Рішення

від 12.10.2021 по справі 918/602/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" жовтня 2021 р. м. Рівне Справа № 918/602/21

Господарський суд Рівненської області у складі судді Марач В.В., при секретарі судового засідання Мельник В.Я., розглянувши у загальному позовному провадженні матеріали справи

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю Рівнепромзв`язок (код ЄДРПОУ 13969553, 33024, м. Рівне, вул. Млинівська, 28)

до відповідача Рівненської міської ради (код ЄДРПОУ 34847334, 33028, Рівненська обл., м. Рівне. вул. Соборна, буд. 12А)

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ІН НОМЕР_1 ; ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , ІН НОМЕР_2 ); ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 , ІН НОМЕР_3 ); ОСОБА_4 ( АДРЕСА_3 , ІН НОМЕР_4 ); Товариство з обмеженою відповідальністю Рівнетелекомбуд (33024, м. Рівне, вул. Млинівська, 28 Код ЄДРПОУ 31710741); ОСОБА_5 ( АДРЕСА_4 ІН НОМЕР_5 )

про визнання недійсним рішення

В судовому засіданні приймали участь:

від позивача: Костюченко С.А.;

від відповідача: Поліщук І.С.;

від третіх осіб: ОСОБА_6 ; від третіх осіб: ОСОБА_1 , ОСОБА_5 : не з`явились.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з додатковою відповідальністю "Рівнепромзв`язок" (далі по тексту Позивач, ТДВ "Рівнепромзв`язок") звернулося в Господарський суд Рівненської області з позовною заявою до Рівненської міської ради (далі по тексту Відповідач, Рада) в якій просить визнати недійсним Рішення Рівненської міської ради восьмого скликання від 11 лютого 2021 року №72 Про припинення права оренди земельної ділянки, розірвання договору оренди землі та передачу в оренду земельної ділянки на АДРЕСА_5 , на якій розташовані об`єкти нерухомого майна .

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на наступне. 17 квітня 2001 року на підставі Свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів №2272, ВАТ - підприємство Рівнепромзв`язок (яке в подальшому було реорганізоване в Товариство з додатковою відповідальністю Рівнепромзв`язок ) набуло у власність об`єкт нерухомого майна - незавершене будівництво виробничого комплексу під сервісно-виробничий центр з автоматичною електронною станцією на 10 000 номерів, що знаходиться за адресою АДРЕСА_5 .

На підставі рішення Рівненської міської ради від 26 червня 2002 року між Рівненською міською радою (Орендодавець) та Позивачем (Орендар) було укладено Договір оренди земельної ділянки №108 від 26 вересня 2002 року, згідно п.1 якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв в оренду строком на 49 (сорок дев`ять) років земельну ділянку площею 13141 кв.м., місце розташування якої: АДРЕСА_5 , для реконструкції незавершеного будівництва виробничого комплексу під сервісно-виробничий центр АТС на 10 000 номерів. В подальшому вказаній земельній ділянці було присвоєно кадастровий номер 5610100000:01:002:0124.

За період з 2002 року Позивач відчужив частини приміщення сервісно-виробничого центру за адресою АДРЕСА_5 , на користь третіх осіб та станом на день подання позовної заяви власниками приміщень сервісно-виробничого центру за вищевказаною адресою є ТДВ Рівнепромзв`язок , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ТОВ Рівнетелекомбуд , ОСОБА_5 .

На підставі рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 30 серпня 2019 року у справі №569/15280/19, в зв`язку з набуттям вищевказаними особами права власності на приміщення сервісно-виробничого центру, яке знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 5610100000:01:002:0124, були внесені зміни до Договору оренди землі від 26 вересня 2002 року в частині особи Орендаря, а саме вказано наступних орендарів: ТДВ Рівнепромзв`язок , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ТОВ Рівнетелекомбуд .

З метою внесення змін до Договору оренди земельної ділянки № 108 від 26 вересня 2002 року в частині складу орендарів та визначення порядку сплати орендарями орендної плати, співвласниками приміщення сервісно-виробничого центру за адресою АДРЕСА_5 було подано 17.06.2020 року до Рівненської міської ради колективну заяву, в якій зазначалося, що відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_5 по АДРЕСА_5 зареєстроване право власності на об`єкт нерухомого майна загальною площею 150,4 м.кв, в зв`язку з чим просили міського голову передати в оренду співвласникам земельну ділянку за вказаною адресою загальною площею 13141м.кв, без зміни її меж та цільового призначення, без складання документації із землеустрою.

За результатами розгляду поданих співвласниками приміщення сервісно-виробничого центру документів, 11 лютого 2021 року Рівненською міською радою восьмого скликання було прийняте Рішення №72 Про припинення права оренди земельної ділянки, розірвання договору оренди землі та передачу в оренду земельної ділянки на АДРЕСА_5 , на якій розташовані об`єкти нерухомого майна .

Позивач зазначає, що в Заяві співвласників приміщення сервісно-виробничого центру за адресою АДРЕСА_5 від 01 вересня 2019 року ставилося питання лише внесення змін до існуючого Договору оренди земельної ділянки №108 від 26 вересня 2002 року. Про припинення права оренди, розірвання Договору оренди земельної ділянки №108 від 26.09.02р., а також передачу в оренду на десять років земельної ділянки кадастровий номер земельної ділянки 5610100000:01:002:0124, площею 13 141 м.кв. на АДРЕСА_5 , у відповідних частках співвласникам нежитлового приміщення сервісно-виробничого центру за адресою АДРЕСА_5 , вказана заява відповідних прохань взагалі не містить, в зв`язку з чим вважає, що Рівненська міська рада при прийнятті оскаржуваного рішення вийшла за межі розгляду відповідної заяви.

Позивач вважає, що рішення Рівненської міської ради №72 від 11 лютого 2021 року прийняте за відсутності законних підстав для його прийняття, з порушенням вимог чинного законодавства, які регулюють земельні відносини, зокрема щодо припинення та розірвання договору оренди, що вказаним рішенням порушено права Позивача як користувача земельної ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:002:0124 згідно Договору оренди земельної ділянки №108 від 26 вересня 2002 року.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 22 липня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання. 20.08.2021 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду від представника відповідача надійшов відзив на позов, в якому Рівненська міська рада вважає, що оскаржуване рішення прийняте у відповідності до поданих документів та в межах чинного законодавства. При цьому зазначає наступне.

Рішенням Рівненської міської ради від 26 червня 2002 року №27 було надано Відкритому акціонерному товариству - підприємству Рівнепромзв`язок в оренду строком на 49 (сорок дев`ять) років земельну ділянку площею 13141 м.кв. на вул. Млинівська, 4 для реконструкції незавершеного будівництва виробничого комплексу під сервісно-виробничий центр з АТС на 10000 номерів. Згідно з даним рішенням між Рівненською міською радою та Позивачем укладено договір оренди земельної ділянки від 26.09.2002 року, який зареєстрований Рівненським міським управлінням земельних ресурсів, про що зроблено запис від 26.09.2002 року за №108 у книзі записів державної реєстрації договорів.

За період з 2002 року Позивач відчужив частини приміщення сервісно-виробничого центру за адресою АДРЕСА_5 на користь третіх осіб.

На підставі рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 30 серпня 2019 у справі №569/15280/19, в зв`язку з набуттям третіми особами права власності на приміщення сервісно-виробничого центру, яке знаходиться на земельній ділянці площею 13141 м.кв., кадастровий номер 5610100000:01:002:0124, були внесені зміни до Договору оренди землі від 26.09.2002 року між Рівненською міською радою та ВАТ-підприємство Рівнепромзв`язок в частині особи Орендаря, а саме вказано наступних орендарів: ТОВ Рівнепромзв`язок , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ТОВ Рівнетелекомбуд .

17 червня 2020 року на ім`я Рівненського міського голови було скеровано звернення від співвласників нерухомого майна, яке розташоване на земельній ділянці площею 13141 м.кв. на АДРЕСА_5 , (кадастровий номер 5610100000:01:002:0124) від ОСОБА_1 , ТДВ Рівнепромзв`язок , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ТОВ Рівнетелекомбуд , ОСОБА_5 в порядку ст. 123 Земельного кодексу України, Закону України Про державний земельний кадастр з проханням передати в оренду співвласникам нерухомого майна зазначену земельну ділянку.

До звернення було додано: копію протоколу погодження умовних часток земельної ділянки передбаченої до передачі в оренду від 01.09.2019; копію договору оренди земельної ділянки №108 від 26.09.2002; копію рішення Рівненського міського суду від 30.08.2019.

У відповідності до ст. 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини; ж) передача приватному партнеру, концесіонеру нерухомого майна, розміщеного на земельній ділянці, що перебуває в користуванні державного або комунального підприємства та є об`єктом державно-приватного партнерства або об`єктом концесії.

Відповідно до статей 12, 122, 123, 124, 141 Земельного кодексу України, статті 32 Закону України "Про оренду землі", статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", враховуючи клопотання фізичних та юридичних осіб, Рівненська міська рада прийняла рішення від 11 лютого 2021 №72, яким вирішила:

На підставі пункту "б" статті 141 Земельного кодексу України (вилучення земельної ділянки у випадках, визначених Земельним кодексом України) та пункту "е" статті 141 Земельного кодексу України (набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці):

1. Припинити право оренди земельної ділянки площею 13141 м.кв. на АДРЕСА_5 (кадастровий номер земельної ділянки - 5610100000:01:002:0124), яка перебуває в оренді в Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетелекомбуд", ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та Товариства з додатковою відповідальністю "Рівнепромзв`язок" для розміщення та експлуатації інших технічних засобів зв`язку (для реконструкції незавершеного будівництва виробничого комплексу під сервісно-виробничий центр з АТС на 10 000 номерів) (договір оренди земельної ділянки від 26 вересня 2002 року № 108; витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 14 листопада 2019 року № 25115104).

2. Розірвати договір оренди земельної ділянки від 26 вересня 2002 року № 108 (витяг із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 14 листопада 2019 року № 25115104) з моменту державної реєстрації права оренди новими землекористувачами.

3. Передати в оренду на десять років (з правом пролонгації) земельну ділянку площею 13141 м.кв. на АДРЕСА_5 (кадастровий номер земельної ділянки 5610100000:01:002:0124) для розміщення та експлуатації інших технічних засобів зв`язку (для реконструкції незавершеного будівництва виробничого комплексу під сервісно-виробничий центр з АТС на 10 000 номерів) таким суб`єктам:

- ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ) (ділянку площею 3699 м.кв. - частка в земельній ділянці; інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 15.01.2020 № 35068966);

- ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) (ділянку площею 1098 м.кв. - частка в земельній ділянці; інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 18.05.2012 № 36129461);

- Товариству з обмеженою відповідальністю "Рівнетелекомбуд" (ділянку площею 1 247 м.кв.- частка в земельній ділянці; інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 14.05.2014 №5701431);

- ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_6 ) (ділянку площею 1128 м.кв. - частка в земельній ділянці; інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 16.06.2017 № 20979450 № 20979291, № 20979099);

- Товариству з додатковою відповідальністю "Рівнепромзв`язок" (ділянку площею 4437 м.кв.- частка в земельній ділянці; інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 09.08.2013 №2185013);

- ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) (ділянку площею 1054 м.кв. - частка в земельній ділянці; інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 16.08.2016 № 15932474);

- ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_5 ) (ділянку площею 478 м.кв. - частка в земельній ділянці; інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 30.06.2016 № 15173051).

Земельну ділянку передати за рахунок земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення комунальної власності територіальної громади міста Рівного, вилучених відповідно до пункту 1 цього рішення.

21 травня 2021 року до Рівненської міської ради було скеровано адвокатський запит Кухарука І.М. в якому запитувалися підстави прийняття оскаржуваного рішення №72 від 11 . 02 . 2021 .

У відповіді 27.05.2021 №05-1332 Відповідачем було роз`яснено, що рішення Рівненської міської ради восьмого скликання №72 від 11 лютого 2021 року було прийняте на підставі заяви співвласників нежитлового приміщення за адресою АДРЕСА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ТОВ Рівнетелекомбуд , ОСОБА_1 , ТзДВ Рівнепромзв`язок , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , щодо передачі в оренду земельної ділянки площею 13 141 м.кв. на АДРЕСА_5 з долученими до цієї заяви додатками, а саме Протоколом погодження умовних часток земельної ділянки, копією договору оренди земельної ділянки №108 від 26.09.2002 та копією рішення Рівненського міського суду від 30.08.2019 у справі №569/15280/19, яким було внесено зміни до вказаного договору оренди земельної ділянки в частині Орендаря, а саме ТзДВ Рівнепромзв`язок , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ТОВ Рівнетелекомбуд .

Рішення Рівненської міської ради восьмого скликання №72 від 11 лютого 2021 року про розірвання Договору оренди земельної ділянки від 26 вересня 2002 року №108 з моменту державної реєстрації права оренди новими землекористувачами було прийняте сесією Рівнеради відповідно до ст. 141 Земельного кодексу України та статті 32 Закону України Про оренду землі в зв`язку з набуттям іншими особами права власності на приміщення, яке розташоване на орендованій земельній ділянці з кадастровим номером 5610100000:01:002:0124.

Окреме погодження Товариства з додатковою відповідальністю Рівнепромзв`язок (код ЄДРПОУ 13969553) на розірвання Договору оренди земельної ділянки від 26 вересня 2002 року №108, відсутнє.

При ухваленні пункту 3 рішення Рівненської міської ради від 11 лютого 2021 №72, частки осіб ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ТОВ Рівнетелекомбуд , ОСОБА_1 , ТзДВ Рівнепромзв`язок , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 в земельній ділянці площею з кадастровим номером 5610100000:01:002:0124 були визначені виходячи з Протоколу погодження умовних часток земельної ділянки передбаченої для передачі в оренду, розробленого сертифікованим інженером - землевпорядником Луньовим М.В. відповідно до пункту 4 ст. 120 Земельного кодексу України У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди .

Рівненська міська рада вважає, що оскаржуване рішення прийняте у відповідності до поданих документів та в межах чинного законодавства.

08.09.2021 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній підтримав доводи, викладені у позовній заяві. Не погоджуючись з доводами Відповідача щодо правомірності прийняття оскаржуваного рішення представник позивача зазначає наступне.

Загальні підстави припинення права користування земельною ділянкою (в тому числі й на умовах оренди) визначені у ст. 141 ЗК, згідно з якою підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини; ж) передача приватному партнеру, концесіонеру нерухомого майна, розміщеного на земельній ділянці, що перебуває в користуванні державного або комунального підприємства та є об`єктом державно-приватного партнерства або об`єктом концесії.

Оскаржуване рішення Відповідача містить посилання на пункт б частини першої статті 141 Земельного кодексу України, яким передбачено припинення права користування земельною ділянкою з підстави вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом.

В той же час, ст. 149 Земельного кодексу України, яка визначає порядок вилучення земельних ділянок із постійного користування передбачає можливість вилучення лише тих земельних ділянок, що перебувають у користуванні постійних користувачів.

Як уже зазначалося у позовній заяві, Позивач не був постійним землекористувачем земельної ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:002:0124, оскільки використовував земельну ділянку тимчасово, на умовах Договору оренди земельної ділянки №108 від 26.09.2002р. строк дії якого закінчується 26 вересня 2051 року, тому й положення п. б ст. 141 Земельного кодексу України щодо вилучення земельної ділянки, Рівненська міська рада застосувала необгрунтовано та безпідставно.

Що стосується посилання Відповідача в оскаржуваному рішенні на пункт е ст. 141 Земельного кодексу України, то зауважує, що вказана норма не передбачає припинення договору оренди земельної ділянки попереднього землекористувача в зв`язку з відчуження ним частини нежитлового приміщення, яке знаходиться на орендованій земельній ділянці. Пункт е ст. 141 Земельного кодексу України регламентує перехід до нового власника будівлі прав на земельну ділянку, на якій вона розташована, в тому ж обсязі та умовах, які були у попереднього землекористувача. Тобто особи, які набули права власності на частини Приміщення сервісно- виробничого комплексу за адресою АДРЕСА_5 , які розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 5610100000:01:002:0124, фактично стають орендарями вказаної земельної ділянки на якій вони розміщені у тому ж обсязі та на умовах, як і у попереднього власника - ТДВ Рівнепромзв`язок згідно Договору оренди земельної ділянки №108 від 26 вересня 2002 року.

Позивач зазначає, що ст. 141 Земельного кодексу України та стаття 32 Закону України Про оренду землі , які слугувала підставою для прийняття Відповідачем оскаржуваного рішення про розірвання Договору оренди земельної ділянки №108 від 26 вересня 2002 року, не передбачають припинення договору оренди шляхом його розірвання у разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці.

Вказує, що наведене повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеній у постанові 10 квітня 2018 року, справа № 915/672/17 та правовою позицією Верховного Суду України, викладеній у постанові від 08.06.2013 у справі № 21-804а16.

Представник позивача вважає, що оскаржуване рішення про припинення права оренди та розірвання договору прийняте Відповідачем з порушенням норм, які регулюють спірні правовідносини, в зв`язку з чим вказане рішення підлягає визнанню недійсним. Додатково посилається на таке.

Підставою звернення співвласників Приміщення сервісно-виробничого комплексу за адресою АДРЕСА_5 , до міського голови з колективною заявою була необхідність внесення змін до Договору оренди земельної ділянки №108 від 26 вересня 2002 року в частині орендарів, доповнивши їхній склад ОСОБА_5 , який набув права власності на об`єкт незавершеного будівництва, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 959347356101, загальною площею 150,4 м2.

Разом з тим ч. 2. ст. 124 Земельного кодексу України визначено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст. 134 Земельного кодексу України не підлягають продажу, передачі в користування на конкурентних засадах (на земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності у разі розташування на земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

Як стало відомо Позивачу після прийняття Відповідачем оскаржуваного рішення, ОСОБА_5 не було завершене будівництво об`єкта нерухомого майна реєстраційний номер 959347356101 та не введено його в експлуатацію.

Частинами 2, 3 статті 331 Цивільного кодексу України унормовано, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Відтак, ОСОБА_5 після купівлі незавершеного будівництвом об`єкта нерухомого майна 959347356101, не набув права власності на житловий будинок, будівлю чи споруду, натомість набув права власності на будівельні матеріали, а тому передача йому в оренду земельної ділянки повинна була здійснюватися в порядку передбаченому ч.2. ст. 124 Земельного кодексу України - за результатами проведення земельних торгів, навіть за умови відсутності чинного договору оренди такої ділянки.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору письмових пояснень ні на позовну заяву, ні на відзив на неї, суду не надали.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 14 вересня 2021 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

У судове засідання 12.10.2021 року не з`явились треті особи ОСОБА_1 , ОСОБА_5 . Про дату, час та місце розгляду справи третя особа ОСОБА_5 повідомлена належним чином, що підтверджується рекомендованим поштовим повідомленням №33013 1166877 4. Від третьої особи ОСОБА_1 до господарського суду повернулась ухвала суду від 14.09.2021 року з відміткою поштового відправлення "адресат відсутній за вказаною адресою".

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі ГПК, не зобов`язує й сторону у справі, зокрема позивача, з`ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Крім того пунктом сьомим статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Таким чином суд вважає, що третя особа ОСОБА_1 відповідач про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, відтак, керуючись статтею 165 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності третьої особи, за наявними у ній матеріалами.

Під час розгляду справи по суті представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав наведених у позовній заяві. Представник відповідача підтримав свої доводи, викладені у відзиві. Представник третіх осіб у судовому засіданні фактично підтримала позицію представника відповідача.

Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками судового процесу, заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши обставини на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, безпосередньо дослідивши докази у справі, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню. При цьому суд керувався наступним.

17 квітня 2001 року на підставі Свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів №2272, ВАТ - підприємство Рівнепромзв`язок (яке в подальшому було реорганізоване в Товариство з додатковою відповідальністю Рівнепромзв`язок ) набуло у власність об`єкт нерухомого майна - незавершене будівництво виробничого комплексу під сервісно-виробничий центр з автоматичною електронною станцією на 10000 номерів (далі по тексту нерухоме майно, приміщення сервісно-виробничого центру), що знаходиться за адресою АДРЕСА_5 .

На підставі рішення Рівненської міської ради від 26 червня 2002 року між Рівненською міською радою, як Орендодавцем та відкритим акціонерним товариством "Рівнепромзв`язок", як Орендарем було укладено Договір оренди земельної ділянки від 26 вересня 2002 року, згідно п.1 якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв в оренду строком на 49 (сорок дев`ять) років земельну ділянку площею 13141 кв.м., місце розташування якої: АДРЕСА_5 , для реконструкції незавершеного будівництва виробничого комплексу під сервісно-виробничий центр АТС на 10 000 номерів. В подальшому вказаній земельній ділянці було присвоєно кадастровий номер 5610100000:01:002:0124.

За період з 2002 року Позивач відчужив частини приміщення сервісно-виробничого центру за адресою АДРЕСА_5 , на користь третіх осіб - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ТОВ Рівнетелекомбуд , ОСОБА_5 .

На підставі рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 30 серпня 2019 року у справі №569/15280/19, в зв`язку з набуттям вищевказаними особами права власності на приміщення сервісно-виробничого центру, яке знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 5610100000:01:002:0124, були внесені зміни до Договору оренди землі від 26 вересня 2002 року в частині особи Орендаря, а саме вказано наступних орендарів: ТДВ Рівнепромзв`язок , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ТОВ Рівнетелекомбуд .

Як встановлено судом, на момент розгляду вищевказаної судової справи ОСОБА_5 не був учасником справи №569/15280/19, відносно нього не ухвалювалось судове рішення у вказаній справі і його не було включено до переліку орендарів по Договору оренди земельної ділянки №108 від 26 вересня 2002 року.

Враховуючи що у відповідності до ч. 1 ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним, а статтею 288 Податкового кодексу України визначено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, у співвласників приміщення сервісно-виробничого центру виникла необхідність у внесенні змін до Договору оренди земельної ділянки від 26 вересня 2002 року в частині орендарів, доповнивши їхній склад ОСОБА_5 .

Як встановлено судом, з метою внесення змін до Договору оренди земельної ділянки від 26 вересня 2002 року в частині складу орендарів та визначення порядку сплати орендарями орендної плати, співвласниками приміщення сервісно-виробничого центру за адресою АДРЕСА_5 було подано 17.06.2020 року до Рівненської міської ради колективну заяву, в якій зазначалося, що відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_5 по АДРЕСА_5 зареєстроване право власності на об`єкт нерухомого майна загальною площею 150,4 м.кв., в зв`язку з чим просили міського голову передати в оренду співвласникам земельну ділянку за вказаною адресою загальною площею 13141 м.кв., без зміни її меж та цільового призначення без складання документації із землеустрою.

До вказаної Заяви співвласників приміщення сервісно-виробничого центру в якості додатків було долучено підписану співвласниками, в тому числі ОСОБА_5 , Угоду про порядок сплати орендної плати в межах дії Договору оренди земельної ділянки від 26 вересня 2002 року кадастровий номер 5610100000:01:002:0124 по АДРЕСА_5 від 01 вересня 2019 року та додаток до вказаної Угоди - Протокол погодження умовних часток земельної ділянки від 01 вересня 2019 року, який розроблявся у відповідності до п.4 ст. 120 Земельного кодексу України, яка передбачає що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

За результатами розгляду поданих співвласниками приміщення сервісно-виробничого центру документів, 11 лютого 2021 року Рівненською міською радою восьмого скликання було прийняте Рішення №72 Про припинення права оренди земельної ділянки, розірвання договору оренди землі та передачу в оренду земельної ділянки на АДРЕСА_5 , на якій розташовані об`єкти нерухомого майна .

Згідно вказаного рішення, Рівненською міською радою відповідно до статей 12, 122, 123, 124, 141 Земельного кодексу України, статті 32 Закону України Про оренду землі , статті 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , враховуючи клопотання фізичних та юридичних осіб, вирішено:

"1. На підставі пункту "б" статті 141 Земельного кодексу України (вилучення земельної ділянки у випадках, визначених Земельним кодексом. України) та пункту "е" статті 141 Земельного кодексу України (набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці) припинити право оренди земельної ділянки площею 13141 м.кв. на АДРЕСА_5 (кадастровий номер земельної ділянки - 5610100000:01:002:0124), яка перебуває в оренді в Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетелекомбуд", ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та Товариства з додатковою відповідальністю "Рівнепромзв`язок" для розміщення та експлуатації інших технічних засобів зв`язку (для реконструкції незавершеного будівництва виробничого комплексу під сервісно-виробничий центр з А ТС на 10 000 номерів) (договір оренди земельної ділянки від 26 вересня 2002 року № 108: витяг із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 14 листопада 2019 року № 25115104).

2. Розірвати договір оренди земельної ділянки від 26 вересня 2002 року № 108 (витяг, із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 14 листопада 2019 року № 25115104) з моменту державної реєстрації права оренди новими землекористувачами.

3. Передати в оренду на десять років (з правом, пролонгації) земельну ділянку площею 13141 м.кв. на АДРЕСА_5 , (кадастровий номер земельної ділянки 5610100000:01:002:0124) для розміщення та експлуатації інших технічних засобів зв 'язку (для реконструкції незавершеного будівництва виробничого комплексу під сервісно-виробничий центр з АТС на 10 000 номерів) таким суб`єктам:

- ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ) (ділянку площею 3699 м.кв. - частка в земельній ділянці: інформація з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 15.01.2020 №35068966);

- ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) (ділянку площею 1098 м.кв. - частка в земельній ділянці; інформація з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 18.05.2012 №36129461);

- Товариству з обмеженою відповідальністю Рівнетелекомбуд (ділянку площею 1247м.кв. - частка в земельній ділянці.; інформація з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 14.05.2014 №5701431);

- ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_6 ) (ділянку площею 1128 м.кв. - частка в земельній ділянці; інформація з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 16.06.2017 №20979450. №20979291, 20979099);

- Товариству з додатковою відповідальністю Рівнепромзв`язок (ділянку площею 4437 м.кв. - частка в земельній ділянці; інформація з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 09.08.2013 №2185013);

- ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) (ділянку площею 1054 м.кв. частка в земельній ділянці; інформація з державного реєспїру речових прав на нерухоме майно від 16.08.2016 №15932474);

- ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_5 ) (ділянку площею 478 м.кв. - частка в земельній ділянці; інформація з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 30.06.2016 №15173051).

Земельну ділянку передати за рахунок земель промисловості, транспорту зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення комунальної власності територіальної громади міста Рівного, вилучених відповідно до пункту 1 цього рішення.

Протягом, одного місяця із дня прийняття цього рішення землекористувачам, виготовити та отримати документ, що посвідчу право оренди земельної ділянки.

Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (стаття 125 Земельного кодексу України).

Зобов`язати землекористувачів викопуванні свої обов`язки відповідно до вимог статті 96 Земельного кодексу України.

Попередити землекористувачів про те, що використання земельної ділянки не за цільовим, призначенням, тягне за собою припинення права оренди земельної ділянки (стаття 141 Земельного кодексу України).

Зобов`язати землекористувачів забезпечувати безперешкодний та безоплатний доступ для прокладання нових, ремонту та експлуатації наявних інженерних мереж і споруд, що знаходяться в межax закріплюваної за ними території, та утримувати її і прилеглу територію, дотримуючись санітарних норм.

Контроль за виконанням, цього рішення доручити постійній комісії з питань архітектури, будівництва та землевпорядкування (голова Л. Туровська), постійній комісії з питань транспорту, зв 'язку та екології (голова О. Нестерук), і секретарю міської ради С. Пиладійчуку, а організацію його виконання - начальнику Управління, земельних відносин С. Таргонію".

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, частини 3 статті 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Стаття 2 ч. 1 Закону України Про оренду землі передбачає, що відносини, пов`язані з орендою землі регулюються Земельним Кодексом України, Цивільним Кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативними актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Зі змісту оскаржуваного рішення вбачається , що останнє прийняте Рівненською міською радою в частині припинення та розірвання Договору оренди земельної ділянки №108 від 26.09.2002р. на підставі пунктів б та е статті 141 Земельного кодексу України та статті 32 Закону України Про оренду землі .

Згідно з частиною 1 статті 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Отже, підставами для визнання недійсним акта (рішення) є невідповідність його вимогам законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, і порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Відповідно до частин 1, 3 статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або договором. У разі односторонньої відмови від договору повністю або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Згідно з частиною 1 статті 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Відповідно до частин 3, 4 статті 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Статтею 32 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Договором оренди землі від 26.09.2002 року, укладеним між відповідачем та позивачем, передбачено, що дія цього договору припиняється, зокрема, у випадку дострокового розірвання цього договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадку:

а) неналежного виконання іншою стороною умов цього договору;

б) випадкового знищення чи пошкодження земельної ділянки, яке суттєво перешкоджає використанню її за цільовим призначенням;

в) з інших підстав, встановлених законодавством України.

Умовами Договору оренди землі від 26.09.2002 року не передбачено його розірвання в односторонньому порядку.

Судом встановлено, що Орендарі за Договором оренди землі від 26.09.2002 року не зверталися до Рівненської міської ради з пропозицією про розірвання чи припинення вищевказаного договору за згодою сторін.

Крім того суд зазначає, що ні пункт "б", ні пункт "е" статті 141 Земельного кодексу України, на які Рівненська міська рада посилалася , як на підставу прийняття рішення №72 від 11 лютого 2021 року, теж не надають права Рівненській міській раді, як Орендодавцю, розірвати чи припинити Договір оренди землі від 26.09.2002 року в односторонньому порядку.

Суд зазначає, що в Заяві співвласників приміщення сервісно-виробничого центру за адресою АДРЕСА_5 від 01 вересня 2019 року не ставилося питання про припинення права оренди чи розірвання Договору оренди земельної ділянки №108 від 26.09.02р., а також про передачу в оренду саме на десять років земельної ділянки кадастровий номер земельної ділянки 5610100000:01:002:0124, площею 13141 м.кв. на АДРЕСА_5.

За поясненнями Позивача підписуючи колективну заяву співвласників приміщення сервісно-виробничого центру за адресою АДРЕСА_5, в додатках якої числилася Угода про порядок сплати орендної плати в межах дії договору оренди земельної ділянки кадастровий номер 5610100000:01:002:0124 по АДРЕСА_5 в м. Рівне, він мав намір лише визначити порядок сплати орендної плати співвласниками об`єктів нерухомого майна в межах дії Договору оренди земельної ділянки №108 від 26.09.2002р., а не припинити право оренди за вказаним договором, розірвати його чи укласти новий договір оренди, на нових умовах.

Таким чином, внаслідок прийняття Рівненською міською радою оскаржуваного рішення з питань, які не ставилися Позивачем перед Рівненською міською радою у поданій співвласниками заяві, для Позивача настали наслідки, настання яких він об`єктивно не бажав.

Частиною 1 ст. 377 Цивільного кодексу України визначено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

За приписами ст. 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності па жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. У разі переходу права власності на будинок або його частину від однієї особи до іншої за договором довічного утримання право на земельну ділянку переходить на умовах, на яких ця земельна ділянка належала попередньому землевласнику (землекористувачу). У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

Відповідно до положень ч. З ст.7 Закону України Про оренду землі до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Як встановлено судом, за період з 2002 року ТДВ Рівнепромзв`язок відчужило частини приміщення за адресою: АДРЕСА_5 , на користь третіх осіб та згідно з Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №260736063, станом на момент ухвалення оскаржуваного рішення та на день подання позовної заяви, власниками приміщень за вищевказаною адресою є: 1. ТДВ Рівнєпромзв`язок , якому належить нежитлове приміщення, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 137324056101, загальною площею 1394,7 м.кв, яке становить 33.76/100 частки будівлі, а також об`єкти незавершеного будівництва, а саме будівля трансформаторної підстанції літ. В-1- 95% готовності, реєстраційний номер 22412741; прохідна літ. Б-1 - 81% готовності, реєстраційний номер 22412547; будівля складу літ. Г-1 - 9% готовності, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 581003556101;

2. ОСОБА_2 , якій належить об`єкт незавершеного будівництва, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 959430056101, загальною площею 331,2 м.кв., який за математичними підрахунками становить 8,02 / 100 частки будівлі;

3. ОСОБА_3 , якій належить нежитлове приміщення, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2207922756101, загальною площею 345,2 м.кв, яке за математичними підрахунками становить 8,36 / 100 частки будівлі;

4. ОСОБА_4 , якому належить нежитлове приміщення, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2209039056101, загальною площею 1162,9 м.кв., яке за математичними підрахунками становить 28,15/100 частки будівлі;

5. ОСОБА_1 , якому належать нежитлові приміщення, реєстраційні номери об`єктів нерухомого майна 1278533256101, 1278525856101, 1278511156101, загальна площа яких становить 354.7 м.кв., які за математичними підрахунками становлять 8,59 / 100 частки будівлі;

6. ТОВ Рівнетелекомбуд , якому належить нежитлове приміщення, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 363490356101, загальною площею 391,9 м.кв., яке за математичними підрахунками становить 9,49 /100 частки будівлі;

7. ОСОБА_5 , якому належить об`єкт незавершеного будівництва, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 959347356101, загальною площею 150,4 м.кв., яке за математичними підрахунками становить 3,64 / 100 частки будівлі.

Отже, з моменту переходу права власності на частини приміщення сервісно-виробничого комплексу за адресою АДРЕСА_5, які розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 5610100000:01:002:0124, до нових співвласників перейшло право на відповідну земельну ділянку, на якій розташовані придбані ними приміщення в тому ж обсязі та умовах, які були у попереднього землекористувача - ТДВ Рівнепромзв`язок , без припинення договору оренди земельної ділянки попереднього землекористувача.

Тобто особа, яка набула права власності на це майно фактично стає орендарем земельної ділянки, на якій воно розміщене у тому ж обсязі та на умовах, як і у попереднього власника - ТДВ Рівнепромзв`язок згідно Договору оренди земельної ділянки №108 від 26 вересня 2002 року.

Таким чином, ст. 141 Земельного кодексу України та стаття 32 Закону України Про оренду землі які слугувала підставою для прийняття Рівнененською міською радою оскаржуваного рішення про розірвання Договору оренди земельної ділянки №108 від 26 вересня 2002 року, не передбачають припинення договору оренди шляхом його розірвання у разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці.

Наведене повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеній у постанові 10 квітня 2018 року, справа № 915/672/17 та правовою позицією Верховного Суду України, викладеній у постанові від 08.06.2013 у справі № 21 -804а16.

При цьому, у відповідності до положень ч.4 ст. 120 Земельного кодексу України право співвласників приміщення сервісно-виробничого комплексу на оренду земельної ділянки визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди, які на ній розміщені.

Натомість, Рівненська міська рада, яка повинна діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією і законами України, та у своїй діяльності керуватися Конституцією і законами України, ухвалила оскаржуване рішення, яке не відповідає вимогам закону, який регулює відповідні правовідносини.

Окремо слід відзначити щодо невідповідності вимогам законодавства пункту З оскаржуваного рішення щодо визначення та передачі в оренду співвласникам Приміщення сервісно-виробничого комплексу часток в земельній ділянці з кадастровим номером 5610100000:01:002:0124.

Згідно з ч. 1 ст. 15 Закону України Про оренду землі істотними умовами договору оренди є об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки).

Згідно ст. 1 Закону України Про оренду землі Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Незважаючи на те, що оскаржуване рішення містить посилання на кадастровий номер земельної ділянки, умовна частка земельної ділянки загальною площею 1394,7 м.кв, яка згідно з оскаржуваним рішенням надається в оренду Позивачу не містить необхідних ідентифікуючих ознак, зокрема місцезнаходження (під об`єктами нерухомості чи біля них) з визначенням меж в натурі (на місцевості), та не містить посилання навіть на Протокол погодження умовних часток земельної ділянки передбаченої до передачі в оренду, незважаючи на його нікчемність.

Статтею 55 Закону України "Про землеустрій" передбачено, що встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться відповідно до топографо-геодезичних і картографічних матеріалів. Встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Документація із землеустрою щодо встановлення меж житлової та громадської забудови розробляється у складі генерального плану населеного пункту, проектів розподілу територій і є основою для встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості). Межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) закріплюються межовими знаками встановленого зразка. У разі, якщо межі земельних ділянок в натурі (на місцевості) збігаються з природними та штучними лінійними спорудами і рубежами (річками, струмками, каналами, лісосмугами, шляхами, шляховими спорудами, парканами, огорожами, фасадами будівель та іншими лінійними спорудами і рубежами тощо), межові знаки можуть не встановлюватися. Власники землі та землекористувачі, у тому числі орендарі, зобов`язані дотримуватися меж земельної ділянки, закріпленої в натурі (на місцевості) межовими знаками встановленого зразка. Межові знаки здаються за актом під нагляд на збереження власникам землі та землекористувачам, у тому числі орендарям.

З наведеного вбачається, що об`єктом оренди може бути лише земельна ділянка з чітко встановленими межами та місцем розташування.

При цьому ні Земельний кодекс України, ні Закон України Про оренду землі , ні інші нормативно-правові акти не визначають поняття умовна частка земельної ділянки та не передбачають можливості передачі її в оренду.

Порушення прав Позивача як користувача земельної ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:002:0124 за Договором оренди земельної ділянки №108 від 26.09.2002р. полягає в тому, що оскаржуваним рішенням встановлено нові обов`язки для Позивача - протягом одного місця із дня прийняття оскаржуваного рішення виготовити та отримати документ, що посвідчує право оренди земельної ділянки на умовах визначених оскаржуваним рішенням, яким визначено відмінні умови договору оренди від тих, які передбачені Договором оренди земельної ділянки №108 від 26.09.2002р. в частині строку оренди земельної ділянки, який змінений з 49 років на 10 років.

Крім того, прийняттям оскаржуваного рішення порушено право Позивача на користування орендованою земельною здійснення з метою будівництва та введення в експлуатацію належних йому на праві власності об`єктів незавершеного будівництва, які знаходяться на орендованій земельній ділянці, а саме будівлі трансформаторної підстанції літ. В-1 - 95% готовності, реєстраційний номер 22412741; прохідна літ. Б-1 - 81% готовності, реєстраційний номер 22412547; будівля складу літ. Г-1 - 9% готовності, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 581003556101, під реконструкцію яких власне і надавалася Позивачу в користування вказана земельна ділянка.

Таким чином, враховуючи що оскаржуване рішення Рівненської міської ради №72 від 11 лютого 2021 року прийняте з порушенням норм Закону України Про оренду землі , Земельного кодексу України, а також враховуючи що вказаним рішенням порушено права Позивача на користування орендованою земельною ділянкою кадастровий номер 5610100000:01:002:0124 відповідно до умов Договору оренди земельної ділянки №108 від 26.09.2002р., вказане рішення Рівненської міської ради підлягає визнанню недійсним. Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

У відповідності до пункту 4 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Згідно із ч. 2-3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Поняття і види доказів викладені у статті 73 ГПК України, згідно якої доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).

Згідно зі статтею 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підставі викладеного, враховуючи, що Позивач належними та допустимими доказами довів незаконність прийняття рішення Рівненської міської ради восьмого скликання від 11 лютого 2021 року №72 Про припинення права оренди земельної ділянки, розірвання договору оренди землі та передачу в оренду земельної ділянки на АДРЕСА_5, на якій розташовані об`єкти нерухомого майна , а Відповідач вказаних обставин належними та достатніми доказами не спростував, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на Відповідача.

Керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2.Визнати недійсним Рішення Рівненської міської ради восьмого скликання від 11 лютого 2021 року №72 Про припинення права оренди земельної ділянки, розірвання договору оренди землі та передачу в оренду земельної ділянки на АДРЕСА_5, на якій розташовані об`єкти нерухомого майна .

3.Стягнути з Рівненської міської ради (код ЄДРПОУ 34847334, 33028, Рівненська обл., м. Рівне. вул. Соборна, буд. 12А) на корить Товариства з додатковою відповідальністю Рівнепромзв`язок (код ЄДРПОУ 13969553, 33024, м. Рівне, вул. Млинівська, 28) судовий збір у розмірі 2270 гривень.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 18 жовтня 2021 року.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.

Суддя Марач В.В.