Ухвала

від 11.10.2021 по справі 923/658/19

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

про закриття апеляційного провадження

11 жовтня 2021 року м. ОдесаСправа № 923/658/19 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Принцевської Н.М.;

суддів: Діброви Г.І., Савицького Я.Ф.;

Секретар судового засідання Соловйова Д.В.

Представники сторін:

Від прокуратури - Бондаревський О.М., посвідчення №057613, від 22.10.20;

Інші учасники процесу у судове засідання не з`явились;

розглянувши апеляційну скаргу Першого заступника керівника Херсонської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області

на рішення Господарського суду Херсонської області від 14.07.2020

у справі № 923/658/19

за позовом Державного підприємства шовкорадгосп "Шотівський"

до відповідачів:

1) Фермерського господарства "Колос-2011";

2) Фізичної особи-підприємця Мицо Вадима Володимировича

про визнання недійсним договору,

02.08.2019 Державне підприємство шовкорадгосп Шотівський (далі - позивач, ДП шовкорадгосп Шотівський ) звернулося до Господарського суду Херсонської області з позовом до Фермерського господарства Колос-2011 (далі - відповідач, ФГ Колос-2011 ) та Фізичної особи-підприємця Мицо Вадима Володимировича (далі - відповідач, ФОП Мицо В.В.) про визнання недійсним Договору від 15.11.2016 про партнерство, співробітництво та господарську діяльність.

В обґрунтування вимог позивач зазначив, що оспорюваний договір є прихованим договором оренди землі, зміст якого суперечить вимогам, передбаченим Цивільним та Земельним кодексами України, Закону України Про оренду землі , не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, а тому підлягає визнанню недійсним на підставі ч.ч.1,4,5 ст. 203, ч.1 ст.2015 Цивільного кодексу України та ст.95 Земельного кодексу України.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 14.07.2020 у задоволенні позовних вимог ДП шовкорадгосп Шотівський до ФГ Колос-2011 , ФОП Мицо В.В. про визнання недійсним Договору від 15.11.2016 відмовлено.

Рішення суду мотивоване наступним. Предметом укладеного сторонами договору фактично є спільний обробіток землі з метою досягнення спільних цілей учасників спільної діяльності, а не отримання позивачем прибутку від передачі права володіння та користування землею відповідачам для здійснення ними самостійної господарської діяльності. Суд дійшов висновку, що вкладом позивача є надання для виробництва сільгосппродукції 300,4 га земель сільськогосподарського призначення , надання за необхідності складських приміщень і площ відкритого зберігання для складування сільгосппродукції , забезпечення обліку і зберігання інших матеріальних цінностей , надання за необхідності необхідної кількості паливно-мастильних матеріалів . Суд першої інстанції зазначив, що сприймає визначення вкладу позивача, як надання доступу до земельної ділянки іншим учасникам спільної діяльності з метою спільного обробітку земельної ділянки , а не передача відповідачам земельної ділянки у користування, що на думку суду, відрізняє у такому випадку договір про спільну діяльність від договору оренди землі. Відсутність характеристики передачі земельної ділянки у безпосереднє користування відповідача за висновком суду означає, що за договором жодним чином не встановлювалися умови стосовно передачі права користування земельною ділянкою позивача, а також не обмежувався доступ до неї останньому. Проаналізувавши наявні в матеріалах справи Акти виконаних робіт, суд дійшов висновку, що встановлені на підставі цих актів обставини, вказують на виконання учасниками Договору його умов, як Договору про спільну діяльність , а не оренди, оскільки у випадку оренди отриманий врожай міг би передаватися позивачу лише у вигляді орендної плати, з певною періодичністю її сплати, що відсутнє як за умовами Договору, так і за фактичними обставинами справи. З огляду на недоведеність позивачем недійсності оспорюваного Договору, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, внаслідок чого відмовив у їх задоволенні.

Сторонами зазначене рішення суду не оскаржувалося.

19.07.2021 Перший заступник керівника Херсонської обласної прокуратури звернувся з апеляційною скаргою в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області на рішення Господарського суду Херсонської області від 14.07.2020 по справі 923/658/19.

В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати рішення Господарського суду Херсонської області від 14.07.2020 у справі №и923/658/19 та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Не погоджуючись з прийнятим судом рішенням, прокурор зазначає, що відповідно до умов спірного Договору ДП шовкорадгосп Шотівський земельну ділянку, передану останньому у постійне землекористування, фактично надано відповідачам в оренду, спільна діяльність сторонами не здійснювалася, оскільки сам Договір не спрямований на настання наслідків, передбачених його умовами та насправді приховує передачу земельної ділянки державної форми власності в оренду. Оспорюваний Договір від 15.11.2016 не визначає конкретні спільні обов`язки сторін, виконання яких призведе до о спільної мети та не передбачає об`єднання майна сторін, зокрема, майна, яке виділяється з боку відповідачів для ведення спільних справ , покриття витрат та збитків учасників тощо. Крім того, прокурор вважає необґрунтованими посилання суду як на доказ отримання позивачем прибутку та здійснення відповідачами своїх зобов`язань за договором, на показання свідків, оскільки заяви свідків не можуть підтверджувати вчинення або виконання правочину. Зміст погоджених сторонами умов оспорюваного Договору свідчить про усунення позивача від права постійного землекористування та надання права обробки земельної ділянки та збору врожаю відповідачам. Проте Державний акт на право постійного користування землею не є тим документом, що надає право користувачу земельної ділянки надавати у користування третім землю, у тому числі шляхом надання в оренду чи в спільну діяльність, оскільки цим правом наділений відповідний державний орган, уповноважений державою на здійснення таких функцій.

Повноваження щодо здійснення контролю, розпорядження земельними ділянками державної форми власності покладено на Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області, проте судом безпідставно та необґрунтовано відхилено клопотання позивача про залучення ГУ Держгеокадастру у Херсонській області до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.

В обґрунтування необхідності здійснення представництва інтересів держави в цій справі Прокурор зазначав, що ГУ Держгеокадастру у Херсонській області, як органом, що наділений повноваженнями з нагляду (контролю) за дотриманням земельного, використанням та охороною земель усіх форм власності, не вжито заходів, спрямованих на оскарження вказаного рішення суду у справі № 923/658/19.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.07.2021 апеляційну скаргу Першого заступника керівника Херсонської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області на рішення Господарського суду Херсонської області від 14.07.2020 по справі №923/658/19 залишено без руху.

09.08.2021 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява від Першого заступника керівника Херсонської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області про усунення недоліків, допущених в апеляційній скарзі на рішення Господарського суду Херсонської області від 14.07.2020 по справі №923/658/19, в якій апелянт надав докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 2881,50 грн.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.09.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Першого заступника керівника Херсонської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області на рішення Господарського суду Херсонської області від 14.07.2020 по справі №923/658/19, встановлено строк учасникам справи для подання відзиву на апеляційну скаргу та інших заяв та клопотань протягом 10 днів з дня вручення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі, призначено розгляд справи №923/658/19 за апеляційною скаргою Першого заступника керівника Херсонської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області на рішення Господарського суду Херсонської області від 14.07.2020 на: 11.10.2021 року о 10-30 год.

Сторони не скористалися своїм правом на надання відзиву на апеляційну скаргу та участь у судовому засіданні, що не перешкоджає розгляду справи у суді апеляційної інстанції.

В судове засідання з`явився представник прокуратури, який підтримав доводи та вимоги, викладені в апеляційній скарзі. Представники інших учасників в судове засідання не з`явились, не повідомивши суд про причини неявки.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

Враховуючи викладене, а також зважаючи на те, що явка представників сторін судом обов`язковою не визнавалась, колегія суддів апеляційного господарського суду, з урахуванням ст. 120, ст. 202, ст. 270, ч. 2 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України, вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників, які не з`явились, за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та дотримання норм процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до вимог ч.3 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (ч.4 ст. 53 ГПК України).

Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Тобто, реалізація конституційного права, зокрема, на апеляційне оскарження судового рішення, ставиться в залежність від положень відповідних процесуальних норм, в даному випадку - норм Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 17 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з частиною 1 статті 254 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

У контексті зазначеного, за приписами процесуального законодавства, судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

Якщо скаржник лише зазначає про те, що оскаржуване рішення може вплинути на його права та/або інтереси, та/або обов`язки, або лише зазначає (констатує), що рішенням вирішено про його права та/або обов`язки чи інтереси, то такі посилання, виходячи з вищенаведеного, не можуть бути достатньою та належною підставою для розгляду, зокрема апеляційної скарги.

Особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку статей 17, 254 Господарського процесуального кодексу України, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов`язки і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в апеляційній скарзі має чітко зазначити, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов`язки, та про які саме.

Рішення є таким, що прийнято про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення наявні висновки суду про права та обов`язки цієї особи або у резолютивній частині рішення суд прямо зазначив про права та обов`язки цієї особи. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не приймається до уваги.

Наведене відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 21.02.2019 у справі № 908/1141/15-г.

Після прийняття апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі, суд апеляційної інстанції з`ясовує, чи прийнято оскаржуване судове рішення безпосередньо про права, інтереси та (або) обов`язки скаржника, який подав апеляційну скаргу, та про які конкретно. Встановивши такі обставини, суд скасовує судове рішення на підставі пункту 4 частини 3 статті 277 Господарського процесуального кодексу України, оскільки таке порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо господарський суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження за такою апеляційною скаргою на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у такому випадку не існує правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі, у зв`язку з чим відсутній суб`єкт апеляційного оскарження.

Отже, суд апеляційної інстанції насамперед має з`ясувати, чи стосується оскаржуване судове рішення безпосередньо прав та обов`язків скаржника, та лише після встановлення таких обставин, вирішити питання про процесуальний статус такої особи та про скасування судового рішення, а у випадку встановлення, що права заявника оскаржуваним судовим рішенням не порушені та питання про її права і обов`язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися - закрити апеляційне провадження за такою апеляційною скаргою, оскільки в останньому випадку така особа не має права на апеляційне оскарження рішення суду. Подібний правовий висновок викладено, зокрема, в постановах Верховного Суду від 10.05.2018 у справі № 910/22354/15, від 19.06.2018 у справі № 910/18705/17, від 11.07.2018 у справі № 911/2635/17, від 04.10.2018 у справі № 5017/461/2012, від 29.11.2018 у справі № 918/115/16, від 04.12.2018 у справі № 906/1764/15, від 06.12.2018 у справі № 910/22354/15, від 16.04.2019 у справі № 12/91, від 11.04.2019 у справі № 8/71-НМ, від 11.09.2019 у справі № 4/2023-10, від 15.05.2020 у справі №904/897/19.

Встановлена процесуальним законом можливість здійснення апеляційного провадження за апеляційною скаргою особи, яку не було залучено до участі у справі, лише у разі підтвердження та встановлення наявності порушення її прав, інтересів та (або) обов`язків оскаржуваним судовим рішенням ґрунтується на принципі res judicata, тобто поваги до остаточного судового рішення, дія якого передбачає встановлення у відносинах між сторонами спору, вирішеного остаточним і обов`язковим для сторін судовим рішенням, стану правової визначеності.

Здійснення апеляційного перегляду судового рішення, яке набрало законної сили та є обов`язковим для виконання за відсутності передбачених законом виняткових підстав є порушенням зазначеного принципу, що не є виправданим.

Як передбачено ч. 1, 3, 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням або невчиненням нею процесуальних дій.

У справі, яка розглядається, предметом позову є вимоги ДП шовкорадгосп Шотівський до ФГ Колос-2011 та ФОП Мицо В.В. про визнання недійсним Договору від 15.11.2016 про партнерство, співробітництво та господарську діяльність.

Як вже зазначалося, рішенням Господарського суду Херсонської області від 14.07.2020 в задоволенні цих вимог відмовлено.

Звертаючись з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Херсонської області від 14.07.2020, прокурор зазначає, що органи Держгеокадастру можуть звертатися до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень з нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі оскаржувати незаконні судові рішення з метою відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва, а також повернення тимчасово зайнятих земельних ділянок, безпідставно переданих у користування. Проте, в даному випадку судом першої інстанції безпідставно було відмовлено позивачу у задоволенні його заяви про залучення ГУ Держгеокадастру у Херсонській області, незважаючи на те, що останньому належить право розпорядження земельними ділянками державної форми власності сільськогосподарського призначення на території Херсонської області в порядку, визначеному чинним законодавством.

Судова колегія звертає увагу, що в даному випадку прокурор не обґрунтовує в апеляційній скарзі питання про які права, інтереси та (або) обов`язки ГУ Держгеокадастру в оскаржуваному рішенні були вирішені судом.

При цьому, в мотивувальній частині рішення суду першої інстанції не зроблено жодних висновків стосовно прав та обов`язків скаржника, так само як і в її резолютивній частині відсутня вказівка щодо порушення таких прав скаржника.

Та обставина, що в даному випадку ГУ Держгеокадастру у Херсонський області, як розпорядника спірної земельної ділянки не було залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, не наділяє останнього безумовним правом оскарження судового рішення у даній справі, з огляду на таке.

Як вже зазначалося, відповідно до частини 1 статті 254 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Тобто частиною 1 статті 254 Господарського процесуального кодексу України визначено право особи подати апеляційну скаргу на рішення, яким, зокрема розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких є скаржник, або містяться судження про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи у відповідних правовідносинах, виходячи з предмету та підстав позову.

Одночасно вказана стаття визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення прийнято щодо їх прав, інтересів та (або) обов`язків. При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов`язок; такий правовий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

В даному випадку судом при вирішенні спору щодо визнання недійсним Договору від 15.11.2016 про партнерство, співробітництво та господарську діяльність у справі №923/658/19 жодним чином не вирішувалося питання про права, інтереси та обов`язки ГУ Держгеокадастру у Херсонській області.

Разом з тим, ч.2 ст. 51 Господарського процесуального кодексу України передбачено наслідки незалучення у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: у разі розгляду справи без повідомлення третьої особи про розгляд справи, обставини справи, встановлені судовим рішенням, не мають юридичних наслідків при розгляді позову, пред`явленого стороною, яка брала участь у цій справі, до цієї третьої особи або позову, пред`явленого цією третьою особою до такої сторони.

За таких обставин, дослідивши матеріали та перевіривши обставини справи, колегія суддів приходить до висновку, що Господарський суд Херсонської області в даному рішенні питання про права, інтереси та (або) обов`язки заявника апеляційної скарги не вирішував, ухвала не містить суджень про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 264 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалось.

Колегія суддів вважає, що доводи апелянта, зокрема, в частині вирішення оскаржуваною ухвалою питання про його права та інтереси не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим приходить до висновку, що апеляційне провадження підлягає закриттю на підставі п. 3 ч. 1 ст. 264 Господарського процесуального кодексу України.

Про закриття апеляційного провадження суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в касаційному порядку (ч.2 ст.264 Господарського процесуального кодексу України).

Крім того, у зв`язку із закриттям апеляційного провадження, інші доводи апеляційної скарги по суті справи не підлягають дослідженню судом апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 264, 267-285 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Першого заступника керівника Херсонської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області на рішення Господарського суду Херсонської області від 14.07.2020 у справі № 923/658/19.

Ухвала суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені ст. ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано 18.10.2021 року.

Головуючий суддя: Н.М. Принцевська

Судді: Г.І. Діброва

Я.Ф. Савицький