Ухвала

від 12.10.2021 по справі 908/2612/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 22/2/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

12.10.2021 Справа № 908/2612/21

м. Запоріжжя Запорізької області

Суддя Господарського суду Запорізької області Ярешко О.В.

При секретарі судового засідання Шолоховій С.В.

Розглянувши у судовому засіданні матеріали справи № 908/2612/21

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Ю-Рейл» (65026, м. Одеса, Польський узвіз, буд. 11, 9 поверх, офіс 10)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнігран» (11634, Житомирська область, Малиновський район, смт. Гранітне, вул. Шевченка, буд. 15)

про стягнення 27 291 507,00 грн.

За участю представників сторін:

Від позивача: Шилко А.В., довіреність № 6 від 11.10.2021;

Від відповідача: Гарбар К.Г., ордер серії АМ № 1015528 від 24.09.2021

ВСТАНОВИВ:

10.09.2021 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (вих. № б/н від 07.09.2021) Товариства з обмеженою відповідальністю «Ю-Рейл» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнігран» про стягнення 27 291 507,00 грн. вартості неякісно поставленої за договором № 2б0303 від 11.03.2020 тротуарної плитки Гранд стандарт сірий Н 120 mm, витрат на доставку продукції, демонтаж існуючого покриття та укладку нової продукції. Позов обґрунтований поставкою відповідачем неякісної продукції за договором № 2б0303 від 11.03.2020, нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України.

Відповідно до протоколу розподілу судової справи між суддями від 10.09.2021 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/2612/21 та визначено до розгляду судді Ярешко О.В.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 14.09.2021 суддею Ярешко О.В. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2612/21 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 12.10.2021.

У підготовче судове засідання 12.10.2021 з`явилися представники сторін.

Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України здійснювалося фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

08.10.2021 до суду надійшов письмовий відзив на позовну заяву.

У підготовчому засіданні представник відповідача підтримав письмове клопотання вих. № б/н від 24.09.2021 про передачу справи за підсудністю, що надійшло до суду 28.09.2021. Клопотання мотивоване таким. Предметом позову у даній справі є вимога про стягнення грошових коштів. У договорі поставки № 2б0303 від 11.03.2020 не визначено конкретного обов`язку по місцю виконання договору, про що зазначено позивачем у позовній заяві. У силу вимог ст. 532 ЦК України, пункт 2.1 договору не є пунктом, який регулює та встановлює місце виконання зобов`язання. Також договором не врегульовано питання щодо місця виконання грошового зобов`язання. Вважає, що позивач при поданні позовної заяви не дотримався правил визначення підсудності, передбачених ГПК України, з урахуванням предмету позову, а саме, що стягнення грошових коштів за договором не може виконуватись лише у певному місці, а зміст договору не свідчить, що його виконання можливе лише за конкретною адресою або у певному місці (ч. 5 ст. 29 ГПК України). Оскільки місцезнаходженням відповідача є Житомирська область, просив передати позовну заяву (вих. № б/не від 07.09.2021) Товариства з обмеженою відповідальністю «Ю-Рейл» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнігран» про стягнення 27 291 507,00 грн. за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Господарського суду Житомирської області.

Представник позивача проти задоволення клопотання заперечив. Вважає, що дана справа підсудна Господарському суду Запорізької області, оскільки пунктом 2.1 договору поставки № 2б0303 від 11.03.2020 визначено місце поставки продукції: м. Запоріжжя, вул. Ак. Курчатова, 1. При цьому, поставка здійснювалася як у м. Запоріжжя, так і зі складу постачальника.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання відповідача та про передачу справи за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Господарського суду Житомирської області, з огляду на таке.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У Рішенні у справі Сокуренко і Стригун проти України (SokurenkoandStrygun v. Ukraine) від 20 липня 2006 року, заяви № 29458/04 та № 29465/04, Суд повторює, що, як було раніше визначено, фраза встановленого законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду , але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

На підставі зазначеного можна виокремити такі складові поняття суд, встановлений законом , як: інституційна, процесуальна та компетенційна. При цьому порушення будь-якої із цих складових визнається фундаментальним порушенням права на справедливий судовий розгляд у практиці ЄСПЛ, що, як правило, тягне за собою скасування судового рішення у справі.

Так, компетенційна складова відбиває, з одного боку, правильне застосування правил юрисдикції, а з іншого - використання судом при розгляді та вирішенні справ виключно повноважень, передбачених процесуальним законодавством. Суд має дотримуватися норм законодавства щодо правил предметної і суб`єктної, інстанційної та територіальної юрисдикції. Тобто, суд, який розглядає справу, повинен бути належним з точки зору наявності у нього повноважень на розгляд конкретної справи.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права (частина перша статті 8 Конституції України). Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Під час здійснення судочинства суд у своїй діяльності повинен не лише правильно застосовувати норми матеріального права до взаємовідносин сторін, а й додержуватись норм процесуального права.

У параграфі 3 глави 2 розділу І ГПК України сформульовані правила територіальної юрисдикції (підсудності). У вказаному параграфі ГПК України встановлені вимоги щодо визначення підсудності за місцезнаходження чи місцем проживання відповідача (стаття 27), особливості визначення підсудності справи, у якій однією зі сторін є суд або суддя (стаття 28), правила альтернативної підсудності (стаття 29) та правила виключної підсудності (стаття 30).

Юридично обґрунтоване розмежування повноважень кожної ланки судової системи, а також однойменних судів однієї ланки щодо розгляду і вирішення господарських справ гарантує безпомилковість діяльності всієї судової системи, здійснення покладених на неї завдань та є однією з юридичних гарантій належного та справедливого здійснення судочинства.

Під територіальною підсудністю розуміється властивість певної справи належати до відання одного з однорідних судів в залежності від просторових меж його юрисдикції, або, простіше, - просторова компетенція однорідних судів.

Отже, територіальна підсудність господарських справ фактично зумовлює відмежування компетенції з розгляду цих справ однорідними судами за просторовою характеристикою, тобто залежно від території, на яку поширюється їх юрисдикція.

Відповідно до частин першої, другої статті 27 ГПК України, позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до ч. 1 ст. 29 ГПК України, право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.

Частиною 5 статті 29 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів.

Аналіз ч. 5 ст. 29 ГПК України свідчить про те, що передбачено дві окремі підстави для застосування правил альтернативної територіальної підсудності, а саме: якщо спір виник з договору, в якому визначено місце виконання, або якщо спір виник з договору, в якому не визначено місце його виконання, проте, з огляду на специфіку регламентованих ним договірних правовідносин, виконувати такий договір можливо лише в певному місці.

При цьому, за загальним правилом, місце виконання зобов`язання є договірною умовою та узгоджується сторонами у договорі, та у даному випадку сторони можуть передбачити будь-яке місце виконання, яке буде зручне для сторін. Місце виконання договору, у випадку його визначення сторонами у договорі, є однією з умов договору, що зумовлює обов`язок виконання договору саме у погодженому сторонами місці.

Поняття "місце виконання зобов`язання" за своїм змістом відображає певну просторову характеристику зобов`язальних правовідносин, при цьому таке відображення може відбуватися не тільки за допомогою формулювання "місце виконання зобов`язання", але й іншими словосполученнями.

Як вбачається з матеріалів № 908/2612/21, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ю-Рейл» (покупець за договором, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юнігран» (постачальник за договором, відповідач) укладений договір поставки № 2б0303 від 11.03.2020, за умовами якого постачальник зобов`язався передати (поставити) у власність покупцю бетонні вироби та піддони, надалі іменується - продукція, а останній зобов`язався прийняти та оплатити її на умовах даного договору.

За умовами пункту 2.1 вказаного договору, поставка продукції здійснюється автомобільним транспортом на умовах DAP, місце поставки - склад (будівельний майданчик) покупця за адресою: місто Запоріжжя, вул. Ак. Курчатова, 1 (Інкотермс - 2020). Постачальник здійснює доставку партії продукції на території складу (будівельного майданчика) покупця виключно у випадку, якщо проїзд та місце для вивантаження мають тверде дорожнє покриття, достатнє для зчеплення коліс автомобільного транспорту та опор маніпулятора з поверхнею проїзної частини дороги. У разі відсутності твердого дорожнього покриття, постачальник вправі здійснити доставку партії продукції поруч зі складом (будівельним майданчиком) покупця. За домовленістю сторін, поставка постачальником продукції може здійснюватися на умовах EXW склад постачальника (Інкотермс - 2020) - самовивіз транспортом покупця або залізничним транспортом на умовах СРТ (Інкотермс - 2020) станція одержувача.

Таким чином, сторонами у договорі поставки № 2б0303 від 11.03.2020 не визначено конкретного місця виконання договору (поставка продукції відбувається або на склад покупця у м. Запоріжжі, або самовивіз зі складу постачальника). Також із умов даного договору не вбачається, що цей договір можливо виконувати лише у певному місці (у даному випадку у місті Запоріжжя).

Як зазначили представники сторін у судовому засіданні, поставка продукції як здійснювалася на склад у м. Запоріжжя, так і відбувався самовивіз продукції зі складу відповідача. Відповідач зазначив, що поставка продукції відбувалася в переважній більшості випадків залізничним транспортом, а також автомобільним транспортом. Так, з долучених до відзиву копій залізничних накладених вбачається, що продукція вивозилася зі станції Пенизевичи Житомирської області.

Посилання позивача на необхідність призначення експертизи, що зумовлює необхідність відбору зразків продукції за місцем її укладки, судом до уваги не приймається, оскільки згідно з приписами ГПК України позивач не позбавлений можливості подати висновок експерта, складений на його замовлення.

Суд також враховує, що предметом спору у даній праві є вимоги ТОВ «Ю-Рейл» про стягнення з ТОВ «Юнігран» 27 291 507,00 грн. вартості неякісно поставленої за договором № 2б0303 від 11.03.2020 тротуарної плитки Гранд стандарт сірий Н 120 mm, витрат на доставку продукції, демонтаж існуючого покриття та укладку нової продукції, тобто стягнення грошових коштів.

Зобов`язання з оплати за договором поставки не є такими, які належить через їх особливість виконувати тільки в певному місці.

Однією з загальних засад цивільного законодавства є свобода договору (ст. 3 ЦК України).

Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Відтак, сторони при укладенні договору поставки № 2б0303 від 11.03.2020 мали право визначити місце виконання договору, що у подальшому дало б їм змоги звертатися до суду (за необхідності) за місцем його виконання.

Враховуючи, що сторонами в договорі поставки № 2б0303 від 11.03.2020 не визначено конкретного місця виконання договору (місця виконання спірного зобов`язання), зміст договору не свідчить, що його виконання можливе лише за конкретною адресою або у певному місці, параграфом 3 глави 2 розділу І ГПК України не передбачено територіальну юрисдикцію (підсудність) за домовленістю між сторонами, тобто договірну підсудність, суд дійшов висновку про те, що підсудність цієї справи визначається за загальними правилами підсудності, тобто за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем знаходження відповідача, а саме - Господарському суду Житомирської області.

Таким чином, клопотання відповідача про передачу справи за підсудністю підлягає задоволенню судом.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 31 ГПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про передачу справи № 908/2612/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ю-Рейл» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнігран» про стягнення 27 291 507,00 грн. вартості неякісно поставленої за договором № 2б0303 від 11.03.2020 тротуарної плитки Гранд стандарт сірий Н 120 mm, витрат на доставку продукції, демонтаж існуючого покриття та укладку нової продукції, за територіальною юрисдикцією (підсудністю) на розгляд до Господарського суду Житомирської області.

Відповідно до ч. 3 ст. 31 ГПК України передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Враховуючи викладене, матеріали справи № 908/2612/21 слід передати (направити) до Господарського суду Житомирської області протягом п`яти днів після закінчення строку на оскарження даної ухвали, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

У підготовчому засіданні 12.10.2021 судом було оголошено вступну та резолютивну частини даної ухвали.

Керуючись ст.ст. 27, 31, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнігран» задовольнити.

Передати справу № 908/2612/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ю-Рейл» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнігран» про стягнення 27 291 507,00 грн. вартості неякісно поставленої за договором № 2б0303 від 11.03.2020 тротуарної плитки Гранд стандарт сірий Н 120 mm, витрат на доставку продукції, демонтаж існуючого покриття та укладку нової продукції, за територіальною юрисдикцією (підсудністю) на розгляд до Господарського суду Житомирської області.

Здійснити передачу матеріалів справи № 908/2612/21 до Господарського суду Житомирської області протягом п`яти днів після закінчення строку на оскарження даної ухвали, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Копію даної ухвали направити учасникам справи.

Відповідно до ст.ст. 235, 255, 256 Господарського процесуального кодексу України ухвала суду набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку. Ухвала підписана 18.10.2021.

Ухвала розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя О.В. Ярешко