Постанова

від 06.10.2021 по справі 161/547/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

06 жовтня 2021 року

м. Київ

справа № 161/547/19

провадження № 61-17262св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Гулька Б. І., Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А.,

Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - Закрите акціонерне товариство Волинь-Лада ,

відповідачі: приватний виконавець виконавчого округу Волинської області Шульженко Ігор Сергійович, Державне підприємство Сетам , Товариство з обмеженою відповідальністю ОТП Факторинг Україна , Публічне акціонерне товариство ОТП Банк , ОСОБА_1 ,

треті особи : ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю Луцький автоцентр , приватний нотаріус Луцького міського нотаріального округу Онищук Ірина Петрівна,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства Волинь-Лада на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16 червня 2020 року, ухвалене

у складі судді Черняка В. В., та постанову Волинського апеляційного суду

від 05 жовтня 2020 року , прийняту у складі колегії суддів: Здрилюк О. І., Бовчалюк З.А., Карпук А. К.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2019 року Закрите акціонерне товариство Волинь-Лада (далі - ЗАТ Волинь-Лада ) звернулося до суду з позовом до приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Шульженко І. С. (далі - приватний виконавець), Державного підприємства Сетам (далі - ДП Сетам ), Товариства з обмеженою відповідальністю ОТП Факторинг Україна (далі - ТОВ ОТП Факторинг Україна ), Публічного акціонерного товариства ОТП Банк (далі - ПАТ ОТП Факторинг ), ОСОБА_1 про визнання недійсними результатів електронних торгів та скасування свідоцтв про право власності.

Позовну заяву мотивувало тим, що 30 жовтня 2007 року між ним та Закритим акціонерним товариством ОТП Банк (далі - ЗАТ ОТП Банк ) правонаступником якого є ПАТ ОТП Банк , укладений договір іпотеки, предметом якого є нерухоме майно - адміністративно-побутовий корпус

№ 1 (А-2) загальною площею 1 275,4 кв. м, що знаходиться за адресою:

АДРЕСА_1 . Цей договір іпотеки укладено на забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором від 29 жовтня 2007 року

№ СМ- SМЕ А00/055/2007.

Заборгованість за кредитним договором від 29 жовтня 2007 року у розмірі 2 418 014,77 грн стягнуто за позовом ПАТ ОТП Банк заочним рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13 травня 2010 року

у справі № 2-1090.

14 серпня 2007 між позивачем та ЗАТ ОТП Банк укладений договір іпотеки, предметом якого є нерухоме майно - адміністративно-побутовий корпус № 2 (Б-2) загальною площею 625,3 кв. м, що знаходиться за адресою:

АДРЕСА_1. Цей договір іпотеки укладено на забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором від 14 серпня 2007 року

№ СМ-SМЕ А00/037/2007.

Заборгованість за кредитним договором від 14 серпня 2007 року стягнуто за позовом ТОВ ОТП Факторинг Україна рішенням Господарського суду Волинської області від 29 червня 2011 року у справі № 5004/787/11.

Позивач вказував, що у Першому відділі державної виконавчої служби міста Луцька Головного територіального управління юстиції у Волинській області (далі - Перший ВДВС м. Луцька ГТУЮ у Волинській області) на примусовому виконанні перебувало ЗВП № 51383196, боржник - ЗАТ Волинь-Лада , стягувачі: ПАТ ОТП Банк , ТОВ ОТП Факторинг Україна .

У рамках ЗВП № 51383196 електронні торги не відбулися. ТОВ ОТП Факторинг Україна подало заяву про відмову у прийнятті у власність нереалізованого майна, а саме адміністративно-побутового корпусу № 2

(Б-2).

11 січня 2018 року державним виконавцем Першого ВДВС м. Луцька ГТУЮ

у Волинській області винесено постанови про повернення виконавчих документів стягувачам на підставі пункту 3 частини першої статті 37 Закону України Про виконавче провадження .

Позивач стверджує, що оскільки ТОВ ОТП Факторинг Україна подало заяву про відмову в прийнятті у власність нереалізованого через електронні торги майна, то він набув право на припинення іпотеки щодо такого майна,

а саме адміністративно-побутового корпусу № 2 (Б-2), у судовому порядку. Однак реалізація майна на електронних торгах 13 грудня 2018 року унеможливлює його захист прав власника.

Позивач вказував, що електронні торги 13 грудня 2018 року проведені з порушенням норм закону з огляду на таке.

Його не повідомлено про початок виконавчих дій приватним виконавцем. 22 грудня 2018 року, під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, представник позивача не виявив жодної інформації про проведені 13 грудня 2018 року електронні торги. Однак 24 грудня 2018 року, під час підготовки скарги на дії приватного виконавця, з автоматизованої системи виконавчих проваджень встановлено, що у ЗВП № 56772335 наявні акти про реалізацію предметів іпотеки від 22 грудня 2018 року, відповідно до протоколів про проведені електронні торги від 13 грудня 2018 року

№ 375567, № 375566.

Переможцем електронних торгів визнано ОСОБА_1 , який отримав свідоцтва про право власності за результатами електронних торгів на майно, яке оцінено у суму 3 463 076 грн, однак сплатив - 1 139 297 грн.

28 грудня 2018 року приватний нотаріус видав Кобаку М. М. свідоцтва про право власності на спірне майно згідно з актами про реалізацію предметів іпотеки, а не організатором торгів - ДП Сетам , що додатково свідчить про наявність домовленості сторін.

Реалізоване на електронних торгах спірне нерухоме майно є частиною статутного капіталу товариства, являє собою цілісний майновий комплекс

і не є виділеним майном із комплексу будівель та споруд по АДРЕСА_1 , однак акти про проведені електронні торги не містять інформації про реалізацію саме цілісного майнового комплексу.

Станом на 22 грудня 2018 року у матеріалах виконавчого провадження відсутні документи про вчинення оплати, згідно з укладеними договорами купівлі-продажу.

Договори іпотеки укладено на строк до 14 серпня 2014 року та до 29 жовтня 2014 року.

Крім того, позивач вбачає в діях приватного виконавця і представника стягувачів ОСОБА_3 зловмисні домовленості.

Продаж на електронних торгах спірного майна відбувся всупереч погодженій сторонами договорів іпотеки ціни. Різниця склала 1 134 623 грн.

ЗАТ Волинь-Лада просило суд:

- визнати результати електронних торгів, проведених ДП Сетам 13 грудня 2018 року у ВП № 57157821, які оформлено протоколами проведення електронних торгів № 375566, № 375567, недійсними;

- скасувати свідоцтва, видані приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Онищук І. П. ОСОБА_1 на адміністративно-побутовий корпус № 2 (Б-2) загальною площею 625,3 кв. м, адміністративно-побутовий корпус № 1 (А-2) загальною площею 1 275,4 кв. м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16 червня 2020 року у задоволенні позову ЗАТ Волинь-Лада відмовлено.

Відшкодовано ОСОБА_1 42 073,00 грн витрат, пов`язаних з надання професійної правничої допомоги, за рахунок суми забезпечення судових витрат, які внесені на депозитний рахунок суду № UA278201720355279002000002504 згідно з квитанцією акціонерного товариства комерційного банку ПриватБанк від 15 червня 2020 року № 0.0.1736489903.1.

Постановою Волинського апеляційного суду від 05 жовтня 2020 року апеляційну скаргу ЗАТ Волинь-Лада залишено без задоволення, рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16 червня 2020 року залишено без змін.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, вказав, що підставою для пред`явлення позову про визнання електронних торгів недійсними є наявність порушення норм закону при проведенні торгів водночас із порушенням прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює. Сукупність цих обставин позивачем під час розгляду справи не доведено, зокрема не надано належних і допустимих доказів, що зазначені ним порушення вплинули на результат електронних торгів, а також не доведено обставин, які б свідчили про порушення його прав і законних інтересів при проведенні електронних торгів.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У листопаді 2020 року ЗАТ Волинь-Лада подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області

від 16 червня 2020 року та постанову Волинського апеляційного суду

від 05 жовтня 2020 року, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції

25 листопада 2020 року ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів: Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д., поновлено строк на касаційне оскарження, відкрито касаційне провадження, витребувано справу із Луцького міськрайонного суду Волинської області.

У грудні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 20 липня 2021 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів, у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій допустили процесуальні порушення, які є підставою для скасування оскаржуваних рішень.

Так, суд першої інстанції, задовольняючи клопотання відповідача

ОСОБА_1 про стягнення витрат на правничу допомогу, у порушення вимог статті 137 ЦПК України, не обґрунтував їх співмірність, не врахував, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження фактичного виконання/отримання послуг.

Не погоджуючись із оцінкою майна, заявник вказує, що суди не надали оцінку доводам про те, що спірне майно є цілісним майновим комплексом, а його вартість слід визначати на дату проведення електронних торгів.

ЗАТ Волинь-Лада вказує, що 04 березня 2020 року місцевий суд відмовив у задоволенні заяви про відвід головуючого та всього складу Луцького міськрайонного суду Волинської області, при цьому на викладені в заяві про відвід судді доводи не відреагував. Просить визнати обґрунтованими заявлені ним 04 березня 2020 року підстави для відводу судді Черняка В. В., оскільки заява розглянута з порушенням ЦПК України, Бангалорських принципів поведінки судді, практики Європейського суду з прав людини, а заявник навів вичерпні підстави для задоволення заяви з посиланням на пункт 5 частини першої статті 36 ЦК України. Як підставу зазначає вирішення справи за наявності конфлікту інтересів, оскільки відбулося втручання в автоматичну систему та необ`єктивний розгляд цієї справи.

Судами попередніх інстанцій не надано оцінку всім зібраним доказам стосовно кожної підстави щодо оскарження електронних торгів, що призвело до ухвалення помилкового рішення про проведення електронних торгів без порушень.

Крім того, вказує, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права, зокрема Закон України Про іпотеку , Закон України Про виконавче провадження , згідно з якими звернення стягнення на іпотечне майно дозволяються за умови, що боржник не має іншого майна.

Звертає увагу, що суди попередніх інстанцій не надали оцінку постанові Волинського апеляційного суду від 14 березня 2019 року, прийнятій у справі № 161/7459/15-ц, якою скасовано ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області про заміну сторони виконавчого провадження, внаслідок чого дійшли помилкових висновків про можливість передачі на реалізацію предмета іпотеки під час примусового виконання судового рішення про стягнення на користь іпотекодержателя боргу, яка випливає із забезпечених іпотекою зобов`язань.

Крім того, суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 23 липня 2019 року у справі № 905/1976/16, від 21 листопада

2019 року у справі № 754/19912/14-ц (провадження № 61-623св19).

Доводи осіб, які подали відзив на касаційну скаргу

У грудні 2020 року ДП Сетам подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, як такі, що ухвалені з правильним застосуванням норм матеріального права та без порушень норм процесуального права.

У січні 2021 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, як такі, що ухвалені з правильним застосуванням норм матеріального права та без порушень норм процесуального права.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Рішенням Господарського суду Волинської області від 11 травня 2006 року у справі № 7/84-75 за ЗАТ Волинь-Лада визнано право власності на об`єкти нерухомого майна, а саме: адміністративно-побутового корпусу № 1 (А-2), адміністративно-побутового корпусу № 2 (Б-2), центрального складу № 1

(О-1), центрального складу №2 (Н-1), павільйону моторного цеху (М-1), павільйону (Л-1) та навісу (Р-1), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

ЗАТ Волинь-Лада згідно з нотаріально посвідченими договорами іпотеки від 30 жовтня 2007 року № CM-SME A00/055/2007, від 14 серпня 2007 року № CM-SME A00/036/2007, передало частину нежитлових приміщень, а саме: адміністративно-побутовий корпус № 1 (А-2), адміністративно-побутовий корпус № 2 (Б-2), в іпотеку ЗАТ ОТП Банк , на забезпечення виконання зобов`язань за кредитними договорами від 29 жовтня 2007 року

№ CM-SME A00/062/2007, від 14 серпня 2007 року № CM-SME A00/037/2007, які були укладені між ПАТ ОБП Банк та ЗАТ Волинь-Лада .

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13 травня 2010 року у справі № 2-1090/2010 стягнуто солідарно із ЗАТ Волинь-Лада , ОСОБА_2 на користь ПАТ ОТП Банк заборгованість за кредитним договором від 29 жовтня 2007 року № СМ-SME А00/062/2007 у розмірі - 2 418 014,77 грн.

23 грудня 2010 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області видано виконавчий лист № 2-1090/2010.

Рішенням Господарського суду Волинської області від 29 червня 2011 року у справі № 5004/787/11 із ЗАТ Волинь-Лада стягнуто на користь

ТОВ ОТП Факторинг Україна суму боргу за кредитним договором

від 14 серпня 2007 року № СМ-SМЕ А00/037/2007 у розмірі 1 146 043,73 грн, з яких: 921 186,99 грн - основний борг, 207 494,83 грн - проценти, 17 361,91 грн -пеня та 11 460,44 грн - витрати з оплати державного мита, 229,02 грн - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

11 липня 2011 року Господарським судом Волинської області видано наказ про примусове виконання рішення № 5004/787/11.

Встановлено, що іпотекодержатель та кредитор за зобов`язаннями

ЗАТ Волинь-Лада замінений із ЗАТ ОТП Банк на ТОВ ОТП Факторинг Україна , що відображено в Єдиному реєстрі заборон на відчуження об`єктів нерухомого майна.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 09 червня 2015 року стягувача у виконавчому провадженні з примусового виконання рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13 травня 2010 року у справі № 2-1090/2010 замінено із ПАТ ОТП Банк на

ТОВ ОТП Факторинг Україна .

Постановою приватного виконавця від 13 липня 2018 року відкрито

ВП № 56772335 та постановою від 06 вересня 2018 року відкрито

ВП № 57157821, копії яких в день відкриття направлені боржнику ЗАТ Волинь-Лада .

Постановою приватного виконавця від 10 вересня 2018 року об`єднано у зведеному виконавчому провадженні № 57173542 виконавчі провадження № 57157821 з примусового виконання рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13 травня 2010 року у справі № 2-1090/2010 та виконавче провадження № 56772335 з примусового виконання рішення Господарського суду Волинської області від 29 червня 2011 року у справі

№ 5004/787/11, стягувач - ТОВ ОТП Факторинг Україна .

У рамках ЗВП № 57173542 приватним виконавцем 02 жовтня 2018 року винесено постанову про призначення експерта-суб`єкта оціночної діяльності, за висновком якого загальна ринкова вартість адміністративно-побутового корпусу №1 (А-2) та адміністративно-побутового корпусу №2

(Б-2), розташованих за адресою: АДРЕСА_1, станом

на 10 жовтня 2018 року склала 3 463 076,00 грн.

Приватний виконавець супровідним листом від 09 листопада 2018 року направив для ознайомлення результати оцінки як стягувачу, так і боржнику ЗАТ Волинь-Лада . Вказане повідомлення отримано ЗАТ Волинь-Лада

13 листопада 2018 року згідно з відомостями офіційного вебсайту Акціонерного товариства Укрпошта .

12 листопада 2018 року приватний виконавець направив на адресу Волинської філії ДП Сетам заяву про реалізацію арештованого майна - адміністративно-побутового корпусу №1 (А-2) та адміністративно-побутового корпусу № 2 (Б-2) за адресою: АДРЕСА_1 .

Заявка здійснена на два окремі лоти, за кожним приміщенням окремо, із зазначенням стартової ціни, яка визначена відповідно до оцінки

від 10 жовтня 2018 року.

Згідно з протоколами проведення електронних торгів № 375566 та

№ 375567, 13 грудня 2018 року відбулися електронні торги за обома лотами. Переможцем обох торгів за найвищою ціновою пропозицією визнаний ОСОБА_1 . Обидва лота реалізовані за стартовою ціною.

Листами від 22 грудня 2018 року № 722, № 727 приватний виконавець повідомив Волинську філію ДП Сетам про повний розрахунок переможцем торгів ОСОБА_1 за придбане майно.

22 грудня 2018 року приватним виконавцем складені акти про реалізацію предметів іпотеки.

Згідно з платіжним дорученням від 26 грудня 2018 року приватний виконавець перерахував на користь стягувача ТОВ ОТП Факторинг Україна коштів, виручених за реалізацію предметів іпотеки з відрахуванням організаційних витрат, у сумі 2 990 838,37 грн.

28 грудня 2018 року приватний нотаріус видав ОСОБА_1 свідоцтва про право власності на придбане з електронних торгів майно.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до пунктів 1, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій відповідають.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України Про виконавче провадження .

Згідно зі статтею 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 48 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає у продажу майна, тобто у забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та враховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, а отже, є правочином.

Зазначений висновок узгоджується зі статями 650, 655, частиною четвертою статті 656 ЦК України, згідно з якими публічні торги належать до договорів купівлі-продажу.

Таким чином, відчуження майна з прилюдних торгів належить до угод купівлі-продажу, а тому така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, встановлених частинами першою - третьою, шостою статті 203 ЦК України (частина перша статті 215 ЦК України).

Разом з тим, оскільки згідно з частиною першою статті 215 ЦК України підставами недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами прилюдних торгів, то підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил їх проведення.

Відповідно до частин першої, другої статті 61 Закону України Про виконавче провадження реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною. Порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України.

Результат аналізу Закону України Про виконавче провадження свідчить про те, що його норми не встановлюють порядку та правил проведення прилюдних торгів, а лише закріплюють, як і стаття 650 ЦК України, такий спосіб реалізації майна як його продаж на прилюдних торгах і відсилають до інших нормативно-правових актів, якими повинен визначатися порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна.

Відповідно до наведених правових норм виконавець здійснює лише підготовчі дії з метою проведення прилюдних торгів (у тому числі й оцінку майна), а самі прилюдні торги з реалізації нерухомого майна організовують і проводять спеціалізовані організації, з якими державна виконавча служба (приватний виконавець) укладає відповідний договір.

Проведення електронних торгів здійснюється відповідно до визначеного Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5 (зі змінами).

Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

Верховний Суд України у постанові від 06 квітня 2016 року у справі

№ 3-242гс16 виклав правовий висновок про те, що при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити, чи мало місце порушення вимог порядку та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів.

У постанові Верховного Суду України від 29 листопада 2017 року у справі № 668/5633/14-ц також викладено правовий висновок про те, що головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому, крім наявності порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів, повинні бути встановлені й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.

Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1884цс15, від 25 листопада

2015 року у справі № 6-1749цс15, від 13 квітня 2016 року у справі

№ 6-2988цс15, від 29 червня 2016 року у справах № 6-370цс16 та

№ 6-547цс16, від 29 листопада 2017 року у справі № 6-231цс17.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Відповідно до частин першої, шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з частинами першою, третьою статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Встановлення обставин справи, дослідження доказів та надання правової оцінки цим доказам є повноваженнями судів першої й апеляційної інстанцій та не належить до компетенції касаційного суду.

Відмовляючи в задоволенні позову, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про недоведеність позовних вимог, оскільки позивач не надав доказів, які б свідчили про наявність порушень, що могли вплинути саме на результати торгів, тобто не довів порушень його прав і законних інтересів.

З огляду на наведене, твердження заявника про доведеність обставин, за якими наявні підстави для визнання недійсними результатів електронних торгів (встановлення факту порушень при їх проведенні, які могли вплинути на їх результати), не заслуговують на увагу, оскільки суди попередніх інстанцій таких обставин не встановили, а суд касаційної інстанції є судом права, а не факту, тому з огляду на вимоги процесуального закону не здійснює переоцінку доказів у зв`язку з тим, що це знаходиться поза межами його повноважень.

Щодо доводів касаційної скарги про упередженість суду першої інстанції та немотивованої відмови в задоволенні заяви про відвід судді та всьому складу Луцького міськрайонного суду Волинської області, колегія суддів вказує таке.

Відповідно до вимог статті 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу.

Обставини, які свідчать про неможливість судді розглядати справу, та є підставою для відводу (самовідводу) судді, передбачені статтями 36, 37 ЦПК України.

Згідно з частиною четвертою статті 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Перевіряючи заяву про відвід суддів у контексті наведених у ній доводів та враховуючи зазначені вимоги закону, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо відмови у задоволенні заяви про відвід судді Черняка В. В. та всього складу суддів Луцького міськрайонного суду Волинської області.

Посилання ТОВ Волинь-Лада як на підставу касаційного оскарження на застосування норм права без урахування висновків у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 23 липня 2019 року у справі № 905/1976/16, від 21 листопада 2019 року у справі

№ 754/19912/14-ц (провадження № 61-623св19), не заслуговують на увагу, оскільки у справі, яка переглядається, та у справах, на які посилається заявник, встановлені різні фактичні обставини.

Щодо доводів заявника про незгоду з оцінкою майна та необхідністю визначення вартості майна станом на дату його реалізації, колегія суддів зазначає наступне.

У пункті 48 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 січня

2020 року у справі № 367/6231/16-ц (провадження № 14-529цс19) зазначено, що порушення, допущені державним виконавцем при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом України Про виконавче провадження , до призначення прилюдних торгів, у тому числі щодо відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно, визначення вартості чи оцінки майна тощо, підлягають оскарженню в порядку, передбаченому цим Законом.

У матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що ЗАТ Волинь-Лада , не погоджуючись з вартісною оцінкою адміністративно-побутових корпусів, заперечувало чи оскаржувало звіт та дії приватного виконавця. Доказів, які б спростували звіт про незалежну оцінку майна, матеріали справи не містять.

Крім того, частиною шостою статті 57 Закону України Про виконавче провадження визначено, що звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні є дійсним протягом шести місяців з дня його підписання суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно.

З огляду на вищенаведене, аргументи заявника про те, що звіт про оцінку іпотечного майна є недостовірним, оскільки ціна не відповідає ринковій вартості станом на дату оцінки, та визначення вартості слід проводити на дату проведення торгів, є безпідставними та не ґрунтуються на нормі закону, спростовуються матеріалами справи.

Доводи касаційної скарги про те, що суди не надали оцінку постанові Волинського апеляційного суду від 14 березня 2019 року, якою скасовано ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області про заміну сторони виконавчого провадження, внаслідок чого суди дійшли помилкових висновків про можливість передачі на реалізацію предмета іпотеки під час примусового виконання судового рішення про стягнення на користь іпотекодержателя боргу, яка випливає із забезпечених іпотекою зобов`язань, колегія суддів спростовує, оскільки ухвала суду про заміну сторони виконавчого провадження на час проведення електронних торгів (13 грудня 2018 року) була чинною.

Крім того, колегія суддів спростовує доводи заявника про те, що внаслідок скасування ухвали суду про заміну сторони виконавчого провадження утворилась конструкція абстрактної іпотеки, при якій суб`єктом права вимоги за основним договором є один суб`єкт, який набув право вимоги внаслідок відступлення, а іпотекодержателем - інший суб`єкт, що є недопустимим. Скасування зазначеної ухвали не торкнулося питання правомірності відступлення ПАТ ОТП Банк права вимоги за кредитним договором та договором іпотеки на користь ТОВ ОТП Факторинг щодо майна, яке стало предметом електронних торгів, про що є інформація в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Інші докази та обставини, на які посилається заявник у касаційній скарзі, були предметом дослідження судом апеляційної інстанції, при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального і процесуального права.

При вирішенні справи суди попередніх інстанцій правильно визначили характер правовідносин між сторонами, застосували закон, що їх регулює, повно і всебічно дослідили матеріали справи та надали належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам.

Згідно із частиною першою статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 400, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства Волинь-Лада залишити без задоволення.

Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16 червня 2020 року та постанову Волинського апеляційного суду від 05 жовтня

2020 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: Б. І. Гулько

Г. В. Коломієць

Р. А. Лідовець

Ю. В. Черняк