Постанова

від 20.01.2022 по справі 927/374/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" січня 2022 р. Справа№ 927/374/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Козир Т.П.

суддів: Кравчука Г.А.

Коробенка Г.П.

при секретарі Вага В.В.

за участю представників сторін:

прокурора: Греськів І.І. посв. 058309 від 01.12.2020;

від відповідача 1: не з`явився;

від відповідача 2: не з`явився;

від третьої особи: Москальця Г.І. директор, Кутукова С.О. орд.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 07.10.2021 (повний текст складено 18.10.2021)

у справі №927/374/20 (суддя Ноувен М.П.)

за позовом Заступника керівника Ніжинської місцевої прокуратури,

до 1. Козелецької селищної ради

та 2. Комунального підприємства "Козелецьводоканал",

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансбудсервіс 11",

про визнання недійсними рішення та договору оренди земельної ділянки,

УСТАНОВИВ:

У квітні 2020 року заступник керівника Ніжинської місцевої прокуратури, (далі - прокурор) звернувся у Господарський суд Чернігівської області з позовом в інтересах держави до Козелецької селищної ради Козелецького району Чернігівської області (далі - відповідач 1) та Комунального підприємства "Козелецьводоканал" (далі - відповідач 2), у якому просив суд:

- визнати недійсним рішення XIII сесії VI скликання Козелецької селищної ради від 03.02.2014 "Про передачу в оренду земельної ділянки для будівництва соціального житла", згідно якого КП "Козелецьводоканал" передано в оренду земельну ділянку (кадастровий номер 7422055100:01:003:0270) площею 0,5999 га в смт. Козелець по вул. Каденюка строком на 10 років для будівництва двох 4-х поверхових житлових будинків;

- визнати недійсним договір оренди землі від 03.07.2014, укладений між Козелецькою селищною радою та КП "Козелецьводоканал", згідно якого в оренду передано земельну ділянку з кадастровим номером 7422055100:01:003:0270 площею 0,5999 га для будівництва двох 4-х поверхових будинків в сел. Козелець, вул. Каденюка, строком на 10 років та який зареєстрований державним реєстратором Козелецького районного управління юстиції Чернігівської області 29.07.2014.

Позовні вимоги мотивовані тим, що передача в оренду земельної ділянки відбулась із порушенням норм чинного законодавства, зокрема: без проведення конкурсу, без розроблення землевпорядної документації та без врахування вимог законодавства, яке регулює містобудівну діяльність. Крім цього, після укладення спірного договору оренди відповідач 2 уклав договір суборенди від 07.07.2014, за яким передав земельну ділянку в суборенду ТОВ "Трансбудсервіс 11" (далі - третя особа), що свідчить про те, що відповідач 2 отримав земельну ділянку без мети будівництва, а лише з метою передачі її у користування третій особі поза передбаченою законом обов`язковою процедурою.

Відповідач 2 у відзиві на позовну заяву позовні вимоги визнав.

Третя особа, заперечуючи проти позову, посилалась на те, що земельна ділянка передана в оренду комунальному підприємству, що не потребувало проведення конкурсу; забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення; спірна земельна ділянка є однією з трьох суміжних ділянок, виділення яких передбачалось для будівництва житлового мікрорайону "Затишна оселя", ініціатором якого виступала Козелецька районна державна адміністрація, районна рада та селищна рада; на суміжній земельній ділянці третьою особою був побудований будинок, який введений в експлуатацію, після чого земельна ділянка повернута селищній раді. Також заявив про пропуск прокурором позовної давності.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 19 серпня 2020 року позов задоволено повністю.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 25 листопада 2020 року було змінено пункт 2 резолютивної частини рішення (у зв`язку із невірним зазначенням номер сесії селищної ради), в іншій частині рішення залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 13 квітня 2021 року скасовано постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2020 і рішення Господарського суду Чернігівської області від 19.08.2020, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Чернігівської області.

Скасовуючи судові рішення, Верховний Суд вказав на те, що ухвалюючи оскаржувані судові рішення, суди не з`ясували з урахуванням викладених обставин, чи була оновлена містобудівна документація відповідно до правил статті 16 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", чи вносилися зміни до генерального плану смт Козелець, чи були затверджені плани зонування або детальний план території, чи суперечило надання відповідачу 2 як комунальному підприємству спірної земельної ділянки, зареєстрованої у Державному земельному кадастрі, вимогам статті 123, 134 Земельного кодексу України, не встановили суди і обставини відповідності/невідповідності місця розташування земельної ділянки вимогам законів, генеральному плану населеного пункту, наявному у матеріалах справи проекту землеустрою. Отже, за висновком суду касаційної інстанції, суди не встановили тих фактичних обставин справи, від яких залежить її правильне вирішення, та не надали їм належної правової оцінки, тому дійшли передчасних висновків про задоволення позовних вимог.

Під час нового розгляду справи прокурором та відповідачем 1 були подані пояснення і додаткові докази щодо генерального плану, містобудівної документації, детального плану території тощо.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 07 жовтня 2021 року у позові відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, заступник керівника Чернігівської обласної прокуратури звернувся з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позов.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом невірно застосовано норми матеріального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки функціональне призначення спірної земельної ділянки, згідно чинного генерального плану смт Козелець, затвердженого рішенням селищної ради від 27.06.1995, не передбачає будівництва багатоквартирних житлових будинків, тому при прийнятті спірного рішення про передачу земельної ділянки в оренду не було враховано вимоги містобудівної документації, що свідчить про невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам генерального плану, тому рішення і укладений на його підставі договір оренди підлягають визнанню недійсними.

Третя особа у відзиві на апеляційну скаргу заперечує проти її задоволення та просить залишити оскаржуване рішення без змін, посилаючись на те, що належну правову оцінку всім обставинам даної справи, у тому числі на які посилається прокурор у апеляційній скарзі, надав Верховний Суд у постанові від 13 квітня 2021 року, і суд першої інстанції, дослідивши всі обставини справи, дійшов вірного висновку про відмову у позові.

Відповідачі були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, представників у судове засідання не направили.

Неявка у судове засідання представників відповідачів не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.

Прокурор у судовому засіданні підтримала доводи, викладені у апеляційній скарзі, просила її задовольнити.

Представники третьої особи у судовому засіданні заперечили проти задоволення апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві.

Заслухавши пояснення прокурора і представників третьої особи, дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, Рішенням Козелецької селищної ради від 27.12.2007 надано дозвіл ТОВ "Укрбудреконструкція" на складання проекту відведення земельної ділянки під будівництво двох 4-ох поверхових житлових будинків в сел.Козелець по вул. Каденюка.

Землевпорядною організацією БПП "Позитив" розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 7422055100:01:003:0270) в оренду строком на 49 років ТОВ "Укрбудреконструкція" для будівництва двох 4-х поверхових житлових будинків за рахунок земель Козелецької селищної ради на території сел.Козелець.

Рішенням Козелецької селищної ради від 25.04.2008 вирішено затвердити проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду, передати ТОВ "Укрбудреконструкція" земельну ділянку в оренду площею 0,60 га по вул.Каденюка та надати дозвіл на розробку проекту забудови земельної ділянки, терміном на 49 років.

Рішенням Козелецької селищної ради від 26.12.2012, за наслідком розгляду клопотання адміністрації ТОВ "Укрбудреконструкція", вирішено розірвати договір оренди земельної ділянки площею 0,60 га по вул. Каденюка із ТОВ "Укрбудреконструкція", зареєстрований 11 липня 2008 р. за №040885400011 у Державному реєстрі земель згідно поданого клопотання.

За Актом приймання-повернення від 03.07.2013 орендар - ТОВ "Укрбудреконструкція" повернув, а орендодавець в особі Козелецького селищного голови прийняв земельну ділянку загальною площею 0,6000 га в сел. Козелець по вул. Каденюка.

Рішенням Козелецької селищної ради від 03.02.2014 "Про надання дозволу на розробку технічної документації щодо передачі в оренду земельної ділянки для будівництва соціального житла" надано дозвіл КП "Козелецьводоканал" на розробку техдокументації щодо передачі в оренду земельної ділянки площею 0,60 га (кадастровий номер 7422055100:01:003:0270) в смт. Козелець по вул. Каденюка, для будівництва соціально-доступного житла.

Рішенням Козелецької селищної ради від 03.02.2014 "Про передачу в оренду земельної ділянки для будівництва соціального житла" КП "Козелецьводоканал" передано в оренду земельну ділянку (кадастровий номер 7422055100:01:003:0270) площею 0,5999 га в смт. Козелець, по вул. Каденюка, строком на 10 років для будівництва двох 4-х поверхових житлових будинків.

03.07.2014 між Козелецькою селищною радою (орендодавець) та Комунальним підприємством "Козелецьводоканал" (орендар) укладено договір оренди землі, згідно якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку з земель житлової та громадської забудови (для будівництва двох 4-х поверхових будинків), загальною площею 0,5999 га, яка знаходиться за адресою смт. Козелець, вул. Каденюка.

В оренду передається земельна ділянка, кадастровий номер 7422055100:01:003:0270, загальною площею 0,5999 га, - землі житлової та громадської забудови, в тому числі - 0,5999 га - землі під житловою забудовою з трьома і більше поверхами. Договір укладається строком на 10 років (пункти 1,2,8 договору оренди землі).

Пунктами 15, 16 договору оренди визначено, що земельна ділянка передається в оренду - для будівництва двох 4-х поверхових будинків. Цільове призначення земельної ділянки - для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку.

Згідно пункту 30 договору оренди орендар має право, у тому числі, передавати земельну ділянку або її частину в суборенду третім особам.

Актом приймання-передачі об`єкта оренди (земельної ділянки) від 03.07.2014 підтверджується, що Козелецька селищна рада передала в оренду на 10 років земельну ділянку загальною площею 0,5999 га за адресою смт.Козелець, вул. Каденюка, Комунальному підприємству "Козелецьводоканал".

07.07.2014 між Комунальним підприємством "Козелецьводоканал" (орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Трансбудсервіс 11" (суборендар) укладено договір суборенди землі, за яким орендар надає, а суборендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для будівництва двох 4-х поверхових будинків загальною площею 0,5999 га, яка знаходиться в смт. Козелець, вул. Каденюка.

В суборенду передається земельна ділянка загальною площею 0,5999 га земель житлової та громадської забудови, кадастровий номер 7422055100:01:003:0270. Вказаний договір укладено на 10 років (пункти 1,2,8 договору суборенди).

Земельна ділянка передана у суборенду ТОВ "Трансбудсервіс 11" за актом приймання-передачі.

Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно підтверджується проведення: 06.03.2013 - державної реєстрації права оренди за ТОВ "Укрбудреконструкція; 03.06.2013 - реєстрації припинення права оренди; 29.07.2014 - державної реєстрації права оренди земельної ділянки кадастровий номер 7422055100:01:003:0270 за КП "Козелецьводоканал" та реєстрацію 04.08.2014 права суборенди цієї ж земельної ділянки за ТОВ "Трансбудсервіс 11".

Будівництво мало здійснюватись в межах державної програми "Доступне житло", ініціатором будівництва виступала Козелецька районна державна адміністрація, Козелецька районна та селищна ради, зокрема, відповідачем був побудований та зданий в експлуатацію будинок на суміжній земельній ділянці, після чого земельна ділянка повернута, що підтверджується наданими третьою особою публікаціями Козелецької районної газети, деклараціями про готовність об`єкта до експлуатації.

Заявою від 25.01.2020 жителі смт Козелець звернулися до заступника прокурора Чернігівської області в зв`язку з незаконним будівництвом ТОВ "Трансбудсервіс 11" багатоквартирного будинку по вул. Каденюка в смт.Козелець.

При розгляді вказаної заяви прокурором надсилались запити щодо спірної земельної ділянки, на які отримані наступні відповіді:

- Козелецької селищної ради від 19.02.2020 №03-09/262 про те, що в матеріалах Козелецької селищної ради та її виконавчого комітету за період 2014 по 2017 роки відсутні документи щодо проведення конкурсу для будівництва соціального житла в смт Козелець по вул Каденюка; від 17.03.2020 №03-09/400 про те, що генеральним планом смт Козелець, затвердженим рішенням ІІІ сесії 22 скликання Козелецької селищної ради від 27.06.1995, який є чинним, станом на день прийняття рішень щодо передачі земельних ділянок ТОВ "Укрбудреконструкція" та КП "Козелецьводоканал" не передбачено будівництво багатоквартирних житлових будинків на даних земельних ділянках;

- Відділу містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства та охорони довкілля Козелецької РДА від 03.02.2020 №1-06/3 про те, що містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки протягом 2018-2019 року не видавались;

- Архівного відділу Козелецької РДА від 01.04.2020 №П- 37/01-16 про те, що в протоколах сесій та засідань виконавчого комітету Козелецької селищної ради за 2013 рік немає рішень щодо проведення конкурсу для будівництва соціального житла; за 2014-2017 роки немає рішень щодо надання дозволу на розробку детального плану забудови на земельній ділянці КП "Козелецьводаканал" та ТОВ "Трансбудсервіс 11";

- Державного підприємства Український державний науково-дослідний інститут проектування міст "Дніпромісто" від 24.03.2020 №Д-626 про те, що відповідно до договору інститут виконав роботу "Внесення змін до генерального плану селища Козелець Чернігівської області", яка після закінчення була передана на погодження замовнику - Козелецькій селищній раді. Згідно з рішенням "Внесення змін до генерального плану селища Козелець Чернігівської області", розробленим ДП "Дніпромісто" у 2017 році, на території зазначених у запиті земельних ділянок передбачено будівництво багатоквартирного житла. На сьогоднішній день робота остаточно не погоджена, в зв`язку з чим чинним лишається "Генеральний план смт Козелець", виконаний фірмою "Контраст" у 1995 році.

Також Управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівської області було складено акт за від 25.02.2020 за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, яким виявлено виконання підготовчих робіт без повідомлення про початок їх виконання, у зв`язку із чим відносно директора ТОВ Трансбудсервіс 11" були складені протоколи про адміністративне правопорушення від 25.02.2020 та винесено приписи від 25.02.2020 про зупинення підготовчих та будівельних робіт та про усунення порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

Постановами Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівської області від 06.03.2020 директора ТОВ Трансбудсервіс 11" та саме товариство було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу за порушення ст.35 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

У зв`язку із викладеними обставинами прокурор звернувся до суду із даним позовом та просив суд визнати недійсним рішення Козелецької селищної ради від 03.02.2014 "Про передачу в оренду земельної ділянки для будівництва соціального житла", оскільки органом місцевого самоврядування було здійснено розпорядження спірною земельною ділянкою з порушенням вимог чинного законодавства, а також визнати недійсним договір оренди землі від 03.07.2014, оскільки він суперечить вимогам законодавства та інтересам держави і суспільства.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції прийшов до висновку, що підстави, з якими прокурор пов`язує недійсність оскаржуваних рішення та договору, не знайшли свого підтвердження при розгляді справи.

Північний апеляційний господарський суд погоджується із цим висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Статтею 13 Конституції України встановлено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

За змістом статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 142 Конституції України матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Статтею 144 Конституції України встановлено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Згідно зі ст. 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" виключною компетенцією селищних рад є вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Частиною 1 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку (частина 10 статті 59 Закону).

Статтею 83 Земельного кодексу України встановлено, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають, зокрема, усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

Згідно зі ст. 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Отже, вирішення питання про надання у користування спірної земельної ділянки, розташованої за адресою: смт. Козелець, по вул. Каденюка, належить до компетенції Козелецької селищної ради.

Відповідно до статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Таким чином, підставою для скасування рішення органу місцевого самоврядування є його невідповідність вимогам закону, зокрема, не в межах повноважень та не у спосіб, які передбачені Конституцією і законами України, та встановлене судами порушення судами цивільних прав або інтересів позивача.

Статтею 124 Земельного кодексу України (в редакції Закону станом на момент прийняття спірного рішення від 03.02.2014) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Підставою для укладення договору оренди може бути цивільно-правовий договір про відчуження права оренди.

Згідно з частиною 1 статті 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання). Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.

Відповідно до статті 134 Земельного кодексу України земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі, зокрема, надання земельних ділянок державним та комунальним підприємствам, бюджетним установам, а також господарським товариствам, у статутному капіталі яких державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 60 відсотків (абзац 6 частини 2 цієї статті); надання земельних ділянок в оренду для будівництва соціального та доступного житла, якщо конкурс на його будівництво вже проведено (абзац 8 частини 2 цієї статті).

Отже, є вірним висновок суду першої інстанції про те, що відповідно до норм Земельного кодексу України у редакції, яка була чинною на момент спірних правовідносин, земельні торги не проводилися за умови надання земельної ділянки державної чи комунальної власності державним чи комунальним підприємствам.

Тобто, можливість надання права оренди земельної ділянки державним чи комунальним підприємствам на позаконкурентних засадах була встановлена законодавством, при цьому законодавством не визначалися обмеження щодо мети такого надання, заявнику достатньо було мати статус державного чи комунального підприємства для набуття земельної ділянки без проведення земельних торгів.

Зі змісту спірного рішення Козелецької селищної ради від 03.02.2014 "Про передачу в оренду земельної ділянки для будівництва соціального житла" вбачається, що земельна ділянка передана в оренду саме Комунальному підприємству "Козелецьводоканал", отже, не знайшли свого підтвердження доводи прокурора щодо необхідності у даному випадку проведення конкурсу для передачі земельної ділянки в оренду.

Відповідно до статті 38 Земельного кодексу України до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об`єктів загального користування.

За змістом статті 39 Земельного кодексу України використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (в редакції від 06.10.2013, яка діяла на час прийняття спірного рішення міської ради) у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

- містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій;

- генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту;

- детальний план території - містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території;

- план зонування території (зонінг) - містобудівна документація, що визначає умови та обмеження використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон;

- містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Згідно з частиною 1 статті 16 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них. Містобудівна документація на місцевому рівні розробляється з урахуванням даних державного земельного кадастру на актуалізованій картографічній основі в цифровій формі як просторово орієнтована інформація в державній системі координат на паперових і електронних носіях. Порядок обміну інформацією між містобудівним та державним земельним кадастрами встановлюється Кабінетом Міністрів України.

За змістом статті 17 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. На підставі затвердженого генерального плану населеного пункту розробляється план земельно-господарського устрою, який після його затвердження стає невід`ємною частиною генерального плану. У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану. Генеральні плани населених пунктів та зміни до них розглядаються і затверджуються відповідними сільськими, селищними, міськими радами на чергових сесіях протягом трьох місяців з дня їх подання.

Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" план зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон. План зонування території розробляється з метою створення сприятливих умов для життєдіяльності людини, забезпечення захисту територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, запобігання надмірній концентрації населення і об`єктів виробництва, зниження рівня забруднення навколишнього природного середовища, охорони та використання територій з особливим статусом, у тому числі ландшафтів, об`єктів історико-культурної спадщини, а також земель сільськогосподарського призначення і лісів.

Згідно з частинами 2, 3 статті 18 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" план зонування території встановлює функціональне призначення, вимоги до забудови окремих територій (функціональних зон) населеного пункту, їх ландшафтної організації. Зонування території здійснюється з дотриманням таких вимог: 1) урахування попередніх рішень щодо планування і забудови території; 2) виділення зон обмеженої містобудівної діяльності; 3) відображення існуючої забудови територій, інженерно- транспортної інфраструктури, а також основних елементів планувальної структури територій; 4) урахування місцевих умов під час визначення функціональних зон; 5) установлення для кожної зони дозволених і допустимих видів використання територій для містобудівних потреб, умов та обмежень щодо їх забудови; 6) узгодження меж зон з межами територій природних комплексів, смугами санітарно-захисних, санітарних, охоронних та інших зон обмеженого використання земель, червоними лініями; 7) відображення меж прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об`єктів.

Відповідно до частини 1 статті 19 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території. Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції.

За змістом частини 4 статті 19 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" детальний план території визначає: 1) принципи планувально-просторової організації забудови; 2) червоні лінії та лінії регулювання забудови; 3) функціональне призначення, режим та параметри забудови однієї чи декількох земельних ділянок, розподіл територій згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами; 4) містобудівні умови та обмеження (у разі відсутності плану зонування території) або уточнення містобудівних умов та обмежень згідно із планом зонування території; 5) потребу в підприємствах і закладах обслуговування населення, місце їх розташування; 6) доцільність, обсяги, послідовність реконструкції забудови; 7) черговість та обсяги інженерної підготовки території; 8) систему інженерних мереж; 9) порядок організації транспортного і пішохідного руху; 10) порядок комплексного благоустрою та озеленення, потребу у формуванні екомережі; 11) межі прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об`єктів (у разі відсутності плану зонування території).

Згідно з частиною 2 статті 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" зміна функціонального призначення територій не тягне за собою припинення права власності або права користування земельними ділянками, які були передані (надані) у власність чи користування до встановлення нового функціонального призначення територій. Забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.

У разі відсутності плану зонування або детального плану території, затвердженого відповідно до вимог цього Закону, передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб забороняється. Зміна цільового призначення земельної ділянки, яка не відповідає плану зонування території та/або детальному плану території забороняється (частини 3, 4 ").

Відповідно до пункту 6 Розділу V "Прикінцеві положення" Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" до 1 січня 2015 року рішення щодо визначення та надання містобудівних умов і обмежень приймають уповноважені органи містобудування та архітектури з урахуванням попередніх планувальних рішень у межах встановленого законодавством строку.

Законом України "Про внесення змін до розділу V "Прикінцеві положення" Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" щодо зупинення дії заборони на відведення земельних ділянок" від 19.09.2013 № 606-VII, який набрав чинності 16.10.2013, доповнено пункт 6 Розділу V "Прикінцеві положення" Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" викладено в новій редакції та доповнено пунктом 6-1.

Так, відповідно до пунктів 6, 6.-1 Розділу V "Прикінцеві положення" Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" до 01.01.2015 рішення щодо визначення та надання містобудівних умов і обмежень на територіях, де відповідно до цього Закону не затверджені плани зонування або детальні плани територій, приймають уповноважені органи містобудування та архітектури з рахуванням попередніх планувальних рішень у межах встановленого законодавством строку. Встановлено, що дія частин 3 та 4 статті 24 цього Закону до 01.01.2015 не поширюється на території, де відповідно до цього Закону не затверджені плани зонування або детальні плани територій.

Направляючи справу на новий розгляд, Верховний Суд, вказівки якого є обов`язковими при новому розгляді справи, вказав на необхідність дослідити, чи затверджені плани зонування або детальний план території, обставин відповідності/невідповідності місця розташування земельної ділянки вимогам законів, генеральному плану населеного пункту, наявному у матеріалах справи проекту землеустрою тощо.

Так, судом першої інстанції вірно встановлено, що дату прийняття спірного рішення, а саме, станом на 2014 рік, Козелецькою селищною радою не були затверджені плани зонування або детальні плани територій селища Козелець, а єдиною діючою містобудівною документацією в смт Козелець був генеральний план 1995 року, затверджений рішенням селищної ради від 27.06.1995.

Однак, як вбачається наведених норм, станом на 2014 рік законодавство дозволяло передачу земельних ділянок із земель державної та комунальної власності у власність чи користування фізичним чи юридичним особам для містобудівних потреб та дозволялась зміна цільового призначення земельних ділянок.

При новому розгляді справи Козелецька селищна рада у своїх письмових поясненнях від 06.08.2021 зазначила, що земельна ділянка, кадастровий номер 7422055100:01:003:0270, загальною площею 0,5999 га, використовується за цільовим призначенням, зазначеним відповідно до відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а саме: для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку для будівництва двох 4-х поверхових житлових будинків, розміщення в смт. Козелець по вул.Каденюка.

Таким чином, є юридично правильним висновок суду першої інстанції про те, що спірне рішення Козелецької селищної ради від 03.02.2014 "Про передачу в оренду земельної ділянки для будівництва соціального житла" прийнято в межах компетенції селищної ради та відповідає вимогам чинного законодавства, отже, відсутні підстави для визнання його недійсним (незаконним), а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог про визнання недійсним договору оренди, то відповідно до ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

З урахуванням викладеного, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб`єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

Частиною 3 статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Таким чином, позивачем (прокурором) при зверненні до суду з вимогами про визнання договору недійсним повинно бути доведено наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання угод недійсними, а також доведено наявність порушеного права.

Прокурор у позовній заяві вказує, що спірний договір було укладено на виконання незаконного рішення Козелецької селищної ради, у зв`язку із чим просив визнати його недійсним.

Однак, судом встановлено, що відсутні підстави для визнання незаконним рішення Козелецької селищної ради, отже, відповідно, відсутні підстави для визнання недійсним договору оренди, який був укладений на його виконання, а тому позовні вимоги прокурора у цій частині також не підлягають задоволенню.

Крім цього, як вірно встановлено судом першої інстанції, прокурор навів достатньо суджень і обґрунтувань для звернення до суду за захистом інтересів держави та, відповідно, розгляду його позовних вимог по суті. Також прокурором було дотримано вимоги ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" та положення ст. 53 ГПК України.

Висновок суду першої інстанції щодо цього відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду щодо підстав представництва прокурором інтересів держави у суді, яку було викладено у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог свого підтвердження в судовому засіданні не знайшли, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування рішення господарського суду першої інстанції.

Суд першої інстанції виконав вказівки, що містяться у постанові Верховного Суду, повно встановив суттєві для справи обставини, дослідив та правильно оцінив надані сторонами докази, вірно кваліфікував спірні правовідносини та правильно застосував до них належні норми матеріального і процесуального права, а тому рішення Господарського суду Чернігівської області законне та обґрунтоване, отже, підстави для його скасування відсутні.

Оскільки цією постановою суд апеляційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється, а витрати, пов`язані з розглядом апеляційної скарги, покладаються на прокурора.

Керуючись ст. ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Чернігівської області від 07 жовтня 2021 року - без змін.

2. Справу повернути до Господарського суду Чернігівської області.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови підписано 11.02.2022, після виходу судді Кравчука Г.А. з лікарняного.

Головуючий суддя Т.П. Козир

Судді Г.А. Кравчук

Г.П. Коробенко