згідно положень ст. 2 Закону України Про поховання та похоронну справу визначено, що поховання померлого - комплекс заходів та обрядових дій, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом або урни з прахом у могилу або колумбарну нішу, облаштування та утримання місця поховання відповідно до звичаїв та традицій, що не суперечить законодавству. Під комплексом заходів та обрядових дій розуміється, зокрема, організація поховання померлого і проведення у зв`язку з цим ритуальних послуг відповідно до місцевих умов.

Як передбачено ч.1 ст. 75 СК України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного.

Статтею 90 СК України передбачено, що дружина, чоловік взаємно зобов`язані брати участь у витратах, пов`язаних із хворобою або каліцтвом другого з подружжя.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України обов`язок доведення тих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України, покладається на кожну із сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Верховний Суд у постанові від 02 жовтня 2019 року у справі №522/16724/16 дійшов висновку, що обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому випадку, за умови недоведеності тих чи інших обставин, суд вправі винести рішення у справі на користь протилежної сторони.

У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Отже, тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову за загальним правилом покладається на позивача, а доведення заперечень щодо позовних вимог покладається на відповідача.

Вирішуючи спір між сторонами, суд виходить із наданих доказів на підтвердження заявлених позовних вимог. Із досліджених у справі доказів суд не має сумніву в дійсності, та необхідності несення витрат на лікування та похованні ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 . Однак, у відповідності до ч. 1 ст. 79 ЦПК України та ч. 6 ст. 81 ЦПК України докази мають відповідати ознакам достовірності, оскільки доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Тому, долучені до позову копії фіскальних чеків з аптек у якості доказів понесених саме позивачем грошових коштів на лікування ОСОБА_5 суд оцінює критично, адже надані докази не дають змоги встановити, що закупівля здійснена позивачем і витрачені грошові кошти на ліки належать саме позивачу.

Вимоги про стягнення витрат на лікування та поховання ОСОБА_5 задоволенню не підлягають з тих підстав, що позивач будучи дружиною, була зобов`язана піклуватися про іншого з подружжя в тому числі по його утриманню та лікуванню, що передбачено СК України. При вирішенні спору суд вважає ст. 75, 90 СК України спеціальними нормами права стосовно ст. 1232 ЦК України, оскільки ОСОБА_1 надавала кошти як дружина, отже обов`язок утримання виник у позивача саме виходячи з подружніх прав та обов`язків, а не виходячи з інших відносин. Крім цього, надані позивачем докази на придбання авіа квитків на перельоти з Києва до Тель-Авіва, витрат на лікування у Ізраїлі та витрат пов`язаних з похованням, суд оцінює критично, оскільки до матеріалів справи позивач не надав належних доказів на підтвердження того, що кошти які зазначає позивач, були її особистими коштами. Також в судовому засіданні було встановлено, що мав місце вільний перерахунок коштів між картками позивача та ОСОБА_5 і навпаки, що в свою чергу дає змогу суду зробити висновок, що кошти між картками перераховувалися спільні, тобто кошти які мало подружжя. Не спростованим залишився той факт, що від сторонніх осіб надходили кошти на лікування ОСОБА_5 на банківські картки ОСОБА_1 та ОСОБА_5 .

Таким чином, в позові слід відмовити повністю.

Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 1 та 2 статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові на позивача. З огляду на викладене, враховуючи, що у задоволенні позовних вимог було відмовлено у повному обсязі, судові витрати залишаються за позивачем.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 15, 16, 355, 368, 1216, 1217, 1218, 1220, 1223, 1232 ЦК України, ст. 75, 90 СК України, ст. 4-13, 19, 76-81, 89, 133, 141, 211, 258-259, 265, 272, ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 інтереси якої представляє ОСОБА_2 до ОСОБА_3 інтереси якої представляє ОСОБА_4 про відшкодування витрат на лікування та поховання спадкодавця відмовити повністю.

Витрати, понесені позивачем під час розгляду справи, покласти на позивача, ОСОБА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається за правилами п.п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України через Троїцький районний суд Луганської області до Луганського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 13.10.2021 року

Суддя П.С.Гавалешко

13.10.21