Рішення

від 07.10.2021 по справі 927/374/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

07 жовтня 2021 року м. Чернігівсправа № 927/374/20 Господарський суд Чернігівської області у складі:

судді Ноувен М.П.,

за участю секретаря судового засідання Одинець І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №927/374/20, розгляд якої здійснено у порядку загального позовного провадження

за позовом: Заступника керівника Ніжинської місцевої прокуратури,

вул. Овдіївська, 2, м. Ніжин,16600;

до відповідачів:

1. Козелецької селищної ради,

вул. Ф.Сидорука,9, смт. Козелець, Чернігівська обл., 17000;

2. Комунального підприємства «Козелецьводоканал» ,

вул. Франка, 15, смт. Козелець, Чернігівська обл., 17000;

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів:

Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансбудсервіс 11» ,

вул. Пантелеймона Куліша, 19-а, смт. Козелець, Чернігівська обл., 17000;

про визнання недійсними рішення та договору оренди земельної ділянки

за участю:

прокурор: Оліфір А.В.,

від відповідача1: не прибув,

від відповідача 2: не прибув,

від третьої особи: Лабадін І.О. посвідчення № 000957 від 12.06.2020 адвокат,

від третьої особи: Кутуков С.О. посвідчення № 527 від 04.03.2011 адвокат, Москалець Г.І. - директор;

У провадженні Господарського суду Чернігівської області перебуває справа № 927/374/20 за позовом Заступника керівника Ніжинської місцевої прокуратури до Козелецької селищної ради та КП «Козелецьводоканал» про:

- визнання недійсним рішення XIII сесії VI скликання Козелецької селищної ради від 03.02.2014 «Про передачу в оренду земельної ділянки для будівництва соціального житла» , згідно якого КП «Козелецьводоканал» передано в оренду земельну ділянку (кадастровий номер 7422055100:01:003:0270) площею 0,5999 га в смт. Козелець по вул. Каденюка строком на 10 років для будівництва двох 4-х поверхових житлових будинків;

- визнання недійсним договору оренди землі від 03.07.2014, укладений між Козелецькою селищною радою та КП «Козелецьводоканал» , згідно якого в оренду передано земельну ділянку з кадастровим номером 7422055100:01:003:0270 площею 0,5999 га для будівництва двох 4-х поверхових будинків в сел. Козелець, вул. Коденюка строком на 10 років та який зареєстрований державним реєстратором Козелецького районного управління юстиції Чернігівської області 29.07.2014.

Дії суду щодо розгляду справи.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 19.08.2020 позов прокурора до Козелецької селищної ради та КП "Козелецьводоканал" задоволено повністю. Визнано недійсним рішення ХІІ сесії VІ скликання Козелецької селищної ради від 03.02.2014 "Про передачу в оренду земельної ділянки для будівництва соціального житла", згідно з яким КП "Козелецьводоканал" передано в оренду земельну ділянку кадастровий номер 7422055100:01:003:0270 площею 0,5999 га в смт Козелець на вул. Каденюка строком на 10 років для будівництва двох 4-поверхових житлових будинків. Визнано недійсним спірний договір оренди.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2020 рішення Господарського суду Чернігівської області від 19.08.2020 у справі №927/374/20 змінено, викладено пункт 2 резолютивної частини рішення в наступній редакції: "Визнати недійсним рішення ХІІІ сесії VІ скликання Козелецької селищної ради від 03.02.2014 "Про передачу в оренду земельної ділянки для будівництва соціального житла", згідно з яким КП "Козелецьводоканал" передано в оренду земельну ділянку кадастровий номер 7422055100:01:003:0270 площею 0,5999 га в смт Козелець на вул. Каденюка строком на 10 років для будівництва двох 4-поверхових житлових будинків." В іншій частині рішення Господарського суду Чернігівської області від 19.08.2020 у справі №927/374/20 залишено без змін.

Постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.0.2021 Постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2020 і рішення Господарського суду Чернігівської області від 19.08.2020 у справі №927/374/20 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду Чернігівської області.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.05.2021, справа № 927/374/20 передана на новий розгляд судді Ноувен М.П.

Ухвалою Господарського суду чернігівської області від 18.05.2021 справу № 927/374/20 прийнято до провадження суддею Ноувен М.П. за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 08.06.2021, встановлено сторонам строки для надання відзиву на позов, відповіді на відзив, письмових пояснень з урахуванням вказівок, що містяться у постанові Верховного Суду від 13.04.2021 у справі № 927/374/20.

У підготовчому засіданні 08.06.2021 суд протокольно постановив ухвалу про відкладення підготовчого засідання до 07.07.2021.

У підготовчому засіданні 07.07.2021 суд протокольно постановив ухвалу про відкладення підготовчого засідання до 19.07.2021, визнав обов`язковою явку представників Козелецької селищної ради, КП Козелецьводоканал .

У підготовчому засіданні 19.07.2021 суд протокольно постановив ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів - до 18.08.2021 та про відкладення підготовчого засідання до 10.08.2021.

У підготовчому засіданні 10.08.2021 суд постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 18.08.2021.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 13.08.2021 суд повідомив сторін про те, що судове засідання, призначене на 13.08.2021 не відбудеться у зв`язку з перебуванням судді у відпустці та призначив судове засідання з розгляду справи по суті на 08.09.2021.

У судовому засіданні 08.09.2021 суд постановив протокольну ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні до 28.09.2021.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 27.09.2021 повідомлено сторін про те, що судове засідання, призначене на 28.09.2021 не відбудеться у зв`язку з перебуванням судді Ноувен М.П. у відпустці, судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 07.10.2021.

Сторони належним чином повідомлені про часта місце слухання справи в суді.

У судовому засіданні 07.10.2021 судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення відповідно до ст. 240 ГПК України.

Позиції учасників справи.

Обґрунтовуючи позов прокурор посилається на те, що органом місцевого самоврядування було здійснено розпорядження спірною земельною ділянкою з порушенням вимог чинного законодавства. Спірні правовідносини становлять державний, суспільний інтерес, який потребує захисту.

Прокурор вважає правомірним звернення до суду у якості позивача, оскільки саме орган місцевого самоврядування порушив інтереси держави і є відповідачем, а відтак не може виступати позивачем. При цьому орган державної влади, який здійснює контроль за використанням і охороною земель (Держгеокадастр) не наділений правом звернення до суду з конкретною категорією спорів та не є розпорядником земель у межах населеного пункту, а інший орган державної влади, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, відсутній.

Відповідач 1 та відповідач 2 відзивів на позов не надали, натомість у підготовчому засіданні 19.07.2021 проти позовних вимог не заперечили.

Третя особа письмових пояснень з приводу позовних вимог не надала.

У підготовчому засіданні 19.07.2021 третя особа проти позовних вимог заперечила.

04.06.2021 від прокуратури надійшли письмові пояснення відповідно до яких зазначає, що Наказом Генерального прокурора Про день початку роботи окружних прокуратур від 17.02.2021 № 40 днем початку роботи окружних прокуратур визначено 15.03.2021.

Перелік і територіальну юрисдикцію окружних прокуратур затверджено наказом Генерального прокуратура Про окремі питання забезпечення початку роботи окружних прокуратур від 17.02.2021 № 39.

Враховуючи викладене, у зв`язку з початком роботи з 15.03.2021 Ніжинської окружної прокуратури та Козелецької окружної прокуратури відбулася заміна назв прокуратур, у т.ч. якою подано позов у цій справі. Юрисдикція Козелецької окружної прокуратури розповсюджується на Козелецьку селищну територіальну громаду.

Отже, письмові пояснення надаються за підписом Керівника Козелецької окружної прокуратури.

Крім того, у письмових пояснення прокурор зазначає наступне:

- згідно листа ДП ДНІПРОМІСТО від 24.03.2020 № Д-626 є чинним генеральний план смт Козелець, виконаний фірмою КОНТРАСТ м. Чернігів у 1995 році;

- згідно з інформацією Козелецької РДА від 03.02.2020 №; 1-06/3 містобудівні умови та обмеження забудови земельних діляно, у т.ч. з кадастровим номером 7422055100:01:003:0270, яку передано за оспорюваним правочином в оренду, протягом 2018-2019 років не видавались;

- листом від 25.02.2020 № 03-09/273 Козелецькою селищною радою проінформовано, що за період з 17.05.2017 ТОВ Трансбудсервіс-11 до селищної ради з питання розроблення детального плану забудови території земельної ділянки з кадастровим номером 7422055100:01:003:0270 не зверталося;

- за інформацією архівного відділу Козелецької РДА від 01.04.2020 № П-37/01-16 Козелецькою селищною радою рішення про надання дозволів на розробку детального плану забудови спірної земельної ділянки протягом 2014-2017 років КП Козелецьводоканал та ТОВ Трансбудсервіс 11 не приймалося;

- рішення про виділення коштів на виготовлення детального плану території сел. Козелець відносно вказаної земельної ділянки органом місцевого самоврядування не приймалися;

- наразі в смт Козелець діє Генеральний план 1995 року, яким не передбачено забудови вказаної земельної ділянки багатоповерховими багатоквартирними житловими будинками;

- детальний план забудови та містобудівні умови земельної ділянки не розроблялися ні власником земельної ділянки (Козелецькою селищною радою), ні орендарем (КП Козелецьводоканал ), ні суборендарем (ТОВ Трансбудсервіс-11 );

- прокуратурою додатково витребувано у Козелецької селищної ради інформацію щодо містобудівної документації смт Козелець, відповідно до якої генеральний план смт Козелець, затверджений рішенням ІІІ сесії 22 скликання Козелецької селищної ради від 27.06.1995 є діючим, зміни до нього не вносились. Козелецькою селищною радою рішення щодо затвердження детального плану території або плану зонування відносно земельної ділянки в смт Козелець з кадастровим номером 7422055100:01:003:0270 не приймались. Будівництво багатоквартирного житлового будинку по вул. Каденюка в сел. Козелець згідно генерального плану селища Козелець, затвердженого рішенням ІІІ сесії 22 скликання Козелецької селищної ради від 27.06.1995 не передбачалось (лист від 07.05.2021 № 03-09/935);

- наявні у матеріалах справи докази підтверджують доводи прокурора, що відведення земельної ділянки КП Козелецьводоканал відбувалося виключно з метою її подальшої передачі у користування ТОВ Трансбудсервіс 11 , яке могло отримати у користування земельну ділянку для будівництва багатоповерхових житлових будинків виключно у порядку, передбаченому ч.1,2 ст. 134 ЗК України - з обов`язковою процедурою проведення земельних торгів;

- матеріалами справи у повному обсязі доведено, що КП Козелецьводоканал не мало наміру використовувати спірну земельну ділянку для здійснення будівництва соціального житла, оскільки не мало відповідного фінансового, технічного та іншого матеріального ресурсу, передача в суборенду спірної земельної ділянки свідчить про наявність прихованого наміру отримання цієї земельної ділянки виключно в інтересах третьої особи.

Пояснення прийняті до розгляду та долучені до матеріалів справи.

09.08.2021 Козелецькою селищною радою надані письмові пояснення № 03-09/1964 від 06.08.2021, відповідно до яких остання повідомила, що земельна ділянка, кадастровий номер 7422055100:01:003:0270 загальною площею 0,5999га цільове призначення - 02.03 Для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку для будівництва двох 4-х поверхових житлових будинків, розміщення в смт Козелець по вул. Каденюка.

Вищевказана земельна ділянка зареєстрована в Державному земельному кадастрі відповідно до розробленого проекту землеустрою в 2008 році землевпорядною організацією БПП Позитив на замовлення ТОВ Укрбудреконструкція . Договір оренди на земельну ділянку був зареєстрований між розпорядником Козелецькою селищною радою і орендарем ТОВ Укрбудреконструкція 11.07.2008 на 49 років. Право комунальної власності за селищною радою зареєстровано 30.03.2013 та 06.06.2013 договір оренди перенесено до Державного реєстру речових прав. 24.10.2013 внесені дані до Державного реєстру речових прав щодо дострокового припинення договору оренди на землю між Козелецькою селищною радою і орендарем ТОВ Укрбудреконструкція .

29.07.2014 земельна ділянка кадастровий номер 7422055100:01:003:0270 передана в оренду КП Козелецьводоканал .

До письмових пояснень Козелецька селищна рада надала викопіювання з Публічної кадастрової карти для уточнення місця розташування земельної ділянки з прив`язкою до місцевості та кадастрового номеру.

Пояснення прийняті до розгляду та долучені до матеріалів справи.

10.08.2021 прокурором надані письмові пояснення, відповідно до яких останній зазначає, що станом на час прийняття оскаржуваного рішення та укладення оскаржуваного правочину Козелецька селищна рада мала право передавати в оренду та користування земельні ділянки для містобудівних потреб та надавати дозволи на зміну цільового призначення земельної ділянки. Однак, прийняття таких рішень повинно було узгоджуватись з наявною містобудівною документацією.

Єдиною містобудівною документацією станом на 2014 рік в смт Козелець був Генеральний план 1995 року.

Таким чином, передача земельних ділянок в оренду повинна була здійснюватися виключно з урахуванням цього виду містобудівної документації.

Наявні у матеріалах справи документи підтверджують, що на момент прийняття Козелецькою селищною радою рішення від 03.02.2014 та укладення договору від 03.07.2014 про передачу в оренду КП Козелецьводоканал земельної ділянки з кадастровим номером 7422055100:01:003:0270, спірна земельна ділянка передавалась із земель запасу та всі висновки уповноважених органів, які надавались при передачі цієї ж земельної ділянки в оренду ТОВ Укрбудреконструкція у 2008 році, вже втратили свою чинність, що не було враховано селищною радою при передачі у користування спірної земельної ділянки.

Пояснення прийняті судом до розгляду та долучені до матеріалів справи.

30.09.2021 від відповідача 2 надійшли пояснення № 166 від 29.09.2021, відповідно до якого останній позовні вимоги, викладені у позовній заяві визнає.

Суд долучив пояснення до матеріалів справи.

Будь-яких інших заяв та клопотань від сторін та третьої особи не надходило.

Обставини справи встановлені судом.

Рішенням VII сесії V скликання Козелецької селищної ради від 27.12.2007 ТОВ «Укрбудреконструкція» надано дозвіл на складання проекту відведення земельної ділянки під будівництво двох 4-ох поверхових житлових будинків в сел. Козелець вул. Каденюка (а.с. 17, Том 1).

Землевпорядною організацією БПП «Позитив» розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду строком на 49 років ТОВ «Укрбудреконструкція» для будівництва двох 4-х поверхових житлових будинків за рахунок земель Козелецької селищної ради на території сел. Козелець (а.с. 18-33, Том 1).

Рішенням IX сесії V скликання Козелецької селищної ради від 25.04.2008 передано ТОВ «Укрбудреконструкція» земельну ділянку в оренду площею 0,60 га по вул. Каденюка (а.с. 34, Том 1).

Рішенням IX сесії VI скликання Козелецької селищної ради від 26.12.2012 розірвано договір оренди земельної ділянки площею 0,60 га по вул. Каденюка із ТОВ «Укрбудреконструкція» , зареєстрований 11 липня 2008 р. за № 040885400011 у Державному реєстрі земель згідно поданого клопотання (а.с. 37, Том 1).

За Актом приймання-повернення від 03.07.2013 орендар ТОВ «Укрбудреконструкція» повернув, а орендодавець в особі Козелецького селищного голови прийняв земельну ділянку загальною площею 0,6000 га в сел. Козелець по вул. Каденюка (а.с. 38, Том 1).

Рішенням XIII сесії VI скликання Козелецької селищної ради від 03.02.2014 «Про надання дозволу на розробку технічної документації щодо передачі в оренду земельної ділянки для будівництва соціального житла» надано дозвіл КП «Козелецьводоканал» на розробку техдокументації щодо передачі в оренду земельної ділянки площею 0,60 га (кадастровий номер 7422055100:01:003:0270) в смт. Козелець по вул. Каденюка для будівництва соціально-доступного житла (а.с. 39, Том 1).

Рішенням цієї ж сесії від 03.02.2014 «Про передачу в оренду земельної ділянки для будівництва соціального житла» КП «Козелецьводоканал» передано в оренду земельну ділянку (кадастровий номер 7422055100:01:003:0270) площею 0,5999 га в смт. Козелець по вул. Каденюка строком на 10 років для будівництва двох 4-х поверхових житлових будинків (а.с. 40, Том 1).

03.07.2014 між Козелецькою селищною радою (орендодавець) та Комунальним підприємством «Козелецьводоканал» (орендар) укладено договір оренди землі, згідно якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку з земель житлової та громадської забудови (для будівництва двох 4-х поверхових будинків), загальною площею 0,5999 га, яка знаходиться за адресою смт. Козелець, вул. Коденюка.

В оренду передається земельна ділянка кадастровий номер 7422055100:01:003:0270, загальною площею - 0,5999 га. - землі житлової та громадської забудови, в тому числі - 0,5999 га. - землі, під житловою забудовою з трьома і більше поверхами. Договір укладається строком на 10 років (пункти 1,2,8 договору оренди землі від 03.07.2014, а.с. 41-42, Том 1).

Актом приймання-передачі об`єкта оренди (земельної ділянки) від 03.07.2014 підтверджується, що Козелецька селищна рада передала в оренду на 10 років земельну ділянку загальною площею 0,5999 га за адресою смт. Козелець, вул. Каденюка Комунальному підприємству «Козелецьводоканал» (а.с. 43, Том 1).

07.07.2014 між Комунальним підприємством «Козелецьводоканал» (орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Трансбудсервіс 11» (суборендар) укладено договір суборенди землі за яким орендар надає, а суборендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для будівництва двох 4-х поверхових будинків загальною площею 0,5999 га, яка знаходиться в смт. Козелець, вул. Каденюка.

В суборенду передається земельна ділянка загальною площею 0,5999 га земель житлової та громадської забудови, кадастровий номер 7422055100:01:003:0270. Вказаний договір укладено на 10 років (пункти 1,2,8 договору суборенди землі від 07.07.2014, а.с. 46-47, Том 1).

Земельна ділянка передана у суборенду ТОВ «Трансбудсервіс 11» за актом приймання -передачі.

Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно підтверджується проведення 29.07.2014 державної реєстрації права оренди земельної ділянки кадастровий номер 7422055100:01:003:0270 за КП «Козелецьводоканал» та реєстрацію 04.08.2014 права суборенди цієї ж земельної ділянки за ТОВ «Трансбудсервіс 11» (а.с.50-51, Том 1).

Заявою від 25.01.2020 жителі смт Козелець звернулися до заступника прокурора Чернігівської області в зв`язку з незаконним будівництвом ТОВ «Трансбудсервіс 11» багатоквартирного будинку по вул. Каденюка в смт Козелець (а.с.15, Том 1).

В матеріалах справи наявні відповіді на запит прокурора щодо спірної земельної ділянки, а саме:

- Козелецької селищної ради від 19.02.2020 №03-09/262 про те, що в матеріалах Козелецької селищної ради та її виконавчого комітету за період 2014 по 2017 роки відсутні документи щодо проведення конкурсу для будівництва соціального житла в смт Козелець по вул Каденюка; від 17.03.2020 №03-09/400 про те, що генеральним планом смт Козелець, затвердженого рішенням ІІІ сесії 22 скликання Козелецької селищної ради від 27.06.1995, який є чинним, станом на день прийняття рішень щодо передачі земельних ділянок ТОВ «Укрбудреконструкція» та КП «Козелецьводоканал» не передбачено будівництво багатоквартирних житлових будинків на даних земельних ділянках (а.с.52,55, Том1);

- Відділу містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства та охорони довкілля Козелецької РДА від 03.02.2020 №1-06/3 про те, що містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на протязі 2018-2019 року не видавались (а.с.53, Том1);

- Архівного відділу Козелецької РДА від 01.04.2020 №П- 37/01-16 про те, що в протоколах сесій та засідань виконавчого комітету Козелецької селищної ради за 2013 рік не має рішень щодо проведення конкурсу для будівництва соціального житла; за 2014-2017 роки не має рішень щодо надання дозволу на розробку детального плану забудови на земельній ділянці КП «Козелецьводаканал» та ТОВ «Трансбудсервіс 11» (а.с.58, Том1);

- Державного підприємства Український державний науково-дослідний інститут проектування міст «Дніпромісто» від 24.03.2020 №Д-626 про те, що відповідно до договору інститут виконав роботу «Внесення змін до генерального плану селища Козелець Чернігівської області» , яка після закінчення була передана на погодження замовнику - Козелецькій селищній раді. Згідно з рішень «Внесення змін до генерального плану селища Козелець Чернігівської області» , розробленої ДП «Дніпромісто» у 2017 році, на території зазначених у запиті земельних ділянок передбачено будівництво багатоквартирної житлової забудови. На сьогоднішній день робота остаточно не погоджена, в зв`язку з чим чинним лишається «Генеральний план смт Козелець» , виконаний фірмою «Контраст» в 1995 році. (а.с.75, Том1).

Щодо представництва прокурора суд зазначає наступне:

Відповідно до стаття 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з частиною 3 статті 4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Частиною 3 статі 53 ГПК України встановлено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до частини 4 статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи значення поняття "інтереси держави", висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Оскільки "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Законом України "Про прокуратуру" визначені правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України. Зокрема, за змістом статті 1 зазначеного Закону прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

Стаття 23 Закону України "Про прокуратуру" містить, зокрема, такі норми:

1. Представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

3. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань. Представництво в суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України та Національного банку України може здійснюватися прокурором Генеральної прокуратури України або регіональної прокуратури виключно за письмовою вказівкою чи наказом Генерального прокурора або його першого заступника чи заступника відповідно до компетенції.

4. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

У позовній заяві прокурор посилається на те, що розпорядження органом місцевого самоврядування спірною земельною ділянкою було здійснено з порушенням чинного законодавства, що становить державний, суспільний інтерес, який потребує захисту. Прокурор вважає правомірним звернення до суду у якості позивача, що обумовлено порушенням інтересів держави органом місцевого самоврядування, який є відповідачем, а відтак не може виступати позивачем. При цьому орган державної влади, який здійснює контроль за використанням і охороною земель (Держгеокадастр) не наділений правом звернення до суду з конкретною категорією спорів та не є розпорядником земель у межах населеного пункту, а інший орган державної влади, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, відсутній.

Прокурор у позовній заяві навів підставу для представництва інтересів держави, обґрунтував, у чому полягає порушення цих інтересів, визначив Козелецьку селищну раду одним зі співвідповідачів у справі та заявив вимогу про визнання недійсним рішення останньої, в зв`язку з чим суд приходить до висновку про те, що прокурор підтвердив підстави для представництва інтересів держави у цій справі та звернувся до суду як самостійний позивач. Після відкриття судом провадження у справі прокурор набув статусу позивача.

Аналогічною є позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 15.01.2020 у справі № 698/119/18.

Виходячи з викладеного, господарський суд дійшов висновку про виключність даного випадку і дотримання прокурором встановленого чинним законодавством порядку здійснення представництва інтересів держави в суді.

Оцінка аргументів та нормативно - правове обґрунтування.

Відповідно до ст. 316 ГПК України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов"язковими для суду першої та апеляційної інстанції під час нового розгляду справи.

З урахуванням вказівок, викладених у постанові Верховного Суду від 13.04.2021 у справі № 927/374/20 суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

За змістом статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з преамбулою Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (тут і надалі в редакції Закону, чинного на момент ухвалення Рішення від 03.02.2014) цей Закон відповідно до Конституції України визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Частиною 3 статті 24 цього Закону унормовано, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання (стаття 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Статтею 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" передбачено, що виключною компетенцією міських рад є вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Частиною 1 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку (частина 10 статті 59 Закону).

Відповідно до статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Таким чином, підставою для скасування рішення органу місцевого самоврядування є його невідповідність вимогам закону, зокрема не в межах повноважень та не у спосіб, які передбачені Конституцією і законами України та встановлене судами порушення судами цивільних прав або інтересів позивача.

Статтею 124 Земельного кодексу України (в редакції Закону станом на момент прийняття Рішення від 03.02.2014) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Підставою для укладення договору оренди може бути цивільно-правовий договір про відчуження права оренди.

Згідно з частиною 1 статті 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання). Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.

Відповідно до статті 134 Земельного кодексу України земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі, зокрема надання земельних ділянок державним та комунальним підприємствам, бюджетним установам, а також господарським товариствам, у статутному капіталі яких державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 60 відсотків (абзац 6 частини 2 цієї статті); надання земельних ділянок в оренду для будівництва соціального та доступного житла, якщо конкурс на його будівництво вже проведено (абзац 8 частини 2 цієї статті).

Таким чином, відповідно до Земельного кодексу України у редакції, яка була чинною на момент спірних правовідносин, земельні торги не проводилися за умови надання земельної ділянки державної чи комунальної власності державним чи комунальним підприємствам. Тобто можливість надання права оренди земельної ділянки державним чи комунальним підприємствам на позаконкурентних засадах була встановлена законодавством, при цьому законодавством не визначалися обмеження щодо мети такого надання, заявнику достатньо було мати статус державного чи комунального підприємства для набуття земельної ділянки без проведення земельних торгів.

Отже, доводи прокурора не знайшли свого підтвердження щодо необхідності проведення конкурсу для передачі земельної ділянки кадастровий номер 7422055100:01:003:0270 площею 0,5999 га в смт Козелець по вул. Каденюка строком на 10 років Комунальному підприємству Козелецькводоканал , а відтак відсутні підстави для визнання недійсним рішення XIII сесії VI скликання Козелецької селищної ради від 03.02.2014 «Про передачу в оренду земельної ділянки для будівництва соціального житла , оскільки відповідно до спірного рішення земельна ділянка передавалась саме Комунальному підприємству.

Відповідно до статті 38 Земельного кодексу України до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об`єктів загального користування.

За змістом статті 39 Земельного кодексу України використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (тут і далі - в редакції від 06.10.2013, яка діяла на час прийняття спірних рішень міської ради) у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

містобудівна документація -затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій;

генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту;

детальний план території - містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території;

план зонування території (зонінг) - містобудівна документація, що визначає умови та обмеження використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон;

містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Згідно з частиною 1 статті 16 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них. Містобудівна документація на місцевому рівні розробляється з урахуванням даних державного земельного кадастру на актуалізованій картографічній основі в цифровій формі як просторово орієнтована інформація в державній системі координат на паперових і електронних носіях. Порядок обміну інформацією між містобудівним та державним земельним кадастрами встановлюється Кабінетом Міністрів України.

За змістом статті 17 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. На підставі затвердженого генерального плану населеного пункту розробляється план земельно-господарського устрою, який після його затвердження стає невід`ємною частиною генерального плану. У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану. Генеральні плани населених пунктів та зміни до них розглядаються і затверджуються відповідними сільськими, селищними, міськими радами на чергових сесіях протягом трьох місяців з дня їх подання.

Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" план зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон. План зонування території розробляється з метою створення сприятливих умов для життєдіяльності людини, забезпечення захисту територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, запобігання надмірній концентрації населення і об`єктів виробництва, зниження рівня забруднення навколишнього природного середовища, охорони та використання територій з особливим статусом, у тому числі ландшафтів, об`єктів історико-культурної спадщини, а також земель сільськогосподарського призначення і лісів.

Згідно з частинами 2, 3 статті 18 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" план зонування території встановлює функціональне призначення, вимоги до забудови окремих територій (функціональних зон) населеного пункту, їх ландшафтної організації. Зонування території здійснюється з дотриманням таких вимог: 1) урахування попередніх рішень щодо планування і забудови території; 2) виділення зон обмеженої містобудівної діяльності; 3) відображення існуючої забудови територій, інженерно- транспортної інфраструктури, а також основних елементів планувальної структури територій; 4) урахування місцевих умов під час визначення функціональних зон; 5) установлення для кожної зони дозволених і допустимих видів використання територій для містобудівних потреб, умов та обмежень щодо їх забудови; 6) узгодження меж зон з межами територій природних комплексів, смугами санітарно-захисних, санітарних, охоронних та інших зон обмеженого використання земель, червоними лініями; 7) відображення меж прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об`єктів.

Відповідно до частини 1 статті 19 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території. Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції.

За змістом частини 4 статті 19 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" детальний план території визначає: 1) принципи планувально-просторової організації забудови; 2) червоні лінії та лінії регулювання забудови; 3) функціональне призначення, режим та параметри забудови однієї чи декількох земельних ділянок, розподіл територій згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами; 4) містобудівні умови та обмеження (у разі відсутності плану зонування території) або уточнення містобудівних умов та обмежень згідно із планом зонування території; 5) потребу в підприємствах і закладах обслуговування населення, місце їх розташування; 6) доцільність, обсяги, послідовність реконструкції забудови; 7) черговість та обсяги інженерної підготовки території; 8) систему інженерних мереж; 9) порядок організації транспортного і пішохідного руху; 10) порядок комплексного благоустрою та озеленення, потребу у формуванні екомережі; 11) межі прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об`єктів (у разі відсутності плану зонування території).

Згідно з частиною 2 статті 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" зміна функціонального призначення територій не тягне за собою припинення права власності або права користування земельними ділянками, які були передані (надані) у власність чи користування до встановлення нового функціонального призначення територій. Забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.

У разі відсутності плану зонування або детального плану території, затвердженого відповідно до вимог цього Закону, передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб забороняється. Зміна цільового призначення земельної ділянки, яка не відповідає плану зонування території та/або детальному плану території забороняється (частини 3, 4 ).

Разом з тим, відповідно до пункту 6 Розділу V "Прикінцеві положення" Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" до 1 січня 2015 року рішення щодо визначення та надання містобудівних умов і обмежень приймають уповноважені органи містобудування та архітектури з урахуванням попередніх планувальних рішень у межах встановленого законодавством строку.

Законом України "Про внесення змін до розділу V "Прикінцеві положення" Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" щодо зупинення дії заборони на відведення земельних ділянок" від 19.09.2013 № 606-VII, який набрав чинності 16.10.2013, доповнено пункт 6 Розділу V "Прикінцеві положення" Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" викладено в новій редакції та доповнено пунктом 6-1.

Так, відповідно до пунктів 6, 6.-1 Розділу V "Прикінцеві положення" Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" до 01.01.2015 рішення щодо визначення та надання містобудівних умов і обмежень на територіях, де відповідно до цього Закону не затверджені плани зонування або детальні плани територій, приймають уповноважені органи містобудування та архітектури з рахуванням попередніх планувальних рішень у межах встановленого законодавством строку. Встановити, що дія частин 3 та 4 статті 24 цього Закону до 01.01.2015 не поширюється на території, де відповідно до цього Закону не затверджені плани зонування або детальні плани територій.

Дослідивши матеріали справи господарський суд встановив, що на дату прийняття оспорюваного рішення, а саме станом на 2014 рік Козелецькою селищною радою не були затверджені плани зонування або детальні плани територій селища Козелець.

Єдиною діючою містобудівною документацією станом на 2014 рік в смт Козелець був генеральний план 1995 року.

Виходячи з викладеного, станом на 2014 рік законодавство дозволяло передачу земельних ділянок із земель державної та комунальної власності у власність чи користування фізичним чи юридичним особам для містобудівних потреб та дозволялась зміна цільового призначення земельних ділянок.

Як зазначає Козелецька селищна рада в своїх письмових поясненнях від 06.08.2021 № 03-09/1964, земельна ділянка, кадастровий номер 7422055100:01:003:0270 загальною площею 0,5999 га використовується за цільовим призначенням, зазначеним відповідно до відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно-для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку для будівництва двох 4-х поверхових житлових будинків, розміщення в смт Козелець по вул. Каденюка.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно зі статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Отже, як встановлено судом і доведено матеріалами справи, спірне рішення XIII сесії VI скликання Козелецької селищної ради від 03.02.2014 «Про передачу в оренду земельної ділянки для будівництва соціального житла» прийнято у відповідності до норм чинного законодавства, як і договір оренди землі від 03.07.2014, укладений між Козелецькою селищною радою та КП «Козелецьводоканал» .

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги Заступника керівника Ніжинської місцевої прокуратури до Козелецької селищної ради, КП Козелецьводоканал про визнання недійсним рішення та договору оренди земельної ділянки задоволенню не підлягають.

Розподіл судових витрат.

Статтею 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням того, що у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі, судовий збір покладається на прокурора.

Керуючись ст. 129, 178, 236-239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні позовних вимог Заступника керівника Ніжинської місцевої прокуратури, код 02910114 до Козелецької селищної ради, код 04412419 та Комунального підприємства «Козелецьводоканал» , код 32895627 про визнання недійсним рішення XIII сесії VI скликання Козелецької селищної ради від 03.02.2014 «Про передачу в оренду земельної ділянки для будівництва соціального житла» та визнання недійсним договору оренди землі від 03.07.2014, укладеного між Козелецькою селищною радою та КП «Козелецьводоканал» , відмовити.

2. Судові витрати покласти на прокурора.

Рішення набирає законної сили у строки, встановлені ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/ .

Повний текст рішення складено та підписано 18.10.2021.

Суддя М.П. Ноувен