Постанова

від 30.09.2021 по справі 2-878/11

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2021 року

м. Чернівці

справа № 2-878/11

провадження 822/908/21

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Кулянди М.І.,

суддів: Лисака І.Н., Литвинюк І.М.,

за участю секретаря Скрипки С.В.

учасники справи:

заявник Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Форінт ,

боржник ОСОБА_1 ,

апеляційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , на ухвалу Першотравневого районного суду м.Чернівці від 30 листопада 2020 року,

головуючий в суді першої інстанції суддя Войтун О.Б.

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Форінт (далі - ТзОВ ФК Форінт ) звернулося до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Заява мотивована тим, що рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 12 серпня 2011 року у справі №2-878/11 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ Райффайзен Банк Аваль заборгованість за кредитними договорами №014/05/477 від 03 вересня 2007 року та №014/05/478 від 03 вересня 2007 року в сумі 7 458 764 гривні 14 коп.

На виконання даного рішення суду було видано виконавчий лист.

08 грудня 2016 року між ПАТ Райффайзен Банк Аваль та ПАТ Вектор Банк було укладено договір факторингу.

Цього ж дня, між ПАТ Вектор Банк та ТзОВ ФК Форінт укладено договір факторингу, згідно з умовами якого ПАТ Вектор Банк відступив на користь ТзОВ ФК Форінт право вимоги за кредитними договорами №014/05/477 від 03 вересня 2007 року та №014/05/478 від 03 вересня 2007 року та договором поруки №04/05/477/478/1383 від 03 вересня 2007 року.

Ухвалою Першотравневого районного суду м. Чернівці від 23 червня 2020 року у справі №2-878/11 замінено стягувача у виконавчому листі, а саме стягувача ПАТ Райффайзен Банк Аваль його правонаступником ТзОВ ФК Форінт .

Виконавчий лист № 2-878/11 на виконанні у відповідних органах державної виконавчої служби не перебуває, та первісним кредитором не передавався новому кредитору, а також до суду першої інстанції не повертався, тобто оригінал виконавчого документа втрачено не з вини належного стягувача.

У свою чергу, втрата виконавчого листа позбавляє стягувача права на повторне звернення судового рішення до виконання.

З урахуванням наведеного, ТзОВ ФК Форінт просило видати дублікат виконавчого листа та поновити строк пред`явлення цього виконавчого документа до виконання.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Ухвалою Першотравневого районного суду м.Чернівці від 30 листопада 2020 року заяву ТзОВ ФК Форінт задоволено.

Видано ТзОВ ФК Форінт дублікат виконавчого листа у цивільній справі №2-878/11 про стягнення боргу з ОСОБА_1 .

Поновлено ТзОВ ФК Форінт пропущений строк для пред`явлення виконавчого листа №2-878/11 до виконання.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що втрата виконавчого листа та строк пред`явлення його до виконання у цивільній справі № 2-878/11 був пропущений з незалежних від стягувача причин.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та відмовити у задоволенні заяви в повному обсязі.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Заявник посилається на те, що суд першої інстанції постановив ухвалу з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що виконавчий лист стягувачем до виконання не пред`являвся, а строк пред`явлення виконавчого листа до виконання закінчився 26 червня 2020 року.

ТзОВ ФК Форінт належним чином не обґрунтував причини пропуску ним строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Стягувачем не надано доказів на підтвердження втрати ним виконавчого листа.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

ТзОВ ФК Форінт подало відзив на апеляційну скаргу. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Посилається на те, що аргументи ОСОБА_1 викладені в апеляційній скарзі, є безпідставними.

Мотивувальна частина

Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 12 серпня 2011 року у справі за позовом ПАТ Райффайзен Банк Аваль до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по неповернутих кредитах, відсотків за користування кредитами та пені задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на корись банку заборгованість в сумі 7458764 гривні 14 коп., 1700 гривень державного мита та 120 гривень витрат за інформаційно-технічне забезпечення.

На виконання даного рішення суду видано виконавчий лист, який пред`явлено до виконання та було відкрито виконавче провадження за №49967200

08 грудня 2016 року між ПАТ Райффайзен Банк Аваль та ПАТ Вектор Банк було укладено договір факторингу.

Цього ж дня між ПАТ Вектор Банк та ТзОВ ФК Форінт укладено договір факторингу, згідно з умовами якого ПАТ Вектор Банк відступив на користь ТзОВ ФК Форінт право вимоги за кредитними договорами №014/05/477 від 03 вересня 2007 року та №014/05/478 від 03 вересня 2007 року та договором поруки №04/05/477/478/1383 від 03 вересня 2007 року.

Ухвалою Першотравневого районного суду м. Чернівці від 23 червня 2020 року у справі №2-878/11 замінено стягувача з ПАТ Райффайзен Банк Аваль на ТОВ ФК Форінт .

26 червня 2017 року було ухвалено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.

Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови

Заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Задовольняючи заяву ТзОВ ФК Форінт , суд першої інстанції виходив з того, що заявником надано суду докази втрати виконавчого листа. В зв`язку із втратою виконавчого листа стягувачем пропущено строк для пред`явлення його до виконання із поважних причин.

Апеляційний суд не може погодитись із висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ч.1ст. 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Вимогами статті 433 ЦПК України визначено, що у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа, виданого судом, подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. Заява про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа, виданого іншими органами (посадовими особами), подається до суду за місцем виконання відповідного рішення.

Виходячи з аналізу зазначених норм права, суд при вирішенні відповідно до ст. 433 ЦПК України питання про поновлення строку для пред`явлення до виконання виконавчого документа, виданого на підставі судового рішення, повинен з`ясувати питання щодо причин пропуску цього строку та залежно від характеру цих причин зробити висновок про їх поважність чи не поважність, а, відтак, дійти висновку про наявність чи відсутність підстав для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Згідно частини 3 статті 23 Закону України Про виконавче провадження у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, - з моменту закінчення дії відповідної заборони.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 47 Закону України Про виконавче провадження виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо є письмова заява стягувача.

Відповідно до частини 5 зазначеної статті повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону.

З аналізу зазначених статей вбачається, що строк пред`явлення виконавчого документа до виконання переривається пред`явленням виконавчого документа до виконання. Після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється, а повернення стягувачу виконавчого документа на підставі заяви не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання.

Такий правовий висновок міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2018 року у справі № 727/1256/16-ц

Якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.

Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11.

У справі встановлено, що 28 січня 2016 року на примусове виконання виконавчого листа № 2-878/11 заступником начальника відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області було відкрито виконавче провадження № 49967200.

Постановою заступника начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області Семенова М.В. від 26 червня 2017 року виконавчий лист повернуто стягувачу. У даній постанові зазначено, що вказаний виконавчий лист може бути повторно пред`явлений для виконання в строк до 26 червня 2020 року.

Вказані обставини свідчать про пропуск ТзОВ ФК Форінт встановленого строку для пред`явлення виконавчих документів до виконання.

У ЦПК України не визначено конкретного переліку причин, що відносяться до поважних і можуть бути підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Отже, вирішення питання про поновлення процесуального строку належить до дискреційних повноважень суду, і у кожній конкретній справі суд має ґрунтовно перевіряти чи є обставини, на які посилається заявник такими, що свідчать про наявність поважних причин для поновлення строку.

Такий правовий висновок викладений Верховним Судом в постанові від 23 січня 2020 року у справі № 759/308/13-ц.

Строк пред`явлення виконавчого документа до виконання є одним із видів процесуальних строків, які передбачені ст.120 ЦПК України.

Згідно з ст.127 ЦПК України суд поновлює або продовжує строк, встановлений відповідно законом або судом, за клопотанням сторони або іншої особи у разі його пропущення з поважних причин.

Суд при вирішенні питання про поновлення строку для пред`явлення до виконання виконавчого документа повинен з`ясувати питання щодо причин пропуску цього строку та залежно від характеру цих причин зробити висновок про їх поважність чи неповажність, а відтак дійти висновку про наявність чи відсутність підстав для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Поважними можуть бути визнані лише ті причини, що виникли внаслідок обставин, об`єктивно незалежних від волі зацікавленої особи, які безпосередньо унеможливлювали або ускладнювали можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк.

Поважність причин пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання пов`язана не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об`єктивною можливістю цієї особи знати про ці обставини. Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів, за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знати про посягання на права. Обов`язок доведення часу, з якого особі стало відомо про порушення її права, покладається на заявника.

Апеляційний суд звертає увагу, що стягувач, який подав до відповідного органу заяву про відкриття виконавчого провадження та не отримав у визначений законом строк виконання задоволення своїх вимог, вважається обізнаним про ймовірність порушення його прав у виконавчому провадженні незалежно від того, чи отримав він від державного виконавця певні процесуальні документи та чи ознайомлений він з матеріалами виконавчого провадження.

ТзОВ ФК Форінт звернулася до суду із заявою про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для його пред`явлення до виконання лише у листопаді 2020 року.

ТзОВ ФК Форінт є юридичною особою та зобов`язана забезпечити належну організацію роботи всіх своїх підрозділів, у тому числі і щодо контролю за судовими та виконавчими документами.

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що знаючи про судовий процес, учасник справи повинен в розумні інтервали часу вживати заходів, аби дізнатися про стан відомого йому судового провадження (рішення у справі Олександр Шевченко проти України від 26.04.2007).

Доказів, які б свідчили про добросовісну реалізацію стягувачем своїх процесуальних прав та належне виконання процесуальних обов`язків, зокрема, вчинення усіх можливих та залежних від нього дій, спрямованих на своєчасний контроль за виконанням судового рішення, заявник не надав ні суду першої, ні суду апеляційної інстанції.

При цьому, стягувачем жодним чином не обумовлено наявність об`єктивних причин не звернення до органу державної виконавчої служби протягом тривалого часу щодо відкриття виконавчого провадження та отримання інформації про вказані виконавчі провадження.

Такий висновок апеляційного суду узгоджується з правовою позицією, яку Верховний Суд виклав в постановах від 10 грудня 2019 року у справі № 168/805/17 та від 22 січня 2020 року у справі № 2-988/10.

ТзОВ ФК Форінт не надав доказів, які б свідчили про добросовісну реалізацію ним своїх процесуальних прав та належне виконання процесуальних обов`язків, зокрема учинення ним усіх можливих та залежних від нього дій, спрямованих на своєчасний контроль за виконанням судового рішення.

Установивши, що заявник більше трьох років не цікавився ходом виконавчого провадження, а із заявою про видачу дубліката виконавчого листа № 2-878/11 звернувся у листопаді 2020 року, тобто поза межами строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, при цьому не довів поважність причин пропуску такого строку, тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви ТзОВ ФК Форінт про поновлення строку виконавчого документа для його пред`явлення до виконання.

Заяву про видачу дубліката виконавчого листа може бути подано до суду тільки до закінчення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, встановленого пунктом 2 частини 1статті 22 Закону України Про виконавче провадження ( в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 22 Закону України Про виконавче провадження (в редакції чинній на момент видачі виконавчого листа) інші виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.

Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11.

Щодо доводів апеляційної скарги про неповідомлення боржника про час та місце розгляду справи.

Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Відповідно до частини першої статті 128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою.

Чинний ЦПК України не містить положень про те, що заява про видачу дубліката виконавчого листа розглядається в суді першої інстанції з викликом сторін і заінтересованих осіб.

За таких обставин безпідставними є доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що оскільки розгляд даної заяви в суді першої інстанції відбувся без її участі, яка про час та місце розгляду справи не повідомлялася, то відповідно до ст.376 ЦПК дана ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з цих підстав. Оскільки при розгляді питання про видачу дубліката виконавчого листа в суді першої інстанції не передбачене обов`язкове повідомлення учасників справи про дату, час і місце засідання суду, підстав для висновку про порушення судом першої норм ЦПК України не має.

Такий висновок апеляційного суду узгоджується з правовою позицією, яку Верховний Суд виклав в постанові від 21 квітня 2020 року у справі № 2-212/10.

Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Враховуючи наведене вище, суд першої інстанції постановив ухвалу з порушенням норм матеріального права та процесуального права, а тому її слід скасувати та відмовити у задоволенні заяви ТзОВ ФК Форінт про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для його пред`явлення до примусового виконання.

Щодо судових витрат

Відповідно до правил статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З мотивувальної частини постанови вбачається, що апеляційний суд дійшов висновку про скасування ухвали суду першої інстанції та відмови у задоволенні заяви ТзОВ ФК Форінт про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для його пред`явлення до примусового виконання.

За подання до суду апеляційної скарги ОСОБА_1 сплатила судовий збір в розмірі 454 гривні.

Отже, з ТзОВ ФК Форінт на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 454 гривні.

Керуючись статтями367,368,374,376,381,382ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , задовольнити.

Ухвалу Першотравневого районного суду м.Чернівці від 30 листопада 2020 року скасувати.

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Форінт про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для його пред`явлення відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Форінт на користь ОСОБА_1 454 гривні в рахунок відшкодування судових витрат, понесених на оплату судового збору за подання до суду апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Дата складання повного тексту постанови - 08 жовтня 2021 року.

Головуючий М.І. Кулянда

Судді: І.М. Литвинюк

І.Н. Лисака